Абразивний інструмент
До абразивного інструмента відносять інструмент, робочі поверхні якого містять велике число різальних зерен, з абразивного матеріалу. В наш час як абразивний матеріал найчастіше застосовують електрокорунд, карбід кремнію, синтетичний алмаз і ельбор. Використовуючи абразивний матеріал і зв'язку, виготовляють абразивний інструмент, що у залежності від форми можна розділити на чотири групи: шліфувальні круги, головки, сегменти і бруски.
Шліфувальні круги (табл. 6.3.) являють собою тіла обертання, призначені для шліфування деталей з різних матеріалів.
Шліфувальні головки випускають семи типорозмірів (табл. 6.4). Вони призначені для шліфування в деталях отворів малого розміру і зачищення деталей з використанням ручного інструмента.
Сегменти головним чином призначені для виготовлення кругів переривчастого різання, що забезпечує їх роботу з меншим нагріванням оброблюваної поверхні деталі.
Шліфувальні бруски застосовують для виготовлення інструмента при хонінгуванні і суперфінішуванні (бруски типу БКВ, БХ і БП). Інші форми використовують при ручних слюсарних роботах.
Найбільш поширеними видами шліфування є: кругле зовнішнє і внутрішнє, плоске і безцентрове. Процес шліфування звичайно здійснюють з використанням трьох рухів: головного зі швидкістю обертання круга vкр; обертання або зворотно-поступального руху деталі vд; руху подачі круга або деталі зі швидкістю s (рис. 6.17).
Таблиця 6.3 - Форми шліфувальних кругів
|
з двостороннім конічним профілем
|
45°-ного конічного профілю
|
з малим кутом конічного профілю до 30°
|
Таблиця 6.4 – Шліфувальні головки
|
Конічні: з кутом конуса 60°
|
Шарові з циліндричною поверхнею
|
Рисунок 6.17 - Схеми різання при шліфуванні:
а - зовнішнє з поперечною і подовжньою подачами; б - те ж, з поперечною подачею;
в - безцентрове зовнішнє на прохід; г - плоске периферією круга; д - те ж, торцем круга; е - кругле внутрішнє
|