Людського потоку залежно від його щільності D

Щільність потоку, м2/м2	Горизонтальний шлях	Дверний отвір	Сходи вниз	Сходи вгору
швидкість м / хв.	інтенсивність м / хв.	інтенсивність м / хв.	швидкість м / хв.	інтенсивність м / хв.	швидкість м / хв.	інтенсив-ність м / хв.
0,01 0,05 0,1 0,2 0,3 0,4 0,5 0,6 0,7 0,8 0,9 і більше		14,1 16,5 16,2 16,1 15,2 13,5	8,7 13,4 16,5 18,4 19,6 18,5 17,3 8,5		9,5 13,6 15,6 15,5 14,4 12,6 10,4 7,2		0,6 5,3 9,6 10,4 10,8 10,5 10,4 9,9

 

Інтенсивність руху людського потоку визначається за формулою:

 

q = D· (м / хв або осіб / хв.). (4.12)

Інтенсивність руху не залежить від ширини евакуаційного шляху і є функцією щільності.

Пропускна здатність потоку визначається за формулою:

 

Q = D.· δ (м² / хв). (4.13)

Швидкість руху людського потоку ₁ на наступних після першого відрізка шляху приймають за табл.6.6 в залежності від інтенсивності руху потоку. Інтенсивність руху потоку на кожному відрізку

(м/хв), (4.14)

де , – ширина розглянутого i-го та безпосередньо перед ним () відрізку шляху, м;

, – значення інтенсивності руху потоку на розглянутому і-му та беспосередньо перед ним (і-1) відрізках шляху, м/хв.

Якщо менше або рівне , то час руху на відрізку шляху можна визначити за формулою:

. (4.15)

При цьому значення слід приймати рівним, м/хв:

– для горизонтальних шляхів 16,5

– для дверних отворів 19,6

– для сходів вниз 16

– для сходів вгору 11

Якщо значення більше , то ширину _i конкретного відрізка шляху слід збільшити так, щоб витримувалась умова .

Коли неможливо виконуати дану умову, інтенсивність та швидкість руху потоку на відрізку шляху i визначають за табл.9.6.6 при значенні D = 0,9.

При злитті на початку відрізка i двох та більше людських потоків інтенсивність руху визначається за формулою

(м/хв), (4.16)

 

де – інтенсивність руху людського потоку при злитті на початку відрізка i , м/хв;

– ширина відрізка шляху до злиття,м ;

– ширина розглянутого i-го відрізка шляху, м.

Якщо значення більше , то ширину конкретного відрізка шляху слід збільшити.

Двері на шляхах евакуації відкриваються, як правило, назовні із приміщення, а дверні отвори робляться без порогів.

Всі будинки висотою від 10 до 20 м обладнуються вертикальними зовнішніми металевими сходами (драбинами) шириною 0,6 м. При висоті будинків більше 20 м влаштовуються похилі пожежні сходи шириною 0,7 м з нахилом не більше 6:1 та з проміжковими площадками, що знаходяться, як правило, біля вікна не менш як через 8 м по висоті. Пожежні сходи розташовують на віддалі по периметру будинку не більше 200 м.

Приклад. Механічний цех, який за вибухопожежною та пожежною небезпекою належить до категорії D , має довжину а = 120 м, ширину b= 60 м та висоту h= 10 м (рис.4).

Цех розташований в одноповерховій будівлі, ступінь вогнестійкості якої IIIб. Один центральний поздовжний проїзд шириною 4,5 м та 6 поперечних проходів шириною 1,5 м поділяють цех на 8 дільниць. З обох сторін проїзду встановлені ворота з дверима для проходу людей, які в умовах вимушеної евакуації відіграють роль евакуаційних виходів. В найчисельнішій зміні працює 1000 осіб.

Визначити відповідність заходів щодо евакуації людей із приміщення механічного цеху встановленим нормам пожежної безпеки та розрахувати можливий час евакуації.

 

Рис. 4.3. Загальний схематичний план цеху

Приймаємо, що кількість працівників заводоуправління та інших цехів, які можуть опинитися в даному цеху за службовими потребами становить 5% від загального числа працівників цеху. Тоді загальна кількість працівників, які можуть знаходитись у цеху становить:

 

100 + 0,05осіб.

Оскільки проходи 2 та 5 розділяють цех на дві половини з майже однаковою кількістю працівників, то приймаємо, що на один евакуаційний вихід припадає 525 осіб. Найвіддаленішими від евакуаційних виходів є робочі місця, умовно позначені на рис. 4 точками А,В,С,Д.

Відстані від цих робочих місць до евакуаційних виходів однакові і становлять 90 м (30+60). Перевіримо чи відповідає це значення нормативним даним, що регламентовані стандартами. Для цього визначимо щільність людського потоку в загальному проході Z. Оскільки на один прохід припадає 525 особи, а його площа від найвіддаленіших робочих місць становить

 

60·4,5+30 ·1,5= 315 м², то Z=525/315= 2,0 особи на 1 м².

 

Відповідно до вимог норм (див.табл.4.5.5) максимально допустима відстань від найвіддаленішого робочого місця до евакуаційного виходу з приміщення при такому значенні Z та об’ємі цеху 72 000 м² становить 95 м. В нашому випадку ця вимога виконується.

Визначимо необхідну (мінімальну) ширину евакуаційного виходу, якщо відомо, що нормована кількість людей на 1 м ширини такого виходу становить 180 осіб( див.табл.4.5.8), а на кожен із виходів припадає 525 осіб:

 

В = 525/180 = 2,9 м.

 

У нашому випадку ширина воріт, яка дорівнює ширині проїзду і становить 4,5 м, відповідає цій вимозі.

Визначимо розрахунковий час евакуації з механічного цеху t_EB.POЗР. врахувавши, що найбільшим він буде для людей, які працюють на найвіддаленіших робочих місцях. Оскільки на дільницях II та III працює відповідно 95 та 115 осіб, а на дільницях VI та VII – 130 та 140 осіб, то розрахунок проводимо для робочих місць С та D, попередньо прийнявши, що через прохід 5 буде виходити половина людей, які працюють на дільницях VI та VII (інши працівники цих дільниць будуть виходити через проходи 4 та 6). Таким чином

t _{ЕВ.РОЗР.}= t₁ + t₂ , (4.17)

 

де t₁ – час евакуації визначеної кількості працівників дільниць VI та VII по проходу 5, хв;

t₂ -час евакуації працівників дільниць III, IV,V,VI по проїзду до

виходу, хв.

Визначимо щільність потоку людей у проході 5 (D₁) та в проїзді цеху (D₂) за формулами:

(4.18)

 

(4.19)

 

 

Скориставшись одержаними значеннями, визначимо за табл.9.6.6 швидкість потоку людей в проході 5 (₁ = 40 м/хв) та проїзді цеху

(₂ = 47 м/хв).

Визначаємо час який потрібно для евакуації t₁ та t₂ :

 

t₁ = l₁/ ₁ = 30/40 = 0,75 хв;

 

t₂ = l₂ /₂ = 60/47 = 1,27 хв.

 

 

Таким чином, розрахунковий час евакуації людей із механічного цеху становить близько 2 хв, необхідний же час евакуації при заданих умовах не обмежується (див.табл.4.6.5).

 

4.4.5. «Про правові засади цивільного захисту»

Витяг із Закону України

Закон визначає правові та організаційні засади у сфері цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та військового характеру, повноваження органів виконавчої влади та інших органів управління, порядок створення і застосування сил, їх комплектування, проходження служби, а також гарантії соціального і правового захисту особового складу органів та підрозділів цивільного захисту.

 

Стаття 1. Цивільний захист - система організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та інших заходів, які здійснюються центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підпорядкованими їм силами і засобами, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, добровільними рятувальними формуваннями, що забезпечують виконання цих заходів з метою запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій, які загрожують життю та здоров'ю людей, завдають матеріальних збитків у мирний час і в особливий період;

 

Єдина державна система цивільного захисту населення і територій (далі - єдина система цивільного захисту (ЄДС-НС)) – сукупність органів управління, сил та засобів центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, на які покладається реалізація державної політики у сфері цивільного захисту;

 

Підсистеми єдиної системи цивільного захисту - сукупність підпорядкованих спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади функціональних та територіальних органів управління, на які покладаються визначені законом завдання у конкретних сферах цивільного захисту;

 

Служба цивільного захисту - державна служба особливого характеру, пов'язана із забезпеченням пожежної безпеки, запобіганням і реагуванням на інші надзвичайні ситуації техногенного, природного та військового характеру, ліквідацією їх наслідків, захистом населення і територій від їх негативного впливу;

 

Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту - спеціальне воєнізоване формування, на яке покладається захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного, природного і військового характеру, участь у заходах територіальної оборони, а також міжнародних рятувальних та інших гуманітарних операціях;

 

Сили і засоби цивільного захисту - особовий склад і працівники органів та підрозділів цивільного захисту, добровільні рятувальні формування, пожежна та аварійно-рятувальна техніка, пожежно-технічне та аварійно-рятувальне обладнання, засоби пожежогасіння та індивідуального захисту, інше майно, призначене для гасіння пожеж, ліквідації наслідків аварій, повеней, землетрусів та інших катастроф техногенного, біологічного, радіаційного, хімічного або екологічного та військового характеру, мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи;

 

Стаття 5. Завдання цивільного захисту

Основними завданнями цивільного захисту є:

· збирання та аналітичне опрацювання інформації про надзвичайні ситуації;

· прогнозування та оцінка соціально-економічних наслідків надзвичайних ситуацій;

· здійснення нагляду і контролю у сфері цивільного захисту;

· розроблення і виконання законодавчих та інших нормативно-правових актів, дотримання норм і стандартів у сфері цивільного захисту;

· розроблення і здійснення запобіжних заходів у сфері цивільного захисту;

· створення, збереження і раціональне використання матеріальних ресурсів, необхідних для запобігання надзвичайним ситуаціям;

· розроблення та виконання науково-технічних програм, спрямованих на запобігання надзвичайним ситуаціям;

· оперативне оповіщення населення про виникнення або загрозу виникнення надзвичайної ситуації, своєчасне достовірне інформування про обстановку, яка складається, та заходи, що вживаються для запобігання надзвичайним ситуаціям та подолання їх наслідків;

· організація захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, надання невідкладної психологічної, медичної та іншої допомоги потерпілим;

· проведення невідкладних робіт із ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та організація життєзабезпечення постраждалого населення;

· забезпечення постійної готовності сил і засобів цивільного захисту до запобігання надзвичайним ситуаціям та ліквідації їх наслідків;

· надання з використанням засобів цивільного захисту оперативної допомоги населенню в разі виникнення несприятливих побутових або нестандартних ситуацій;

· навчання населення способам захисту в разі виникнення надзвичайних, несприятливих побутових або нестандартних ситуацій та організація тренувань;

· міжнародне співробітництво у сфері цивільного захисту.