К |
оли йдеться про характерні особливості міжнародного права, то слід розрізняти особливості сучасного міжнародного права та особливості класичного міжнародного права, характерні риси міжнародного права як особливої системи права та особливості міжнародного права як специфічної системи управління міжнародними відносинами. Особливості сучасного міжнародного права встановлюються, як правило, у порівнянні з класичним міжнародним правом. Окрім зазначених раніше, назвемо ще й такі:
— заборона застосування сили і загрози силою, агресивних, загарбницьких дій. Здійснення таких дій сучасне міжнародне право кваліфікує як злочин проти миру, людства і людяності;
— мирне вирішення міжнародних конфліктів — імперативна норма владнання суперечок;
— відмова від концепції «міжнародне право — право цивілізованих народів»;
— гнучке поєднання універсального, загального, регіонального, локального і партикулярного регулювання міжнародних відносин;
— наявність ефективних механізмів створення, забезпечення і застосування міжнародного права;
— зростання питомої ваги норм, що стосуються прав і свобод людини;
— перерозподіл ряду класичних функцій і повноважень держав завдяки відповідним міждержавним організаціям;
— гуманізація міжнародного права, зменшення в ньому коефіцієнта статичності;
Глава I
____________ Поняття, природа та сфера дії міжнародного права___________________
— зростання ролі процесуальних, процедурних компонентів міжнародного права;
— динамізм і взаємодія з іншими системами управління в процесі регулювання міжнародних відносин;
— розширення сфери міжнародно-правового регулювання.
Особливості міжнародного права як системи права здебільшого виводяться з порівняльної характеристики його з внутрішньодержавними системами права. Специфіка міжнародного права визначається такими параметрами:
— особливий спосіб створення норм: у міжнародному праві — самими суб'єктами права (насамперед державами), у внутрішньодержавному праві — законодавчими, виконавчими, а в деяких правових системах — і судовими органами;
— особливі суб'єкти права: в міжнародному праві — держави, міждержавні організації, народи і нації, що борються за незалежність (держави у стані утворення), дер-жавоподібні утворення і лише частково і в суттєво обмеженому обсязі фізичні особи; у внутрішньодержавних правових системах — як правило, фізичні та юридичні особи, органи державної влади й місцевого самоврядування, політичні партії, громадські організації, інші соціальні об'єднання;
— особливі предмети права: в міжнародному праві — відносини між суб'єктами міжнародного права; у внутрішньодержавному праві — відносини між суб'єктами національної системи права, які перебувають у межах юрисдикції конкретної держави;
— особливі об'єкти права: в міжнародному праві — міжнародні відносини, які складаються з приводу певних матеріальних і нематеріальних благ; у національному праві — внутрішньодержавні відносини, які складаються з приводу тих самих благ і благ, що перебувають цілком у межах юрисдикції конкретної держави;
— особлива соціальна сутність права: норми міжнародного права мають загальнодемократичний характер; норми внутрішньодержавного права завжди збігаються із сутністю держави-правотворця (соціалістичні, буржуазні тощо);
— особливий характер побудови системи права: між-