Податок на додану вартість - багаторівневий податок, який стягується на всіх стадіях руху товарів від виробника до кінцевого споживача.
Застосування ПДВ забезпечує нейтральність оподаткування господарської діяльності суб'єктів господарювання. В умовах справляння ПДВ за принципом країни призначення, який обрала Україна, цим податком обкладається внутрішнє споживання. При цьому вітчизняний господарюючий суб'єкт перебуває в рівних умовах з іноземним як при провадженні операцій на внутрішньому ринку, так і при здійсненні операцій з ввезення або вивезення товарів і послуг за межі митної території держави.
Податок на додану вартість є основним джерелом наповнення Державного бюджету України. За рахунок надходжень цього податку формується левова частина доходів Державного бюджету. Частка ПДВ у податкових надходженнях Державного бюджету становила 58,6 % у 2010 році (2008-54,9%, 1998 р.-72,3%).
Отже, стан державних фінансів значною мірою залежить від ефективності справляння цього найбільшого бюджетоутворюючого податку, більша частина якого формується на податковій базі ввезених на митну територію України товарів і послуг.
Платником податку на додану вартість є будь-яка особа, яка згідно із законодавством зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку. Згідно з Податковим кодексом платниками податку визнано осіб, які провадять господарську діяльність та добровільно реєструються як платники ПДВ; зареєстровані або підлягають обов'язковій реєстрації як платники цього податку; ввозять товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню.
Особою для цілей оподаткування податком на додану вартість є будь-яка із зазначених нижче осіб:
ü суб'єкт господарювання - юридична особа, в тому числі підприємство з іноземними інвестиціями, незалежно від форми та часу внесення таких інвестицій;
ü інша юридична особа, що не є суб'єктом господарювання;
ü фізична особа (громадянин України, іноземець та особа без громадянства), яка здійснює діяльність, що належить згідно із законодавством до підприємницької (крім фізичних осіб, які знаходяться на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва відповідно до законодавства), та/або ввозить товари на митну територію України;
ü представництво нерезидента, що не має статусу юридичної особи.
Постійне представництво - це постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар'єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів.
На відміну від попереднього податкового законодавства, Кодексом встановлено, що платник єдиного податку не може бути зареєстрований платником ПДВ (згідно з Кодексом сплачувати єдиний податок можуть лише фізичні особи-суб'єкти малого підприємництва, для яких ставка оподаткування встановлена у фіксованій сумі). Тобто фізичні особи-підприємці - платники єдиного податку не можуть бути платниками ПДВ при здійсненні операцій з постачання товарів та послуг, місце надання яких розташоване на митній території України.
У разі якщо не зареєстровані як платники податку особи ввозять товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно із законодавством, сплачують податок під час їх митного оформлення без реєстрації як платники податку.
Реєстрація платника податку здійснюється на підставі реєстраційної заяви, поданої ним до органу ДПС за своїм місцезнаходженням (місцем проживання). У разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу ДПС не пізніше 10-го числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсяг оподатковуваних операцій, який передбачає таку реєстрацію. У разі добровільної реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу ДПС не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого така особа вважатиметься платником податку.
Орган ДПС зобов'язаний видати заявнику або відправити поштою (з повідомленням про вручення) свідоцтво про його реєстрацію як платника податку не пізніше наступного робочого дня після запланованого дня реєстрації платника податку, зазначеного у його заяві, або протягом 10 робочих днів від дати надходження реєстраційної заяви, якщо у заяві не зазначено запланованого дня реєстрації чи такий день настає раніше дати, що припадає на останній день строку, встановленого для реєстрації платника податку. Якщо у заяві особи вказано, що вона має намір зареєструватися платником податку після десятиденного строку, встановленого для видачі свідоцтва, орган ДПС зобов'язаний видати або відправити поштою таке свідоцтво не пізніше запланованого дня реєстрації.
До моменту реєстрації платник не має права на формування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування. З отриманням свідоцтва про реєстрацію платники мають право формувати не лише власний податковий кредит, а й податковий кредит своїм контрагентам за рахунок виписки податкових накладних при постачанні товарів/послуг.
Реєстр платників податку ведеться центральним органом ДПС. Для інформування платників податку центральний орган державної податкової служби щодекади оприлюднює на своєму веб-сайті дані з реєстру платників ПДВ.
Реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку. У Податковому кодексі більш детально, порівняно з попереднім законодавством, прописано підстави анулювання реєстрації платника податку, що повинно слугувати покращанню його адміністрування.
Свідоцтво про реєстрацію платника податку вважається анульованим з дати анулювання реєстрації платника податку. З моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних. У разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.
Уразі якщо на дату подання заяви про анулювання реєстрації платник ПДВ має податкові зобов'язання за результатами останнього податкового періоду, така сума податку враховується в суму зменшення бюджетного відшкодування, а в разі його відсутності сплачується до державного бюджету. Анулювання реєстрації особи як платника податку відбувається у день, що настає за днем проведення розрахунків із бюджетом за податковими зобов'язаннями останнього податкового періоду. Про анулювання реєстрації платника податку податковий орган зобов'язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.