Міжнародні відносини не обмежуються тільки міждержавними, міжвладними контактами основних суб'єктів міжнародного права. Відбуваються постійні контакти між фізичними і юридичними особами різноманітних держав, на рівні міжнародних неурядових організацій, регулюються водій або національним правом відповідної держави, або нормами міжнародного приватного права.
Існує тісний взаємозв'язок міжнародного публічного і міжнародного приватного права:
— і те, й інше, у широкому розумінні, регулюють міжнародні відносини;
— у загальних засадах: відбувається переломлення основних принципів міжнародного публічного права в доктрині міжнародного приватного права;
— і в міжнародному публічному праві, і в міжнародному приватному праві завжди визнається правосуб'єктність іншої
держави;
— міжнародні договори з питань міжнародного приватного права
не можуть суперечити принципам міжнародного публічного
права, у такий спосіб установлюються загальні цілі створення
правових умов для міжнародного співробітництва в різних
галузях.
Отже, міжнародне приватне право як сукупність норм, що регулюють цивільно-правові відносини, які мають міжнародний характер («ускладнені» іноземним елементом), не повинне суперечити загальновизнаним принципам міжнародного публічного права.
Слід також брати до уваги, що міжнародні угоди, які регулюють цивільно-правові відносини (договори у сфері міжнародного приватного права), у багатьох випадках впливають на розвиток міжнародних міждержавних договорів.
Розмежування між міжнародним публічним і міжнародним приватним правом можна провести за різними параметрами:
— за суб'єктами: у міжнародному публічному праві суб'єктами є держави, нації і народності, що борються за незалежність, міжнародні організації, а в міжнародному приватному праві — фізичні і юридичні особи;
— за об'єктами: у міжнародному публічному праві ними є міждержавні міжвладні відносини, а в міжнародному приватному праві це міжнародні приватно-правові відносини (цивільні, сімейні, трудові й ін.);
— за джерелами: у міжнародному публічному праві — це міжнародний договір, міжнародний звичай та ін., а в міжнародному приватному праві їх коло значно ширше — це національне законодавство, міжнародні договори, торговельні звичаї та ін.;
— за методом правового регулювання: у міжнародному публічному праві це узгодження воль держав, у міжнародному приватному праві — подолання колізій (зіткнення законів);
— за видами відповідальності: у міжнародному публічному праві настає міжнародно-правова відповідальність, а в міжнародному приватному праві — цивільно-правова;
— за сферою дії: у міжнародному публічному праві цю сферу можна визначити як глобальну (вона охоплює всі держави й інші суб'єкти міжнародного публічного права), а в міжнародному приватному праві вона має національні межі (у кожній державі є своє міжнародне приватне право).