Термiн "контузiя" ранiш означав той вид механiчної травми, коли пошкодження залежало вiд удару тупим предметом, але цiлiсть зовнiшнiх покривiв при цьому була збережена. Такої механоконтузiї могли зазнавати i ЛОР-органи.
В теперiшнiй час пiд термiном "контузiя" об'єднуються нерiдко несхожi за патогенезом травматичнi форми, якi можуть бути протиставленi "ранам", тобто явним порушенням цiлостi ЛОР-органiв вiд дiї тих чи iнших факторiв.
Звичайно в поняття контузiї в широкому розумiннi включають випадки: механотравм вiд дiї тупого насилля; баротравм вiд дiї швидких перепадів тиску; акутравм вiд дiї рiзких сильних звукiв; акцелеротравм - результат дiї прискорення; психотравм, коли не знаходять жодного з перечислених ушкоджуючих факторiв, i, не дивлячись на це, спостерiгаються розлади функцiй ЛОР-органiв.
Вважають, що контузiйнi ураження залежать вiд двох основних критерiїв: а) зовнiшнього подразника, який викликає дане ураження; б) чутливостi уражених органiв до цього подразника. Це дає можливiсть видiлити з усiєї маси "контужених" однорiднi i типовi форми, а в тiй частинi випадкiв, де картина захворювання змiшана, стає бiльш зрозумiлим участь того чи iншого фактора.
Отже про баротравму можна говоритим тодi, коли ураженi органи, що мають специфiчну чутливiсть до перемiн тиску (середнє вухо, вушний лабiринт, лобна пазуха); про акутравму, - коли уражуєтся кортiїв орган внаслiдок дiї звукiв. Термiн "вiбротравма" передбачає, що мова йде про органи, специфiчно чутливi до струсу (тремтiння), а при афектотравмi первинностраждаючим органом є центральна нервова система. При пострiлах або вибухах снарядiв, бомб вплив детонацiйної хвилi на органiзм (у тому числi на вухо) складається з декiлькох травматизуючих факторiв одночасно: аперiодичного механно- i барофактора; звукового фактора, коли на органiзм дiють периодичнi коливання оточуючого середовища; вiбраторного фактора тремтiння iнфразвукової частоти.
Питання про суть шкiдливостi дiї вибуху на внутрiшнє вухо є спiрним. Однi дослiдники бачуть шкiдливий момент вибуху головним чином, в механiчнiй дiї повiтряної хвилi на внутрiшнє вухо. Струс черепа вони вважають другорядним моментом. Iншi автори вважають головним моментом акустичне подразнення внутрiшнього вуха надмiрно гучним звуком.
Гiстологiчнi змiни внутрiшнього вуха при цих пошкодженнях, зводяться до механiчних i дегенеративних змiн кортiєвого органа, ганглiозних клiтин i пучкiв кохлеарного нерва, частково до травматичних пошкоджень вестибулярного апарату.