Право на освіту

«1. Держави, що беруть участь у даному Пакті, визнають право кожної людини на освіту...

2. Держави, що беруть участь у даному Пакті, визнають, що для повного здійснення цього права:

а) початкова освіта повинна бути обов'язковою і безкоштовною
для усіх;

б) середня освіта в її різноманітних формах, включаючи профе­
сійно-технічну середню освіту, повинна бути вікрита і зробле­
на доступною для всіх шляхом вживання всіх необхідних за­
ходів і, зокрема, поступового введення безкоштовної освіти;

в) вища освіта новина бути однаково доступною для усіх на основі
здібностей кожного шляхом вживання всіх необхідних заходів
і, зокрема, поступового введення безкоштовної освіти;

г) елементарна освіта повинна заохочуватися або інтенсифікува-

тися по можливості, для тих, хто не проходив або не закінчив повного курсу своєї початкової освіти;

д) повинен активно здійснюватися розвиток мережі шкіл усіх
ступенів, повинна бути встановлена задовільна система сти­
пендій і повинні постійно поліпшуватися матеріальні умови
викладацького персоналу» (стаття 13 Міжнародного пакту
про економічні, соціальні і культурні права).

«Кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов'язковою.

Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, пов­ної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в дер­жавних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в держав­них і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.

Громадянам, які належать до національних меншин, відповід­но до закону гарантується право на навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови у державних і комунальних навчальних закладах або через національні, культурні товариства» (стаття 53 Конституції України).

Реалізація права на освіту дає можливість одержати загально­освітню і професійну підготовку, необхідну для здійснення трудової діяльності, для змістовного духовного життя. У цьому зацікавле­на не тільки сама людина, але і держава, суспільство в цілому, у зв'язку з потребами виробництва, що розвивається, та інших сфер у спеціалістах, здатних внаслідок загальної різнобічної підготовки опановувати складні сучасні професії. Тому Конституція України закріпила обов'язковість повної загальної середньої освіти. Батьки або особи, які їх заміняють, зобов'язані забезпечити одержання ді­тьми цієї освіти. Кожний має право на конкурсній основі безплатно одержати вищу освіту в державній або муніципальній освітній уста­нові або підприємстві. Учням і студентам у відповідних випадках надаються державні стипендії і різного роду пільги.

Поряд із державними розвивається і система приватних платних освітніх установ різного роду. Вони є важливим доповненням дер­жавної системи і покликані сприяти використанню різних моделей навчання, врахуванню потреб тих, хто навчається, в одержанні бажаного ними обсягу знань.

Підтримуючи різні форми освіти і самоосвіти, держава встанов­лює державні освітні стандарти.