1. Ехоенцефалографiя. В основi методу лежить принцип ультразвукової локацiї. Вiдображенi ультразвуковi хвилi вiд серединних структур мозку (третiй шлуночок, прозора перегородка, серп великого мозку, епiфiз) реєструються на екранi осцилографа (М-Ехо-середине ехо). М-Ехо в нормi не змiщено. Hайбiльш великi змiщення М-Ехо спостерiгаються при скроневiй локалiзацiї абсцесу.
2. Електроенцефалографiя - реєстрацiя бiопотенцiалiв мозку. В останнi роки у зв'язку з малою iнформативнiстю примiняється рiдко.
3. Пневмоенцефалографiя - рентгенологiчне дослiдження пiсля штучного контрастування лiкворних просторiв мозку повiтрям, киснем або закисом азоту. Hа пневмограмах визначається змiщення, деформацiя або дефект заповнення шлуночкової системи мозку.
4. Комп'ютерна томографiя - досить iнформативний рентгенологiчний метод дослiдження, оснований на послiдовному пошаровому скануваннi головного мозку пучком рентгенiвських променiв. Вона дозволяє точно визначити розмiр i локалiзацiю абсцесу, дає можливiсть слiдкувати за динамiкою лiкування.
5. Радiоiзотопна енцефалографiя (сцинтиграфiя). Hа сцинтиграмах мозку спостерiгається iнтенсивне накопичення iзотопу в зонi локалiзацiї абсцесу.
6. Вентрикулографiя - рентгенологiчне дослiдження пiсля штучного контрастування за допомогою пункцiї шлуночкiв мозку. Це дослiдження примiняють рiдко. В умовах iнфекцiї посилює небезпечнiсть iнфiкування, збiльшує набряк мозку, що може призвести до його дислокацiї.
7. Абсцесографiя - контрасна речовина вводиться безпосередньо в порожнину абсцесу пiсля вiдсмоктування гною через пункцiйну голку. Метод дозволяє уточнити локалiзацiю та об'єм абсцесу, виявити наявнiсть "дочiрнiх" абсцесiв.
8. Каротидна ангiографiя - серiйна рентгенографiя черепа в двух проекцiях пiсля контрастування судин мозку шляхом введення водорозчинної контрасної речовини в сонну артерiю. Hа ангiограмах при абсцесi вияввляється змiщення магiстральних судин їх гiлок вiдповiдно локалiзацiї абсцесу, поява безсудиної дiлянки. В 15-20% випадкiв у венознiй фазi вдається виявити нiжну кiльцеподiбну сiтку судин капсули абсцесу. При лобнiй i тiм'янiй локалiзацiї процесу точнiсть дiагностики не перевищуї 65%.
9. Рентгенографiя черепа i скроневих кiсток визначає величину руйнацiї скроневої кiстки, наявностi або вiдсутностi петрозиту. Слiд враховувати, що клiничнi данi випереджують рентгенологiчнi змiни, тому при клiнiчнiй картинi петрозиту необхiдно повторити рентгенограми скроневих кiсток. Hа оглядових кранiограмах можуть бути ознаки внутрiшньочерепної гiпертензiї у виглядi посилення пальцевих вдавлювань i потоншення кiсток, а у дiтей i розходження швiв.
10. Отоневрологiчне дослiдження i нiстагмографiя.