Основні законодавчі акти з охорони праці

 

Основні законодавчі акти з охорони праці. Законодавство України про охорону праці склада-ється з Конституції країни (Основний закон), законів «Про охорону праці», «Про охорону здо-ров’я», «Про пожежну безпеку», «Про використання ядерної енергії та радіаційний захист», з Ко-дексів законів про працю, державних стандартів з ОП, санітарних норм праці. Правил дорожнього руху, Положення про підприємство.

Завдання системи стандартів безпеки праці. Нормативна документація з ОП поділяється на загальнодержавну, міжгалузеву та галузеву.

Загальнодержавні стандарти про охорону праці - це норми і правила , що поширюються на всі галузі господарства незалежно від форм власності та видів їх діяльності: будівельні норми й правила, санітарії й пожежні норми й правила. Правила розміщення електроустановок споживачів, правила дорожнього руху, Положення про розслідування та облік нещасних випадків та ін.

Міжгалузеві норми ц правила це такі, що регламентують ОП в кількох галузях або в окремих видах виробництва, відомств.

Галузеві норми й правила розробляються на основі загальнодержавних, міжгалузевих законодавчих актів, норм та правил з урахуванням специфіки виробництва й робіт у певній галузі госпо­дарства, відомстві. Ці норми й правила поширюються тільки на підприємства та установи даної галузі.

Загальнодержавні, міжгалузеві та галузеві нормативні акти. Стандарти, технічні умови про ОП переглядаються в міру впровадження досягнень науки і техніки, але не рідше одного разу на де­сять років.

На основі державної політики в галузі ОП реалізується комплексна програма зниження і усунення небезпечних та шкідливих факторів, створення ефективних засобів захисту працюючих, яка базується на принципах:

• повна відповідальність власника за створення безпечних умов праці,

• пріоритет життя та здоров’я до результатів діяльності підприємства,

• комплексна програма ОП на основі національної, економічної, соціальної політики країни,

• соціальний захист працівників,

• єдині нормативи з ОП для всіх підприємств,

• участь держави у питаннях фінансування заходів щодо ОП,

• координація діяльності державних органів, установ, організацій та громадських об’єднань з проблем ОП,

•систематичний державний, відомчий і громадський контроль за станом ОП.
Колективний договір розробляється, укладається та виконується згідно Закону України «Про

колективні договори» та відповідно до «Спільних рекомендацій державних органів і профспілок щодо змісту розділу «Охорона праці» у колективному договорі (угоді, трудовому договорі)». Коле­ктивний договір складається власником і професійною спілкою підприємства на рік у письмовій формі.

У колективному договорі (угоді, трудовому договорі) сторони передбачають:

• забезпечення працівникам соціальних гарантій у галузі ОП на рівні. Не нижчому передбаченому законодавством,

• обов’язки працівників на рівні трудового договору,

• додаткове встановлення працівникам додаткових пільг і компенсацій. Не передбачених чинним законодавством,

•запобігання випадкам виробничого травматизму, професійних захворювань і аварій.
Адміністрація і профспілковий комітет звітують перед колективом робітників і службовців

про виконання зобов’язань колективного договору.

Контроль за виконанням зобов’язань щодо колективного договору здійснює адміністрація і профспілкові комітети та їх вищестоящі органи.