В пропедевтицi вушних хвороб прийнято дiлити вухо на три частини за глибиною їх розташування (зовнішнє, середнє, внутрішнє).
Враховуючи ту обставину, що при травмах окремi частини вуха iзольовано пошкоджуються рiдко, частiше в поєднаннi з сусiднiми анатомiчними утвореннями i областями, В.I.Воячек вважає бiльш доцiльним подiл на 4 зони-частини, якi можна вiддiлити вiд голови при її тангенцiальному пораненнi рiжучим знаряддям. Враховуючи висновок В.І.Воячека мною створена відповідна орієнтовна схема поділу травм вуха: перша зона - вушна раковина, перетинчасто-хрящовий вiддiл зовнiшнього слухового проходу, верхiвка соскоподiбного вiдростку;
друга зона - глибокi вiддiли зовнiшнього слухового проходу, глибокi комiрки соскоподiбного вiдростка, суглоб нижньої щелепи, барабанна перетинка (вона входить i до складу третьої зони);
третя зона - барабанна порожнина, барабанне вустя слухової труби, печера (при цьому часто пошкоджується вушний лабiринт, сонна артерiя, лицьовий нерв, сигмовидний синус, останнiй може травмуватися i при пораненнi другої зони при певних особливостях його анатомiчного розташування);
четверта зона - пiрамiда скроневої кiстки (в тому числi вушний лабiринт, внутрiшнiй слуховий прохiд з його нервами), канал сонної артерiї.
Iзольоване ураження того чи iншого вiддiлу вуха можливе лише внаслiдок прямої дiї пошкоджуючого снаряда.
Траекторії поранень вуха представлені на мал. 54. Не завжди дають можливість оприділити вказані вищ зони.
Травми мирного часу можна етiологiчно подiлити на:
1) професiйнi, зв'язанi з тим чи iншим характером роботи;
2) побутовi, випадковi або зв'язанi з особливостями побуту;
3) хiрургiчнi, зв'язанi з виконанням хiрургiчних втручань;
4) травми, причиненi вогнепальною та iншими видами зброї, якi виникли не в обстановцi воєнних дiй.
Універсальної схеми травм вуха не існує. На різних етапах обстеження різними авторами можуть даватись різні оцінки. Сказане можна проілюструвати одним з наших спостережень. В ЛОР клініку Вінницького медінститута госпіталізований постраждалий Ч. З діагнозом „ травма зовнішнього вуха (садна шкіри соскоподібного відростка, вушної раковини), гнійний менінгоенцефаліт.
При детальному обстежені нами виявлений поздовжній перелом зовнішнього слухового проходу на межі передньої і верхньої стінок та оскольчатий – в області задньої стінки. Вони стикались між собою на рівні травмованої барабанної перепонки.
При спробі виконати трепанацію скроневої кістки та провести ревізію твердої мозкової оболонки середньої черепної ямки, виявлений циркулярний перелом луски навколо основи піраміди, зміщення останьої в середній черепній ямці, та вклинення переднього фрагмента луси під задній. При пальпації кульковим зондом відмічався рух піраміди, так звана „плаваюча скронева кістка”, мал.55.
В даному випадку описаний складний вбивний перелом скроневої кістки. Для відновлення її форми та положення проведено видалення щипцями заднього, нависаючого над переднім, фрагмента луски, та репозиція відломків за допомогою елеватора.