Необхідні теоретичні відомості.

Вентиляція - це сукупність заходів та засобів, призначення, забезпечення на постійних робочих місцях метеорологічних умов та чистоти повітряного середовища, що відповідають гігієнічним та технічним вимогам.

Конструктивні елементи вентиляційної установки: вентилятор, електродвигун, припливний і нагнітальний повітропроводи (рис.1.).

При технічних випробуваннях вентиляційної установки необхідно встановити:

ü продуктивність установки V, м³/год;

ü тиск у припливному і нагнітальному повітропроводах,

ü тиск вентилятора Р,Па;

ü частоту обертання електродвигуна вентилятора, об/хв.

При русі повітря в повітропроводі розрізняють три види тиску: статичний, Р_ст, динамічний, Р_дин і повний. Р_п.

Динамічний тиск представляє собою кінетичну енергію рухомого повітря. Він залежить від швидкості руху повітря і визначається за формулою:

Р_д = (1)

де m - маса одного кубічного метра газу, (для повітря при нор­мальних умовах m =1,24 ), кг/м³ ;

- швидкість руху повітря в повітропроводі, м/с.

У припливному повітропроводі статичний і повний тиски нижчі від тиску поза повітропроводом. Тому виміряні значення Р_m і Р_п для припливного повітропровода записують із знаком ”-”

Динамічний тиск завжди додатній.

Повний тиск Р_п для обох повітропроводів визначається як алгебраїчна сума P_cm i P_дин , Па:

Р_п = P_cm+ P_дин (2)

Рис.1. Схема вентиляційної установки: 1- припливний повітропровід; 2- електродвигун; 3- центр обіжний вентилятор; 4- нагнітальний повітропровід.

Тиск вентилятора - це різниця повних тисків на виході і на вході вентилятора. Він дорівнює сумі абсолютних величин повних тисків в припливному і всмоктувальному повітропроводах, Па:

Р_{вентилят} = P_n.нагн.+ P_{n.припл.} (3)