Загальні форми навчання можна класифікувати за такими ознаками:
- за спрямованістю підготовки – на теоретичну і практичну;
- за організацією тих, хто навчається, – на колективну, групову, індивідуальну;
- за місцем проведення – на класну і польову;
- за місцем у службовому процесі – на навчально-планову, службово-планову, позаслужбову.
Форми навчання характерні для теоретичних, практичних і тренувальних занять, бойових стрільб і пусків ракет, навчань, військових ігор, проведених у ході планових занять.
Службово-планові форми навчання реалізуються у парково-господарські (паркові) дні і дні регламентних робіт, під час проведення планових інструктажів з вимог безпеки, спеціальних інструктажів і нарад.
Позаслужбові (позаурочні) – у процесі організації занять у технічних гуртках, на конференціях, різного роду змаганнях, конкурсах тощо.
Основними формами навчання є такі:
- лекція;
- семінар;
- бесіда (розповідь-бесіда);
- класно-групове заняття;
- самостійна підготовка;
- показове заняття;
- інструктаж (інструктивне заняття);
- тренування;
- штабне тренування;
- командно-штабне тренування;
- тактична летучка;
- групова вправа;
- тактико-стройове заняття;
- тактичне (тактико-спеціальне) заняття;
- інструкторсько-методичне заняття;
- комплексна підготовка;
- комплексне заняття;
- польовий вихід;
- командно-штабне навчання;
- тактичне (тактико-спеціальне) навчання;
- навчально-бойовий пуск;
- контрольне заняття (залікове заняття);
- змагання (конкурс).
Кожна форма проведення занять передбачає один або декілька методів навчання.
Методи навчання - це прийоми і способи, за допомогою яких здійснюється передавання і засвоєння знань, формування навичок і вмінь, виховання високих морально-ділових якостей особового складу, забезпечується злагодження (бойове злагодження) екіпажів, обслуг, підрозділів, військових частин та органів управління (штабів).
У Сухопутних військах Збройних Сил України в різному поєднанні використовуються такі методи навчання:
- усне викладення навчального матеріалу;
- обговорення матеріалу, який вивчається;
- показ (демонстрація);
- виконання вправ;
- практична робота (на навчальному полі, у парках, на стартових позиціях);
- самостійна підготовка.
Вищевказані методи навчання є загальними. Специфіка діяльності і підготовка військовослужбовців різних категорій і спеціальностей, підрозділів, частин, органів управління (штабів) обумовлюється застосуванням на практиці бойової підготовки і спеціальних методів навчання. Вони взаємопов’язані із загальними методами, які складають основу відповідних методик оволодіння тією або іншою військовою спеціальністю.
Кожній формі, методу навчання і виховання відповідають різні види занять. Вони залежать від предмету навчання, мети, навчальних питань, категорії військовослужбовців, які навчаються, навчально-методичного і матеріального забезпечення.
Крім визначених форм і методів проведення занять, можуть використовуватися й інші методики.