Ф’ючерсні контракти

Поширеним біржовим інструментом сучасних валютних ринків є ф’ючерсні контракти, які використовують з метою хеджування ризиків і для проведення спекулятивних операцій.

Ф’ючерсний контракт – це угода між продавцем або покупцем, з одного боку, і кліринговою палатою ф’ючерсної біржі, з іншого, про поставку (прийняття) стандартної кількості базових інструментів за узгодженою ціною на конкретну дату в майбутньому. Отже, ф’ючерсні угоди укладаються між двома сторонами, однією з яких завжди є клірингова (розрахункова) палата ф’ючерсної біржі, що виконує роль гаранта здійснення всіх контрактів.

У 70-х роках ХХ н.. у зв’язку з введенням плаваючого валютного курсу стали більш мінливими ринкові процентні ставки, що в результаті привело до збільшення мінливості цін різноманітних фінансових інструментів. Це спричинило появу і стрімкий розвиток ринку фінансових ф’ючерсів.

Базовим активом фінансового ф’ючерсного контракту можуть бути такі інструменти: іноземні валюти, депозитні сертифікати, банківські депозити, акції, облігації, векселі, довгострокові казначейські зобов’язання, фондові індекси.

Обсяги поставок цих фінансових інструментів стандартні (як лоти), що є особливістю ф’ючерсних контрактів.

Мінімальні зміни в ціні ф’ючерса, тобто крок ціни, називається тіком (tick). Він має стандартну вартість у грошовому виразі для кожного типу ф’ючерсних контрактів. Знаючи, на скільки тіків змінилася ціна ф’ючерса протягом дня, а також вартість одного тіку, можна обчислити суму прибутків або збитків, які отримано за відкритою ф’ючерсною позицією. Конкретні умови та правила здійснення торгівлі різними типами ф’ючерсних контрактів визначаються ф’ючерсною біржею.

Особливостями ринку ф’ючерсних контрактів є:

· високий ступінь стандартизації контрак­тів;

· обмежений перелік базових активів;

· висока ліквідність контрактів;

· надійність укладених угод;

· можливість за незначних початкових витрат оперувати значними сумами.

Фінансовий зміст хеджування за допомогою ф’ючерсів полягає в тому, що н. може перекласти певну частку своїх ризиків на про­н.пр спекулянтів, які забезпечують ліквідність ринку.

Основними учасниками ф’ючерсного ринку є великі фінансові центри та клірингові банки, пенсійні фонди, центральні банки, фінан­сові організації, які працюють на фондовому ринку, члени й спеціалісти ф’ючерсної біржі, а також дрібні інвестори та приватні особи.

Вперше ф’ючерсні контракти було введено в обіг у США 15 травня 1972 р. на Міжнародно­му грошовому ринку (ІММ – International Monetary Market) Чиказької комерційної біржі (СМЕ), яка на сьогодні є найбільшим центром торгівлі ф’ючерсними контрактами.

Окрім Чиказької комерційної біржі, торгівлю фінансовими та валютними ф’ючерсами здійснюють Лондонська міжна­родна біржа фінансових ф’ючерсів і опціонів (LIFFE – London International Financial Futures and Options Exchange), Сінгапурська міжнародна валютна біржа (SIME – Singapore International Monetary Exchange), Чиказька торгова біржа (CBOT – Chicago Board of Trade), Європейська біржа деривативів (EUREX – European Exchange) та інші (н.. 13.1).

Таблиця 13.1 – Перелік провідних світових ф’ючерсних бірж та види валют, на які укладаються ф’ючерсні угоди [10]

Іноземна валюта	Біржі
Австралійський долар (AUD) за долари США (USD)	ІММ, Phil SE
Канадський долар (CAD) за долари США (USD)	ІММ, МСЕ, Phil SE
Євро (EUR)	FINEX, Phil SE, LIFFE
Англійській фунт стерлінгів (GBP) за долари США (USD)	ІММ, LIFFE, МСЕ, Phil SE
Швейцарський франк (CHF) за долари США (USD)	ІММ, LIFFE, МСЕ, Phil SE
Японська єна (JPY) за долари США (USD)	ІММ, LIFFE, МСЕ, Phil SE

 

FINEX – Financial Instrument Exchange (аt the New York Cotton Exchange) – Біржа фінан­сових інструментів (фінансовий підрозділ Нью-Йоркської бавовняної біржі).

Phil SE – Philadelphia Stock Exchange – Філадельфійська фондова біржа.

МСЕ – MidAmerican Commodity Exchange – Центральна американська товарна біржа.

На сьогодні на Лондонській міжнародній біржі фінансових ф’ючерсів і опціонів (LIFFE) укладаються наступні контракти:

· англійський фунт стерлінгів (GBP 25 000) за долари США;

· японська єна (JPY 12 500 000) за долари США;

· швейцарський франк (CHF 125 000) за долари США;

· євро (EUR 125 000) за долари США;

· долар США (USD 50 000) за євро.

У разі необхід­ності здійснення конверсійної валютної операції на більшу суму купують (або продають) кілька стандар­н.про контрактів. Наприклад, при необхідності придбати в майбутньому 1 млн англійських фунтів стерлінгів укладають угоду на 40 стандартних контрактів (GBP 1000000 = GBP 25 000*40).

Ф’ючерсні контракти на кожній біржі мають свою стандартну специфікацію, яка включає: назву контракту, вид контракту (з постачанням базового активу чи без постачання), протилежні сторони контракту (контрагенти), найменування базового активу, суму контракту, розмір гарантійного внеску, одиницю визначення ціни, ціну реалізації, строк реалізації, відповідальність сторін за невиконання умов контракту та порядок розгляду суперечок.

Відмінною особливістю ф’ючерсних кон­трактів є перерозподіл ризику, що забезпечує високу ліквідність укладених угод. Крім того, важливе значення має реалізація принципу вільного біржового торгу завдяки тому, що розрахункова палата біржі для кожного учасника ф’ючерсної угоди бере на себе функції третьої сторони, тобто н.нюється додаткове страхування укладеної уго­ди.

Організація здійснення ф’ючерсної угоди базується на виборі для виконання брокерських функцій певного члена ф’ючерсної біржі, через якого може бути виконана угода. Клієнт, який хоче продати або купити валютний ф’ючерс, звертається зі своїм замовленням до брокера і після узгодження умов отримує усне підтвер­дження згоди на здійснення контракту, що потім фіксується документально із зазначен­ням дати реєстрації замовлення. Після прий­няття й підтвердження усного замовлення воно передається до кабіни фірми-брокера в залі біржі. Детальні умови цього замовлення-нака­зу фіксуються на стандартному бланку замов­лення, копія якого передається дилеру в біржову яму, де й відбувається виконання уго­ди. Після виконання замовлення клієнта всі деталі угоди дилер записує на стандартному бланку і відправляє його в кабіну своєї фірми, де заповнюється біржовий розрахунковий бланк, що потім передається члену біржі для ознайомлення клієнта з умовами укладеної угоди.

Схему здійснення угоди з ф’ючерсними контрактами на біржовому ринку наведено на рис. 13.3.

 

Рисунок 13.3 – Схема здійснення угоди з валютними
ф’ючерсними контрактами [1]:

1 – наказ клієнта-наказодавця брокеру на купівлю ф’ючерсних контрактів;

2 – вихід брокера на ф’ючерсну біржу і купівля там необхідної кількості ф’ючерсних контрактів з визначенням майбутньої ціни базового активу;

2 – внесення клієнтом-наказодавцем гарантійного депозиту (5–10 % вартості
базового активу) на спеціальний рахунок в розрахунковій (кліринговій) палаті;

3 – інформування розрахунковою палатою біржі щодо внесення клієнтом гарантійного депозиту;

4,5 – передача куплених контрактів через брокера клієнту, сплата комісійних брокеру за здійснення угоди;

6 – щоденний перерахунок (переоцінка) строкової біржової позиції клієнта;

7 – внесення клієнтом (у разі необхідності) варіаційної (підтримуючої) маржі на рахунок у розрахунковій палаті;

8 – реалізація (виконання) ф’ючерсних контрактів на біржі у визначений час
(конверсія валют), передача валюти клієнту;

9 – повернення гарантійного внеску клієнту.

 

Так, зокрема, ціною купівлі валютного ф’ючерсу є взаємно узгоджений між продавцем і покупцем обмінний курс, виражений у доларах США за одиницю іншої валюти, яка ввійшла до стандартного переліку валют даної біржі. Основою для одержання прибутку чи виникнення збитків є різниця між поточним і узгодженим за ф’ючерсною угодою валютними курсами. Ця різниця називається базисом і розраховується за формулою:

, (13.1)

де – базис рівноваги;

– спот-курс валют;

– доларова відсоткова ставка за депозитами;

– відсоткова ставка за депозитами для валюти, що обмінюється на долари США;

– тривалість періоду між укладенням і здійсненням угоди, днів.

 

Ціна (вартість) ф’ючерсу буде визначатися як сума спот-курсу та базису рівноваги.

Інформація про вартість ф’ючерсних контрактів публікується у провідних фінансових виданнях, таких як “Financial Times” і “The Wall Street Journal”.

У цілому ф’ючерси мають багато спільного з форвардними контрактами, і при хеджуванні ризиків велика частина суб’єктів н.пвого ринку віддає перевагу саме останнім. Але, як свідчить аналіз наведених у н.. 13.2 порівняльних даних, ф’ючерсні угоди теж мають певні переваги, особливо високу ліквідність, що надає можливість клієнту закрити позицію на строковому ринку будь-коли до моменту виконання угоди.

Щодо України, то перші торги валютними ф’ючерсами відбулися на Придніпровській товарній біржі (м. Дніпропетровськ) у 1994 р. Ці торги суттєво відрізнялися від усталеної світової практики торгівлі валютними деривативами, зокрема, це був певний механізм поєднання валютних і товарних ф’ючерсів. Назвати такі угоди валютними ф’ючер­сами можна лише умовно, хоча слід віддати належне керівництву та фахівцям цієї біржі, які в умовах невизначеності ризикнули використати ще невідомі вітчизняним економістам фінансові інструменти.

Фактично з середини 1995 р. торгівлю валютними ф’ючерсами на Придніпровській товарній біржі було припинено. Головна причина відмови від їхнього використання полягала не в недосконалості запропонованих механізмів, а в недостатній розвиненості на той час валютного ринку України.

Таблиця 13.2 – Порівняльна характеристика
ф’ючерсних і форвардних угод [3]

Ф’ючерсні контракти	Операції “форвард”
1. Укладення відбувається тільки на біржах, які у відповідності зі своїми положеннями запроваджують відповідні специфікації	1. Укладаються тільки на міжбанківському ринку
2. На контракти однієї серії або типу встановлюється єдина ціна	2. Ціни можуть визначатися за домовленістю сторін
3. Обсяги одного контракту (лота) стандартизовані відповідно до специфікації	3. Обсяги контракту визначаються за домовленістю сторін
4. Обов’язковою є попередня сплата комісійних брокеру та внесок на депозит початкової маржі (гарантійного депозиту) у фіксованому розмірі за один контракт відповідно до кількості укладених контрактів	4. Ніякі авансові платежі не здійснюються
5. Вибір базового активу фіксований	5. Вибір базового активу довільний (значно ширший)
6. Терміни виконання угод стандартні, а терміни закриття позиції – довільні	6. В основному стандартні терміни (але можуть використовуватися і нестандартні)
7. Гарантія виконання умов угоди завдяки участі розрахункової палати як посередника	7. Ризик розподіляється між банками, або між банком і клієнтом

 

У грудні 1997 р. торгівля валютними ф’ючерсними контрактами відбулася і на Українській міжбанківській валютній біржі (УМВБ, м. Київ). Торги проводилися за українські гривні за трьома основними валютами: долар США, німецька марка та російський рубль. Сума одного контракту складала 1 000 відповідних одиниць. Проте нестабільність валютного курсу в цей період, штучні обмеження у сфері н.прокатня, зокрема політика встановлення валютного коридору, низка чинників суб’єктивного характеру, а згодом і світова фінансова криза змусили Національний банк України 21 серпня 1998 року прийняти рішення про тимчасове призупинення торгівлі ф’ючерсними контрактами.

У травні 2004 р. у секції строкового ринку Української міжбанківської валютної біржі після перерви, яка тривала з 1998 року, було укладено перші ф’ючерсні угоди на іноземну валюту. Для вітчизняного валютного ринку це стало важливою подією, яку довго очікували фахівці. Це стало другою спробою організації внутрішнього біржового ринку похідних фінансових інструментів на УМВБ після перерви, перша ж була розпочата 17 листопада 2003 року, коли біржа оголосила про початок торгів валютними ф’ючерсними контрактами.

Біржею запропоновано наступні види ф’ючерсних контрактів:

· долар США (USD) 10 000, 1 000, 100 за курсом USD/UAH;

· євро (EUR) 10 000, 1 000, 100 за курсом EUR/UAH;

· російський рубль (RUR) 10 000 за курсом RUR/UAH;

· на крос-курс EUR/USD;

· на крос-курс EUR/RUR;

· на крос-курс USD/RUR.

Для всіх контрактів встановлено щомісячні терміни виконання (днем виконання контракту є третя середа місяця) протягом найближчих 12 місяців, тобто ф’ючерсні контракти можуть укладатися максимально на 1 рік.