ПАТОЛОГІЯ ЕМОЦІЙНО-ВОЛЬОВОЇ СФЕРИ

Емоційні розлади займають ведуче положення в клінічних проявах не тільки психічних захворювань. При будь-якій гострій соматичній патології неминуче виникають такі емоційні стани різного ступеня виразності і стійкості, як реакція особистості на сам факт захворювання, що вимагають психотерапевтичної чи медикаментозної корекції. При хронічних соматичних захворюваннях формується більш стійка "сукупність переживань" - "внутрішня картина хвороби" (Р.А. Лурія). Емоційний компонент є основним у структурі патологічних типів "внутрішньої картини хвороби". Емоції є основною ланкою психосоматичних взаємовідносин і нерідко сприяють виникненню психосоматичних захворювань. Емоційні порушення постійно відзначаються при неврозах, розладах особистості, психозах. Субклінічним рівнем емоційних змін виявляються непатологічні стани психічної дезадаптації. При такому широкому спектрі афективних розладів лікар будь-якої спеціальності повинен уміти виявляти їх і здійснювати психофармакологічну та психотерапевтичну корекцію.

Мета (загальна): уміти виявляти і кваліфікувати емоційні розлади.

 

Конкретні цілі – уміти: Цілі вихідного рівня – уміти:
1. Проводити цілеспрямоване клінічне дослідження емоційної та вольової сфери, в тому числі оцінювати вираженість, стійкість і адекватність почуттів. 1. Збирати скарги, дані анамнеза, проводити клінічне дослідження хворих (кафедра пропедевтики внутрішніх хвороб).
2. Кваліфікувати виявлені порушення як патопсихологічні симптоми.   2. Проводити патопсихологічне дослідження почуттів (емоцій) та інтерпретувати отримані результати (кафедра ООЗ, цикл медичної психології кафедри психіатрії та медичної психології).
3. Виявляти об’єктивні ознаки порушень емоцій та волі.  

 

Перевірити ступінь своєї підготовки Ви можете, вирішивши запропоновані завдання.

Завдання № 30.Хвора І., 37 років. Під час бесіди з лікарем говорить тихим голосом, повільно, відповіді односкладові. Вираз обличчя страждальницький, між бровами - складка, що нагадує грецьку букву "омега". Рухово загальмована, сидить в одноманітній позі. За допомогою якої методики можна виявити наявність депресії?

A. Зунга

B. Спілбергера

C. Айзенка

D. Шмішека

E. Шульте

Завдання№ 31. Хворий К., 46 років. Звернувся до лікаря зі скаргами на підвищення артеріального тиску, занепокоєння, внутрішню напруженість, періодичне тремтіння в тілі, порушення сну (довго не може заснути, сон неглибокий). Виглядає розгубленим, в очах тривога. Розповів, що такий стан з'явився кілька днів назад, коли довідався, що ''підпадає під скорочення" на заводі. Для вивчення стану тривожності треба використати методику:

A. Спілбергера

B. Айзенка

C. Зунга

D. Крепеліна

E. Дженкінса

Правильні відповіді на тестові завдання на вихідний рівень – у додатку 1.

Якщо при виконанні тестових завдань виникли труднощі, треба звернутися до наступної літератури:

1. Вітенко І.С. Загальна та медична психологія. – К.: “Здоров’я”, 1994. – С.52-291.

2. Медицинская психология под ред. проф. В.А. Абрамова. – Донецьк, 2008. – 290 с.

Тільки добре засвоївши попередній матеріал можна переходити до вивчення нової навчальної інформації.