ПЕРЕДМОВА

Культура України зазнала істотних втрат від того, що десятиліттями цілий її пласт викреслювався з духовного життя суспільства. Ігнорувалася релігія, релігійна філософія, духовна музика, архітектура і мистецтво. Тому нині така підвищена увага людей до релігійної культури, становлення нормальних цивілізованих відносин між державою та церквою, релігійними організаціями й громадянами, справжньої реалізації свободи совісті, коли людина може відверто висловити свої перконання, вільно виявити симпатії тим чи іншим ідеалам.

Важливою проблемою сьогодення є необхідність нормалізації релігійного життя в Україні, а цей процес обумовлений багатьма чинниками, зокрема національним та духовним відродженням, що відбувається в суперечливих умовах, і тому викликає інтерес до вітчизняної історії, а саме до історії релігії, її місця і ролі в культурі України. Тому такої гостри набуває сьогодні відсутність наукового розуміння релігії, хоча термін “релігія” досить часто зустрічається у побутовій мові, художній і науково-популярній літературі. Насправді ж складовими компонентами релігії є культ і сукупність обрядових дій. За допомогою яких релігійна людина виражає своє ставлення до надприродного і вступає з ним у спілкування через молитву, обряди, жертвоприношення.

Оволодіння науковими знаннями про релігію – необхідна умова зростання освіченості та культури фахівця будь-якого профілю, який повинен мати уявлення не тільки про національну культуру, а й про загальнолюдські духовні цінності.

Протягом багатьох років існування різноманітних релігійних систем склалися відповідні догматичні та канонічні основі релігій, що зумовили і формування відповідної термінологічної системи, які були певний час надбанням лише кола віруючих людей і деяких дослідників історії культури. Сьогодні все більший загал людей вивчає і використовує надбання релігієзнавчого досвіду багатьох поколінь, що мають найхарактерніші ознаки формування культурної, духовної, високоморальної особистості. Запропоновані методичні рекомендації з дисципліни “Релігієзнавство” допоможуть студентам в оволодінні знань в одній із важливих галузей світової і вітчизняної культури, нададуть можливість грамотно провадити світоглядний діалог, оперуючи запропонованим теоретичним матеріалом, розкритим у методичних рекомендаціях.

Матеріал розроблено за кредитно-модульною системою і налічує п’ять модулів, які відповідають тематиці практичних занять, що включені до робочої програми спеціальностей “Облік і аудит”, “Менеджмент організацій”, “Менеджмент зовнішньоекономічної організації”, “Агрономія”, “Процеси і машини сільськогосподарського виробництва”, “Енергетика сільського господарства”, “Професійне навчання”. Методичні рекомендації містять короткий термінологічний словник, у якому терміни подано переважно в однині, коли ж це відповідає прийнятій науковій термінології, назви термінів подано у множині.

За час роботи над методичними рекомендаціями широко використовувалася сучасна та існуюча довідкова література.