Міжнародний договір

В

одному з найважливіших міжнародно-правових доку­ментів сучасності — Статуті ООН — особливо вирізняєть­ся міжнародний договір як джерело міжнародного права. У преамбулі Статуту ООН ідеться про рішучість народів Об'єднаних Націй «створити умови, за яких можна до­держуватися справедливості і поваги до зобов'язань, що випливають з договорів та інших джерел міжнародного права...».

У науці існують два типи принципового ставлення до ролі міжнародних договорів як джерела міжнародного права: а) визнання договору основним і головним дже­релом міжнародного права (І. 1. Лукашук, Г. 1. Тункін, Ф. І. Кожевніков, Є. О. Коровій, П. І. Лукін, С Б. Крилов,

ІГЇ2


В. М. Дурденевський, В. М. Шуршалов та ін.); б) визнан­ня договору «другим важливим» джерелом міжнародного права (Д. Анцилотті, Дж. Старк, Дж. Сель, Г. Кельзен, П. Гугенхейм, Б. Палліері, К. Вольфке, А. Д'Амато та ін.). Прихильники примату договору як джерела міжнародно­го права називають його ще «першорядним джерелом», «універсальним джерелом». На жаль, основним аргумен­том для таких визначень їхні автори часто вказують лише кількість чинних міжнародних договорів. Ті, хто визнає договір другим джерелом міжнародного права, як прави­ло, обґрунтовують своє бачення тривалою історією ви­знання світовим співтовариством першості за міжнарод­ним звичаєм як джерелом міжнародного права.

Міжнародний договір є універсальним джерелом між­народного права, бо його юридична сила випливає із за­гального міжнародного права, а не з конкретного, спе­ціального джерела, яким є, наприклад, статут для право-суб'єктності міжнародної організації.

Прихильники превалюючої ролі міжнародного догово­ру як джерела сучасного міжнародного права виводять його першорядність із таких висновків:

1. Після Другої світової війни кількість міжнародних договорів різко зросла і вже давно подолала першу сотню тисяч. Питома вага міжнародних договірних норм явно перевищує норми, що випливають з інших джерел міжна­родного права.

2. Міжнародний договір має переваги перед іншими джерелами права в тому, що він є чітко висловленою зго­дою держав, зручним засобом формулювання норм, вза­ємних прав і зобов'язань. Наявність як самого міжнарод­ного договору, так і його норм і, що не менш важливо, їх зміст досить легко встановити.

3. Міжнародний договір дає змогу оперативно врегу­лювати міжнародні проблеми, що виникли. Швидкі зміни в міждержавних відносинах вивели міжнародний договір на перше місце щодо можливостей внесення відповідних змін, конкретизації, розвитку або створення нових норм міжнародного права з метою врегулювання цих відносин.

4. Переважаючої ролі міжнародний договір набув у другій половині XX ст., коли цілі інститути (прав люди­ни, роззброєння і контролю за його здійсненням, міжна­родної боротьби зі злочинністю тощо) і навіть галузі між-


Глава III Джерела міжнародного права

народного права (міжнародне ядерне право, міжнародне космічне право, міжнародне договірне право, міжнародне посольське і консульське право, міжнародне морське пра­во, міжнародне економічне право та ін.) або набули дого­вірного оформлення, або почали розвиватися здебільшо­го через укладення відповідних міжнародних договорів.

5. Форма викладу норм міжнародного договору дає можливість здійснювати чіткий контроль за його вико­нанням як міждержавними і внутрішньодержавними ін-ституційними механізмами, так і неурядовими організа­ціями, широкою громадськістю.

6. Глобальні та інші подібні проблеми сучасного між­народного життя поставили перед державами та міжна­родними організаціями вимогу здійснювати свідомий, уз­годжений вплив на міжнародні відносини, шо є можли­вим лише через міжнародний договір.

7. Лише через міжнародний договір можна програму­вати міжнародні відносини, викликати до життя нові від­носини або сприяти їх виникненню. Отже, договір є най­більш відповідним засобом внесення цілеспрямованих змін у міжнародні відносини.

8. Процедура укладення міжнародного договору по­рівняно проста. Період його створення значно коротший за період створення міжнародного звичаю або іншого джерела міжнародного права.

9. Норми міжнародного договору не ведуть до супе­речливого тлумачення або специфічного, особливого ро­зуміння.

 

10. Механізм реалізації міжнародних договорів ефек­тивніший за механізм реалізації міжнародного звичаю або іншого джерела міжнародного права.

11. Міжнародний договір можна використовувати для регулювання будь-якої сфери міждержавних відносин. У сучасних міжнародних відносинах з'явилися цілі галузі міждержавних стосунків, які взагалі не можуть бути вре­гульовані без міжнародного договору або регулюються виключно договором (роззброєння, співробітництво в атомній промисловості, міжнародна безпека, економічна, науково-технічна та інші види спеціалізованої співпраці).

Зрозуміло, що таке значення міжнародного договору як джерела сучасного міжнародного права об'єктивно ви­суває до нього певні вимоги. Отже, він має:

ЇЇ4