Перш ніж аналізувати ознаки загальноправових та міжгалузевих принципів, слід звернутися до визначення принципів права. Скакун О.Ф. визначає, що принципи права — це об'єктивно властиві праву відправні начала, незаперечні вимоги (позитивні зобов'язання), які ставляться до учасників суспільних відносин із метою гармонічного поєднання індивідуальних, групових і громадських інтересів. Іншими словами, це є своєрідна система координат, у рамках якої розвивається право, і одночасно вектор, який визначає напрямок його розвитку. Згідно визначення, яке пропонує Малько А.В. , принципи права — це основні, початкові начала, положення, ідеї, що виражають суть права як специфічного соціального регулятора. Вони виражають закономірності має рацію, його природу і соціальне призначення, є найбільш загальні правила поведінки, які або прямо сформульовані в законі, або виводяться з його суті. Принципи є підставою права, містяться у його змісті, виступають як орієнтири у формуванні права, відбивають сутність права та основні зв'язки, які реально існують у правовій системі. У принципах зосереджено світовий досвід розвитку права, досвід цивілізації. Тому принципи права можна назвати стрижнем правової матерії. Принципи права слід відрізняти від норм-принципів, тобто принципів, які прямо закріплені у нормах права та являють собою внутрішній зміст цих норм. Для того, щоб наочно побачити відмінності принципів права від норм права наведемо порівняльну таблицю: