Таким чином, предметом етносоціології є взаємозв'язок загальних соціальних явищ і процесів з явищами та процесами етнічними, а об'єктом — особливості етнічних виявів соціального.
Дослідники відзначають, що сфера етносоціологічного вивчення є надзвичайно широкою, а проблеми, які досліджуються етносоціологією, — вельми численними. Це — етнічні особливості наступних соціальних змін:
• динаміки розвитку основних етнічних груп як всередині тієї чи іншої країни, так і в діаспорі;
• темпів соціальних переміщень в етнічних групах;
• внутрішньої і зовнішньої міграції етнічних груп і національних меншин;
• тенденцій розвитку внутрішньо-сімейних стосунків;
• напрямків змін у використанні мови титульної нації, мов національних меншин та мов діаспори різноманітними соціальними групами;
• процесів взаємодії сучасної і традиційної етнічно-національної культури;
• змінюваної ролі традицій у політичному житті і соціальній поведінці, процесах модернізації, постіндустріальному розвитку;
• міжкультурних взаємодій представників різних етнічних і національних груп;
• зростаючої ролі релігії у житті суспільства взагалі та окремих його етнічних спільнот;
• формування етнічної самосвідомості, авто- і гетеро-стереотипів, етнічних установок і національних інтересів, вироблення національної ідеї;
• розвитку націоналізму;
• виникнення та розв'язання міжетнічних конфліктів, послаблення міжетнічної напруги.
Етносоціологія має свою внутрішню структуру і поділяється на соціологічні субдисципліни, які вивчають певні етнічні спільноти — племена, народності тощо. Серед них особливе місце займає соціологія нації.
Роль соціології вбачається у виявленні таких точок напруги і недопущенні міжнаціональної конфронтації; в разі ж виникнення міжнаціональних конфліктів соціологи допомагають знайти шляхи їх мирного розв'язання, полагодження міжнаціональних стосунків.
З наведеного видно, що етносоціологія і соціологія нації покликані виконувати важливі соціальні функції у суспільстві. Серед таких функцій виділимо наступні.
1. Теоретико-пізнавальна. Вона полягає у тому, що етносоціологічні дослідження дозволяють:
• одержати знання про розвиток етнічно-національних спільнот у сучасних умовах,
• з'ясувати їх місце і роль у суспільному розвитку,
• виявити вплив соціуму на етнічні спільноти і групи тощо.
2. Описово-інформаційна. Її суть в тому, що соціологами здійснюється систематичний опис і накопичення матеріалу про етнонаціональні спільноти і групи. На основі цього в подальшому:
• робляться практичні висновки,
• приймаються управлінські рішення, законодавчі акти;
• виробляється державна національна політика.
3. Функція соціального планування. Соціологи надають результати своїх досліджень для:
• планування розвитку різноманітних сфер життєдіяльності нації та національних меншин,
• сприяння планомірному розвитку титульної нації й інших етнічних груп,
• забезпечення умов для всебічної реалізації національних інтересів як всередині країни, так і за її межами.
4. Прогностична функція. Етносоціологія та соціологія нації здатні розробляти науково обґрунтовані прогнози про тенденції розвитку етнонаціональних спільнот і груп в майбутньому, особливо в перехідні періоди.
Можна вичленувати й інші функції етносоціології та соціології нації, такі, як критична (суть якої полягає в критичному аналізі теоретичних положень і практики регулювання етнонаціональної політики), світоглядна (їх вплив на формування національної свідомості й культури, етнополітичні орієнтації та поведінки), інтеграційна (що передбачає інтегрування знань, набутих іншими соціо-гуманітарними науками щодо етнонаціональних процесів) тощо. Всі вони засвідчують велику роль і значення етносоціології в житті суспільства та в забезпеченні гармонійного розвитку етнонаціональних процесів і явищ.
Предмети досліджень соціології нації | • соціальні, економічні, політичні, духовні взаємовідносини між націями та національними меншинами як в окремих багатонаціональних державно територіальних утвореннях, так і у федеративній державі; • процеси формування і розвитку національних спільнот і груп, зміни в їх складі, відмінності у способі життя та культурних проявах; • сфера міжнаціональних напруг і конфліктів |