Якiсть вимiрювань у кількісному аналізі характеризується правильністю, відтворюваністю та точністю [1, с. 38].
Правильність відображає близькiсть систематичної похибки до нуля .
Відтворюваність показує близькiсть один до одного результатiв вимiрювань, якi виконуються у рiзних умовах (неоднаковий час чи методи).
Точність характеризує наближеність результатiв вимірювань до iстинного значення вимiрюваної величини.
Висока точнiсть вимiрювань вiдповiдає малим значенням похибок всiх видiв, як систематичних, так i випадкових. Результат аналiзу, який наближається до iстинного вмiсту настiльки, що може використовуватися замiсть нього, називають дійсним вмiстом. Вважають, що результати визначень за ймовірністю їх появи відповідають закону розподілу Гауса.
В аналiтичнiй хімiї кількість паралельних визначень (n) переважно є невеликою (n = 3 - 5). Для характеристики точності визначення розраховують наведені нижче статистичні параметри [5].
Вибіркова сукупність (випадкова вибірка) – це сукупнiсть отриманих результатiв паралельних визначень (x1, x2, x3, ..., xn).
Вибіркове середнє () - це середнє арифметичне значення результатiв випадкової вибірки, яке розраховується за формулою:
.
Випадкове вiдхилення (di) – це рiзниця мiж результатом окремого визначення та вибірковим середнiм , що розраховується за формулою:
.
Вибіркове стандартне відхилення (s) – це величина, яка характеризує розсіювання результатів вимірювань відносно середнього значення:
.
Cтандартне відхилення середнього значення вибiрки () – це величина, яка використовується для оцiнки відтворюваності отриманих результатів і обчислюється за формулою:
.
Абсолютна похибка () або довірчий інтервал середнього арифметичного – це інтервал значень вимірюваної величини, в який з певною довірчою ймовірністю р потрапляє істинне значення випадкової вибірки результатів вимірювання і який розраховують за формулою:
де – критерiй Стьюдента (знаходять за таблицею) для числа ступенів свободи f = n - 1 та довірчої ймовірності р.