Інвентаризація незавершеною виробництва має за мету визначити обсяги та фактичну собівартість його в галузях рослинництва, тваринництва та промислових виробництв, правильно встановити витрати, які припадають на продукцію, що калькулюється, виконані роботи та надані послуги поточного року.
До незавершеного виробництва відносяться:
> у рослинництві - зяб, озимі посіви, багаторічні трави (в частині, яка переходить до використання у наступні роки), підготовка парників під врожай майбутнього року, посіви під зиму (в теплицях, розсадниках), снігозатримання та ін.;
> у тваринництві - цьоголітки, що переходять на вирощування в майбутньому році, та запаси меду в вуликах:
> у промислових виробництвах - витримка сировини та готові вироби неповністю укомплектовані і не здані на склад готової продукції.
По незавершеному виробництву, що представляє собою неоднорідну масу або суміш (у відповідних промислових виробництвах) в інвентаризаційних описах, а також в порівняльних відомостях наводиться два кількісних показники: кількість маси або суміші і кількість сировини або матеріалів (за окремими найменуваннями), які входять до її складу. Кількість сировини або матеріалів визначається технічними розрахунками.
Незавершене виробництво рослинництва інвентаризують за об'єктами - культурами, видами просівів, робіт і т.д., причому площі багаторічних трав, окрім того, інвентаризують за роками посівів.
Вартість незавершеного виробництва по бджільництву визначають виходячи з кількості залишеного жормового меду в сім'ях, нуклеусах і в запасі (страховий фонд поза вуликів) та фактичної собівартості меду, розрахованої за даними звітної калькуляції.
Вартість незавершеного виробництва в рибальстві визначається шляхом множення собівартості 1 ц риби на кількість центнерів цьоголіток, яких виростили, плюс витрати на вирощування цьоголіток після облову ставків. Середня розрахункова масз однієї цьоголітки дорівнює 30 г.