Офтальмологічні зміни при отогенних внутрішньомозкових абсцесах.

До офтальмологiчних змiн слiд вiднести змiни гостроти зору, застiйнi соски, неврит зорового нерва, змiни полiв зору.

Поскiльки пiдвищення внутрiшньочерепного тиску при абсцесах рiдко буває тривалим - вiн або знижується пiсля операцiї, або призводить до смертельного кiнця, то вiдносно рiдко спостерiгається атрофiя зорових нервiв з пониженням гостроти зору.

Змiна полiв зору розвивається частiше всього при локалiзацiї в скроневiй, тiм'янiй i потиличних долях внаслiдок ураження зорового тракту, пучка Грацiолє i коркових зорових центрiв потиличнiй долi.

 

Вогнищеві симптоми абсцесу мозочка.Абсцеси мозочка зустрiчаються значно рiдше абсцесiв скронево∙ долi (1:4, 1:5).

Hайбiльш важливими вогнищевими симптомами є змiни тонусу м'язiв, порушення координацiї i нiстагм.

Змiна тонусу у виглядi м'язової гiпотонiї при абсцесах мозочка спостерiгається в 30-35% випадкiв.

Порушення координацiї в кiнцiвках вираженi завжди на боцi ураження: промахування i незадовiльне виконання пальце-носової i колiнно-п'яткової проб, елементи гiперметрiї. Адiадохокiнез нерiдко особливо чiтко виявляється при перевiрцi його по черзi в кожнiй руцi. Iнтенцiйний тремор зустрiчаїться значно рiдше. Звичайно хворi злегка розтавляють ноги, в позi Ромберга похитуються у всi боки, але бiльше назад i вбiк ураження. При хлодьбi частiше вiдмiчається вiдхилення в бiк ураженого вуха.

Hiстагм при отогенному абсцесi має велике дiагностичне значення, хоча i зустрiчається не так часто як при пухлинах. Вiн буває частiше горизонтальним, великорозмашистим.

Iснують рiзнi думки у вiдношеннi напрямку нiстагму. Частiше вiн спрямований в сторону абсцесу, рiдше в обi сторони i тiльки в деяких випадках - в здорову сторону. Hа думку В.Т.Пальчуна i спiвавт. (1977) певне значення має опридiлення стану лабiринту. Hаявнiсть нiстагму при вiдсутностi збудливостi лабiринту свiдчить про його мозочкове походження. Hесприятливою ознакою слiд вважати вертикальний напрямок нiстагму, що свiдчить про втягнення в процес стовбурових структур.

З черепних нервiв найбiльш часто уражуються лицьовий i вiдвiдний нерви на боцi абсцесу внаслiдок їх здавлювання в мосто-мозочковому кутi збiльшеною i набряклою пiвкулею мозочка або внаслiдок розвитку обмеженого менiнгiту на основi мозку. Значно рiдше втягується в процес трiйчастий нерв на боцi абсцесу.

Глибокi парези кiнцiвок не спостерiгаються при абсцесах мозочка i, якщо бувають, то в термiнальнi стадiї. Звичайно мається монопарез тiльки верхньої кiнцiвки.

Hевеликий об'єм задньої черепної ямки i близкiсть стовбурових структур призводять при абсцесах мозочка до швидкого розвитку важкого стану з появою клiнiчних симптомiв ураження стовбура головного мозку. До них слiд вiднести парези взору, парези протилежних кiнцiвок, тонiчнi судороги. Цi симптоми розвиваються звичайно в термiнальнiй стадiї абсцесу. Парези вiдвiдного i лицьового нервiв також нерiдко розвиваються в пiзнiй стадiї абсцесу.

Pennibacker розглядає як вогнищевий симптом абсцесу мозочка вимушену позу голови з нерухливiстю шиї, що перешкоджує ущемлення мигдаликiв мозочка у великому потиличному отворi.

Розвиток ущемлення супроводжується рiзким посиленням головного болю, запамороченням, блюванням, порушенням частоти пульсу, вазомоторними реакцiями.

Таким чином, основними неврологiчними синдромами при отогенному абсцесi мозочка є порушення координацiї в кiнцiвках i м'язова гiпотонiя на боцi абсцесу, iпсiлатеральний нiстагм, парез вiдвiдного нерву i бiльш рiдко лiкворна гiпертензiя з симптомами лобної психопатологiї.

До вогнищевих симптомiв ураження пiвкулi мозочка вiдносяться розлади координацiї рухiв - атаксiя i атонiя м'язiв на боцi вогнища. Зниження м'язового тонусу як руки (проба Барре), так i ноги, в термiнальнiй стадiї абсцесу iнодi може нагадувати гемiпарез. Порушення тонусу м'язiв язика призводить до розладiв мови, яка стає уповiльненою, монотоною, а у деяких випадках - скандованою.

При отогенних абсцесах пiвкулi мозочка навiть вiдносно невеликих розмiрiв з слабовираженою капсулою iз-за близького їх субкортикального мiсцеположення часто iнфiкуються мозковi оболонки, викликаючи тим самим вторинний гнiйний менiнгiт.