а) Порожнина носа: слизова оболонка блідо-рожевого кольору, суха, покрита легко підсихаючим слизом. Атрофія слизової оболонки і носових раковин, носові ходи широкі.
При ретельному огляді часто можливо виявити; на різних ділянках атрофованої слизової оболонки розкидані мілкі мілкі інфільтрати, свіжі або рубцево переродженні.
Необхідно диференціювати з о з е н о ю:
1. Для озени характерна: аносмія; для склероми: гіпосмія;
2. Атрофія слизової оболонки і кісток – тільки сл. оболонка;
3. Дуже широкі носові ходи – відносно широкі;
4. Масивні кірки, аліпки – жовто-коричневі, темні;
5. Вонючий неприємний запах – приторно-солодкий.
Диференціювати з атрофічним ринітом.
Подібна картина атрофії спостерігається в глотці, гортані, трахеї, можливе утруднене дихання.
Наведенні данні специфічного враження ДШ при склеромі на окремих ділянках:
Тільки ніс – 8% в комбінації з іншими ділянками – 82%
глотка – 2% в комбінації з іншими ділянками – 61%
гортань – 6% в комбінації з іншими ділянками – 62%
трахея – 3% в комбінації з іншими ділянками – 41%
бронхи – 0% в комбінації з іншими ділянками – 82%
Атипічне враження склеромним процесом за межами ДШ в вигляді поліпу носа, проростання інфільтрату в гайморову пазуху, в порожнину черепа, в сльозно-носовий канал та ін.
Н е м а є м е т а с т а з і в!
Серцево-судинна система – жирове переродження серцевого м’яза, гіпотонія та ін.
Легені – емфізема 50% хворих, хр. бронхіт, ателектаз, бронхоектазії, пневмосклероз.
Серце – дистрофічні зміни в міокарді, гіпертрофія і розширення правого серця, гіпотонія.
Нирки, печінка, шлунок, підшлункова залоза – зміна функціонального стану.
Пониження резервної лужності РН крові, зміна вугільної ангидрази.
Гіпоксемія, гіпосмія, гіперкапнія, пониження окислювально-відновлювальних процесів.
Таким чином, хворий склеромою стає хворим терапевтичним.
Порушені обміни: білковий, вуглеводний, жировий, основний.
Наші дослідження – система гіалуронідаза, гіалуронова кислота, зниження активності холіностерази, зміни в білкових фракціях, ліпопротеідах, гіпоавітаміноз А, В, С, Д, Е та інш.
Порушення обміну мікроелементів, зміни в водноелектролітичному обміні та ін.
Причини: а) кисневе голодування організму;
б) інтоксикація організму П. Ф-В.;
в) вплив патологічних рефлексів з боку враженої слиз.
оболонки ДШ.
Діагноз:
а) на основі описаної клінічної картини;
б) трахеобронхоскопія;
в) рентгенодіагностика (контроль, повітря, томографія);
г) лабораторні методи діагностики.
1. Серологічна діагностика:
а) реакція звязування комплементу (Борде Жану) з склеромним агентом. Ця реакція є спецефічною і дуже відчутно, дає в 90 – 95% випадків позитивний результат. Наша клініка розробила результат постановки РЗК з склеромним антигеном з висушеною сироваткою. Цей метод дозволяє використовувати цю реакцію для діагностики склероми в самих віддалиних від серологічних лабораторій місцях. В 100% співпадіння нативної (природньої) і свіжевисушеної сироватки. Цінність РЗК:
а) для виявлення початкових форм;
б) для виявлення склероми при багаточисленному обстежені населення під час експедицій.
2. Реакція аглютинації заснована на склеювані і випадінні в осад безкапсульних культур П. Ф-В. при дії на неї сироватки хворого.
3. Реакція преципітації – при різних розведеннях. Використовують рідко
д) Бактеріологічний метод – найбільш старші. Заснований на виділені із слизу П. Ф. В. Пункційний метод – для одержання тканевого соку і П. Ф. В.
В останні роки висів П. Ф. В. все рідше і рідше, що мотивується використанням стрептоміцину.
е) Мікроскопічний метод: ріст колоній на харчових середовищах (таблиця).
ж) Патогістологічний – говорилося вище. Спецефічна ІІ стадія. Метод обстежений – при інфільтративній формі.
з) Цитологічний –вивчення клітинного складу склеромної гранульоми метод відбитків.