Термін «особистість» ставиться до числа найпоширеніших у найрізноманітніших галузях науки - філософії, педагогіки, медицини. Всім лікарям необхідно оцінювати особистість хворого, тому що це дозволяє їм передбачати ймовірне поводження пацієнта в стані хвороби. Особистісна патологія може виступати в рамках різних типів розладів особистості (РО) або психопатій різного генеза, що проробляють протягом життя ту або іншу динаміку. Крім того, особистісна патологія може виступати в якості преморбіду при соматичних захворюваннях і при психічних захворюваннях, роблячи на них патопластичний вплив. Так, наприклад особистісна патологія може мати місце протягом тих або інших захворювань (наприклад, як преморбід при невротичних розладах; як психопатоподібний дебют або психопатоподібна малопрогредієнтна шизофренія), а також як їхній наслідок (особистісний розвиток при невротичних розладах, психопатоподібні ремісії й/або дефект особистості при шизофренії, психопатізація при органічних захворюваннях мозку). Кожне з цих понять має своє «клінічне обличчя» і вимагає диференціювання з аналогічними проявами іншого генезу: психофармакологічні й психотерапевтичні підходи тут неоднозначні.
У цілому ж значимість проблеми безсумнівна: це й більша поширеність відповідних розладів, сумнівна придатність до військової служби, працездатність, сімейні проблеми, часті суїциди, проблема злочинності. Незважаючи на, що РО становлять близько 1% від загальної популяції, на їхню частку доводиться значна частина тяжких насильницьких злочинів, породжуваних соціальною нестабільністю в будь-якому суспільстві.
Уміння виявити стійкі патологічні особливості особистості пацієнтів дозволяє лікареві максимально індивідуалізувати реалізацію лікувально-діагностичних і реабілітаційних заходів.
У зв'язку із цим особливо важливим є своєчасне виявлення осіб з РО у рамках професійного відбору, профілактика протиправних дій, алкоголізму, наркоманій, великого кола психосоматичних розладів.
Загальна мета: вміти установити попередній діагноз розладу особистості і визначати лікувально-тактичні заходи у відношенні даного контингенту хворих.
| Конкретні цілі - уміти: | Цілі вихідного рівня: |
| 1. Запідозрити наявність у пацієнта розлад особистості. | 1. Виявляти скарги, збирати анамнестичні дані, проводити об'єктивне дослідження хворого відповідно до принципів медичної етики і деонтології (кафедра пропедевтики внутрішніх хвороб, кафедра ОЗО з циклом історії медицини). |
| 2. Визначати клінічні типи розладів особистості. | 2. Визначати обсяг і інтерпретувати дані необхідних додаткових досліджень (кафедра неврології, кафедра внутрішніх хвороб). |
| 3. Визначати лікувально-реабілітаційну тактику у відношенні даної категорії пацієнтів. | 3. Виявляти при клінічному обстеженні хворого ведучий психопатологічний синдром (кафедра психіатрії і мед. психології). |
| 4. Визначати тактику при рішенні експертних питань для даного контингенту облич. | 4.Проводити патопсихологічне дослідження особистості за допомогою особистісних опитувальників (Айзенка, Леонгарда-Шмішека) і інтерпретировати отримані дані (цикл загальної психології кафедр ОЗО, цикл мед.психології кафедр психіатрії і мед.психології) |
| 5. Визначати реабілітаційні напрямки в роботі з даними пацієнтами. | 5. Уміти визначати механізм дії психотропних препаратів (кафедра фармакології). |
Перевірити ступінь своєї підготовки Ви можете, вирішивши запропоновані завдання.
Завдання № 157. Хворий С., 25 років звернувся до терапевта із скаргами на неприємні відчуття в області шлунка, що він зв'язує з “наявністю в нього рака”. За останній рік тричі звертався до лікаря з приводу вищевказаного. Маються висновки про відсутність патології з боку шлунково-кишкового тракту. Однак С. вважає, що лікарі спеціально не говорять правди, тому що знаходяться “у змові” з людьми, що хочуть нашкодити йому. Які анамнестичні зведення можуть свідчити про наявність у С. психічного захворювання?
А. Вік
В. Скарги
С. Часта обертаність до лікаря
D. Стать
Е. Дані обстеження
Завдання № 158. Пацієнт С., 33 років знаходився на стац. лікуванні в ПЛ в останні 2 місяця. В останній тиждень після переохолодження з'явився сухий кашель. 3 дні назад різко підвищилася температура до 39 С, з'явився біль у грудній клітці при подиху. Об'єктивно: над легенями перкуторно легеневий звук, аускультативно – праворуч нижче кута лопатки – крепітація. Яке додаткове дослідження грудної клітки необхідно зробити хворому:
А. Рентгенограма
В. Флюорограма
С. Бронхоскопія
D. КТ грудної клітини
Е. Рентгеноскопія
Завдання № 159. Хворий М., 35 років звернувся на прийом до психіатра із скаргами на зниження пам'яті, поганий сон, головний біль стискаючого характеру, підвищений стомлюваність, дратівливість. Переживає через зниження працездатності, відзначає, що в другій половині дня з'являється головний біль, він стає більш розсіяним. Відзначає, що стала підвищувати голос на навколишніх, “не можу стриматися, накричу, а потім каюся”. Просить допомогти йому. До кінця бесіди став більш односкладово відповідати на питання, повідомив, що з'явився головний біль. Визначите ведучий психопатологічний синдром:
А. Апато-абулічний
B. Істеричний
С. Депресивний
D. Астенічний
Е. Іпохондричний
Завдання № 160. Випробуваний В., 26 років скарг не пред'являє. Психологічне тестування проходить у зв'язку з пристроєм на роботу охоронцем. При обстеженні за допомогою опитувальника Айзенка отримані наступні результати: по шкалах екстраверсії – інтроверсії – 14 балів, стабільності – нестабільності – 16 балів, неправди – 2 бали. Який темперамент визначається у випробуваного:
А. Отримані дані не підлягають інтерпретації
В. Холерик
С. Меланхолік
D. Сангвінік
Е. Флегматик
Завдання № 161. Хвора Т., 33 року надійшла в ОПНЛ із скаргами на знижений настрій, суїцідальні думки, відсутність апетиту, поганий сон. Дане надходження вперше в житті. Стан змінився протягом останнього місяця після загибелі батьків в автокатастрофі. У контакт вступає неохоче. На питання відповідає тихим голосом, переважно односкладово. Вираження обличчя сумне. Під час розмови погляд спрямований у підлогу, починає плакати, коли згадує про батьків. Для лікування хворої був призначений амітриптілін. До якої групи відносяться дані ліки:
А. Психостимулятори
В. Транквілізатори
С. Нейролептики
D. Ноотропи
Е. Антидепресанти
Правильні відповіді на тестові завдання на вихідний рівень у додатку 1.
Якщо при виконанні приведених вище тестових завдань виникли труднощі, необхідно звернутися до наступної літератури:
1. Медицинская психология под ред. проф. В.А. Абрамова. – Донецьк, 2008. – 290 с.
2. Загальна психопатологія. Навчальний посібник под ред. проф. В.А.Абрамова. – Донецк, 2010. – 97с.
3. Абрамов В.А., Ряполова Т.Л., Голоденко О.Н., Бурцев О.К. Основи загальної психопатології (таблиці, графіки, діаграми). Навчальний посібник. - Донецк «Каштан», 2009. – 104 с.
4. Синяченко О.В., Ігнатенко Г.А. Пропедевтика внутренних болезней. Донецк, 2000. – С. 20 – 46.
5. Абрамов В.А. и соавт. Психопатологические симптомы и синдромы. Донецк, 1998. – 209 с.
6. Фармакология. По редакцией проф. И.В. Комисарова.- Донецк.-2001.- С.60-75.