Г.М. Гаряева, О.Л. Муренко, С.В.Головін

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

«ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»

 

 

До друку дозволяю

 

Проректор __________ Романовський О.Г.

 

 

Г.М. Гаряева, О.Л. Муренко, С.В.Головін

 

 

ПРАВОЗНАВСТВО

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК для студентів денної форми навчання технічних спеціальностей  

ПРАВОЗНАВСТВО

 

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК

для студентів денної форми навчання технічних спеціальностей

 

Харків 2010

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

«ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»

 

 

До 125-річчя НТУ «ХПІ»

 

 

Г.М. Гаряева, О.Л. Муренко, С.В.Головін

 

ПРАВОЗНАВСТВО

 

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК

для студентів денної форми навчання технічних спеціальностей

 

Затверджено

редакційно-видавничою

радою університету,

протокол № 3 від _28.12.10_

 

Харків НТУ «ХПІ» 2010

ББК 67.0я7

Г – 21

УДК 34 (0,75)

Рецензент:

Кандидат юридичних наук, ст.науковий співробітник Інституту вивчення проблем

злочинності АПН України Яковець І.С.

 

Г 21 Гаряєва Г.М. Правознавство. Навчально-методичний посібник «Правознавство» призначений для студентів денної форми навчання технічних спеціальностей / Г.М. Гаряєва, О.Л. Муренко, С.В. Головін – Харків: НТУ “ХПІ”, 2009 – с. -.

 

ISBN

 

Навчально-методичний посібник містить у собі питання для самостійної роботи, реферати, задачі, тестові завдання, термінологічні завдання, проблемні питання, методичні завдання, практичні завдання, завдання для перевірки засвоєних знань, варіанти модульних контрольних робіт, питання для заліку а так само информаційне забезпечення для вивчення даної дисципліни.

Призначено як для студентів неюридичних вищих навчальних закладів, які вивчають дисципліну «Правознавство», так і для викладачів ведучих дану дисципліну

 

 

Бібліогр.: назв. ББК 67.0я7

 

ISBN © Гаряєва Г.М., Муренко О.Л.,

Головін С.В. 2010 р.

© НТУ “ХПІ”, 2010 р

 

Передмова

 

Суттєві демократичні перетворення у суспільстві, повернення його до сучасної цивілізації, прагнення в ньому до громадянського миру, спокою та повної злагоди люди все більше пов’язують з правом, з правовою державою, з правосуддям, з правами людини.

Успішне вирішення завдань подальшого укріплення законнності, підвищення громадянської активності населення та викорінення злочинності в Україні потребує організованого подолання факторів, які в цьому перешкоджають, до яких належать і дефекти правової свідомості.

Вивчення курсу „Правознавство” має важливе значення для підвищення правової культури фахівців. Вивчення, засвоєння і відповідно, розуміння понять і термінів підвищує світогляд студентів технічних спеціальностей, сприяє правильній орієнтації у формуванні правової культури, розвиває вміння захищати свої права та загальновизнані суспільні цінності, не забуваючи при цьому про свої власні обов'язки людини і громадянина.

Програма „Правознавство” виходить з основного завдання цього курсу забезпечити підготовку працівників високої кваліфікації, готових і здатних брати участь у розбудові суверенної, правової, демократичної держави.

Навчальна дисципліна «Правознавство» складається з таких розділів: „Теорія права”, „Цивільні правовідносини”, „Сімейні правовідносини”, Трудові правовідносини”, Адміністративні та кримінальні правовідносини”.

 

 

Програма курсу„Правознавство”

 

Тема 1. Поняття й ознаки права як соціальної системи

Поняття права, його ознаки і функції. Структура правової норми. Види правових норм. Джерела права. Поняття законодавства. Нормативні та індивідуально-правові акти.

Поняття системи права. Поділ права на галузі, підгалузі та правові інститути. Загальна характеристика основних галузей права України.

Тема 2. Цивільне право як галузь права.

Предмет і метод цивільного права. Система цивільно-правових відносин. Цивільне законодавство. Цивільний кодекс України. Поняття фізичних та юридичних осіб. Цивільна правоздатність і цивільна дієздатність. Обсяг дієздатності малолітньої та неповнолітньої особи. Визнання особи недієздатною, обмежено дієздатною. Визнання громадянина безвісно відсутнім та оголошення громадянина померлим.

Особисті немайнові права громадян. Право власності.

Тема 3. Цивільно-правові правочини (угоди). Договір.

Поняття та ознаки правочину. Умови дійсності правочину. Недійсні правочини та їх наслідки. Поняття договору в цивільному праві. Поняття і зміст договору купівлі-продажу. Договір майнового найму (оренди). Договір позики. Договір дарування. Договір довічного утримання.

Тема 4. Сімейні правовідносини.

Сімейне законодавство. Сімейний кодекс України. Поняття шлюбу та сім’ї . Умови і порядок укладання шлюбу. Підстави та порядок припинення шлюбу. Визнання шлюбу недійсним. Особисті немайнові та майнові права і обов'язки подружжя.

Взаємні права і обов'язки батьків і дітей. Усиновлення (удочеріння). Порядок та підстави позбавлення батьківських прав. Патронат. Опіка і піклування.

Тема 5. Трудові правовідносини.

Кодекс законів про працю. Колективний договір. Поняття, сторони та зміст трудового договору. Умови і порядок прийняття на роботу.

Підстави і порядок припинення трудового договору. Робочий час та час відпочинку. Види відпусток та порядок їх надання. Системи оплати праці. Поняття трудової дисципліни. Порядок накладання та зняття дисциплінарних стягнень. Правила внутрішнього трудового ропорядку. Особливості праці неповнолітніх. Порядок розв’язання індивідуальних трудових спорів. Колективні трудові спори та порядок їх розв’язання.

Тема 6. Основи адміністративного права України.

Правове регулювання державного управління в Україні. Відносини, які регулюються адміністративним правом. Кодекс України про адміністративні правопорушення.

Адміністративний примус та переконання. Поняття адміністративного проступку. Види адміністративних стягнень. Органи, що розглядають справи про адміністративні правопорушення.

Адміністративна відповідальність. Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх.

Тема 7. Основи кримінального права України.

Загальна характеристика Кримінального кодексу України. Поняття та ознаки злочину. Класифікація злочинів. Стадії вчинення злочину.

Мета і види кримінального покарання. Обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

Особливості відповідальності неповнолітніх. Види злочинів. Відповідальність за окремі злочини.

 

 

Плани семінарських занять з курсу „Правознавство”

Відповідно до навчального плану, крім лекційного курсу з „Правознавства”, проводяться семінарські заняття. Їх мета – виробити у студентів уміння самостійно поглиблювати знання з основ правознавства, аналізувати законодавчі акти, застосовувати їх у подальшій діяльності та повсякденному житті. Формувати навички логічного юридичного мислення, робити обгрунтовані висновки та узагальнення. Семінарські заняття не повторюють, а доповнюють і поглиблюють теми лекційного курсу і навчальної літератури.

Для підготовки до семінару студенту пропонується тема, план семінару та шість видів завдань. Кожне з завдань передбачає свою конкретну особливу мету.

Проблемні питання пропонуються для дискусій, сприяють розвитку творчого мислення, вміння аналізувати різноманітні правові явища, оволодінню мистецтвом вести обговорення і дискусію: вміти формувати, аругментувати і відстоювати свою позицію, ставити запитання опонентам, об’єктивно оцінювати точку зору інших студентів.

Термінологічне завдання спонукає до вивчення студентами термінології правознавства, основних понять і визначень, які використовуються в юриспруденції.

Методичне завдання сприяє переосмисленню, узагальненню і оцінюванню вивченого матеріалу і на цій основі проведенню порівняльного аналізу різних правових явищ, їх класифікації.

Практичне завдання стимулює студентів до накопичення емпіричного матеріалу, розвиває вміння логічно будувати свою відповідь.

Написання реферату полягає у підготовці декількома студентами рефератів на задану актуальну тему правознавства. Мета цього завдання – навчити студента працювати з літературними джерелами, оформляти і стисло викладати своє уявлення.

Завдання для перевірки засвоєних знань спрямоване на перевірку засвоєних знань саме студентами. Воно зводиться до опрацювання тестів та інших завдань, що надає можливість студенту самостійно об’єктивно оцінити свій рівень знань. Перелік тем рефератів не є вичерпним. Студенти самостійно можуть обрати тему з даного питання.

Під час підготовки до семінарських занять студент зобов’язаний виконати термінологічні, методичні завдання, скласти план відповіді на кожне питання семінарського заняття та підготувати реферати.

Невиконання цих завдань тягне за собою незадовільну оцінку!!!

Поряд з рекомендованою літературою можна використати також інші доступні джерела. У результаті вивчення рекомендованої, а також іншої літератури студент повинен… Виступаючи на семінарі, студент має чітко характеризувати обговорюване питання теми, прагнучи стислості і логічності…

Тема 1. Поняття й ознаки права як соціальної системи

 

1. Поняття права, його властивості, соціальна сутність і призначення. Об’єктивне та суб’єктивне право.

2. Функції та принципи права, їх поняття.

3. Норми права: поняття та ознаки, склад.

4. Правова система (поняття, структура).

5. Систематизація нормативно-правових актів, їх призначення, форми (способи) кодифікація, інкорпорація та консолідація.

Поняття права, його властивості, соціальна сутність і призначення. Об’єктивне та суб’єктивне право.

Питання про соціальне призначення права має довгу історію розвитку. Демосфен бачив соціальне призначення права у встановленні порядку, якого повинні… Проте більша увага почала приділятися цим питанням на початку ХХ ст. Деякі… У юридичній літературі категорія «соціальне призначення права» вживається у декількох значеннях: наприклад, для…

Основні ознаки та властивості права, обумовлені його взаємодією з державою

Об'єктивне та суб'єктивне право

Різниця між правом у об'єктивному та суб'єктивному значенні визнавалася ще римськими правниками. Аналогічно ця проблема вирішувалася науковцями США… У сучасній юридичній літературі слово «право» вживається у двох основних… Однак не залишаємо поза увагою той факт, що визнаність суб'єктивного права ще не вирішила теоретичних проблем його…

Загальноправові та міжгалузеві принципи

Принципи права. Норми права

2. З'являються як загальнообов'язкові формально-визначені правила поведінки, пронизані принципами права 3. Є стрижнем усієї системи права, додають праву логічності, послідовності,… 4. Є частинками системи права, яка набуває логічності та збалансованості завдяки принципам права

Норми права: поняття та ознаки, склад.

Ознаки норми права такі ж, що й права в цілому, але норма не має такої ознаки, як системність, оскільки вона регулює гру­пу певних суспільних… Оскільки ознаки права вже наводилися, перелічимоспецифічні ознаки норми… 1)Правило поведінки регулятивного характеру — норма права вводить нове правило, фіксує найтиповіші соціальні процеси і…

Правова система (поняття, структура).

• суб'єкти права — фізичні особи (громадяни, іноземці, особи без громадянства та ін.), юридичні особи — комерційні і некомерційні організації,… • правові норми і принципи; • правові відносини, правова поведінка, юридична практика, режим функціонування правової системи;

Систематизація нормативно-правових актів, їх призначення, форми (способи) кодифікація, інкорпорація та консолідація.

1) не пов'язаний із творенням нових норм та 2) пов'язаний із правотворенням. За допомогою систематизації законодавства досягається розв'язання ряду завдань: полегшення користування…

Тема 2. Цивільне право України – галузь права

1. Предмет та метод цивільного права. Цивільні правовідносини, загальна характеристика. 2. Фізична особа як суб’єкт цивільного права. 3. Юридична особа: поняття, ознаки та види.

Тема 3. Правочин як основний вид цивільних правовідносин. Цивільно-правовий договір.

1. Поняття правочину. Умови дійсності правочину. Класифікація правочинів.

2. Недійсність правочину та правові наслідки визнання правочину недійсним.

3. Цивільно-правовий договір, його ознаки та види.

4. Загальна структура цивільно-правового договору.

 

Поняття правочину. Умови дійсності правочину. Класифікація правочинів.

Поняття «правочини» вводиться в дію новим Цивільним кодексом України, в якому їм відведено окрему главу. До його прий- няття в цивільному праві… Відповідно до положень ЦКУ правочином є дія особи, спрямована на набуття,… Правочину притаманні певні ознаки:

Недійсність правочину та правові наслідки визнання правочину недійсним.

Юридичні наслідки призводять до визнання правочину недійс­ним за умов нікчемності або оспорюваності. Як правило, правочи­ни визнаються недійсними… Недійсність окремої частини правочину не має наслідком не­дійсності інших його… Що ж стосується майнових наслідків, то на них впливають підстави недійсності та наявність або відсутність умислу у…

Цивільно-правовий договір, його ознаки та види.

Основними ознаками договору є: • домовленість, тобто для його існування має бути компроміс, збіг… • домовленість двох чи більше осіб, тобто з волевиявлення лише однієї сторони не може виникнути договір;

Загальна структура цивільно-правового договору.

Разом з тим, у цивілістичній літературі став усталеним погляд про те, що зміст договору становлять його умови. Ця ж позиція відображена у ст. 628 ЦК… 1) істотні; 2) неістотні.

Укладення цивільно-правового договору

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Проблема «неукладеного» та «недійсного» договору. … Форма договору (ст. 639 ЦК). Традиційний та нетрадиційні (конкурентні) способи укладення договору.Традиційний спосіб шляхом пропозиції однієї…

Тема 4. Сімейні правовідносини

2. Рівність прав та обов’язків подружжя. 3. Позбавлення батьківських прав. 4. Опіка і піклування.

Тема 5. Трудові правовідносини

2. Поняття і значення трудового договору. 3. Поняття і види робочого часу і робочого дня. 4. Правове регулювання часу відпочинку.

Тема 6. Основи адміністративного права України

1. Загальна характеристика адміністративних правовідносин. 2. Поняття адміністративних правопорушень та їх види. 3. Види адміністративних стягнень.

Тема 7. Основи кримінального права України.

 

1. Поняття, ознаки та класифікація злочинів.

2. Стадії вчинення злочину

3. Мета і види кримінального покарання.

4. Види злочинів. Відповідальність за окремі злочини.

 

Кримінальна відповідальність і її підстави. Поняття кримінальної відповідальності

Кримінальна відповідальність — це особлива правова роль особи (власне її обов’язок) при вчиненні злочину отримати державний осуд, а також обмеження… Ніхто не може бути притягнутий до кримінальної відпові­дальності за один… У кримінальному праві поняття злочину, є фундаментальною категорією, оскільки вчен­ня про нього лежить в основі всіх…

Поняття складу злочину. Ознаки складу злочину. Поняття кваліфікації злочинів

Об'єкт злочину відображає те, на що завжди пося­гає злочин, чому або кому він заподіює певну шкоду. Об'єктивна сторона — це зовнішня сторона діяння. Вона ви­ражається в дії чи… Суб'єкт злочину — це фізична особа, яка вчиняє злочин. Відповідно до ст. 18 КК суб'єктом злочину є фізична особа, яка…

Стадії злочину

У Кримінальному кодексі України визнаються злочинними і караними три стадії вчинення злочину: готування до злочину; замах на злочин, що… Замах на злочин має місце тоді, коли: * вчинено діяння, безпосередньо спрямоване на вчинення певного злочину;

Співучасть у злочині. Види співучасників . Види злочинних груп. Особливість кримінальної відповідальності при співучасті

Співучастю у злочині визнається умисна спільна участь кількох суб'єктів злочину у вчиненні умисного злочину (ст. 26 КК). При співучасті об'єднуються кілька осіб і вчиняють зло­чин спільно і навмисно.

Розрізняють такі види співучасників: виконавець (співвиконавець), організатор, підбурювач, пособник (ст. 27 КК).

Виконавцем (співвиконавцем) вважається особа, яка безпо­середньо або шляхом використання інших осіб, що не є суб'єкта­ми злочину, вчинила конкретний злочин.

Організатором визнається особа, яка організувала вчинення злочину (злочинів) або керувала його (їх) підготовкою чи вчи­ненням (ч. 3 ст. 27КК).

Підбурювачем вважається особа, яка схилила іншого співу­часника до вчинення злочину. Способи підбурювання можуть бути різні (умовляння, підкуп, погрози, примус або інші подібні дії, наприклад вказівки, наказ тощо), але їх об'єднує те, що в ре­зультаті в інших співучасників виникає бажання, рішучість учинити злочин.

Пособником визнається особа, яка порадами, вказівками, на­данням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками.

У кримінальному праві розрізняють просту і складну форми співучасті, під якими розуміють об'єднання співучасників за виконуваними ролями і за стійкістю зв'язків між ними.

Проста співучасть (співвиконавство, співвинність) має місце там, де всі співучасники є виконавцями злочину і, отже, всі вони виконують однорідну роль.

При складній співучасті (співучасті з розподілом ролей) співучасники виконують різнорідні ролі.

За стійкістю зв'язків, а також стійкістю умислу розрізняють вчинення злочину різними злочинними групами:

• групою осіб;

• групою осіб за попередньою змовою;

• організованою групою;

• злочинною організацією.

Вчинення злочину організованою групою можливе тоді, коли в його готуванні або вчиненні брали участь три і більше осіб, які раніше зорганізувалися у стійке об'єднання саме для вчинення злочину або злочинів.

Добровільна відмова від вчинення злочину. Особливість кримінальної відповідальності при добровільній відмові від вчинення злочину

Поняття добровільної відмови складається з таких ознак: * остаточне припинення особою готування до злочину; * відмова від вчинення злочину з волі самої особи;

Кримінальне покарання. Поняття і ознака. Система кримінальних покарань

Покарання є заходом примусу , що застосовується від імені дер­жави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в… Система покарань містить такі їхні види: * штраф;

Особливості кримінальної відповідальності і покарання неповнолітніх. Вік кримінальної відповідальності та злочини, за які встановлена кримінальна відповідальність неповнолітніх

Неповнолітні за кримінальним законом отримують особли­вий правовий статус. По-перше, кримінальній відповідальності підлягають ті неповнолітні, яким до вчинення злочину випов­нилося шістнадцять років. По-друге, у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років підлягають кримінальній відповідальності не всі особи, що вчинили злочини, а лише ті, які вчинили найнебезпечніші злочини:

* проти життя і здоров’я особи - умисне вбивство (статті 115- 117 КК), умисне тяжке тілесне ушкодження (ст. 121), умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (ст. 122);

* проти статевої свободи й статевої недоторканості особи — зґвалтування (ст. 152), насильницьке задоволення статевої при­страсті неприродним способом (ст. 153);

* проти основ національної безпеки, зокрема, посягання на державного чи громадського діяча (ст. 112), диверсію (ст. 113);

* проти волі, честі й гідності особи. Наприклад захоплення заручників (ст. 147);

* проти власності — крадіжку (ст. 185), пограбування (ст. 186), розбій (ст. 187), вимагання (ст. 189), умисне знищення або по­шкодження майна (ч. 2 ст. 194);

* проти громадської безпеки — бандитизм (ст. 257), терори­стичний акт (ст. 258);

* дії, передбачені частинами 1 і 3 ст. 262 з викрадення, при­власнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим ста­новищем у складі організованої групи чи вимагання цих пред­метів поєднане з насильством, небезпечним для життя;

* проти безпеки руху та експлуатації транспорту — пошкод­ження шляхів сполучення і транспортних засобів (ст. 277), угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна (ст. 278), незаконне заволодіння транспортним засобом (частини 2 і 3 ст. 289);

* проти громадського порядку й моральності — хуліган­ство (ст. 296);

* злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів — викрадення, привласнен­ня, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зло­вживання службовим становищем;

* злочини проти авторитету органів державної влади, ор­ганів місцевого самоврядування та об'єднань громадян — пося­гання на життя державного чи громадського діяча, працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охо­рони громадського порядку і державного кордону або військо­вослужбовця (ст. 348), погрозу або насильство щодо працівни­ка правоохоронного органу, пов'язані із заподіянням йому або близьким родичам тяжкого тілесного ушкодження (ч. 3 ст. 345), погрозу або насильство щодо державного чи громадського діяча, що призвело до спричинення йому тяжких тілесних ушкод­жень (ч. 3 ст. 346), небезпечні дії (підпал, вибух тощо), що спря­мовані на знищення або пошкодження майна працівника пра­воохоронного органу (ч. 2 ст. 347), захоплення представника вла­ди або працівника правоохоронного органу як заручника (ст. 349), умисне нанесення побоїв або заподіяння легкого чи середньої тяжкості тілесного ушкодження, тяжкого тілесного ушкоджен­ня службовій особі або громадянинові, який виконує громадсь­кий обв'язок, або їхнім близьким (частини 2 і 3 ст. 350), умисне знищення або пошкодження майна службової особи чи грома­дянина, який виконує громадський обов'язок шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом (ч. 2 ст. 252);

* злочини проти правосуддя, зокрема посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, по­в'язаною із здійсненням правосуддя, захисника чи представника особи у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової до­помоги (статті 379, 400), погроза або насильство щодо судді, на­родного засідателя чи присяжного, захисника чи представника особи (частини 2 і 3 ст. 377, частини 2 і 3 ст. 398), умисне знищення шляхом підпалу, вибуху або іншим загально-небезпечним способом майна судді, народного засідателя чи присяжного, захисника чи представника особи (ч. 2 ст. 378, частини 2 та 3 ст. 399);

* злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного пра­вопорядку — посягання на життя представника іноземної дер­жави (ст. 443).

Санкції за їх вчинення є досить диференційованими, зокре­ма серед злочинів, що належать до середньої тяжкості, санкції складають від 2 до 5 років, серед тяжких злочинів вони є досить великими і коливаються у межах від 5 до 10 років, особливо тяж­ких злочинів — від 10 років позбавлення волі.

Вчинення злочину в неповнолітньому віці є обставиною, що пом'якшує покарання. Ця норма кримінального права свідчить про намір законо­давця пом'якшити відповідальність неповнолітніх порівняно з дорослими правопорушниками. До неповнолітніх, які вчинили злочин поряд із загальними підставами кримінальної відпові­дальності, передбачено певні особливості кримінальної відпові­дальності та покарання. Усі ці особливості вміщені в окремому розділі Кримінального кодексу України і стосуються:

• звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідаль­ності (ст. 97, ч. 2 ст. 106);

• видів і призначення покарання (статті 98—103);

• звільнення від покарання та його відбування (статті 104—107);

• погашення і зняття судимості (ст. 108).

У КК України передбачено два види звільнення непов­нолітніх від кримінальної відповідальності:

* звільнення від кримінальної відповідальності із застосу­ванням примусових заходів виховного характеру (ст. 97);

* звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності (ст. 106).

До примусових заходів виховного характеру належать:

• застереження;

• обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього;

• передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх замінюють, або під нагляд педагогічного чи трудового колективу . за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання;

• покладення на неповнолітнього, який досяг 15-річного віку і має майно, кошти або заробіток, обов'язку відшкодування за­подіяних майнових збитків;

• направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення, але на строк, що не перевищує трьох років.

Звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідаль­ності у зв 'язку із закінченням строку давності. Стаття 106 КК України передбачає особливості звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строку давності притягнення до такої відповідальності. Загальні підстави застосування інституту давності притягнення до кри­мінальної відповідальності передбачені в ст. 49 (закінчення пе­редбачених законом строків після вчинення злочинів і до на­брання вироком законної сили, невчинення під час цих строків нового злочину, відсутність ухилення від слідства або суду).

Застосовуючи давність, суд повинен врахувати всі особли­вості щодо неповнолітніх. У КК України (ч. 2 ст. 106) передба­чено такі строки давності:

* два роки — у разі вчинення злочину невеликої тяжкості;

* п'ять років — у разі вчинення злочину середньої тяжкості;

* сім років — у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

У Кримінальному кодексі України наведено вичерпний перелік тих покарань, що можуть бути застосовані до неповнолітнього, а саме:

• штраф (ст. 99) — встановлюється в межах до 500 неопо­датковуваних мінімумів доходів громадян і застосовується тільки до неповнолітніх, що мають самостійний дохід, власні кошти або майно, на яке може бути звернене стягнення;

• громадські роботи (ч. 1 ст. 100) — на строк від 11 до 20 годин, полягають у виконанні робіт у вільний від навчання чи основної роботи час тривалістю не більше двох годин на день;

• виправні роботи (ч. 2 ст. 100) — на строк від двох місяців до одного року з відрахуванням у дохід держави в межах від п'яти до десяти відсотків заробітку;

• арешт (ст. 101) — тримання в умовах ізоляції на строк від 15 до 45 діб;

• позбавлення волі на певний строк (ст. 102) — призначаєть­ся на строк не більше 10 років, а за особливо тяжкий злочин — на строк до 15 років. При цьому позбавлення волі не може бути призначене неповнолітньому, який вперше вчинив злочин не­великої тяжкості.

Залежно від тяжкості злочину, за який засуджено неповно­літнього, позбавлення волі може бути призначене (ч. 3 ст. 102):

1. за вчинений повторно злочин невеликої тяжкості — на строк не більше двох років;
2. за злочин середньої тяжкості — на строк не більше чоти­рьох років;
3. за тяжкий злочин — на строк не більше семи років;
4. за особливо тяжкий злочин — на строк не більше десяти років;
5. за особливо тяжкий злочин, поєднаний з умисним позбав­ленням життя людини, — на строк до 15 років.

Неповнолітні, засуджені до позбавлення волі, відбувають його у спеціальних виховних установах, максимально для них пристосованих.

Особливим є порядок призначення покарання неповнолітнім. Суд, призначаючи покарання неповнолітньому, повинен врахо­вувати умови його життя і виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього.

Судова практика йде частіше шляхом застосування до непов­нолітніх пільгових інститутів кримінального права, наприклад призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено зако­ном (ст. 69 КК).

 

 

Проблемні питання для дискусії:

1. Як не стати жертвою злочину?

2. Що робити, якщо Вас затримала міліція?

3. Що робити, якщо проти Вас порушено кримінальну справу?

Термінологічне завдання:

Засвоїти визначення понять: „законність”, „злочин”, „кримінальна відповідальність”, „необхідна оборона”, „уявна оборона, „крайня необхідність”, „покарання”.

Методичне завдання:

Накресліть схему обставин, що виключають злочинність діяння.

Практичне завдання:

Складіть план відповіді на вказані теоретичні питання семінарського заняття. Приготуйтеся до дискусії з проблемних питань.

Реферати:

1. Злочин і кримінальна відповідальність.

2. Закінчений та незакінчений злочин: коли починається відповідальність.

3. Кримінальний кодекс України: структура та основні положення – значний крок до гуманізації кримінального законодавства.

4. Стан злочинності в нашому місті та шляхи її попередження.

5. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх.

6. Профілактика правопорушень. Діяльність міської (районної) координаційної ради з профілактики правопорушень.

7. Відповідальність за окремі види особливо небезпечних злочинів.

 

Завдання для перевірки засвоєних знань:

1. Визначте злочин проти власності, який полягає в таємному викраденні чужого майна:

а) розбій;

б) грабіж;

в) крадіжка;

г) шахрайство.

2. Коли розпочинається судовий розгляд кримінальних справ:

а) подання позовної заяви особи при порушенні її прав;

б) складення прокурором обвинувального вироку;

в) завершення слідства у справі;

г) прийняття і оголошення рішення?

3. На який строк призначаються виправні роботи без позбавлення волі:

а) від одного до п’яти місяців;

б) від двох місяців до двох років;

в) до двох місяців;

г) від шести місяців до одного року?

4. Юридичний критерій неосудності:

а) хронічна душевна хвороба;

б) тимчасовий розлад психіки;

в) недоумство;

г) нездатність особи керувати своїми діями.

5. Основне кримінальне покарання, яке може застосовуватися до неповнолітніх:

а) довічне позбавлення волі;

б) штраф;

в) позбавлення права займатися певною діяльністю;

г) виправні роботи.

6. За що настає кримінальна відповідальність:

а) за вчинення злочину;

б) за порушення авторських прав;

в) за здійснення дисциплінарної провини;

г) за заподіяння матеріальної шкоди.

7. Визначте одну з форм злочинної діяльності:

а) осудність;

б) співучасть у злочині;

в) злочинне групування;

г) злочинна поведінка.

8. Хто не підлягає відповідальності згідно з Кримінальним кодексом України за злочини, скоєні на території України:

а) громадяни України;

б) іноземці;

в) юридичні особи;

г) біпатриди?

9. Визначте основне покарання:

а) позбавлення спеціального звання;

б) обмеження волі;

в) позбавлення рангу;

г) конфіскація майна.

10. Вид співучасників за наведеним визначенням. Особа, яка умовляннями, підкупом, погрозою, примушенням чи іншим чином схилила іншого співучасника до вчинення злочину:

а) виконавець (співвиконавець);

б) організатор;

в) підмовник;

г) пособник.

11. Вид злочинного діяння, яке містить стадії здійснення злочину:

а) через необережність;

б) через недбалість;

в) умисний злочин;

г) із непрямим наміром.

12. Максимальне покарання, яке може бути застосоване до неповнолітніх:

а) позбавлення волі на строк не більше 10 років;

б) позбавлення волі на 15 років;

в) позбавлення волі на строк не більше 5 років;

г) довічне ув’язнення.

13. Визначте кваліфікацію подій, коли громадянин А., погрожуючи ножем, відібрав у жінки сумку, де були гроші. Скоєно:

а) шахрайство;

б) грабіж;

в) крадіжку;

г) розбій.

14. Визначте вид злочинних діянь, що містять стадію скоєння злочину:

а) через необережність;

б) через недбалість;

в) із прямим наміром;

г) із непрямим наміром.

15. Визначте вік, з якого настає кримінальна відповідальність за загальним правилом:

а) 14 років;

б) 15 років;

в) 16 років;

г) 17 років;

д) право захистити свої права і свободи від протиправних дій.

 

 

МОДУЛЬНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА №1

Варіант №1

а) розбій; б) крадіжка; в) грабіж;

Варіант №2

а) особа, яка уклала кредитний договір; б) особа, яка має право вимагати від боржника виконання встановлених дій; в) банківська установа, яка видала кредит;

Варіант №3

а) взаємна згода майбутнього подружжя; б) згода батьків молодих; в) достатній матеріальний рівень;

Варіант №4

а) залежно від стажу роботи; б) незалежно від стажу роботи; в) після досягнення пенсійного віку;

Варіант №5

а) комісія з примирення; б) третейський суд; в) загальний суд;

Варіант №6

а) адміністративний арешт на 10 діб; б) попередження; в) виправні роботи;

Варіант №7

а) звільнення з посади; б) стягнення; в) попередження;

Варіант №8

а) до кримінальної відповідальності; б) до адміністративної відповідальності; в) до матеріальної відповідальності;

МОДУЛЬНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА №2

Варіант № 1

а) системність; б) нормативність; в) загальнообов’язковість;

Варіант № 2

а) формальна визначеність; б) забезпеченість; в) важливість;

Варіант № 3

а) диспозиція; б) гіпотеза; в) стаття закону;

Варіант № 4

а) правовий прецедент; б) мораль; в) майнова угода;

Варіант № 5

а) систематизація; б) встановленість юридичних норм; в) погодження;

Варіант № 6

а) нормативний договір; б) форма (джерело) права; в) нормативно-правовий акт;

Варіант № 7

а) має владний характер; б) закріплює права і обов’язки; в) серед інших методів забезпечується силою примусу;

Варіант № 8

а) конституційні; б) надзвичайні; в) органічні;

Варіант № 9

а) закон; б) указ Президента України; в) постанови Верховної Ради України;

Варіант № 10

а) концентрація; б) корпоратизація; в) кодифікація;

Варіант № 11

а) міжгалузева; б) офіційна; в) спеціальна;

Варіант № 12

а) протест; б) статут; в) кодекс;

Варіант № 13

а) галузева; б) хронологічна; в) предметна;

Варіант № 14

а) порядок проведення весілля; б) техніку безпеки на підприємстві; в) порядок вступу до профспілки;

Варіант № 15

а) закон; б) указ; в) указ Президента України;

Варіант № 16

а) з моменту початку виробничої діяльності; б) з моменту офіційної презентації; в) з дня державної реєстрації;

Варіант № 17

а) неповна; б) часткова; в) обмежена;

Варіант № 18

а) хронічна душевна хвороба; б) тимчасовий розлад психіки; в) недоумство;

Варіант № 19

а) дядько; б) тітка; в) батько;

Варіант № 20

а) авторство музичного твору; б) честь і гідність; в) літературна публікація;

ДОДАТОК 1

 

ТЕМА 2. ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО, ЯК ГАЛУЗЬ ПРАВА.

 

Предмет та метод цивільного права. Цивільні правовідносини, загальна характеристика.

Фізична особа, як суб’єкт цивільного права.

Юридична особа: поняття ознаки види.

Об’єкти цивільних правовідносин.

З огляду на це, до об'єктів цивільних правовідносин відносять речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт,… Річ як об'єкт цивільних правовідносин — це предмет матеріального світу в… Важливу роль під час вивчення такого об'єкта, як речі, відіграє його класифікація, що є орієнтиром при виявленні…

ТЕМА 3. ПРАВОЧИН ЯК ОСНОВНИЙ ВИД ЦИВІЛЬНИХ ПРАВОВІДНОСИН.

ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИЙ ДОГОВІР.

 

Поняття правочину. Умови дійсності правочину. Класифікація правочинів.

Стаття 202. Поняття та види правочинів

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 203. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. 3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його… 4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Стаття 204. Презумпція правомірності правочину

1. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Стаття 205. Форма правочину. Способи волевиявлення

1. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

2. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

3. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Стаття 207. Вимоги до письмової форми правочину

або іншого технічного засобу зв'язку. 2. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він… скріплюється печаткою.

Стаття 208. Правочини, які належить вчиняти у письмовій формі

1) правочини між юридичними особами; 2) правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених… 3) правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного…

Стаття 209. Нотаріальне посвідчення правочину

2. Нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому… 3. Нотаріальне посвідчення може бути вчинене на тексті лише такого правочину, який відповідає загальним вимогам,…

Стаття 210. Державна реєстрація правочину

1. Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

2. Перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів встановлюються законом.

Стаття 211. Місце вчинення правочину

1. Якщо у правочині не вказане місце його вчинення, то:

1) місцем вчинення одностороннього правочину є місце вираження волі сторони;

2) місце вчинення дво- або багатостороннього правочину встановлюється відповідно до статті 647 Цивільного Кодексу України.

Класифікація правочинів.

· Види правочинів, виходячи з кількості сторін

1) Односторінні

2) Дво – чи багатосторонні

Стаття 202. Поняття та види правочинів

Стаття 202. Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його… Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за…

Стаття 212. Правочини, щодо яких правові наслідки

1. Особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні… 2. Особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити припинення прав та… 3. Якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що…

Недійсність правочину та правові наслідки визнання правочину недійсним.

Стаття 215. Недійсність правочину

2. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не… 3. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін…  

Стаття 216. Правові наслідки недійсності правочину

2. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають… 3. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті,… 4. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю…

Цивільно-правовий договір, його ознаки та види.

Стаття 626. Поняття та види договору

2. Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов'язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона… 3. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони… 4. До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення…

Стаття 627. Свобода договору

1. Відповідно до статті 6 Цивільного Кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та

справедливості.

Стаття 633. Публічний договір

2. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідніпільги. 3. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим… 4. Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання…

Стаття 634. Договір приєднання

2. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також… 3. Якщо вимога про зміну або розірвання договору пред'явлена стороною, яка…

Стаття 635. Попередній договір

2. Сторона, яка необгрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки,… 3. Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний… 4. Договір про наміри (протокол про наміри тощо), якщо в ньому немає волевиявлення сторін щодо надання йому сили…

Стаття 636. Договір на користь третьої особи

2. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання,… 3. З моменту вираження третьою особою наміру скористатися своїм правом сторони… 4. Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь…

Загальна структура цивільно-правового договору.

Стаття 628. Зміст договору

1. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

2. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Стаття 629. Обов'язковість договору

1. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 630. Типові умови договору

1. Договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку.

2. Якщо у договорі не міститься посилання на типові умови, такі типові умови можуть застосовуватись як звичай ділового обороту, якщо вони відповідають вимогам статті 7 Цивільного Кодексу.

Стаття 631. Строк договору

1. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

2. Договір набирає чинності з моменту його укладення.

3. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

4. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Стаття 632. Ціна

2. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. 3. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. 4. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із…

ТЕМА 4. СІМЕЙНІ ПРАВОВІДНОСИНИ

 

Поняття шлюбу. Порядок укладання та припинення шлюбу.

Рівність прав, та обов’язки подружжя.

ПРАВО ОСОБИСТОЇ ПРИВАТНОЇ ВЛАСНОСТІ ДРУЖИНИ ТА ЧОЛОВІКА

Стаття 57. Майно, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка

1) майно, набуте нею, ним до шлюбу; 2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або… 3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Стаття 58. Право на плоди та доходи від речей, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка

1. Якщо річ, що належить одному з подружжя, плодоносить, дає приплід або дохід (дивіденди), він є власником цих плодів, приплоду або доходу (дивідендів).

Стаття 59. Здійснення дружиною, чоловіком права особистої приватної власності

1. Той із подружжя, хто є власником майна, визначає режим володіння та користування ним з урахуванням інтересів сім'ї, насамперед дітей.

2. При розпорядженні своїм майном дружина, чоловік зобов'язані враховувати інтереси дитини, інших членів сім'ї, які відповідно до закону мають право користування ним.

Позбавлення батьківських прав.

Опіка та піклування.

ТЕМА 5. ТРУДОВІ ПРАВОВІДНОСИНИ

 

Загальна характеристика трудових правовідносин. Суб’єкти трудового права.

Поняття і значення трудового договору.

Поняття і види робочого часу і робочого дня.

Правове регулювання часу відпочинку.

ТЕМА 6. ОСНОВИ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА УКРАЇНИ

 

Загальна характеристика адміністративних правовідносин

Види адміністративних правовідносин (можуть виникнути між): 1) вищестоячими і нижчестоячими органами державного управління; 2) несу підрядними органами державного управління;

Поняття адміністративних правопорушень та їх види

Види адміністративних стягнень

Порядок притягнення до адміністративної відповідальності

ТЕМА 7. ОСНОВИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ

Поняття, ознаки та класифікація злочинів

Стадії вчинення злочину

Мета і види кримінального покарання

Види злочинів. Відповідальність за окремі злочини.

 

ОБСТАВИНИ, ЩО ВИКЛЮЧАЮТЬ ЗЛОЧИННІСТЬ ДІЯННЯ

Стаття 36. Необхідна оборона

2. Кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути суспільно небезпечного посягання або звернутися за допомогою до… 3. Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто… 4. Особа не підлягає кримінальній відповідальності, якщо через сильне душевне хвилювання, викликане суспільно…

Стаття 37. Уявна оборона

2. Уявна оборона виключає кримінальну відповідальність за заподіяну шкоду лише у випадках, коли обстановка, що склалася, давала особі достатні… 3. Якщо особа не усвідомлювала і не могла усвідомлювати помилковості свого… 4. Якщо в обстановці, що склалася, особа не усвідомлювала,але могла усвідомлювати відсутність реального суспільно…

Стаття 38. Затримання особи, що вчинила злочин

2. Перевищенням заходів, необхідних для затримання злочинця, визнається умисне заподіяння особі, що вчинила злочин, тяжкої шкоди, яка явно не…

Стаття 39. Крайня необхідність

2. Перевищенням меж крайньої необхідності є умисне заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам, якщо така шкода є більш значною, ніж відвернена… 3. Особа не підлягає кримінальній відповідальності за перевищення меж крайньої…

Стаття 40. Фізичний або психічний примус

2. Питання про кримінальну відповідальність особи за заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам, якщо ця особа зазнала фізичного примусу,…

Стаття 41. Виконання наказу або розпорядження

2. Наказ або розпорядження є законними, якщо вони віддані відповідною особою в належному порядку та в межах її повноважень і за змістом не… 3. Не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка відмовилася виконувати… 4. Особа, що виконала явно злочинний наказ або розпорядження, за діяння, вчинені з метою виконання такого наказу або…

Стаття 42. Діяння, пов'язане з ризиком

2. Ризик визнається виправданим, якщо мету, що була поставлена, не можна було досягти в даній обстановці дією (бездіяльністю), не поєднаною з… 3. Ризик не визнається виправданим, якщо він завідомо створював загрозу для…

Стаття 43. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації

2. Особа, зазначена у частині першій цієї статті, підлягає кримінальній відповідальності лише за вчинення у складі організованої групи чи злочинної… 3. Особа, яка вчинила злочин, що передбачений частиною другою цієї статті, не…

ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

Стаття 44. Правові підстави та порядок звільнення від кримінальної відповідальності

1. Особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Кримінальним Кодексом, а також на підставі закону України про амністію чи акта помилування.

2. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Кримінальним Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Стаття 45. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям

Особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

{ Стаття 45 із змінами, внесеними згідно із Законом N 270-VI ( 270-17 ) від 15.04.2008 }

Стаття 46. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим

Особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

{ Стаття 46 із змінами, внесеними згідно із Законом N 270-VI

( 270-17 ) від 15.04.2008 }

Стаття 47. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки

2. У разі порушення умов передачі на поруки особа притягається до кримінальної відповідальності за вчинений нею злочин.

Стаття 48. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки

Особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час розслідування або розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

Стаття 49. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності

1) два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; 2) три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене… 3) п'ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості;

ОБСТАВИНИ, ЯКІ ПОМ`ЯКШУЮТЬ ПОКАРАННЯ

Стаття 66. Обставини, які пом'якшують покарання

1) з'явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю злочину; 2) добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди; … 2-1) надання медичної або іншої допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення злочину;

ОБСТАВИНИ, ЯКІ ОБТЯЖУЮТЬ ПОКАРАННЯ

Стаття 67. Обставини, які обтяжують покарання

1) вчинення злочину особою повторно та рецидив злочинів; 2) вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою (частина друга або третя… 3) вчинення злочину на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі або розбрату;

ДОДАТОК 2

  м. _______________ ___________________________________________________… _________________________________________________________________________________________________________________…

ДОГОВІР ДАРУВАННЯ

Сторони: …

Предмет договору.

Строк, порядок передачі та прийняття предмета дарування.

2.1. Дарувальник зобов’язаний передати предмет дарування протягом ________ днів з моменту
укладення цього Договору.
2.2. Передача предмета дарування здійснюється наступним чином _______________________________.
2.3. Витрати пов’язані з передачею предмета дарування несе Дарувальник (Обдаровуваний).
2.4. Право власності в Обдаровуваного на предмет дарування виникає в момент його прийняття
(нотаріального посвідчення, державної реєстрації цього Договору).

Права та обов’язки сторін.

Відповідальність сторін.

Строк дії Договору та інші умови.

Місцезнаходження та реквізити Сторін

Юридична адреса________________________________ Код ЄДРПОУ ______________________________ Св-во платника ПДВ №________________________ (Св-во… Розрахунковий рахунок _______ в________________ МФО______________ Поштова адреса_________________________________ Телефон________________________________________

ДОГОВІР ЗБЕРІГАННЯ

_______ (назва підприємства, організації, установи) (надалі іменується "Поклажодавець") в особі __ ____________, (посада, прізвище, ім'я,… та _____________ (назва підприємства, організації, установи) (надалі… 1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ 1.1. В порядку та на умовах, визначених цим Договором згідно відповідних документів, які є…

ДОГОВІР КОНТРАКТАЦІЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ

Цей Договір контрактації сільськогосподарської продукції (надалі - “Договір”) укладено між ______________________________________________________, (надалі - “ВИРОБНИК”) в особі ________________________________________,

Обов’язки КОНТРАКТАНТА щодо подання допомоги в організації виробництва сільськогосподарської продукції

- насіння в кількості ______________ за ціною _____ за ________, загальною вартістю ______________________________, в т.ч. ПДВ _________, в… - мінеральні добрива в кількості ______________ за ціною _____ за ________,

ВИМОГИ ДО ТАРИ ТА УПАКОВКИ

6.2. Товар повинен бути затарений та упакований _________________________________________ … ___________________________________________________________________________________.

ТЕРМІН ДІЇ ДОГОВОРУ

7.1. Цей Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до ______________________________________________________________________

(вказати точну дату)

7.2. Договір не може бути розірваний за вимогою одної із сторін.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН

8.2. За прострочення оплати по Договору КОНТРАКТАНТ зобов’язується сплатити пеню у розмірі… 8.3. За прострочення поставки Товару, ВИРОБНИК зобов’язується сплатити пеню за… ______________________________від вартості недопоставленої продукції.

ФОРС-МАЖОРНІ ОБСТАВИНИ

Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов’язань за цим Договором, якщо таке невиконання стало наслідком дії нездоланної сили, тобто подій, настання яких сторони неспроможні були передбачити і попередити (пожежі, повені, землетруси, інші стихійні явища природи, воєнні дії тощо).

9.2. ВИРОБНИК звільняється від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов’язань за цим Договором з поставки Товару за наступних несприятливих, нетипових для цієї місцевості погодних умов: _____________________________________________________________________. В такому разі ВИРОБНИК повинен відшкодувати Контрактанту отримані аванс та вартість матеріальних ресурсів.

ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

10.2. Умови Договору можуть бути змінені за взаємною згодою сторін. Такі зміни викладаються письмово порядку та підписуються обома сторонами. 10.3. Жодна із сторін не має права передавати свої права за цим Договором… 10.4. Цей Договір складено у двох оригінальних примірниках, по одному для кожної з сторін.

ЮРИДИЧНІ АДРЕСИ ТА БАНКІВСЬКІ РЕКВІЗИТИ СТОРІН

  ДОГОВІР купівлі-продажу м. Київ “____” ____________ 200___р.   Сторони:

Предмет договору.

 

1.1. Продавець зобов’язується передати належащий йому товар у власність Покупцеві, а Покупець зобов’язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах Договору.

 

Відомості про товар.

2.2. Кількість товару. 2.2.1. Одиниця виміру кількості товару _________________. 2.2.2. Загальна кількість товару ________________________.

Порядок передачі товару

3.1. Продавець зобов’язаний:

- передати товар Покупцю у повному обсязі протягом ___ днів з моменту __ оплати (укладання договору _______________________________________(місце передачи товару).

- забезпечити покупця такими документами щодо товару _______________________________________________.

3.2. Перехід права власності відбувається в момент передачі товару /оплати /, що оформляється видатковою накладною /актом прийому-здачі/.

 

Ціна та умови оплати.

4.1. Ціна за одиницю товару______________________. 4.2. Загальна ціна товару, що продається за цим Договором… 4.3. Попередня оплата в розмірі ____ % від ціни договору має бути перерахована Продавцю протягом _______ з моменту…

Права та обов’язки сторін.

5.1.1. Передати Покупцеві товар, визначений цим Договором. 5.1.2. Попередити Покупця про всі права третіх осіб на товар, що… 5.1.3. Зберігати товар, якщо право власності переходить до Покупця раніше від передання товару.

Строк дії Договору та інші положення.

7.1. Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами. 7.2. Умови даного Договору можуть бути змінені за взаємною згодою Сторін з… 7.3. Дострокове розірвання Договору можливе лише за письмовою згодою Сторін, якщо інше не встановлено Договором або…

Місцезнаходження та реквізити Сторін

ДОГОВІР ФІНАНСОВОГО ЛІЗИНГУ

_____________, яке в подальшому іменується (повна назва підприємства) "ЛІЗИНГОДАВЕЦЬ", в особі _________, який діє на підставі Статуту, з… 1. Предмет договору 1.1. ЛІЗИНГОДАВЕЦЬ передає ЛІЗИНГООДЕРЖУВАЧУ,… 1.2. ОБЛАДНАННЯ, що передається в лізинг, придбано на підставі наданого ЛІЗИНГООДЕРЖУВАЧЕМ Замовлення на…

ДОГОВІР ОРЕНДИ РУХОМОГО МАЙНА № ________

Дата укладення: ____________
Місце укладення: __________

Приватне підприємство ____________ (надалі - Орендодавець), в особі директора ___________________, який діє на підставі довіреності ______________, з однієї Сторони, та
Приватне підприємство "______________" (надалі - Орендар), в особі директора ____________, який діє на підставі повноважень наданих Статутом, з другої сторони, надалі іменуються разом - "Сторонами", а кожна окремо - "Сторона",
уклали цей Договір оренди майна (надалі - Договір) про наступне:

1. Предмет Договору
1.1. Відповідно до умов цього Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне володіння та користування на умовах оренди майно перелік якого визначається у Специфікації, яка є невід'ємною частиною цього Договору (надалі - Об'єкт оренди).
1.2. Загальна вартість Об'єкту оренди становить _____________________грн.
1.3. Орендодавець засвідчує відсутність претензій третіх осіб на Об'єкт оренди, а також те, що на момент підписання цього Договору Об'єкт оренди не знаходиться під арештом або забороною, не виступає предметом будь-якого іншого Договору, а право власності на нього не перебуває під жодним обтяженням.
1.4. Об'єкт оренди передається Орендарю для використання його у відповідності до напрямів його господарської діяльності.

2. Порядок та умови передачі та повернення Об'єкту оренди
2.1. Вступ Орендаря у володіння та користування Об'єктом оренди настає одночасно з підписанням Сторонами Акту про його прийом-передачу.
2.2. Якщо при передачі Об'єкту оренди Орендар виявить його окремі недоліки, він повинен негайно повідомити про це Орендодавця, відобразивши свої зауваження в Акті прийому-передачі. В такому випадку Орендодавець зобов'язаний самостійно усунути ці недоліки або обумовити в Акті прийому-передачі Об'єкту оренди його нову вартість, виходячи із затрат, необхідних для такого усунення.
2.3. У випадку, якщо Орендар не повідомить Орендодавця згідно з п.2.2. Договору про виявлені недоліки, то вважається, що Об'єкт оренди передано першому в належному стані і в нього не виникатиме жодних претензій щодо стану Об'єкту оренди в майбутньому.
2.4. Передача Об'єкту оренди Орендарю не спричиняє передачу останньому права власності на нього.
Орендар володіє й користується ним протягом строку оренди.
2.5. Об'єкт оренди підлягає поверненню Орендодавцеві у випадках:
- закінчення терміну оренди;
- припинення дії Договору за взаємною згодою Сторін;
- розірвання Договору;
- загибелі Об'єкту оренди;
- оголошення Орендаря банкрутом.
2.6. Орендар зобов'язується повернути Об'єкт оренди Орендодавцю не пізніше 10 (десяти) календарних днів із моменту, коли настала одна з подій, визначених п. 2.5. Договору. Майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання Сторонами Акту повернення.
2.7. Обов'язок по складанню Акту прийому-передачі або повернення покладається на Сторону, яка передає або повертає Об'єкт оренди іншій Стороні Договору.

3. Термін оренди.
3.1. Термін оренди становить одинадцять календарних місяців із моменту прийняття Орендарем Об'єкту оренди за Актом прийому-передачі.
3.2. Якщо жодна зі Сторін в 30 денний термін до закінчення цього Договору не заявить про намір його припинити або змінити, цей Договір щоразу автоматично продовжується на той самий термін та на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.
3.3. Термін оренди може бути скорочений тільки за взаємною згодою Сторін.

4. Орендна плата.
4.1. За користування Об'єктом оренди Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату, незалежно від наслідків своєї господарської діяльності, у розмірі ________________ гривень за кожен місяць терміну оренди, у тому числі ПДВ.
4.2. Орендна плата сплачується в безготівковому порядку шляхом перерахування суми, зазначеної у п. 4.1. цього Договору на поточний рахунок Орендодавця щомісячно не пізніше 10-го числа місяця наступного за звітним.
4.3. З ініціативи однієї зі Сторін та за взаємною згодою розмір орендної плати, періодичність платежів та їх форми можуть бути змінені у будь-який час.
4.4. Передбачені п. 4.3 узгодження Сторін фіксуються у відповідних додаткових угодах, що становлять невід'ємну частину даного Договору.
4.5. Орендар вправі здійснювати авансову виплату орендної плати.
4.6. У разі, якщо протягом дії цього Договору оренди визначений Державним комітетом статистики України індекс інфляції за будь-який календарний місяць становитиме більше 400 (чотирьохсот) %, то розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

5. Права та обов'язки Сторін
5.1. Орендодавець зобов'язаний:
5.1.1. Передати Орендарю в користування Об'єкт оренди, за Актом прийому-передачі, який становить невід'ємну частину Договору.
5.1.2. Повідомити Орендаря про усі відомі йому недоліки Об'єкту оренди.
5.1.3. Передати Орендарю Специфікацію та технічну документацію, необхідну для нормального використання останнім переданого Об'єкту оренди.
5.1.4. Своєчасно та в повному обсязі виконувати прийняті на себе зобов'язання відповідно до умов Договору.
5.1.5. Сприяти Орендарю у вирішенні всіх питань, пов'язаних із використанням Об'єкту оренди, та оформленні документів (дозволів та ліцензій), необхідних для здійснення підприємницької діяльності на Об'єкті оренди.
5.1.6. Проводити капітальний ремонт Об'єкту оренди чи його складової частини або оплачувати такий ремонт, якщо за погодженням Сторін їх проводить або замовляє Орендар.
5.1.7. Усувати наслідки аварій та пошкоджень Об'єкту оренди, що сталися за обставин, що не залежать від волі Сторін.
5.1.8. Прийняти Об'єкт оренди від Орендаря після закінчення строку Договору та в інших випадках, передбачених п.2.5. Договору.
5.1.9. Самостійно та за власний рахунок сплачувати плату за землю (земельний податок) у розмірі та порядку, що встановлені чинним законодавством України.
5.2. Орендодавець мас право:
5.2.1. Здійснювати перевірку наявності, стан, ефективність використання та умови експлуатації та цільове використання Об'єкту оренди Орендарем.
5.2.2. Вимагати від Орендаря відшкодування збитків, завданих із його вини, внаслідок порушення умов Договору.
5.2.3. Виступати з ініціативою дострокового припинення дії Договору в разі погіршення стану Об'єкту оренди з причини неправильного його використання або у випадку прострочення Орендарем сплати орендної плати за два місяці.
5.2.4. Вчасно та в повному розмірі отримувати орендну плату, визначену Договором, а також виступати з ініціативою про збільшення розміру орендної плати.

5.3.1. Прийняти за Актом прийому-передачі та використовувати Об'єкт оренди у відповідності з його цільовим призначенням та умовами цього Договору.
5.3.2. Сплачувати орендну плату на умовах, визначених у розділі 4 Договору.
5.3.3. Забезпечити збереження Об'єкту оренди, вживати заходів для запобігання будь-якого пошкодження та псування Об'єкту оренди.
5.3.3. Погоджувати з Орендодавцем розмір орендних платежів, що підлягають коригуванню у випадках, передбачених п.4.3. цього Договору.
5.3.4. У визначені Договором строки надавати Орендодавцеві відомості про технічний стан Об'єкту оренди.
5.3.5. У випадках, передбачених п.2.5. Договору у разі припинення або розірвання Договору оренди повернути Орендодавцеві Об'єкт оренди у належному стані, не гіршому ніж на час передачі його в оренду з урахуванням фізичного зношення, відшкодувати збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової") орендованого Майна з вини Орендаря.
5.3.6. Не здавати Об'єкт оренди як повністю так і частково в суборенду, без погодження з Орендодавцем.
5.3.7. Не здійснювати перепланування, реконструкцію Об'єкту оренди без погодження з Орендодавцем.
5.3.8. Забезпечувати доступ в приміщення працівників Орендодавця для огляду й контролю технічного стану та технічного обладнання приміщень.
5.3.9. Після припинення чинності цього Договору повернути за Актом прийому-передачі Об'єкт оренди.
5.4. Орендар має право:
5.4.1. Перевірити стан Об'єкту оренди, що передається йому в оренду, при необхідності відобразити свої претензії в Акті його прийому-передачі.
5.4.2. Самостійно здійснювати свою господарську діяльність, використовуючи Об'єкт оренди, зокрема, самостійно визначати порядок користування Об'єктом оренди. 5.3. Орендар зобов'язаний:

6. Поліпшення Об'єкту оренди. Джерела їх фінансування.
6.1. Будь-які поліпшення Об'єкту оренди Орендар вправі здійснювати лише при наявності письмової згоди Орендодавця. Проведені Орендарем поліпшення Об'єкту оренди без згоди Орендодавця являються власністю Орендодавця.
6.1.1. Поточний та капітальний ремонт Об'єкту оренди, проводяться Орендарем за власний рахунок та по закінченню звітного періоду підлягають відшкодуванню Орендодавцем. Підставою для визначення вартості проведених робіт (ремонтів) є підписаний Сторонами двохсторонній Акт понесених витрат з ремонту (наданих послуг), та надання Орендарем усіх підтверджуючих документів до цього Акту.
6.2. Усі поліпшення Об'єкту оренди, проведені Орендарем за згодою Орендодавця і за рахунок коштів Орендаря, є власністю останнього й у випадку закінчення терміну оренди можуть бути демонтовані Орендарем за умови недопущення погіршення технічного стану Об'єкту оренди.
6.3. Якщо здійснені Орендарем за його рахунок і за погодженням з Орендодавцем поліпшення Об'єкту оренди неможливо відділити від нього без заподіяння йому шкоди, Орендодавець компенсує витрати на такі поліпшення на підставі поданих Орендарем, підтверджуючих вартість, документів.

7. Амортизація Об'єкту оренди
7.1. Амортизаційні відрахування на Об'єкт оренди нараховуються Орендодавцем та залишаються в розпорядженні Орендодавця і використовуються на повне відновлення основних фондів. Поліпшення Об'єкта оренди, здійснені за рахунок амортизаційних відрахувань, є власністю Орендодавця.

8. Надання інформації
8.1. Відповідно до умов цього Договору Орендар зобов'язаний не менше одного разу на квартал надавати Орендодавцеві відомості про технічний стан Об'єкту оренди.
На письмовий запит Орендодавця такі відомості повинні бути надані негайно.
8.2. У випадку порушення справи про банкрутство Орендаря, останній подає відомості про порушення справи

негайно.

9. Відповідальність Сторін
9.1. У випадку невиконання зобов'язань, передбачених пп. 4.1., 4.2 Договору, Орендар сплачує на користь Орендодавця за весь період прострочення пеню в розмірі 0,3% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
9.2. У випадку невиконання зобов'язань, передбачених п. 5.3.8. Договору, Орендар сплачує на користь Орендодавця за весь період прострочення пеню в розмірі 0,3% від балансової вартості Об'єкту оренди за кожен день прострочення.
9.3. Будь-яка інша відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов Договору покладається на винну Сторону відповідно до норм чинного законодавства України. Виконання винною Стороною умов цього розділу Договору не звільняє останню від виконання прийнятих на себе обов'язків за цим Договором.
9.4. Якщо Орендар допустив погіршення стану Об'єкту оренди або його знищення, він зобов'язаний відшкодувати Орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або знищення сталися не з його вини.
9.5. Ризик випадкової загибелі (знищення) Об'єкту оренди покладається на Орендодавця.

10. Форс-мажор
10.1. Сторони взаємно звільняються від відповідальності за часткове чи повне невиконання своїх зобов'язань за Договором у випадку, коли виконання зобов'язань виявилося неможливим внаслідок впливу непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних за даних умов подій: стихійного лиха, аварії, пожежі, масових порушень правопорядку, страйків, військових дій, протиправних дій третіх осіб (крім дій працівників Сторін) чи інших обставин, що виникли після підписання Договору та не залежать від волевиявлення Сторін.
10.2. Негайно після виникнення обставин форс-мажору, але не пізніше трьох днів після їх виникнення, Сторона, що заявляє про нездатність виконувати свої обов'язки у зв'язку з настанням згаданих вище обставин, письмово повідомляє іншу Сторону про наявність таких обставин. Таке повідомлення повинно містити причини невиконання обов'язків згідно з умовами Договору та приблизний період дії таких обставин.

11. Заключні положення
11.1. Розірвання Договору в односторонньому порядку не допускається, за винятком випадків, коли одна зі Сторін систематично порушує умови Договору і свої зобов'язання. При цьому Сторона - ініціатор розірвання Договору зобов'язана письмово повідомити другу Сторону про розірвання Договору не менше ніж за 20 (двадцять) днів до його розірвання.
11.2. Спори, що виникатимуть між Сторонами при виконанні цього Договору, підлягають вирішенню шляхом переговорів, а у випадку недосягнення згоди передаються на розгляд Господарського суду.
11.3. Договір набуває чинності з моменту підписання Сторонами цього Договору і діє протягом усього терміну оренди, встановленому п. 3. цього Договору.
11.4. Зміни і доповнення до Договору приймаються за взаємною згодою Сторін і оформляються окремими додатковими угодами, які є невід'ємною частиною Договору.
11.5. Реорганізація Сторін або перехід права власності на Об'єкт оренди третім особам, не визнається підставою для зміни чи розірвання Договору і він зберігає чинність для нового власника Об'єкту оренди (його правонаступників).
Умови Договору зберігатимуть силу і у випадках, коли після його укладення законодавством будуть встановлені правила, які погіршують або покращують становище будь-якої зі Сторін, а в частині зобов'язань Орендаря щодо сплати орендної плати - до повного виконання зобов'язань.
11.6. На правовідносини Сторін за цим Договором не розповсюджуються норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна". У випадках, не передбачених цим Договором, Сторони керуються чинним цивільним законодавством України.
11.7. Після підписання цього Договору всі попередні переговори за ним, листування, попередні угоди та протоколи про наміри з питань, що так чи інакше стосуються цього Договору, втрачають юридичну силу.
11.8. Усі виправлення за текстом цього Договору мають юридичну силу лише при взаємному їх посвідченні представниками Сторін у кожному окремому випадку.
11.9. Сторони цього Договору є платниками податку на прибуток підприємств на загальних умовах.
11.10. Текст Договору складено на українській мові у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу
- по одному примірнику для кожної Сторони.

Юридичні адреси і реквізити Сторін

ОРЕНДОДАВЕЦЬ:
____________________

Від імені Орендодавця
Директор_______________

 

ОРЕНДАР:
____________________

Від імені Орендаря
Директор ______________

 

ДОГОВІР АРЕНДИ

М. Львів __________ 200_______ р.

_____________________________________(надалі іменується "Орендодавець" в особі ___________________________________________,

що діє на підставі___________________________________,

З однієї сторони, та ___________________________

(надалі іменується "Орендар") в особі __________________________________,

що діє на підставі _______________________________,

з іншої сторони, в подальшому разом іменуються "Сторони", а кожна окремо - "Сторона" уклали цей Договір оренди (надалі іменується "Договір") про таке:

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

В порядку та на умовах, визначених цим Договором, Орендодавець зобов'язується передати Орендареві у строкове платне користування‚ а Орендар зобов'язується прийняти у строкове платне користування приміщення, що визначене у цьому Договорі (надалі іменується "приміщення‚ що орендується"), та зобов'язується сплачувати Орендодавцеві орендну плату.

Адреса будинку‚ у якому знаходиться приміщення‚ що орендується:_________________________________________________________.

Загальна площа приміщення‚ що орендується: _______________________________ кв. м.

Номер кімнати: ______________________. Поверх: ________________________.

Стан приміщення‚ що орендується‚ на момент передання в оренду: придатне для використання у відповідності до мети оренди, визначеної у п. 2.1цього Договору.

Недоліки приміщення‚ що орендується‚ на момент передачі в оренду:______________________ (наприклад, приміщення потребує поточного ремонту).

Вартість приміщення, що орендується, з урахуванням її індексації___________________________________.

В оренду також здається наступне майно‚ яке знаходиться у приміщенні‚що орендується: ___________________________________________________________.

Сторони домовились про такий порядок про такий порядок відновлення приміщення‚ що орендується: ремонт приміщень здійснює _________________________________________________ .

Передбачені законодавством амортизаційні відрахування на орендоване Приміщення та Майно нараховуються його Власником і використовуються на повне відновлення орендованих основних фондів.

2. МЕТА ОРЕНДИ

Приміщення‚ що орендується‚ надається Орендарю для ____________________________________________________________________.

3. ПОРЯДОК ПЕРЕДАННЯ ПРИМІЩЕННЯ В ОРЕНДУ

Приміщення та майно‚ що орендуються‚ повинні бути передані Орендодавцем та прийняті Орендарем протягом _____________ з дня набрання чинності цим Договором, але не раніше дати підписання Сторонами цього Договору (у разі оренди нерухомого майна на строк не менше ніж три роки - не раніше дати державної реєстрації Договору) та акта приймання-передавання Приміщення та майна.

У момент підписання акта передання-приймання Орендодавець передає Орендарю ключі від приміщення‚ що орендується.

4. СТРОК ОРЕНДИ

Строк оренди приміщення‚ що орендується‚ складає ______ років з моменту прийняття приміщення‚ що орендується‚ за актом передання-приймання.

5. ОРЕНДНА ПЛАТА ТА РОЗРАХУНКИ ЗА ДОГОВОРОМ

Розмір місячної орендної плати з урахуванням її індексації складає:__________ .

Орендна плата сплачується Орендарем в безготівковому порядку на поточний рахунок Орендодавця не пізніше ___________________ числа кожного_________________ місяця.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Розмір орендної плати може переглядатися за письмовою вимогою Орендодавця.

Зобов'язання Орендаря за сплатою орендної плати забезпечуються у вигляді завдатку в розмірі не меншому, ніж орендна плата за перший (базовий) місяць оренди.

Орендар має право вносити орендну плату наперед за будь-який строк у розмірі‚ що визначається на момент оплати.

Вартість комунальних послуг не входить до орендної плати.

Усі витрати за користування телефонами оплачуються Орендарем самостійно.

У разі припинення (розірвання) Договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення Приміщення та Майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє Орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції

6. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ОРЕНДОДАВЦЯ

6.1. Орендодавець зобов'язаний:

- забезпечувати безперешкодне використання Орендарем приміщення‚ що орендується‚ на умовах цього Договору;

- видавати Орендарю документи‚ які свідчать про укладення між Сторонами цього Договору;

Не вчиняти дій, які б перешкоджали Орендарю користуватися орендованим Майном на умовах цього Договору.

6.2. Орендодавець має право:

- контролювати наявність, стан, напрями та ефективність використання Приміщення та Майна, переданого в оренду за цим Договором;

- виступати з ініціативою щодо внесення змін до цього Договору або його розірвання;

Здійснювати контроль за станом Приміщення та Майна шляхом візуального обстеження зі складанням акта обстеження.

7.1. Орендар зобов'язується: - використовувати приміщення‚ що орендується‚ виключно у відповідності до мети… - протягом місяця після підписання Договору внести завдаток, передбачений цим Договором;

Не здійснювати без письмової згоди Орендодавця перебудову та перепланування приміщення‚ що орендується.

- протягом місяця після укладення цього Договору застрахувати орендоване Майно не менше, ніж на його вартість, визначену Орендодавцем; - щомісяця до 15 числа надавати Орендодавцеві інформацію про перерахування… - у разі припинення або розірвання Договору повернути Орендодавцеві, орендоване Приміщення та Майно в належному стані,…

Здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого Приміщення та Майна. Протягом 15 робочих днів після підписання цього Договору укласти з Орендодавцем договір про відшкодування витрат Орендодавця на утримання орендованого Майна та надання комунальних послуг Орендарю.

Своєчасно здійснювати за власний рахунок капітальний, поточний та інші види ремонтів орендованого Приміщення.

7.2. Орендар має право:

- використовувати орендоване Приміщення та Майно відповідно до його призначення та умов цього
Договору;

- користуватися системами комунікацій‚ які знаходяться в приміщенні‚ що орендується;

- здавати майно в суборенду за письмовою згодою Орендодавця;

Установлювати сигналізацію та інші системи охорони.

8. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН ЗА ПОРУШЕННЯ
ДОГОВОРУ

У випадку порушення зобов'язання, що виникає з цього Договору (надалі іменується "порушення Договору"), Сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та (або) чинним в Україні законодавством.

Порушенням Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору.

Сторона вважається невинуватою і не несе відповідальності за порушення Договору, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання цього Договору.

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь Орендодавця з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.

У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 50 % від суми заборгованості.

9. ВИРІШЕННЯ СПОРІВ

Усі спори, що виникають з цього Договору або пов'язані із ним, вирішуються шляхом переговорів між Сторонами.

Якщо відповідний спір не можливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору відповідно до чинного в Україні законодавства.

10. ДІЯ ДОГОВОРУ

Цей Договір підписується Сторонами, скріплюється їх печатками та підлягає нотаріальному посвідченню й державній реєстрації.

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання.

Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 10.2 цього Договору та закінчується ______________________________________.

Закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.

Договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін Договору у разі невиконання іншою стороною обов'язків передбачених цим Договором.

Орендодавець має право розірвати цей Договір попередивши Орендаря за один місяць.

11. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

Усі правовідносини, що виникають з цього Договору або пов'язані із ним, у тому числі пов'язані із дійсністю, укладенням, виконанням, зміною та припиненням цього Договору, тлумаченням його умов, визначенням наслідків недійсності або порушення Договору, регламентуються цим Договором та відповідними нормами чинного в Україні законодавства, а також застосовними до таких правовідносин звичаями ділового обороту на підставі принципів добросовісності, розумності та справедливості.

На момент укладення цього Договору Орендодавець є платником податку на прибуток підприємств на загальних умовах.

Після підписання цього Договору всі попередні переговори за ним, листування, попередні договори, протоколи про наміри та будь-які інші усні або письмові домовленості Сторін з питань, що так чи інакше стосуються цього Договору, втрачають юридичну силу, але можуть братися до уваги при тлумаченні умов цього Договору.

Сторони несуть повну відповідальність за правильність вказаних ними у цьому Договорі реквізитів та зобов'язуються своєчасно у письмовій формі повідомляти іншу Сторону про їх зміну, а у разі неповідомлення несуть ризик настання пов'язаних із цим несприятливих наслідків.

Відступлення права вимоги та (або) переведення боргу за цим Договором однією із Сторін до третіх осіб допускається виключно за умови письмового погодження цього із іншою Стороною.

Додаткові угоди та додатки до цього Договору є його невід'ємними частинами і мають юридичну силу у разі, якщо вони укладені (складені) у тій самій формі, що й цей Договір.

Цей Договір складений при повному розумінні Сторонами його умов та термінології українською мовою у ___________ автентичних примірниках, які мають однакову юридичну силу.

МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ І РЕКВІЗИТИ СТОРІН

ОРЕНДОДАВЕЦЬ ОРЕНДАР

 

 

ДОГОВІРПРО ОХОРОНУ ВИРОБНИЧИХ (ГОСПОДАРСЬКИХ) ОБ'ЄКТІВ м._________ "___"________ 199_ р. ЗАМОВНИК: __________________________________________________,в особі _________________________________________________________,що діє на підставі ______________________________________________,з одного боку, іОХОРОННА ФІРМА: _________________________________________________,в особі _________________________________________________________,що діє на підставі ______________________________________________,з іншого боку, уклали Даний Договір про наступне: 1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ 1.1. ЗАМОВНИК доручає, а ОХОРОННА ФІРМА бере під охорону об'єкти, перераховані у переліку та плані (схемі) об'єктів, які охороняються, що додаються до договору. 1.2. Об'єкти, що передаються під охорону, повинні відповідати наступним вимогам: а) територія по периметру підприємств, виробничі цехи, склади, бази, будівельні майданчики та підступи до них, а також вітрини магазинів, ательє, павільйонів та інші приміщення, що охороняються, з настанням темряви повинні освітлюватися _______________________________________________________________________,(вид, тип освітлення)щоб вони були доступні спостереженню нарядів охорони. Освітлення території об'єкта, що охороняється, нездійснюється у випадках __________________________________________________________________________________________________. Складування будь-яких матеріалів усередині об'єкту, що охороняється, може здійснюватися не ближче _______________________від огорожі; б) стіни, дахи, стелі, горищні, слухові вікна, люки та двері приміщень, у яких зберігаються товарно-матеріальні цінності, мають знаходитися у справному стані. На вікнах нижніх поверхів наступних приміщень (за винятком вітринних вікон магазинів, підприємств громадського харчування та ательє): __________________________________________________ установлюються металеві грати або віконниці з замками. Тип грат та віконниць узгоджується ЗАМОВНИКОМ з місцевими органами Державного пожежного нагляду; в) об'єкти повинні бути обладнані наступними технічнимизасобами охорони: ________________________________________________ (зв'язок, сигналізація, прилади охоронно-пожежної__________________________________________________________________ сигналізації, освітлення, огорожа, замки, засуви, турнікети,__________________________________________________________________ механізовані ворота, оглядові майданчики, кімнати огляду__________________________________________________________________ та збереження особистих речей робітників і службовців)та засобами для гасіння пожежі. На об'єктах повинен бути забезпечений вільний доступ ОХОРОННОЇ ФІРМИ до встановлених приладів охоронно-пожежної сигналізації та засобів для гасіння пожежі. Технічний стан об'єктів, що приймаються під охорону, засобів охорони та гасіння пожежі, додаткова потреба в цих засобах, а також терміни їх запровадження зазначаються у двосторонньому акті, що складається в момент укладення договору та є його невід'ємною частиною. 1.3. ОХОРОННА ФІРМА спільно із ЗАМОВНИКОМ та місцевими органами Державного пожежного нагляду не рідше двох разів на рік здійснює обстеження технічного стану об'єктів, що охороняються, засобів охорони, у тому числі приладів охоронно-пожежної сигналізації, перерахованих у п.2 Даного Договору, про що складається акт за підписом осіб, уповноважених на те ОХОРОННОЮ ФІРМОЮ, ЗАМОВНИКОМ і місцевим органом Державного пожежного нагляд із зазначенням термінів усунення ЗАМОВНИКОМ виявлених недоліків і термінів повідомлення про це ОХОРОННОЇ ФІРМИ та місцевого органу Державного пожежного нагляду. 1.4. Охорона об'єктів здійснюється в дні та години, зазначені в переліку об'єктів, що додається до договору. Система охорони об'єктів і дислокація постів визначаються ОХОРОННОЮ ФІРМОЮ та повідомляються ЗАМОВНИКУ. 1.5. Щоденний прийом під охорону кожного об'єкта та здача його ЗАМОВНИКОВІ, у тому числі й об'єктів, що обладнані сигналізацією та під'єднані до пультів централізованого нагляду, здійснюється в наступному порядку: _______________________________________________________________________________. 1.6. Вказівки ОХОРОННОЇ ФІРМИ щодо дотримання встановленого режиму охорони, впровадження та утримання технічних засобів охорони у відповідності до вимог діючих інструкцій, настанов та інших документів є обов'язковими для ЗАМОВНИКА. Обладнання об'єктів технічними засобами охорони та ремонт цих засобів здійснюються за рахунок ЗАМОВНИКА, за винятком випадків виходу їх із ладу з вини ОХОРОННОЇ ФІРМИ. 1.7. Сума договору _________________________________________. Оплата за охорону відповідно до визначених тарифів здійснюється щомісячно платіжними дорученнями ЗАМОВНИКА, що здаються в установи банку за _____ днів до початку наступного місяця. 2. ОБОВ'ЯЗКИ ОХОРОННОЇ ФІРМИ 2.1. ОХОРОННА ФІРМА зобов'язана: а) організувати та забезпечити охорону товарно-матеріальних цінностей та грошових сум ЗАМОВНИКА, прийнятих під охорону, від розкрадання та не допускати проникнення сторонніх осіб на об'єкти, що охороняються; б) здійснювати на об'єктах перепустковий режим, контролювати ввіз та вивіз (внесення та винесення) товарно-матеріальних цінностей на територію чи з території об'єкта, що охороняється, за матеріальними перепустками встановленої форми; в) спільно з ЗАМОВНИКОМ здійснювати акції із впровадження технічних засобів охорони; г) здійснювати експлуатаційне обслуговування приладів охоронної сигналізації та усувати несправності за заявою ЗАМОВНИКА в технічно можливий термін; д) забезпечувати дотримання встановлених правил пожежної безпеки на постах силами працівників охорони під час несення ними служби, а у випадку виявлення на об'єкті, що охороняється, пожежі або спрацьовування охоронно-пожежної сигналізації внаслідок технічної несправності негайно повідомляти про це в пожежнучастину та вживати заходів щодо ліквідації пожежі та технічної несправності охоронно-пожежної сигналізації; е) приймати від ЗАМОВНИКА печатки і пломби в наступних випадках: ________________________________________________________________________________________________. 3. ОБОВ'ЯЗКИ ЗАМОВНИКА 3.1. Замовник зобов'язаний: а) здійснювати визначені договором акції з обладнання об'єктів технічними засобами охорони, створювати належні умови для забезпечення збереження товарно-матеріальних цінностей та сприяти ОХОРОННІЙ ФІРМІ при виконанні нею своїх завдань, а також у вдосконаленні організації охорони об'єктів і покращенніперепусткового та внутрішнього режимів об'єкта; б) перед здачею об'єкта під охорону перевіряти, щоб у приміщенні, що охороняється, у неробочий час не залишились сторонні особи, увімкнені електричні та газові прилади й інші джерела вогню; в) зачиняти на замки та пломбувати (опечатувати) зовнішні двері складів, баз, виробничих цехів, магазинів, ательє, павільйонів та інших виробничих і службових приміщень. Пломбувати (опечатувати) за наявності тамбура внутрішні двері. Зачиняти ззовні на висячі замки, окрім внутрішніх замків, та пломбувати(опечатувати) двері запасних ходів. Грошові кошти, вироби з дорогоцінним камінням, із золота, платини та паладію, годинники в золотих, платинових та срібних корпусах повинні зберігатися в сейфах або металевих шафах (ящиках), прикріплених до підлоги, а особливо дорого коштуючі вироби після закінчення робочого часу - у відокремлених зачиненихприміщеннях, а також із дотриманням інших діючих правил; г) установлювати на об'єктах, де є внутрішній телефонний зв'язок, телефони в місцях знаходження постів; у неробочий для об'єктів час один із телефонів міської лінії установлювати на місці, доступному для працівників охорони; д) вмикати охоронну сигналізацію після закінчення робочого дня на об'єкті, а у випадку її несправності негайно повідомляти про це ОХОРОННУ ФІРМУ та не залишати об'єкт до усунення несправності або передачі об'єкта ОХОРОННІЙ ФІРМІ в установленому порядку. Через 5 хвилин після повідомлення на пульт централізованої охорони про здачу об'єкта під охорону пересвідчитися в тому, що об'єкт під охорону прийнятий. 4. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ОХОРОННОЇ ФІРМИ 4.1. ОХОРОННА ФІРМА несе матеріальну відповідальність за збиток: а) спричинений крадіжками товарно-матеріальних цінностей, здійсненими шляхом злому на об'єктах приміщень, що охороняються, замків, вікон, вітрин та огорож, іншими засобами в результаті незабезпечення належної охорони або внаслідок невиконання ОХОРОННОЮ ФІРМОЮ встановленого на об'єкті, що охороняється, порядку вивозу (винесення) товарно-матеріальних цінностей, а також розкраданнями, здійсненими шляхом грабунку або при розбійницькому нападі; б) завданий знищенням або пошкодженням майна (в тому числі шляхом підпалу) сторонніми особами, які проникли на об'єкт, що охороняється, у результаті неналежного виконання ОХОРОННОЮ ФІРМОЮ узятих за договором зобов'язань; в) спричинений пожежами або в силу інших причин з вини працівників, що здійснюють охорону об'єкта. Факти крадіжки, грабунку, розбійництва, а також факти знищення або пошкодження майна сторонніми особами, які проникли на об'єкт, що охороняється, або через пожежу, або в силу інших причин з вини працівників, що здійснюють охорону об'єктів, встановлюються органами дізнання, слідства або судом. 4.2. Про факт порушення цілісності приміщень, що охороняються, або завдання збитку шляхом пошкодження майна ОХОРОННА ФІРМА повідомляє у чергову частину органу внутрішніх справ та ЗАМОВНИКУ. До прибуття представників органу внутрішніх справ або слідства ОХОРОННА ФІРМА забезпечує недоторканість місця події. Зняття залишків товарно-матеріальних цінностей повинно бути здійснене негайно після прибуття представників сторін на місце події. 4.3. Відшкодування ЗАМОВНИКУ завданого з вини ОХОРОННОЇ ФІРМИ збитку здійснюється після надання ЗАМОВНИКОМ постанови органів дізнання, слідства або вироку суду, що встановив факт крадіжки, грабежу, розбійництва, а також факт знищення або пошкодження майна сторонніми особами, які проникли на об'єкт, що охороняється, або внаслідок пожежі чи в силу інших причин з вини працівників, що здійснюють охорону об'єкта. Розмір збитку повинен бути підтверджений відповідними документами та розрахунком вартостівикрадених, знищених або пошкоджених товарно-матеріальних цінностей та викрадених грошових сум, укладеними за участі ОХОРОННОЇ ФІРМИ та звіреними з бухгалтерськими даними. До збитку, що відшкодовується, входить вартість викраденого або пошкодженого майна, розмір зниження вартості пошкоджених товарно-матеріальних цінностей, витрати, здійснені на відновлення пошкодженого майна, а також викрадені грошові суми. 4.4. У випадку виявлення винних осіб майновий збиток стягується з них ОХОРОННОЮ ФІРМОЮ. 5. ТЕРМІН ДІЇ ДОГОВОРУ 5.1. Даний Договір укладається терміном на __________________ і набирає чинності з дня підписання. 5.2. Усі суперечки за Даним Договором підлягають розв'язанню у визначеному законом порядку. Договір з додатками укладається у двох примірниках, з яких перший знаходиться у ОХОРОННОЇ ФІРМИ, другий - у ЗАМОВНИКА. Юридичні адреси, банківські реквізити і підписи сторін

 

ДОГОВІР ПІДРЯДУ НА БУДІВНИЦТВО

_________ (назва підприємства, організації, установи) (надалі іменується "Замовник") в особі _________ ______________, (посада, прізвище,… та _________ (назва підприємства, організації, установи) (надалі іменується "Підрядник") в особі ________…

ДОГОВІР ПОЗИКИ

  Прізвище, ім'я, по батькові… громадянин України, паспорт: серія ________ N _______________________, виданий…

ДОГОВІР ПРО НАДАННЯ ПОСЛУГ

м.______________ ______________р.  

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

____________________________________________________________________________________ … ____________________________________________________________________________________

ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ СТОРІН

- за письмовим завданням Замовника особисто надавати останньому визначені цим Договором послуги в строк не пізніше ______ днів з дня отримання… - забезпечувати якість наданих послуг відповідно до вимог, які узгоджені… - при неможливості в передбачений цим Договором строк надати послуги, негайно повідомити про це Замовника шляхом…

ОПЛАТА ПОСЛУГ І ПОРЯДОК ЇХ ПРИЙМАННЯ

3.2. Здавання послуг Виконавцем та приймання їх результатів Замовником оформлюється Актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується… 3.3. Підписання Акта приймання-передачі наданих послуг представником Замовника…  

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН ЗА ПОРУШЕННЯ ДОГОВОРУ

4.1.1. Порушенням Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору. 4.1.2. Сторона не несе відповідальності за порушення Договору, якщо воно… 4.1.3. Сторона вважається невинуватою і не несе відповідальності за порушення Договору, якщо вона доведе, що вжила…

ВИРІШЕННЯ СПОРІВ

5.1. Усі спори, що виникають з цього Договору або пов'язані із ним, вирішуються шляхом переговорів між Сторонами.

5.2. Якщо відповідний спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору відповідно до чинного законодавства України.

 

ДІЯ ДОГОВОРУ

6.2. Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 6.1 цього Договору та закінчується ____________________________________. … 6.3. Закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності… 6.4. Якщо інше прямо не передбачено цим Договором або чинним законодавством України, зміни у цей Договір можуть бути…

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

7.2. Після підписання цього Договору всі попередні переговори за ним, листування, попередні договори, протоколи про наміри та будь-які інші усні або… 7.3. Сторони несуть повну відповідальність за правильність вказаних ними у… 7.4. Відступлення права вимоги та (або) переведення боргу за цим Договором однією із Сторін до третіх осіб…

МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ І РЕКВІЗИТИ СТОРІН

 

ДОГОВІР ПРО СПІЛЬНУ ДІЯЛЬНІСТЬ

Сторони: Сторона-1 __________________________________________________________________ (повне найменування юридичної або ПІБ фізичної особи) у…

Предмет договору

Взаємні зобов'язання сторін

Зобов'язання Сторони-1

3.1. Сторона-1 за даною угодою зобов’язується:
3.1.1. У строк протягом __________ із моменту підписання цього Договору перерахувати Стороні-2 грошовий внесок в розмірі_______грн.;
3.1.2. Здійснювати у разі потреби додаткові внески на спільну діяльність у розмірі _______ грн.. шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок Сторони-2 або шляхом оплати витрат по сумісній діяльності відповідно до калькуляції робіт, наданої Стороні-2.

Зобов'язання Сторони-2

4.1. Сторона-2 за даною угодою зобов’язується:
4.1.1. Після підписання цього Договору невідкладно приступити до здійснення комерційних проектів відповідно до програми робіт за даною угодою;
4.1.2. Забезпечити підготовку (найм) відповідного персоналу для виконання робіт за даною угодою;
4.1.3. Надавати в строк _____ Стороні-1 інформацію про хід виконання спільних проектів;
4.1.4. Надавати фінансові звіти про використання грошових коштів в строк.

Ведення спільних речей

Внески Сторін

Спільне майно Сторін за даною угодою

7.1. Грошові і майнові внески Сторін крім (включаючи) інтелектуальної власності
_______________, а також майно створене або набуте Сторонами внаслідок спільної діяльності, складає їх спільну власність.
7.2. Урахування спільного майна Сторін ведеться Стороною-2 в порядку, погодженому із Стороною-1.

Розподіл результатів спільної діяльності

Витрати і збитки Сторін за даною угодою

9.1. Спільні витрати і збитки Сторін покриваються за рахунок спільного майна і грошових коштів Сторін, набутих внаслідок спільної діяльності.
9.2. В разі недостатності спільного майна і грошових коштів для покриття витрат і збитків, що виникли внаслідок спільної діяльності, це покриття здійснюється Сторонами пропорційно їх пайовій участі в прибутках.

Відповідальність Сторін

10.1. Сторони за даною угодою несуть наступну відповідальність:
10.1.1. Сторона-1: ____________________________________________.
10.1.2. Сторона-2:_____________________________________________.

Припинення Договору і вирішення суперечок

Нші умови

Місцезнаходження і реквізити Сторін

Продавець

Покупець

  ДОГОВІР ОРЕНДИ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ м. ______________…  

ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ № _____

м. __________ "___" ____________ 200___ р.

____________
(назва підприємства, організації, установи)
(надалі іменується "Фактор") в особі ______________
_________________,
(посада, прізвище, ім'я, по батькові)
що діє на підставі ________________,
з одного боку,

та
____________
(назва підприємства, організації, установи)
(надалі іменується "Клієнт") в особі _______________
_________________,
(посада, прізвище, ім'я, по батькові)
що діє на підставі ________________,
з другого боку,
уклали цей Договір факторингу № ___ (надалі іменується "Договір") про таке:

1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ
1.1. В порядку та на умовах, визначених цим Договором, Клієнт передає Фактору, а Фактор приймає і зобов'язується оплатити Клієнтові усі права вимоги за грошовими зобов'язаннями, що виникли у Клієнта з Договору ____________ № ____від "___" _____________ 200_ р., укладеного між Клієнтом та ___ _________________
(найменування боржника)
(надалі іменується "Основний договір").
1.2. В силу цього Договору Фактор займає місце Клієнта (як Кредитора) в зобов'язаннях, що виникли із вищезазначеного Договору відносно усіх прав Клієнта, у тому числі права одержання від Боржника сум основного боргу, відсотків, неустойок (штрафи, пені) у повному обсязі.
1.3. Характеристика прав, переданих Фактору Клієнтом за цим Договором:
загальна сума боргу _________, у тому числі:
а) сума основного боргу ___;
б) сума відсотків (за комерційний кредит) _____________;
в) сума неустойки ________.
1.4. Зобов'язана особа (боржник):
Найменування: ____________
Місцезнаходження:_________
п/р: ________ у ____________
МФО ______ Код ЄДРПОУ __
Термін платежу: ___________.
1.5. Зобов'язання Клієнта перед Боржником за Основним договором, які полягають у _________, на момент укладання цього Договору Клієнтом виконані повністю.

2. ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ ДОГОВОРУ
2.1. Для реалізації Фактором придбаних ним прав Клієнт передає під час підписання цього Договору наступні документи:
1) засвідчену копію Основного договору;
2) завірений акт про приймання/накладну № ___ від "___"________ 200__р.;
3)__________.
2.2. Не пізніше п'яти робочих днів після набуття чинності цим Договором Клієнт зобов'язаний сповістити Боржника про укладення цього Договору і повідомити, що платіж на користь Фактора є належним.
2.3. Розрахунки Боржника з Фактором у відношенні переданих прав вимоги здійснюються в порядку і формах, установлених Основним договором.

3. ЦІНА ДОГОВОРУ І ПОРЯДОК РОЗРАХУНКІВ
3.1. За передані права вимоги до Боржника за Основним договором Фактор сплачує Клієнтові _____________ гривень.
3.2. Фактор зобов'язується протягом ___ банківських днів після набуття чинності цим Договором перерахувати платіжним дорученням на поточний рахунок Клієнта грошову суму, визначену у п. 3.1 цього Договору.

4. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН І ВИРІШЕННЯ СПОРІВ
4.1. У випадку порушення своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним в Україні законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
4.2. Сторони не несуть відповідальності за порушення своїх зобов'язань за цим Договором, якщо воно сталося не з їх вини. Сторона вважається невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов'язання.
4.3. Клієнт відповідає перед Фактором за дійсність переданих прав вимоги, але не несе відповідальності за задоволення Боржником вимог Фактора.
4.4. За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань винна Сторона несе відповідальність у вигляді пені в розмірі ____ % від суми несплаченого платежу за кожний день прострочення.
4.5. За затримку в передачі документів, визначених у п. 2.1 цього Договору Клієнт сплачує штраф у розмірі _____ гривень.
4.6. Усі спори, що пов'язані із цим Договором, його укладанням або такі, що виникають в процесі виконання умов цього Договору, вирішуються шляхом переговорів між представниками Сторін. Якщо спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору у порядку, визначеному відповідним чинним в Україні законодавством.
5. СТРОК ДІЇ ДОГОВОРУ ТА ІНШІ УМОВИ
5.1. Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.
5.2. Після підписання цього Договору всі попередні переговори за ним, листування, попередні угоди та протоколи про наміри з питань, що так чи інакше стосуються цього Договору, втрачають юридичну силу.
5.3. Зміни в цей Договір можуть бути внесені за взаємною згодою Сторін, що оформляється додатковою угодою до цього Договору.
5.4. Зміни та доповнення, додаткові угоди та додатки до цього Договору є його невід'ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками Сторін.
5.5. Усі правовідносини, що виникають у зв'язку з виконанням умов цього Договору і не врегульовані ним, регламентуються нормами чинного в Україні законодавства.
5.6. Цей Договір складений українською мовою, на __ сторінках у _______ примірниках, кожний з яких має однакову юридичну силу.

МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ ТА РЕКВІЗИТИ СТОРІН

Фактор
__
__
__
__
__

ПІДПИСИ

За Фактора
Керівник __/____________/

м. п.

Клієнт
_______
_______
_______
_______
_______

СТОРІН

За Клієнта
Керівник __/____________/

м. п.

 

 

ДОГОВІР ФРАНЧАЙЗИНГУ

__________________ (назва підприємства, організації, установи) (надалі іменується "Правоволоділець") в особі ___________ _________,… 1. Предмет Договору 1.1. В порядку та на умовах, визначених цим Договором,… 2. Умови Договору 2.1. Користувач використовує надаваний за цим Договором комплекс виключних прав у такій сфері…

ДОГОВІР ТРАНСПОРТНОГО ЕКСПЕДИРУВАННЯ

м. ________________ "___" ______________ 20__ р. …

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ СТОРІН

РОЗМІР І ПОРЯДОК ОПЛАТИ

3.1. За надання передбачених цим Договором послуг Клієнт сплачує Експедиторові ___ грн. шляхом переказу цієї грошової суми на поточний рахунок Експедитора протягом _____________________.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН ЗА ПОРУШЕННЯ ДОГОВОРУ

ВИРІШЕННЯ СПОРІВ

5.1. Усі спори, що виникають з цього Договору або пов'язані із ним, вирішуються шляхом переговорів між Сторонами.
5.2. Якщо відповідний спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору відповідно до чинного законодавства України.

ДІЯ ДОГОВОРУ

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ І РЕКВІЗИТИ СТОРІН

За ЕКСПЕДИТОРА Керівник ___________/_______/ м. п. КЛІЄНТ ______________________________ ______________________________…

ЗРАЗОК ЗАЯВИ ПРО РЕЄСТРАЦІЮ ШЛЮБУ

  Реєстрацію шлюбу призначено на "___" ____________ 20__ р. о ___ годині ___ хвилин …   Місце для квитанції про сплату державного мита

ЗАЯВА про реєстрацію шлюбу

Перешкод до реєстрації шлюбу у нас немає. Виявляючи взаємну згоду на вступ до шлюбу, просимо зареєструвати його в установленому… ТИПОВИЙ ДОГОВІР ПРО ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ АВТОМОБІЛЬНИМ ТРАНСПОРТОМ У МІСЦЕВОМУ ТА МІЖМІСЬКОМУ СПОЛУЧЕННІ

Предмет договору

1.1. Замовник зобов'язується надавати для перевезення вантажі, а Перевізник приймати їх обсягом _______ тис. т та_______тис. ткм за номенклатурою і… 1.2. Перевізник виконує для Замовника перевезення вантажів обсягом _________… 1.3. Згідно з цим договором і в межах квартального плану Перевізник та Замовник за __ днів до початку кожного місяця…

Умови перевезень

2.1. Перевезення вантажів, включаючи й автомобілями, робота яких оплачується за автом.-годину, виконуються Перевізником лише на підставі заявок, що… У разі термінового перевезення вантажів за згодою Перевізника Замовник подає… До заявки, крім термінових, має бути доданий погоджений сторонами за договором графік виконання перевезень із…

Порядок розрахунків

3.1. Розмір плати за перевезення вантажів та інші операції й послуги, пов'язані з перевезенням, і строки розрахунків визначаються сторонами угодою… 3.2. Розрахунки між Перевізником та Замовником здійснюються відповідно до… На вимогу Замовника при обумовленні розміру плати за транспортні послуги Перевізник подає калькуляцію витрат.

Відповідальність сторін

4.1. Перевізник і Замовник у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань по цьому договору несуть взаємну матеріальну відповідальність… 4.2. Договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін відповідно до… У випадку, коли інша сторона не згодна з цим, розривання договору здійснюється у судовому порядку.

Термін дії цього договору та юридичні адреси сторін

5.1. Термін дії цього договору встановлюється з ________________________________ по _______________________________ 5.2. Юридичні адреси сторін:

ТИПОВИЙ СТРОКОВИЙ ТРУДОВИЙ ДОГОВІР N _____

м. Київ "__" ________ 200_ р.

 

Акціонерне товариство "***" (далі - "Підприємство") в особі директора ________________________ (далі - "Роботодавець"), яка діє на підставі Статуту, з одного боку, та громадянка _________________________- (далі - "Працівник"), з іншого боку, керуючись Кодексом законів про працю України, уклали цей Строковий трудовий договір про наступне:

 

Предмет договору, строк дії, загальні вимоги та визначення

1.3. Строковий трудовий договір - є угодою, відповідно до якої Працівник, зобов'язується виконувати роботу в межах посадових обов'язків або за… 1.4. Трудові відносини між Працівником і Підприємством не заперечують права та… 1.5. Працівник зобов'язується виконувати особисто доручену йому роботу в межах посадових обов'язків або за письмовим…

ТИПОВИЙ ЗРАЗОК ШЛЮБНОГО ДОГОВОРУ ШЛЮБНИЙ ДОГОВІР

надалі “подружжя”, добровільно, за взаємною згодою уклали цей договір про наступне: 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1.1. Подружжя уклали шлюбний договір із… Подружжя в цьому пункті можуть передбачити загальний строк дії шлюбного… Подружжя в цьому пункті можуть вказати той режим, який відповідає їх інтересам. Зокрема, встановити, що все майно…

ДОДАТОК 3

ЗРАЗОК ЗАЯВИ ПРО ДЕРЖАВНУ РЕЄСТРАЦІЮ РОЗІРВАННЯ ШЛЮБУ НА ПІДСТАВІ РІШЕННЯ СУДУ

До _____________________________ (назва відділу державної реєстрації актів ________________________________ цивільного стану) від _____________________________ (прізвища, власні імена, по батькові)

Розірвання шлюбу зареєстровано
_____________________, актовий запис №___
(число, місяць, рік)

Місце для квитанції
про сплату державного мита

ЗАЯВА

Про державну реєстрацію розірвання шлюбу

________________________________ (назва суду та дата ухвалення рішення) Про себе повідомляємо(ю):   ВІН ВОНА 1.… З умовами розірвання шлюбу ознайомлені, про відповідальність за повідомлення завідомо неправдивих відомостей відділу…

ЗРАЗОК ЗАЯВИ ПРО РОЗІРВАННЯ ШЛЮБУ ПОДРУЖЖЯ, ЯКЕ НЕ МАЄ ДІТЕЙ

ЗАЯВА

Про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей

Про себе повідомляємо(ю):   ВІН ВОНА 1. Прізвище, власне ім’я, по батькові     … З умовами розірвання шлюбу ознайомлені, про відповідальність за повідомлення… місце державного реєстраційного штампа (відмітки)

ЗРАЗОК ЗАЯВИ ПРО РОЗІРВАННЯ ШЛЮБУ ВІДПОВІДНО ДО СТАТТІ 107 СІМЕЙНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ

До _____________________________ (назва органу державної реєстрації актів ________________________________ цивільного стану) від _____________________________ (прізвище, власне ім’на, по батькові)

ЗАЯВА

про розірвання шлюбу
відповідно до статті 107 Сімейного кодексу України

Прошу розірвати шлюб з:

________________________________________________________
(прізвище, власне ім’я, по батькові)
згідно зі статтею 107 Сімейного кодексу України.

Про себе та чоловіка (дружину) повідомляю:

	ВІН	ВОНА
1. Прізвище
2. Власне ім’я
3. По батькові
4. Дата народження, місце народження
5. Громадянство
6. Який за рахунком шлюб (перший, другий тощо)
7. Місце державної реєстрації шлюбу, що розривається, номер та дата актового запису
8. Кількість спільних дітей віком до 18 років
9. Відношення до військової служби: а) де перебуває на обліку б) назва міста та номер поштової скриньки військової частини, де служить
10. Яке прізвище бажає мати після розірвання шлюбу (дошлюбне чи взяте при державній реєстрації шлюбу)
11. Місце проживання (повна адреса)
12. Назва документа, що посвідчує особу: паспорт або паспортний документ (серія, номер, яким органом та коли виданий)

Опікун недієздатного подружжя: ___________________________________________________
(прізвище, власне ім’я, по батькові)
_________________________________________________________________
(місце проживання: повна адреса із зазначенням індексу)
_________________________________________________________________

До заяви додаю:

________________________________________________ (рішення суду, дата та місце його ухвалення) __________________________________________________

 

___________________________ (число, місяць, рік)

Підпис заявника _____________

 

ЗРАЗОК ЗАЯВИ ПРО ЗМІНУ ІМЕНІ

(назва відділу державної реєстрації актів цивільного стану) від ________________________________________ (прізвище, власне ім’я, по… ___________________________________________ (місце проживання) Місце для квитанції про сплату державного…

ДОДАТОК 4

ТЕМА 1

Право есть совокупность (система) норм, т.е. правил поведения людей в обществе. Это определенные эталоны, модели человеческого поведения, обеспеченные принудительным воздействием государства. Характерная черта права - тесная связь и взаимообусловленность всех действующих норм, неразрывное единство последних. Право представляет собой действенный регулятор общественных отношений, средство установления порядка в обществе. Такое регулирование осуществляется в нескольких формах.

 

Норма права - это установленноеи обеспеченное государством правило поведения людей по отношению друг к другу, указатель того, какие поступки люди должны или могут совершать, а какие - нет, а также иные юридические правила, определяющие общие организационные основы и принципы регулирования человеческого поведения

Структура норм права

· диспозицию - определение самого правила поведения (юридической обязанности либо правомочия); · санкцию - меры принуждения, применяемые при нарушении предписаний…  

Подразделяются

v Закон - это нормативно-правовой акт, обладающий высшей юри­дической силой, принятый высшим представительным органом государства или на референдуме, в порядке осуществления народом законотворческой инициативы.

v Подзаконные акты – нормативные правовые акты, которые принимаются на основе и во исполнение законов, конкретизируют порядок реализации законов.

Система подзаконных актов –механизм выполнения законов. Подзаконные акты:

ü издаются в пределах компетенции исполнительного органа государственной власти

ü не противоречат закону, автономно не функционируют

ü развивают, дополняют и конкретизируют законы.

Нормативный договор — это соглашение между различными субъектами права, в котором содержатся нормы права.

Правотворчество — это деятельность государственных органов, направленная на усовершенствование законодательства путём принятия новых нормативных правовых актов.

Декре́т — правовой акт, постановление органа власти или должностного лица.

В обиходе декретом называется отпуск по беременности и родам (эллипсис от декретный отпуск). Это значение слова не является терминологическим.

Система права - это объективно обусловленная характером общественных отношений внутренняя организация (структура) права, которая выражается в единстве и согласованности юридических норм, их делении на отрасли и институты. Т.е. система права это внутреннее строение права, которое включает в себя не одинаковые по объему и содержанию структурные элементы:

**правовая норма, как первичный элемент

**отрасль права - это наиболее крупное и относительно самостоятельное подразделение системы права, включающее в себя правовые нормы, регулирующие определенную, качественно обособленную сферу общественных отношений и обычно требующие специфических средств правового воздействия. В основе разбиения права по отраслям лежат

*** Предмет правового регулирования (материальный критерий разбиения права по отраслям, отвечающий на вопрос:что регулируется)- определенная группа качественно однородных общественныхотношений, отрегулированных нормами права.

***Метод правового регулирования (юридический критерий разбиения права по отраслям, отвечающий на вопрос:как регулируется) -совокупность приемов, способов, средств, принципов посредством которых происходит непосредственное юридическое воздействие на определенный род общественных отношений **Каждая отрасль имеет свой предмет (иногда совпадающий) и метод правового регулирования.

Отрасль права, в свою очередь, обычно делится на составные части, именуемые правовыми институтами.

**правовой институт - совокупность правовых норм регулирующих самостоятельныйвидопределенных общественных отношений ( институт купли - продажи.. институт права собственности)

ТЕМА 2

Физическое лицо́ — человек как субъект права (носитель прав и обязанностей), в отличие от юридических лиц, должностных лиц и публично-правовых образований.

Главной характеристикой физического лица является:

Правоспособность - это способность иметь гражданские права и нести обязанности .Такая способность признается в равной мере за всеми гражданами. Она возникает с момента рождения гражданина и прекращается с его смертью

Дееспособность как способность гражданина своими действиями приобретать и осуществлять гражданские права, создавать для себя гражданские обязанности и осуществлять их .
Характерная черта дееспособности заключается в том, что она предполагает способность гражданина лично совершать юридические действия по приобретению и осуществлению гражданских прав и обязанностей.

Безвестное отсутствие — факт длительного отсутствия гражданина в месте его постоянного жительства, установленный в судебном порядке. Решение о признании безвестно отсутствующим выносит суд.

Согласно ч 1.статье 43 Гражданского Кодекса, безвестное отсутствие гражданина как юридический факт признаётся судом по заявлению заинтересованных лиц, если в течение 1 года в месте его жительства нет сведений о месте его пребывания.

Срок безвестного отсутствия лица начинается с момента получения о нём последних сведений, а если этот момент точно не известен, — с 1 числа следующего за ним месяца, при неизвестности месяца — с 1 января следующего года.

Гражданин может быть объявлен судом умершим, если в месте его жительства нет сведений о месте его пребывания в течение 3х лет, а если он пропал без вести при обстоятельствах, угрожавших смертью или дающих основание предполагать его гибель от определенного несчастного случая, — в течение шести месяцев.

военнослужащий или иной гражданин, пропавший без вести в связи с военными действиями, может быть объявлен судом умершим не ранее чем по истечении двух лет со дня окончания военных действий.

Юридическим лицом признается организация, которая имеет в собственности, хозяйственном ведении или оперативном управлении обособленное имущество и отвечает по своим обязательствам этим имуществом, может от своего имени приобретать или осуществлять имущественные и личные неимущественные права, нести обязанности, быть истцом и ответчиком в суде.

Коммерческими считаются организации, ставящие основной целью своей деятельности извлечение прибыли. Организации, не преследующие цели извлечения прибыли либо не распределяющие полученную прибыль между участниками, считаются некоммерческими

ТЕМА 3

Гражданское правоотношение — следствие действия права как социального и государственного института, общественное отношение, урегулированное нормами права, участники которого, выступая как юридически равные субъекты, свободно приобретают соответствующие права и вынуждены исполнять вытекающие из них обязанности.

Сделки - это "действия граждан и юридических лиц, направленные на установление, изменение или прекращение гражданских прав и обязанностей".

договор представляет собой соглашение двух и большего числа лиц об осуществлении определенных действий и установлении регулирующих такие действия взаимных прав и обязанностей, исполнение которых обеспечивается мерами государственно-организованного принуждения.

При несоблюдении одного из условий сделка может быть признана недействительной. Различают :

**абсолютно недействительные или ничтожные не порождают прав и обязанностей

Ничтожная сделка недействительна изначально, как по решению суда так и без него при установлении порочности какого-либо из элементов ничтожной сделки любой орган, гражданин или организация вправе потребовать применения последствий недействительности ничтожной сделки.

относительно недействительная или оспоримая. являются действительными до тех пор пока суд не признает обратное, по иску заинтересованного лица.

Двусторонней реституцией является возвращение сторон сделки в то имущественное положение, в котором они находились до её совершения.

Притворная сделка - это сделка, совершенная для прикрытия другой сделки; как последствие, двусторонняя реституция и возмещение недополученных доходов

Фиктивная сделка - сделка, совершаемая без намеренья создать правовые последствия.

Офе́рта — формальное предложение некоторого лица (оферента) определенному лицу (акцептанту), ограниченному или неограниченному кругу лиц заключить сделку (договор) с указанием всех необходимых для этого условий.

Акце́пт — ответ лица, которому адресована оферта, о её принятии. Акцепт — согласие на оплату.

Ипотека — это одна из форм залога, при которой закладываемое недвижимое имущество остается в собственности должника, а кредитор в случае невыполнения последним своего обязательства приобретает право получить удовлетворение за счет реализации данного имущества.

Залог в гражданском праве — имущество или другие ценности, находящиеся в собственности залогодателя и служащие частичным или полным обеспечением, гарантирующим погашение займа или кредита.

Зада́ток — некоторая денежная сумма, которую одна сторона договора передает другой стороне этого же договора как доказательство заключения договора, в счёт исполнения обязательств по нему и в обеспечение исполнения обязательств по этому договору.

Неустойка (штраф, пеня) — определённая законом или договором денежная сумма, которую должник обязан уплатить кредитору в случае неисполнения или ненадлежащего исполнения обязательств, в частности в случае просрочки исполнения. Неустойку также вправе требовать покупатель, расторгающий договор купли-продажи и/или оказания услуг.

Штраф — вид наказания; денежное взыскание, как правило, в пользу государства, назначаемое за совершение проступка. В законодательстве разных государств наряду с термином «штраф» используется также термин «денежное взыскание».

Пе́ня — вид неустойки, штрафная санкция за неуплату в срок или несвоевременное выполнение финансовых обязательств, начисляющаяся в процентах от оговорённой в договоре суммы за каждый просроченный день.

Формы составления сделок

 

Устная Письменная

- простая

- нотариальная

Классификация гражданско-правовых договоров

имущественные	организационные
на передачу имущества;	выполнение работ;	оказание услуг;	учредительные договоры (например, об образовании юридических лиц);	договоры-соглашения (например, между юридическими лицами и органами местного самоуправления);	генеральные (в них определяются наиболее общие условия будущей деятельности, которые затем детализируются или дополняются в имущественных договорах).

ТЕМА 4

Брак или бра́чный сою́з, супру́жество — регулируемая обществом (в том числе государством) семейная связь между двумя людьми, достигшими брачного возраста, порождающая их права и обязанности по отношению друг к другу и к детям.

Семья — это объединение лиц, связанных между собой моральной и материальной общностью и поддержкой, ведением общего хозяйства, правами и обязанностями, вытекающими из брака, родства, усыновления.

Усыновление (адопция, иногда невер. адоптация^[1]) — форма установления искусственного родства — включение индивида или нескольких лиц в какую-либо родственную группу или семью.

Опе́ка — вид семейного устройства малолетних (несовершеннолетние до 14 лет), оставшихся без попечения родителей, а также форма защиты прав и интересов гражданина, признанного судом недееспособным вследствие психического расстройства.^[1]

Попечительство — вид семейного устройства несовершеннолетнего, достигшего 14-ти лет, либо форма защиты гражданских прав и интересов совершеннолетнего лица, признанного судом ограниченно дееспособным .

Порядок и условиязаключения брака

ü **Права и обязанности супругов порождает лишь брак, заключенный в государственных органах, регистрирующих акты гражданского состояния. ü **Заключение бракапроисходит в согласованные сторонами сроки, но не… ü **При наличии уважительных причин пятнадцатидневный срок может быть сокращен, а также увеличен, но не более чем…

ТЕМА 5

Трудовое правоотношение — это добровольная юридическая связь работника с работодателем (организацией), по которой работник обязуется выполнять определенную трудовую функ­цию (по оговоренной специальности, квалификации, должно­сти) с подчинением внутреннему трудовому распорядку, а ра­ботодатель — оплачивать его трудовой вклад и создавать усло­вия труда в соответствии с законодательством, коллективным и трудовым договором.

Коллективный договор — «правовой акт, регулирующий социально-трудовые отношения в организации или у индивидуального предпринимателя и заключаемый работниками и работодателем в лице их представителей»

Трудовой договор — это соглашение между работником и собственником предприятия, учреждения, организации или уполномоченным им органом или физическим лицом, по которому работник обязуется выполнять работу, определенную настоящим соглашением, с подчинением внутреннему трудовому распорядку, а собственник предприятия, учреждения, организации или уполномоченный им орган или физическое лицо обязуется выплачивать работнику заработную плату и обеспечивать условия труда, необходимые для выполнения работы, предусмотренные законодательством о труде, коллективным договором и соглашением сторон.

Заработная плата (разг. зарплата) — денежная компенсация (об ином виде компенсаций практически неизвестно), которую работник получает в обмен за свой труд.

Прогул — отсутствие работника на рабочем месте без уважительных причин в течение всего рабочего дня (смены) или значительной его части.

Материальная ответственность в трудовом праве — это не только обязанность работника возместить ущерб, причиненный работодателю (предприятию, учреждению, организации, индивидуальному предпринимателю), но так же и обязанность работодателя возместить ущерб, причиненный работнику(в результате незаконного лишения возможности трудиться, за задержку выплаты заработной платы), либо его имуществу.

По продолжительности рабочее время разделяется на:
1. Рабочее время нормальной продолжительности

· Нормальная продолжительность рабочего времени работников не может превышать 40 часов в неделю.

2. Сокращенное рабочее время

· для работников в возрасте от 16 до 18 лет — 36 часов в неделю, для лиц в возрасте от 15 до 16 лет (учащихся в возрасте от 14 до 15 лет, работающих в период каникул) — 24 часа в неделю.

· для работников, занятых на работах с вредными условиями труда, — не более 36 часов в неделю.

3. Неполное рабочее время

· неполный рабочий день (смена) – уменьшается продолжительность ежедневной работы (работник работает меньше часов, чем установлено в данной организации – пять часов вместо восьми, например);

· неполная рабочая неделя – уменьшается количество рабочих дней в неделю, но сохраняется нормальная (установленная для данной категории работников) продолжительность рабочего дня (то есть, работник трудится меньшее количество дней в неделю – например, четыре вместо положенных пяти или шести);

· одновременное сокращение продолжительности рабочего дня и рабочей недели.

Виды времени отдыха:

перерывы в течение рабочего дня;

ежедневные перерывы в работе;

еженедельные выходные дни;

праздничные дни;

ежегодные отпуска.

 

ТЕМА 6

Административное правонарушение — противоправное, виновное действие (бездействие) физического или юридического лица, за которое законодательством об административных правонарушениях установлена административная ответственность.

Предупреждение — это официальное, от имени государства, осуждение и порицание противоправного деяния.

Штраф — это денежное взыскание, которое налагается на правонарушителя за совершенный административный проступок в случаях и размере, установленных КУоАП и законами Украины.

Возмездное изъятие предмета — это принудительное изъятие по решению суда общей юрисдикции предмета, явившегося орудием совершения или непосредственным объектом административного проступка с последующей его реализацией и передачей вырученной суммы бывшему собственнику за вычетом расходов по реализации изъятого предмета.

Конфискация предмета — это принудительное безвозмездное обращение предмета, явившегося орудием совершения или непосредственным объектом административного проступка, в собственность государства по решению суда общей юрисдикции.

Лишение специального права — это ограничение в соответствии с законом на определенный срок права лица пользоваться определенными общественными фондами (право охоты) либо заниматься определенной деятельностью (право управлять транспортным средством).

Исправительные работы — это назначаемое судом (судьей) административное взыскание, которое отбывается правонарушителем по месту постоянной работы с удержанием до двадцати процентов его заработка в доход государства.

Административный арест — это кратковременное, до пятнадцати суток, лишение свободы лица, совершившего административный проступок повышенной степени общественной опасности.

ТЕМА 7

Законность — политико-правовой режим или принцип реального действия права в государстве, при котором государственные органы, должностные лица и граждане строго соблюдают правовые нормы и, в первую очередь, законы.

Преступле́ние— правонарушение (общественно опасное деяние), совершение которого влечёт применение к лицу мер уголовной ответственности.

Уголовная ответственность — один из видов юридической ответственности, основным содержанием которого выступают меры, применяемые государственными органами к лицу в связи с совершением им преступления .

Необходимая оборона — это правомерная защита личности и прав обороняющегося и других лиц, а также охраняемых законом интересов общества и государства от общественно опасного посягательства, путём причинения вреда посягающему лицу.

Мнимая оборона имеет место, когда отсутствует реальное общественно опасное посягательство и лицо лишь ошибочно предполагает наличие такого посягательства.

Крайняя необходимость — случаи, когда лицо для того, чтобы предотвратить ущерб своим личным интересам, интересам других лиц, общества и государства, вынужденно причиняет вред другим охраняемым интересам. В уголовном праве одно из обстоятельств, исключающих преступность деяния.

Наказание в уголовном праве — это меры государственного воздействия, применяемые к лицу, совершившему преступление.

 

Раздел 8 УК У- Обстоятельства, исключающие преступность деяния

Статья 36. Необходимая оборона

Статья 37. Мнимая оборона

Статья 38. Задержание лица, совершившего преступление

Статья 39. Крайняя необходимость

Статья 40. Физическое или психическое принуждение

Статья 41. Исполнение приказа или распоряжения

Статья 42. Деяние, связанное с риском

Статья 43. Выполнение специального задания по предупреждению либо раскрытию преступной деятельности организованной группы или преступной организации

 

Список рекомендованих джерел з права містить як традиційний перелік виданої літератури з основ права України, так і перелік основних вітчизняних Інтернет-ресурсів з правової тематики.

Нормативні акти.

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141. 2. Цивільний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – №№… 3. Житловий кодекс Української РСР // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1983. – Додаток до № 28. – Ст. 573, 574; зі…

Список літератури

 

1. Административное право Украины. – 2-е изд., перераб. и доп. /под ред. Ю. П. Битяка. – Х.: Право, 2003. – 576 с.

2. Васильев А.С. Административное право Украины: учебное пособие. – Х.: „Одиссей”, 2002. – 288 с.

3. Кельман М. С. Загальна теорія права (з схемами кросвордами, тестами) : підруч. М.С. Кельман, О.Г. Мурашин. – К.: Кондор , 2002. – 353 с.

4. Основы правоведения Украины: учеб. пособие. С.В. Кивалов, П.П. Музыченко, Н.Н. Крестовская, А.Ф. Крыжановский – Х.: «Одиссей», 2005. – 384 с.

5. Основи права України. /за ред В. Л. Ординськогою 2–е вид., доп. і перероб. – Львів: Оріяна–нова, 2005. – 368 с.

6. Общая теория права и государства : учеб. /под ред. В. В. Лазарева. – 3-е изд., перераб. и доп. М.: Юристъ, 2003. – 520 с.

7. Правоведение: учебник. /под ред. акад. АПрН Украины В. В. Копейчикова.– К–Х.: Юринком Интер. Фолио, 2002. – 752 с.

8. Трудовое право Украины. учеб.-справоч. пособие. /под ред. Г. И. Чанышевой, Н. Б. Болотиной. Х.: «Одиссей», 2000. – 480 с.

9. Венедиктов В.С. Трудовое право Украины.: учеб. пособие. / В. С. Венедиктов. – Х.: Консум, 2004. – 304 с.

10. Трудовое право Украины в вопросах и ответах: учеб.–справоч. пособие. –4 –е изд., перераб и доп. / под ред. В. В. Жернакова. – Х.: «Одиссей», 2005. – 592 c.

11. Харитова Є.О. Цивільне та сімейне право України у запитаннях та відповідях. / Є.О. Харитонова, О.М. Калітенко, В.М. Зубар та ін. – Х.: ТОВ „Одісей”, 2002. – 640 с.

12. Цивільне право України: підруч.: у 2 кн. /за ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнецової. – К.: Юрінком Інтер, 2002.

13. Шпиталенко Г.А. Основи правознавства: навч. посіб. Г. А. Шпиталенко, Р. Б. Шпиталенко. / за ред І. П. Лаврінчука. – К.: Каравела, 2004. – 376 с.

 

ЗМІСТ

 

Передмова………………………………………………………………………

Тематичний план з курсу «Правознавство».....................................................

Програма курсу„Правознавство”……………...................................................

Плани семінарських занять з курсу „Правознавство”…………………..........

Модульна контрольна робота №1.......................................................................

Модульна контрольна робота №2…………………………...............................

Контрольні питання……………………………………………..........................

Нормативні акти…………………………………………………........................

Список літератури……………..……………….................................................

 

Навчальне видання

 

ГАРЯЄВА Ганна Михайлівна

МУРЕНКО Олена Леонідівна

ГОЛОВІН Сергій Віталійович

 

Правознавство

Навчально-методичний посібник

Для студентів денної форми навчання

Технічних спеціальностей

Роботу до друку рекомендував О.М. Поступний