Свердла, зенкери, розвертки

Ці інструменти відносять до групи осьових і слугують для обробки отворів. Найпоширенішим їх видом є спіральні свердла (рис. 6.7, а), що забезпечують утворення отворів у суцільному матеріалі з точністю. Що відповідає 12...14 квалітетам точності, із шорсткістю Ra = 25...0,8 мкм.

Для обробки попередньо просвердленого отвору або отвору в литій чи кованій заготовці для забезпечення його заданих розмірів, більш високої точності і зниження шорсткості, використовують зенкери (рис. 6.7, б). Зенкеруванням можна досягти 10...11-го квалітетів точності і шорсткості поверхні Ra = 20...0,4 мкм.

 

Рисунок 6.7 – Осьовий різальний інструмент

а)

ж)

б)

в)

г)

д)

е)

Рисунок 6.8 – Схема внутрішнього протягування (а) і форми протягнених отворів (б): 1 - заготовка, що протягується; 2 - пристосування; 3 - місце для закріплення пристосування на верстаті; 4 - елемент верстата, що тягне

а)

б)

Одержання отворів за 7...8 квалітетами точності при шорсткості Ra = =6,3...0,4 мкм можливо після зенкерування і розвертування. Для реалізації останньої стадії використовується розвертка (рис. 6.7, в), що є багатозубим інструментом (число зубів 5...11 ) і знімає шар металу товщиною від 0,20 мм до 0,05 мм на діаметр.

Для обробки циліндричних заглиблень в отворах або виступів (бобишок) на зовнішніх поверхнях застосовують цеківки: внутрішні (рис. 6.7, г) та зовнішні (рис. 6.7, д ).

Конічні заглиблення під головки болтів і гвинтів одержують зенківкою (рис. 6.7, е). Одержання точних отворів в умовах крупносерійного і масового виробництв доцільно здійснювати з використанням комбінованого інструмента - свердел-зенкерів-розверток (рис. 6.7, ж).