1. Розчиняються в безлічі норм, пронизують усю правову матерію, виводяться із її суті
2. З'являються як загальнообов'язкові формально-визначені правила поведінки, пронизані принципами права
3. Є стрижнем усієї системи права, додають праву логічності, послідовності, збалансованості
4. Є частинками системи права, яка набуває логічності та збалансованості завдяки принципам права
5. Мають вищий рівень абстрагованості від регульованих відносин, звільнені від конкретики та подробиць
6. Являють собою модель (зразок, мірило, еталон) регульованих суспільних відносин, фіксують типові конкретні соціальні процеси, поведінку людини
7. Виступають як загальне мірило поведінки, не вказуючи права та обов'язки
8. Виступають як загальне мірило поведінки, вказуючи права та обов'язки
9. Є позитивним зобов'язанням і як таке набувають якостей особливого рівня права, що постає над рівнем норм, визначають їх ціннісну орієнтацію (спрямованість)
10. Перебувають під принципами, під їх ціннісною орієнтацією при володінні конкретною функціональною спрямованістю (регулятивною та охоронною)
11. Не мають способів регулювання, їх провідним елементом є повинність (те, що повинно бути), яка безпосередньо відображає існуючу в конкретному суспільстві систему цінностей та обґрунтовується нею
12. Притаманна їм повинність відображує існуючу в суспільстві систему цінностей не безпосередньо, а опосередковано через способи регулювання: дозволяння, обов'язки та заборони
13. Виступають відправним началом при вирішенні конкретних юридичних справ, особливо при застосуванні аналогії закону у разі наявності прогалин у законодавстві..
Усі принципи права можна поділити на:
• загальносоціальні
• спеціально-соціальні (юридичні) До загальносоціальних можна віднести: економічні; соціальні; політичні; ідеологічні, морально-духовні та ін. Спеціально-соціальні (юридичні) принципи права поділяються на:
• Загальні — своєрідна система координат, у рамках якої розвивається національна правова система, і одночасно вектор, що визначає напрямок розвитку цієї правової системи. Належать до всіх галузей права. • Галузеві — своєрідна система координат, у рамках якої розвивається певна галузь права, і одночасно вектор, що визначає напрямок розвитку цієї галузі. Властиві конкретній галузі права (наприклад, принцип рівності сторін у майнових відносинах — у цивільному праві; рівності держав, поважання державного суверенітету, невтручання у внутрішні справи держави та ін. — у міжнародному публічному праві).
• Міжгалузеві — своєрідна система координат, у рамках якої розвиваються кілька відповідних галузей права, і одночасно вектор, що визначає напрямок розвитку цих галузей. Властиві кільком спорідненим галузям права (наприклад, принципи гласності та змагальності сторін судового розгляду — в кримінально-процесуальному та цивільному процесуальному праві; принципи недоторканності власності, свободи економічної діяльності, свободи укладати договір, необхідності конкуренції та заборони монополізації — у підприємницькому та банківському праві). Загальноправові принципи можна визначити, як сукупність морально-етичних і організаційних принципів Перші з них утворюють етичну основу права, його духовний фундамент. Ці принципи безпосередньо впливають на нормативний зміст права. Друга група загальних принципів, тісно взаємозв'язана з першою, складає організаційно-процедурну права, орієнтовану на забезпечення його ролі як особливого, державного регулятора суспільних відносин, виконання правом його специфічно юридичних функцій. Згідно цьому право будь-якої демократичної держави, зокрема сучасній Україні, разом з певними, історично обумовленими особливостями, характеризується також загальними рисами, засобами, властивими всякому праву, заснованому на міжнародновизнаних, загальнолюдських принципах. В той же час слід відмітити, що загальні принципи, що входять у систему загальноправових, розповсюджуються на майже всі сфери людських відносин. Ці принципи, якщо вони будуть реально перетворюватися в дійсність, мають ідеологічне та виховне значення. Проте, по суті, специфіку саме права ці принципи не відображають. Саме тому, принципи права потрібно виводити не з ідеологічних категорій, а саме з правової матерії
Принципи права - це вихідні положення (початку) права, що є основою його втримування.
Види принципів права:
Загальправові (загальні) виражають загальне в утримуванні всіх галузей права, являють собою вихідні початки усередині галузевої правотворчої і правозастосовної діяльності держави.
До числа ці принципів, зокрема, відносяться наступні:
- верховенства права;
- законності;
- рівності всіх перед законом (рівноправності);.
- взаємної відповідальності особи й держави;
- відповідальності при наявності вини.