Пiсля вибору рiвней факторiв складається матриця планування експеримента. Вона є таблицею, в якiй кожному рядку вiдповiдає умови проведення дослiду, а кожному стовпчику - значення факторiв, що приймаються.
Поскiльки кожен фактор розглядається на двох рiвнях, для перебору всiх можливих комбiнацiй факторiв необхiдно здiйснити дослiди в кiлькостi не менше
| N = 2 n, | (2) |
де n - кiлькiсть факторiв, що варьюються в експериментi.
Матриця планування експерименту для випадку трьох факторiв наведена в таблицi 6.1. Замiсть кодованих значень факторiв +1 та -1 в таблицi використовуються знаки + та - .
Таблиця 6.1 Матриця повного факторного експерименту
| Порядковий номер дослiду | Значення факторiв | Значення параметра оптимiзацiї Y | ||
| Х1 | Х2 | Х3 | ||
| + | + | + | Y1 | |
| - | + | + | Y2 | |
| + | - | + | Y3 | |
| - | - | + | Y4 | |
| + | + | - | Y5 | |
| - | + | - | Y6 | |
| + | - | - | Y7 | |
| - | - | - | Y8 |
Реалiзацiя всiх можливих комбiнацiй значень факторiв здiйснюється при так званому повному факторному експериментi (ПФЕ). При великiй кiлькостi факторiв число дослiдiв в ПФЕ стає досить значним. Для того, щоб зменшити їх кiлькiсть, застосовується дрiбний факторний експеримент (ДФЕ).