Непряму ларингоскопію здійснюють за допомогою гортанного дзеркала, яке перед цим підігріваютьна спиртівці. Під час огляду висунутий язик пацієнта утримують лівою рукою за допомогою марлевої серветки. Гортанне дзеркало вводять через порожнину рота, дзеркальною поверхнею донизу. Не торкаючись кореня язика та задньої стінки глотки, м'яке піднебіння з язичком відтискують догори й назад. У дзеркалі добревидно надгортанник, валекули, чсрпакувато-надгортанні складки, черпакуваті хрящі, вестибулярні та голосовіскладки, підскладковий простір, голосову щілину. Звертають увагу на колір слизової оболонки,а також рухомість голосових складок під час дихання та фонації, вимови голосних звуків «е» або «і».
Одночасно з ларингоскопією проводять огляд гортаноглогки - гіпофариигоскопію. При цьому оглядають корінь язика, язиковий мигдалик, валекули, грушоподібні закутки.
Пряму ларингоскопіюздійснюють за допомогою ларингоскопа. Хворий лежить на спині з відкинутоюназад головою. Ларингоскоп проводять через порожнину рота, відтискують корінь язика догори й одночасно інструмент проводять до гортаноглотки. Дзьобом клинка ларингоскопа захоплюють і відтискують надгортанник і корінь язика. Таке розташування інструмента забезпечуєпрямий огляд усіх відділів гортанної частини глотки, гортані та верхнього відділу трахеї.