Ключові слова і терміни

Соціальне партнерство, органи соціального партнерства, елементи соціального партнерства, моделі соціального партнерства, механізм соціального партнерства.

Методичні рекомендації до вивчення питань даної теми

На початку слід зазначити, що у світовій практиці сформувалися декілька моделей відносин соціального партнерства у сфері праці:

1. Китайська - двосекторна модель, для якої характерна домінуюча роль централізованого адміністративного управління в державному секторі та лібералізація цих же відносин у приватному секторі;

2. Англосаксонська модель, особливістю якої є мінімізація втручання держави у відносини між робітником та роботодавцем;

3. Європейська модель, яка об'єднує потенціал впливової соціальної політики держави та соціального партнерства.

Соціальне партнерство — це система взаємозв'язків між найманими працівниками, трудовими колективами, професійними спілками — з одного боку, роботодавцями та їх об'єднаннями — з другого, і державою та органами місцевого самоврядування — з третього, їхніми представниками та спільно створеними органами з регулювання соціально-трудових відносин, які (взаємозв'язки) полягають у взаємних консультаціях, переговорах і примирних процедурах на взаємоузгоджених принципах з метою дотримання прав та інтересів працівників, роботодавців і держави.

Становлення і розвиток соціального партнерства забезпечується створенням системи соціального партнерства, що являє собою складне і динамічне утворення структурно-організаційних елементів (суб'єктів, предмета, нормативно-правового забезпечення), форм, ідеології, культури, принципів, методів, засобів, тактики, технологій взаємовідносин, об'єднаних певним механізмом. Ця система постійно знаходиться під дією, з одного боку, регулюючого впливу соціальної системи, а, з іншого боку — впливу стихійних чинників соціального життя.

Суб'єктами соціального партнерства, як і суб'єктами соціально-трудових відносин, є наймані працівники, трудові колективи, професійні спілки — з одного боку, роботодавці та їх об'єднання — з другого, і держава та органи місцевого самоврядування — з третього, а також їхні представники та спільно створені органи з регулювання соціально-трудових відносин. На міжнародному (мега- економічному) рівні суб'єктами соціального партнерства є окремі держави та міжнародні організації.

Професійна спілка (профспілка) - добровільна не­прибуткова громадська організація, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання).

Організація роботодавців — громад­ська неприбуткова організація, яка об'єднує роботодавців на за­садах добровільності й рівноправності з метою представництва і захисту їхніх прав та інтересів.

Механізм функціонування соціального партнерства потребу­вав також створення тристоронніх інституцій.

Український координаційний комітет сприяння зайнятості населення - це постійно діючий тристоронній орган, утворений на громадських засадах з метою підготовки та при­йняття погоджених рішень щодо здійснення політики зайнятості в країні.

Національна тристороння соціально-економічна рада - це консультативно-дорадчий орган при Президентові України, що утворюється з пред­ставників Кабінету Міністрів України, всеукраїнських професій­них спілок та їх об'єднань, всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців.