Теоретичні аспекти інвентаризації

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" для підтвердження правильності та достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності передбачено проведення підприємствами незалежно від форм власності інвентаризації майна, коштів і фінансових зобов'язань.

Під інвентаризацією розуміють перевірку фактичної наявності та стану об'єкту контролю, яка здійснюється шляхом спостереження, вимірювання, реєстрації та порівняння отриманих даних з даними бухгалтерського обліку.

Інвентаризації притаманний комплекс наступних господарсько-правових ознак: наявність розпорядчого документу, здійснення дій колегіальним органом, виявлення кількісних і якісних характеристик об'єкту, реєстрація та оцінка фактів, нормативно-правове регулювання, бухгалтерська обробка документів, узагальнення та реалізація результатів, прийняття рішень.

Мета інвентаризації полягає у виявленні фактичної наявності і стану об'єкту, що перевіряється, виявленні відхилень від тих нормативних, планових, облікових і багатьох інших характеристик, відповідно до яких він може функціонувати.

Завданнями інвентаризації є:

1) забезпечення контролю за наявністю, станом та рухом майна, використанням матеріальних, фінансових, нематеріальних, природних та енергоресурсів відповідно до затверджених норм, планів тощо;

2) виявлення запасів, що втратили свою якість, зіпсованих; майна, що не використовується при здійсненні господарської діяльності, а також того, що обліковується поза балансом;

3) встановлення реального фізичного стану (з урахуванням зносу) і оцінки необоротних активів та інших засобів праці, що обліковуються на балансі;

4) виявлення стану розрахунків, встановлення фактичної наявності або підтвердження дебіторської заборгованості;

5) перевірка дотримання правил, режиму і умов зберігання товарно-матеріальних запасів з урахуванням їх фізико-хімічних та інших властивостей;

6) визначення розміру природного убутку та інших втрат;

7) контроль за станом обліку і звітності матеріально відповідальних осіб;

8) перевірка дотримання діючих положень про матеріальну відповідальність.

Досягнути мети та розв'язати завдання, що поставлені при проведенні інвентаризації, можливо лише при належному організаційному, технічному, економічному та обліково-аналітичному її забезпеченні.

У методологічному аспекті дуже важливим є визначення принципів організації і проведення інвентаризації. При проведенні інвентаризації необхідно дотримуватись наступних принципів: раптовість, співставленісгь, плановість, своєчасність, точність, об'єктивність, безперервність, повнота охоплення об'єктів, ефективність, оперативність, економічність, гласність, юридичного значення результатів інвентаризації, оцінки результатів, матеріальної відповідальності, обов'язковість, доцільність.

Наведені принципи відображають основні тези, найважливіші ідеї, що формують базу для інвентаризаційної роботи. Роль і значення таких принципів слід розглядати комплексно, враховуючи щільний взаємозв'язок та взаємообумовленість охоплених ними фактів. Лише дотримання всієї сукупності принципів при організації і проведенні інвентаризації гарантує її якість та результативність.

Під об'єктом інвентаризації (термін "об'єкт" походить від латинського "objectum" - предмет) слід розуміти те, що протистоїть суб'єкту в його предметно-практичній і пізнавальній діяльності.

Тобто, об'єктом інвентаризації є сукупність однорідних елементів об'єкта майна та зобов'язань господарюючого суб'єкта за своїм функціональним призначенням та економічним змістом (рис. 1).

Рис. 1. Об'єкти інвентаризації в системі бухгалтерського обліку

 

Поняття об'єктів інвентаризації як методу контролю значно ширше ніж об'єктів інвентаризації як елементу методу бухгалтерського обліку. Об'єктами інвентаризації можуть виступати і ті, що мають лише натуральний вимірник та не знаходять відображення в балансі та звітності. Прикладами таких об'єктів є: праця і трудові ресурси, природні ресурси та інші об'єкти, що не мають грошового вираження.

Суб'єктами інвентаризації є носії прав та обов'язків - державні інститути, структури та підрозділи, що відповідно до законодавства мають право контролювати діяльність, а також власники та керівники підприємств.

Суб'єкт інвентаризаційного процесу делегує свої повноваження інвентаризаційній комісії, яка стосовно суб'єкта є виконавчим або колективним органом.

Колективний характер діяльності інвентаризаційної комісії викликаний наступними обставинами:

· необхідністю здійснення самоконтролю при визначенні фактичної наявності майна і встановленні його якісних характеристик;

· вимогами одночасного виконання операцій - здійснення контролю і документального відображення інформації щодо стану;

· необхідністю періодичного контролю за діями матеріально відповідальних осіб;

· необхідністю забезпечення достовірності та об'єктивності результатів інвентаризації;

· використанням результатів інвентаризації для виявлення господарських порушень.

Відсутність хоча б одного члена інвентаризаційної комісії або матеріально відповідальної особи при проведенні інвентаризації є підставою для визнання результатів інвентаризації недійсними.

Завданням інвентаризаційної комісії є безпосереднє проведення інвентаризації в місцях зберігання і виробництва матеріальних запасів, грошових коштів, цінних паперів та інших грошових документів.

Функції інвентаризаційної комісії наступні: виявлення кількісних та якісних характеристик об'єкту інвентаризації, причин відхилень від заданих нормативних, планових, облікових даних, відповідно до яких може функціонувати об'єкт інвентаризації та їх нормативно-правове регулювання.

Отже, інвентаризація є важливим заходом, в проведенні якого повинні бути зацікавлені власник, керівник, головний бухгалтер підприємства і за певних обставин матеріально відповідальна особа.