Розрізняють дві форми туберкульозних гранульом: туберкульоз і вовчак.
Гістологічно і клінічно вони дуже подібні один з одним, і відрізняються тільки тим, що вовчак має менш активний перебіг і більш доброякісний, маючи при цьому схильність до рубцевання.
Паталогоанатомічні зміни при туберкульозі ЛОР органів полягають в появі горбиків, в яких знаходяться гіганські клітини. Відмічається розпад горбиків, який приводить до ульцерації.
Туберкульоз носа, глотки і гортані в усіх випадках є вторинного походження. Первинне вогнище міститься найчастіше в легенях, потім у кістках та інших органах.
Туберкульоз носа.
В порожнину носа інфекція може проникнути лімфагематогенним шляхом і безпосередньо через тріщини в слизовій оболонці у туберкульозного хворого.
Туберкульоз носа може проявлятися у вигляді інфільтрату і виразки. Локалізується проце найчастіше на носовій перегородці в хрящовому відділі на дні носа і в передніх відділах нижніх носових раковин.
Симптоми:закладання в носі, утворення кірок, слизокриваві виділення з носа і невеликий біль. При появі виразок – може виникнути дефект носової перегородки в хрящевій її частині.
Діагностика: при наявності туб. процеса в легенях, суглобах гортані – не викликає затруднень.
Диференціальний д-з: з сифілісом (третичний період) вражає хрящ і кістковий відділ перегородки носа – серелогічні реакції: від пухлин – біопсія.
Лікування: специфічне: ПАСК, стрептоміцін, фтивазід, та ін. Місцево: трихлоруксусна кислота, 80: молочна кислота, 10-20% мазі піроголовлі кислоти. Гальванокаустика, кріохірургія, тубус-кварц.
Туберкульоз гортані:- це найбільш частий і важкий прояв туберкульозу верхніх дихальних шляхів. Інфекція поширюється спутогенним шляхом (харкотинням), рідше – лімфогенним.
Виділяють три стадії ТГ: утворення інфільтрату
утворення виразок
враження хрящів.
Симптоматика: Скарги залежать від локалізації туб. процесу:
1. Якщо інфільтрат локалізується в міжчерпакуватому просторі – це може не спричинити ні яких розладів.
2. Локалізація інфільтрату на зв'язці призводить до хрипоти голосу.
3. На надгортаннику, черпаках – болі при ковтанні, дісфагія.
4. При великому інфільтраті – затруднене дихання.
5. Кровохаркання – не характерний симптом ТГ.
Ларингоскопія: картина залежить від стадії ТГ. Будемо бачити: інфільтрат – червона одна зв'язка, на боку враженого легкого; виразка – з підритими краями і некротичним дном, покритим грануляціями; хондрит – різкий набряк, який призводить до утруднення дихання, іноді викликає асфіксію.
Взагалі ларингоскопічна картина може бути дуже різноманітною.
Діагноз: скарги хворого, локалізація процесу на боці хворої легені.
Диференціювати з склеромою, сифілісом, онкозахворюваннями.
Лікування: Стрептоміцін, ПАСК, фтивазід. Вливання і і інгаляції стрептоміцину. Для поліпшення відходження харкотиння – вливати в гортань 1-2% розчин ментолу у вазеліновому маслі. Протікання виразок трихлоуксосною кислотою, ваготілом. Кріохірургія.
При болях – анестезін в порошках перед вживанням страв – анестезін з ментолом і спіртом – для змащювання гортані;
- при дисфагічних розладах застосовують внутрішньошкірну новокаїнову блокаду за А.Н. Вознисенським;
- вприскування у верхньогортанний нерв етилового спирту 0,5 – 1мл;
- вагосимпатичну блокаду за А.А. Вишневським.