Калькулювання собівартості за замовленнями в окремих випадках має ряд переваг порівняно з калькулюванням за процесами, але застосовувати цей метод на всіх підприємствах неможливо, враховуючи особливості технології та характер організації виробництва і виготовленої продукції.
Порівняльну характеристику різних методів обліку витрат і калькулювання собівартості можна навести за окремими ознаками (табл.1)
Таблиця 1.
Порівняльна характеристика калькулювання собівартості за замовленнями і процесами
Ознака порівняння | Калькулювання за замовленнями | Калькулювання за процесами |
1. Співвідношення виробництва і реалізації | Реалізація передує виробництву: покупець відомий до початку виробництва, відомі його вимоги до якості продукції та її комплектації | Виробництво передує реалізації: вироблена продукція стає товарними запасами, її майбутній покупець невідомий, вимоги до якості продукції стандартизовані |
2. Витрати матеріалів | Обсяг необхідних матеріалів попередньо відомий, їх закуповують під замовлення і відносять на поточні витрати | Обсяг необхідних матеріалів часто невідомий, на складі зберігається мінімальний запас матеріалів для забезпечення безперервності виробництва |
3. Кваліфікація робітників та характер їх праці | Загальний рівень кваліфікації робітників більш високий, робітники повинні вміти виконувати широкий спектр робіт | Менш високий рівень загальної кваліфікації робітників, роботи однотипні і чітко визначені |
4. Рівень накладних витрат | Накладні витрати відносно невисокі, більшість витрат прямо відносяться на конкретне замовлення | Широке застосування автоматизації виробниптва зумовлює більш високі накладні витрати |
5. Тривалість виробничого періоду | Виробничий період відносно короткий, заздалегідь визначений | Виробничий період часто не визначений, тривалий, безперервний, не обмежений у часі |
б. Періодичність калькуляції | Собівартість замовлення визначається після закінчення робіт за конкретним замовленням | Собівартість прод^'кції визначається періодично (при складанні звітності: помісячно, поквартально, в кінці рок}') |
Таким чином, для позамовного методу характерне більш конкретне віднесення витрат та обчислення собівартості, більш висока питома вага прямих витрат, а отже і більш точне визначення собівартості конкретних виробів. Все це створює умови для обґрунтованішого контролю витрат та управління їх рівнем.