ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОВ’ЯЗАНИХ ЗІ СТРЕСОМ ТА СОМАТОФОРМНИХ РОЗЛАДІВ

Актуальність проблеми післятравматичних стресових розладів полягає в значній поширеності виключно несприятливих подій, що можуть викликати гостру стресову реакцію, або значних подовжуваних неспрятливих життєвих обставин, які можуть приводити до порушень адаптації. Розлади, що розглядаються у цьому розділі, представляють собою порушені адаптаційні реакції на важкий пролонгований стрес, що є препоною до успішної соціальної адаптації и ведуть до порушення соціального функціонування.

Значна розповсюдженість соматоформних розладів у загальній медичній практиці робить розглядання цієї проблеми надзвичайно актуальною. Для соматоформних розладів характерні повторювальні соматичні симптоми, постіне потребування медичних обстежень. Відрізняльна особливість – невідповідність скарг хворого результатам соматичного або неврологічного обстежень. Хворі відмовляються обсуджувати можливість психологічної обумовленості симптоматики, адже якщо її виникнення тісно пов’язане зі стресовими життєвими обставинами або конфліктами. Тому до завдань лікаря загальної практики входить не тільки вміння розпізнавати прояви соматоформних розладів, а й визначати тактику відносно означеного контигенту хворих із необхідністю спрямування їх до психіатричної служби.

Ціль загальна – уміти встановити попередній діагноз і обґрунтувати тактику ведення хворих із післятравматичними стресовими та соматоформними розладами.

 

Конкретні цілі - уміти: Цілі вихідного рівня:
1. Оцінювати анамнестичні дані з погляду механізмів формування пов'язаних зі стресом і соматоформних розладів. 1. Уміти збирати анамнез і намічати план обстеження (каф. пропедевтичної терапії).
2. Запідозрити наявність у пацієнта того чи іншого виду зв'язаних зі стресом і соматоформних розладів. 2. Уміти проводити тестування за допомогою опросника Айзенка та інтерпретувати отримані результати (цикл загальної психології кафедри ОЗО).
3. Визначати динаміку пов'язаних зі стресом і соматоформних розладів. 3. Розпізнавати органічні і функціональні порушення рухів і чутливості (каф. неврології).
4. Визначати лікувально-реабілітаційну тактику цих розладів.  

 

Перевірити ступінь своєї підготовки Ви можете, вирішивши запропоновані завдання.

Завдання № 113. У випробуваного по шкалі екстраверсії за методикою Айзенка показник 18б, по шкалі нейротизму - 6б, по шкалі ЛНСІ – 3б. Таким чином, у випробуваного:

A. Сангвінічний темперамент C. Меланхолійний темперамент

B. Холеричний темперамент D. Флегматичний темперамент

E. Результат не підлягає інтерпретації

Завдання № 114. У випробуваного в процесі бесіди і спостереження виявлені такі якості, як підвищена збудливість, поривність дій. Він різкий, імпульсивний, емоційно яскраво виразний, легко втрачає самоконтроль. Швидше за все, показники за методикою Айзенка в нього будуть у межах:

A. Э – 12-24б, Н – 12-24б C. Э – 1-12б, Н – 1-12б

B. Э – 12-24б, Н – 1-12б D. Э – 1-12б, Н – 12-24б

E. Э – 6-10б, Н – 1-6б

Правильні відповіді на тестові завдання на вихідний рівень у додатку 1.

Якщо при виконанні приведених вище тестових завдань виникли труднощі, необхідно звернутися до наступної літератури:

1. Синяченко О.В., Ігнатенко Г.А. Пропедевтика внутренних болезней. Донецк, 2000. – С. 20 – 46.

2. Вітенко І.С. Загальна та медична психолоія .-К. “Здоров’я”, 1997. - С.76 - 89.

3. Загальна психопатологія. Навчальний посібник под ред. проф. В.А.Абрамова. – Донецк, 2010. – 97с.

4. Абрамов В.А., Ряполова Т.Л., Голоденко О.Н., Бурцев О.К. Основи загальної психопатології (таблиці, графіки, діаграми). Навчальний посібник. - Донецк «Каштан», 2009. – 104 с.

5. Абрамов В.А. и соавт. Психопатологические симптомы и синдромы. Донецк, 1998. – 209 с.

6. Нервові та психічні хвороби. Михєєв В.В., Нейман А.В. – К.: Здоров'я, 1992. – С.47-55.

7. Медицинская психология под ред. проф. В.А. Абрамова. – Донецьк, 2008. – 290 с.