Джерелом штучного освітлення служать лампи: розжарювання або газорозрядні (люмінесцентні ,дугові). І ці, та інші в більшому, або меншому ступені перекручують кольоропередачу, через відміну спектру випромінюючого ними світла від спектру Сонця. Лампи розжарювання дають жовтуватий колір, люмінесцентні лампи — голубуватий (лампи типу ЛН,ЛД і ЛДЦ), жовтий (типу ЛБ), рожевий (ЛТБ). Найкращу кольоропередачу забезпечують лампи типу ЛД, ЛДЦ, ЛХБ,ЛТПЦ,ЛН . Решту застосовують для освітлення допоміжних приміщень і зовнішніх площ. Деякі характеристики ламп наведені в таблиці Д.2.
Важливою характеристикою штучного освітлення є освітленість. Мінімальне її значення встановлено санітарними нормами. Інтенсивність освітленості люмінесцентними лампами повинна бути вище із-за пульсації світлового потоку, створеного ними. В таблиці Д.3 наведені нормативи по штучному освітленню деяких видів приміщень шкіл. Належить запам’ятати, що люмінесцентне освітлення не можна застосувати в якості місцевого для рухаючих вузлів (верстати, швейні машини та інші) через можливе виникнення стробоскопічного ефекту.
Розрахунок штучного освітлення
Звичайно для розрахунку освітленості застосовують наступні методики: по питомій потужності , по коефіцієнту використання світлового потоку та точковим методом.
По першій методиці необхідну на освітлення потужність визначають:
2.6.
Рпит — питома потужність, Вт/м2 (табл.Д.4);
Sосв — освітлювальна площа приміщення, м2.
Тоді необхідна кількість ламп визначається:
2.7
Рл — потужність, яку споживає одна лампа, Вт.
Розрахунок по другій методиці більш коректний, так як дозволяє врахувати багато факторів: марку лампи, ККД світильника, забарвлення стін і стелі, висоту підвіски світильників. Освітленість розраховується по залежності:
2.8
Ф — світловий потік лампи, (Лм) (табл.Д.5);
S— площа приміщення або освітлювальна площа ,м2;
n — кількість ламп;
kз — коефіцієнт запасу (кз=1,3 для ламп розжарювання, кз=1,5 для люмінесцентних ламп);
z — коефіцієнт нерівномірності (z=1,1…1,5);
ηсв — ККД світильної установки:
2.9
ηс — ККД світильника (таблД.5);
кr — коефіцієнт, який враховує відбивну здатність стелі і стін (табл.Д.8).