Теорія функції вестибулярного апарата, створена в останній чверті XIX сторіччя, в основних рисах утрималась дотепер. Доведено, що адекватним подразником ампулярного апарата є кутове прискорення. Цей зовнішній чинник завдяки інерції викликає в півколових каналах зрушення ендолімфи, тобто зсув стовпа рідини щодо стінок. Током ендолімфи змішується купула, в результаті чого виникає подразненм ампулярного рецептора. Наочним відображенням сказаного є схема дослідів Евальда.
У півколовому каналі просвердлюють два отвори. Один – поблизу гладкого кінця півколового каналу пломбується; до іншого, розташованого ближче до ампули, пристосовують невеликий насосик. При вдавлюванні поршня насосика ендолімфа направляється до ампули - увулопетальна течія, при витягуванні поршня ендолімфа направся від ампули до гладкого кінця - ампулофугальна течія.
Узагальнення результатів експериментівЕвальда дозволило сформулюватизакони, які характеризують діяльність ампулярного рецептора:
1) рух ендолімфи в горизонтальному півколовому каналі від ніжки І до ампули (ампулопетальна течія) викликає ністагм в бік подразнюваного вуха. Рух ендолімфи від ампули до ніжки (ампулофугальна течія) викликає ністагм в протилежний бік від вуха, що подразнюється;
2) рух ендолімфи до ампули (ампулопетальна течія) є більш сильним подразником горизонтального півколового каналу, ніж напрямок ендолімфи від ампули (ампулофугальний);
3) для вертикальних каналів (фронтального і сагітального) ці закони зворотні.
Виходячи з експериментальних даних Евальда, Барані та інших вченихВ.Г.Воячек (1915) сформулював двазакони вестибулярної функції, які були названі"залізними". "Залізний", тобто закон, які має велику сталість як у здорових, так і у хворих.
Перший закон стосується площини ністагма. Найбільше подразнюється рецептор каналу, який знаходиться в площині обертання (горизонтальній). При дослідженні функціонального стану рецепторів півколових каналів обертальною пробою (кутове прискорення) за допомогою крісла Барані необхідно досліджуваний канал встановити в площину обертання. Для того, щоб отримати ністагм від горизонтального півколового каналу, потрібно нахилити голову вперед на ЗО градусів - ністагм при цьому буде горизонтальним; щоб отримати ністагм від фронтального каналу, необхідно нахилити голову вперед на 90 градусів - ністагм буде ротаторним; при нахилі голови до того або Іншого плеча на 90 градусів у площину обертання потрапляє сагітальний канал і ністагм буде - вертикальним.
Другий закон стосується напрямку ністагму, який умовно визначається за його швидким компонентом. Так як повільний компонент • ністагму завжди спрямований в бік руху ендолімфи в півколових каналах, то другий "залізний" закон вестибулярного ністагму формулюються так: ністагм завжди протилежний напрямку руху ендолімфи. Захисні рухи (відхилення тулуба, промахування при виконанні вказівної пробита ін.) збігаються з напрямком руху ендолімфи, тобто в бік протилежний ністагму.