Рiвнi варьювання факторiв

 

Застосування методу планування експериментiв дозволяє працювати в найпростiшому випадку лише з граничними значеннями кожного вхiдного параметра (фактора): мiнiмальним (ниж­нiм) i максимальним (верхнiм). Цi значення встановлюються експериментатором межами змiнювання факторiв. В заданiй областi знаходиться значення фактора, вiдносно якого межi областi змiнювання вхiдного параметру симетричнi. Цi значення називаються нульовим рiвнем. Iнтервалом варьювання (змi­нен­ня) фак­тору називається таке його значення (як правило рiз­не для рiз­них факторiв), додавання якого до нульового рiв­ня дає верх­нiй, а вiднимання - нижнiй рiвнi факторiв.

Якщо значення кожного фактору вiдкладати на координатних осях, то масштаби обираються таким чином, щоб нульовий рi­вень в деяких умовних одиницях дорiвнював 0, верхнiй рiвень вiд­повiдав +1, а нижнiй - -1.

Наступним кроком для побудови математичної моделi процесу очистки стiчних вод є визначення нульового рiвня та iн­тер­валiв варьювання факторiв. При виборi цiх величин врахову­ються лiтературнi вiдомостi, а також можливостi приладiв та обладнання.

Значення фактора на числовiй осi, яке вiдповiдає натураль­ному, називається кодованим. Зв'язок мiж натуральним i ко­дованим значення­­ми факторiв визначається за формулою:

 

(1)

де Х_j - кодоване значення фактора;

- натуральне значення фактора;

- натуральне значення нульового рiвня;

J_j - iнтервал варьювання;

j - порядковий номер фактора.