рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Раздел Образование
/
Завдання 3. Спірографія.

Реферат Курсовая Конспект

Выберите учебное заведение

Завдання 3. Спірографія.

Завдання 3. Спірографія. - раздел Образование, Методичні рекомендації до лабораторних занять З фізіології людини Для Графічної Реєстрації Показників Зовнішнього Дихання Використовують Спірог...

Для графічної реєстрації показників зовнішнього дихання використовують спірограф. Елементарна спірограма має такий вигляд:

Рис. 12.1 Спірограма (схема).

РОВд – резервний об’єм вдиху, ДО – дихальний об’єм, - життєва ємність легенів, РОВид – резервний об’єм видиху.

Готують спірограф до роботи згідно інструкції. Мундштук cпipoграфа протирають змоченою спиртом ватою. Для виключення носового дихання досліджуваному на ніс накладають спеціальний зажим, після чого він спокійно дихає у спірограф. Включають стрічкопротяжний механізм спірографа та лічильник часу.

Після реєстрації звичайних дихальних рухів досліджуваному пропонують виконати: а) після спокійного видиху - максимально можливий додатковий видих (з метою визначення РОВид); б) після спокійного вдиху - максимально можливий додатковий вдих (з метою визначення РОВд); в) після максимального вдиху максимально можливий видих для визначення ЖЄЛ.

Для визначення всіх зазначених об'ємів на cпiporpaмi відмічають висоту зубців, що відповідають конкретному параметру в мм i розрахунок проводять за формулою:

N₁ = N₀ x k,

де N₁ - значення показника в мл, N₀ - висота зубця показника, що визначається в мм, k - калібровочний коефіцієнт, що визначається за паспортом спірографа.

Наприклад: за спірограмою встановили, що висота зубців, які відповідають величині ДО, складає 15 мм. Калібровочний коефіцієнт (k), приміром, дорівнює 40 мл/мм (це свідчить про те, що зміщення кривої на 1 мм відповідає 40 мл об'єму). Тоді ДО=15мм х 40мл/мм=600мл.

Аналогічним чином визначають всі інші параметри.

Частоту дихання (ЧД) визначають підраховуючи на спірограмі кількість дихальних pyxiв за 1 хв.

Для визначення максимальної вентиляції легенів (МВЛ) досліджуваному пропонують дихати в дихальну систему спірографа з максимальною глибиною та частотою протягом 1 хв. Величину МВЛ визначають за шкалою спірографа.

Записати спірограму та визначити МВЛ в стані спокою i після фізичного навантаження. Оформити протокол досліду, розрахувати показники ЗО, Ф3Є, РВ, АВЛ, КВЛ, ЖП, як це вказано в завданні 1. Записати одержані результати до таблиці (табл. 12.2). Порівняти дані, одержані у стані спокою та після фізичного навантаження. Зробити висновки.

Таблиця 12.2 Показники зовнішнього дихання при різній функціональній активності організму.

Показники зовнішнього дихання	Норма	Фактична величина
В стані спокою	після фізичного навантаження
ЧД, вид/хв.
ДО, мл
ХОД, л/хв.
АВЛ, л/хв.
РОВд, л
РОВид, л
ЖЄЛ, л
ЖП, мл/кг
КВЛ
ЗО, л
ФЗЄ, л
ЗЄЛ, л
МВЛ, л/хв.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Назвіть i охарактеризуйте показники, що використовуються для оцінки зовнішнього дихання.

2. Як виміряти ЖЄЛ, ДО, РОВд, РОВид?

3. Поясніть залежність показників зовнішнього дихання від положення тіла i функціонального стану організму.

4. Як визначити частоту дихання за спірограмою?

5. Методика визначення МВЛ та фізіологічна суть показника.

6. Особливості показників зовнішнього дихання у спортсменів.

Лабораторна робота № 14

Тема: Регуляція дихання.

Мета: Вивчити тривалість затримки дихання i проаналізувати механізми регуляції, що забезпечують затримку дихання різної тривалості у людини.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПІДГОТОВКИ

1. Нервова та гуморальна регуляція дихання.

2. Сучасне уявлення про структуру дихального центру, його локалізацію та зв'язок з дихальною мускулатурою.

3. Залежність діяльності дихального центру i вентиляції легенів від напруги СО₂ в крові.

4. Шляхи впливу CO₂ i нестачі О₂ на діяльність дихального центру.

5. Механізм виникнення першого вдиху новонародженого.

6. Захисні рефлекси дихального апарату, їхній механізм.

7. Особливості дихання в умовах високогір’я, фізичного навантаження.

8. Гіпоксія та гіпербарична оксігенезація.

Матеріали та обладнання: секундомір.

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ РОБОТИ

Визначити тривалість затримки дихання при різних пробах:

1. Проба Штанге з максимальною затримкою дихання на вдиху. Після нормального вдиху i видиху зробити глибокий вдих i на його висоті затримати дихання, затуливши собі носа. Повторити пробу 3-4 рази. Записати результати, обчислити середнє значення. В нормі тривалість затримки дихання на глибокому вдиху дорівнює не менше 30 сек (оптимальна глибина вдиху 75-80% від ЖСЛ).

2. Проба Генча з максимальною затримкою дихання на видиху проводиться в положенні лежачи. Зробити видих, затримати дихання. Повторити пробу 3-4 рази. Записати результати. В нормі затримка дихання на глибокому видиху становить не менше 25 сек.

3. Проба з затримкою дихання після глибокого вдиху, зробленого після гіпервентиляції. Після 20 сек форсованого дихання (дихати максимально глибоко i часто) зробити глибокий вдих i затримати дихання. Записати результати.

4. Проба з затримкою дихання після вдихання повітря з підвищеним вмістом СО₂. Досліджуваний дихає протягом 1 хв повітрям із дзвона спірометра (робота виконується на спірографі з виключеним поглиначем СО₂). Після цього визначити тривалість затримки дихання на вдиху. Записати результати.

5. Вплив фізичної роботи на тривалість затримки дихання. Досліджуваний виконує дозовану ходьбу (44 м протягом 30 сек). Визначають тривалість затримки дихання на глибокому вдиху. В нормі тривалість затримки дихання після дозованого фізичного навантаження має складати не менше 17 сек.

На основі даних, одержаних при виконанні п. 1 і 2, побудувати графік, що свідчить про залежність тривалості затримки дихання від номера вимірювання. З'ясувати, як довго триває покращення результатів.

Оформити протокол досліду. Результати проб занести до таблиці (табл. 11.1). Пояснити одержані результати, проаналізувати механізми регуляції дихання. Зробити висновки.

Таблиця 14.1 Результати дослідів із затримкою дихання.

Затримка дихання	Тривалість затримки дихання
після глибокого вдиху
після максимального видиху
після гіпервентиляції
після вдихання повітря з підвищеним вмістом CО₂
після дозованої ходьби

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1.Поясніть механізм регуляції дихання.

2.Поясніть відмінності у тривалості затримки дихання на вдиху, видиху, після гіпервентиляції, після вдихання повітря з підвищеним вмістом СО₂.

Лабораторна робота № 15

Семінарське заняття № 3. "Фізіологія дихання".

Мета: З'ясувати ефективність засвоєння теоретичного матеріалу та практичних навичок з теми.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПІДГОТОВКИ

1.Загальна характеристика дихальної системи. Функції дихання.

2.Механізм вдиху.

3.Механізм видиху.

4.Вентиляційні об'єми легенів.

5.Метода дослідження зовнішнього дихання.

6.Шкідливий простір та його фізіологічна роль. Склад вдихуваного, видихуваного та альвеолярного повітря.

7.Газообмін у легенях та тканинах.

8.Транспорт газів кров'ю. Киснева ємність крові.

9.Дихальний центр та його структура.

10.Роль хемо- та механорецепторів в регуляції дихання.

11.Адаптивні зміни дихання в умовах високогір'я, при підвищеному барометричному тиску.

12.Особливості дихання при м’язовій роботі.

Лабораторна робота № 16

Тема: Дослідження рівня основного обміну у людини.

Мета: Навчитись обчислювати основний обмін у людини та його відхилення за формулою Ріда.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПІДГОТОВКИ

1. Обмін речовин та енергії як основна функція живого організму.

2. Анаболізм та катаболізм; їx значення та взаємозв'язок.

3. Метода вивчення обміну речовин та енергії.

4. Основний обмін та фактори, що на нього впливають.

5. Дихальний та калоричний коефіцієнти, їх значення в дослідженні обміну речовин та енергії.

6. Калоричний еквівалент кисню.

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ РОБОТИ

Развернуть

Открыть в широком формате

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Методичні рекомендації до лабораторних занять З фізіології людини

Запорізький національний університет... Міністерства освіти і науки України... К Л Власенко О М Дьомiн К М Параєва...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Завдання 3. Спірографія.

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Для студентів факультету фізичного виховання
денної та заочної форм навчання) Затверджено вченою радою ЗНУ Протокол № від . .2013 За

Тематика лабораторних занять
І МОДУЛЬ 1. Введення в фізіологію людини. Загальний огляд збуджених тканин (2 години). 2. Аналіз рефлекторної дуги (2 години). 3. Рецептивне поле спино-мо

Нтервальна шкала оцінок
За шкалою ECTS За шкалою університету За національною шкалою Екзамен Залік A

Лабораторна робота № 1
Тема: Введення в фізіологію людини. Загальний огляд збуджених тканин. Мета: Вивчення основних загальних правил при роботі в лабораторії з електронною апаратурою. Вивчення відмінностей збуд

Короткі теоретичні відомості
Рефлекторний принцип роботи ЦНС – основний принцип впливу нервової системи на органи. Розглянемо два види впливу – пускове та моделююче. Пусковий вплив викликає діяльність органу, який знах

Методика проведення роботи
Приготувати препарати спинальної жаби та закріпити в штативі. Накладають на шкіру гомілки препарату шматочок фільтрувального паперу (0,5x0,5см), змоченого 0,5%-м розчином сірчаної кислоти і спостер

Короткі теоретичні відомості
Класифікація рефлексів проводиться з декількох критеріїв: 1. За терміном появлення рефлексів в онтогенезі: - безумовні рефлекси; - умовні рефлекси. 2. Безумовні

Лабораторна робота № 4
Тема: Центральне гальмування спинномозкових рефлексів. Мета Упевнитися в наявності внутрішньоцентральних низхідних гальмівних впливів у нервовій системі. Питання д

Питання до самопідготовки
1. Особливості функціонування нервової системи. 2. Рецептивне поле деяких рефлексів. 3. Від чого залежить характер відповідної реакції на подразнення рецептивного поля. 4

Короткі теоретичні відомості
Властивості центральної нервової системи не є результат просто сумації властивостей великої кількості її клітин. Функція ЦНС не визначається тим, що кожний нейрон функціонує сам по собі, а працює у

Короткі теоретичні відомості
Збудливість клітини змінюється не тільки в процесі збудливості, але і при зміні хімічного складу позаклітинної рідини, наприклад, у результаті тривалої високої активності клітин відхилення показник

Контрольні питання
1 . Що таке пряме та непряме подразнення м'яза? 2. Охарактеризуйте залежність між порогом сили та збудливістю. З.Дати визначення порогового, підпорогового, надпорогового, максимал

Питання для самопідготовки
1. Потенціал спокою та потенціал дії, механізм виникнення. 2. Загальна характеристика та функції вегетативної нервової системи. 2.1 Симпатичний відділ ВНС. 2.2 Парасимпат

Питання до самопідготовки
1. Загальна характеристика залоз та їх класифікація. 2. Топографія залоз внутрішньої секреції. 3. Гормони передньої частини гіпофізу. 4. Гормони задньої частини гіпофізу.

Питання до самопідготовки
1. Загальна характеристика підшлункової залози. 2. Гормони підшлункової залози. 2.1 Роль інсуліну в регуляції вуглеводного обміну. 2.2 Роль глюкогону в регуляції вуглевод

Гліколітичний розпад вуглеводів (цикл Ембдена-Меєргофа).
1 - фосфорілаза; 2 - гексокіназа; 3 - фосфоглюкомутаза; 4 гексофосфатизомераза; 5 - фосфофруктокіназа; 6 - альдолаза; 7 - трифосфат ізомераза; 8 - гліцералъдегідфосфатдегідрогеназа

Питання до самопідготовки
1. Загальна характеристика гіпофізу. 2. Гормони задньої долі гіпофізу. 2.1 Окситоцин. 2.2 Вазопресин. 2.3 Пітуітрин. 3. Значення гормонів задньої долі г

Короткі теоретичні відомості
Червоні кров'яні клітини, або еритроцити являють собою круглі диски діаметром 7,2-7,9 мкм і середньою товщиною 2 мкм (мкм = мікрон = 1/106 м). В 1 мм3 крові мі

Методика проведення роботи
1. Будова камери Горяєва. Лічильна камера складається з товстого прямокутного (предметного) скла, в центральній частині якого нанесено (вигравірувано) дві сітки Горяєва, розмежован

Питання до самопідготовки
1. Гемоглобін, його будова і значення для газообміну. 2. Сполуки гемоглобіну в крові та їх властивості. 3. Методика визначення кількості гемоглобіну за Салі. 4. Від яких

Сполуки гемоглобіну в крові
Нв ´ О2 – оксигемоглобін Нв ´ СО2 – карбогемоглобін Нв ´ СО – карбоксігемоглобін Колір крові визначають еритроцити

Визначення кількості гемоглобіну в крові гемометром ГС-3.
Визначення гемоглобіну гемометром Салі ґрунтується па колориметрії солянокислого гематину, що утворюється при змішуванні крові з соляною кислотою. При цьому червонуватий колір рідини стає бурим. Ро

Розрахунок кольорового показника крові.
Співвідношення між кількістю гемоглобіну крові та числом еритроцитів називають кольоровим показником. Кольоровий показник дозволяє оцінити ступінь насичення еритроцитів гемоглобіном; розраховують й

Лабораторна робота № 14
Тема: Визначення групи крові та резус-фактору. Мета: Ознайомитись з методикою визначення крові в системі АВО та резус-фактору. Питання для самопідг

Визначення груп крові.
Групи крові визначають за властивостями еритроцитів, які встановлюються за допомогою стандартних сироваток, які містять відомі аглютиніни. Предметне скло розташовують на білому папері та н

Визначення резус-фактора.
На дно пробірки трьома різними піпетками поміщають краплю стандартної сироватки, краплю желатини та краплю крові, отриману з пальця досліджуваного. Пробірку поміщають на 5 хв у водяну баню при 47-4

Питання для самопідготовки
1. Кров як внутрішнє середовище організму. Функції крові. 2. Склад та фізико-хімічні властивості плазми крові. 3. Загальна характеристика еритроцитів, їх функції т

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ РОБОТИ
Для реєстрації ЕКГ досліджуваного вкладають на спину і пропонують розслабити м’язи, бо їх тремтіння викривляє ЕКГ. Якість запису буде кращою при спокійному неглибокому диханні. При вираженій задишц

Ортостатична проба.
Регуляторні гемодинамічні реакції на переміну положення тіла досліджують шляхом вимірювання частоти серцевих скорочень та артеріального тиску через певні проміжки часу після переходу людини з гориз

Проба з фізичним навантаженням.
У досліджуваного в положенні сидячи після 3-5 хв відпочинку вимірюють частоту пульсу та артеріальний тиск. При проведенні проби з фізичним навантаженням досліджуваному пропонують виконати 20 присід

Завдання 1. Вивчення показників зовнішнього дихання.
1. Дихальний об'єм (ДО) - об'єм повітря, який людина вдихає або видихає при спокійному диханні. 2. Резервний об'єм вдиху (РОВд) - максимальний об'єм повітря, який можна вдихнути додатково

Завдання 2. Спірометрія.
Для визначення хвилинного об'єму дихання (ХОД) досліджуваний робить декілька вдихів та видихів, a потім, взявши до рота мудштук спірометра, продовжує спокійно дихати в прилад протягом 1 xв, підрахо

Завдання 1. Визначення основного обміну за допомогою спірометаболографа (метод неповного газового аналізу).
Maтepiали та обладнання: спірометаболограф, загубники, спирт, вата. Досліджуваного укладають на кушетку з дезинфікованим спиртом загубником у роті, який з'єднаний двома гумовими клапанами

Завдання 3. Обчислення відхилення основного обміну у людини за формулою Ріда.
Матеріали та обладнання: сфігмоманометр, фонендоскоп, секундомір, мікрокалькулятор. У досліджуваного визначають частоту пульсу i артеріальний тиск за способом Короткова три рази з інтервал

Завдання 1. Визначення гостроти зору.
Матеріали та обладнання: таблиці для визначення гостроти зору, указка, стілець, апарат Рота. Таблиці для вимірювання гостроти зору освітлюють яскраво i рівномірно (по можливості електролам

Завдання 2. Визначення поля зору.
Mатеріали та обладнання: периметр Форстера, білі та кольорові кружки до нього, стандартні бланки нормального поля зору. Досліджуваний сідає спиною до світла, внутрішня поверхня півкруга ма

Завдання 2. Дослідження переключення уваги за умов активного вибору інформації.
Maтеріали та обладнання: таблиця з чорними (від 1 до 25) i червоними (від 1 до 24) цифрами, що розташовані у випадковій комбінації, секундомер, указка. Досліджуваний розшукує на таблиці чи

Завдання 3. Виявлення деяких особливостей вищої нервової діяльності людини.
Maтеріали та обладнання: секундомір, навчальна дошка, крейда. Безпосередньо в роботі беруть участь три особи: досліджувач, досліджуаний, секретар. Досліджувач на аркуші паперу складае спис

Для студентів II курсу факультету фізичного виховання
1. Кров як внутрішнє середовище організму, Функції крові. 2. Склад та фізико-хімічні властивості плазми крові. 3. Загальна характеристика еритроцитів, їx функції та значення.