рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры
- Раздел Образование
- /
- ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ ПОВСЯКДЕННОЮ
Реферат Курсовая Конспект
ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ ПОВСЯКДЕННОЮ
ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ ПОВСЯКДЕННОЮ - раздел Образование, Міністерство Оборони України Гвардійський Ордена Червоної Зір...
МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ
ГВАРДІЙСЬКИЙ ОРДЕНА ЧЕРВОНОЇ ЗІРКИ ФАКУЛЬТЕТ ВІЙСЬКОВОЇ ПІДГОТОВКИ
ІМЕНІ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНОГО ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
"ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ"
Сироваткін В. В. Цепляєв Ю. В. Бриксін О. М.
ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ ПОВСЯКДЕННОЮ
ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДРОЗДІЛІВ
НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК
Харків
| ББК 68.49 (2) 3 я 73 д | рекомендовано Вченою радою факультету як навчальний посібник |
Дмитрієнко В.Є. та ін.
Основи організації управління повсякденною діяльністю підрозділів. Навчально посібник. В.Є. Дмитрієнко, В.В. Сироваткін, О.М. Бриксін, Ю.В. Цепляєв– Х.: ФВП НТУ «ХПІ», 2010 р. – с.
Навчальний посібник розроблений з урахуванням вивчення, узагальнення та аналізу передового досвіду військ, пошуку факторів і умов, які певним чином впливають на розвиток органів, засобів та методів управління в повсякденній діяльності.
Мета даного навчального посібника - допомога студентам у вивченні основних питань управління повсякденною діяльністю підрозділів під час навчання на кафедрі військової підготовки офіцерів запасу.
Рекомендації, які надані в посібнику, необхідно використовувати творчо, залежно від конкретних умов.
| ББК 68.49 (2) 3 я 73 | |
| В.Є. Дмитрієнко, В.В. Сироваткін, О.М. Бриксін, Ю.В. Цепляєв, 2010 р. ФВП НТУ «ХПІ», 2010р. |
Зміст
| Вступ……………………………………………………………………................ | ||
| 1. | Бойова готовність......................................................................................... | |
| 1.1. | Поняття бойової готовності......................................................................... | |
| 1.2. | Обов’язки військовослужбовців під час оголошення тривоги................ | |
| 2. | Організація режиму таємності та таємної роботи..................................... | |
| 2.1. | Порядок допуску особового складу до таємних документів, їх облік і контроль...................................................................................................... | |
| 2.2. | Визначення грифу таємності, заходи щодо запобігання втрат таємної інформації...................................................................................................... | |
| 3. | Організація обліку особового складу......................................................... | |
| 3.1. | Вимоги керівних документів щодо обліку особового складу.................. | |
| 3.2. | Облік особового складу у підрозділі.......................................................... | |
| 3.3. | Особливості обліку особового складу в бойових умовах......................... | |
| 4. | Рекомендації з організації і методики проведення занять з бойової підготовки..................................................................................................... | |
| 4.1. | Основні завдання бойової підготовки........................................................ | |
| 4.2. | Планування бойової підготовки.................................................................. | |
| 4.3. | Форми і методи проведення занять із бойової підготовки...................... | |
| 4.4. | Вимоги до підготовки і проведення занять.............................................. | |
| 4.5. | Методика проведення тактико-стройових занять | |
| 4.6 | Облік результатів бойової підготовки | |
| 5.7 | Методика проведення тактико-стройових занять | |
| 5. | Завдання та організація ротного господарства......................................... | |
| 5.1. | Основні завдання ротного господарства.................................................... | |
| 5.2. | Розміщення військовослужбовців та вимоги до обладнання приміщень роти............................................................................................ | |
| 5.3 | Порядок забезпечення речовим майном, норми забезпечення................ | |
| 5.4 | Порядок забезпечення продовольством, норми забезпечення... | |
| 5.5 | Організація обліку і зберігання майна роти та особистих речей солдат сержантів....................................................................................................... | |
| 5.6. | Організація обліку, зберігання та видачі зброї і боєприпасів у підрозділі.................................................................................................... | |
| Висновок................................................................................................................. | ||
| Список використаної літератури.......................................................................... |
ВСТУП
Україна, як суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава, враховуючи необхідність забезпечення власної воєнної безпеки та оборони, усвідомлюючи свою відповідальність у справі підтримання міжнародної стабільності, має Збройні Сили із необхідним рівнем їх бойової готовності та боєздатності.Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються:-оборона України;-захист її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності.Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України.Військові частини і підрозділи Збройних Сил України відповідно до закону, в межах, визначених указами Президента України, що затверджуються Верховною Радою України, можуть залучатися до здійснення заходів правового режиму воєнного і надзвичайного стану, посилення охорони державного кордону України і виключної (морської) економічної зони, континентального шельфу України та їх правового оформлення, ліквідації надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, надання військової допомоги іншим державам, а також брати участь у міжнародному військовому співробітництві та міжнародних миротворчих операціях на підставі міжнародних договорів України та в порядку і на умовах, що визначені законодавством України.Органи військового управління забезпечують неухильне дотримання вимог Конституції України стосовно того, що Збройні Сили України не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів державної влади чи перешкоджання їх діяльності.
БОЙОВА ГОТОВНІСТЬ
Повсякденна управлінська діяльність в сучасний період дуже різноманітна, оскільки вона пов’язана зі всіма сторонами складного життя військової частини.
Серед завдань повсякденної діяльності особливе місце займає бойова готовність військовослужбовців та підрозділів.
Основні нормативно - правові документи з питань бойової готовності: Конституція України, 1996 р.Закон України “Про оборону України”, 2000 р., Закон України “Про основи національної безпеки України”, 1998 р.Закон України “Про Збройні Сили України”, 1992 р. Державна програма розвитку Збройних Сил України на 2006 – 2011 роки. 2006 р.Поняття бойової готовності
Бойова готовність повинна забезпечувати: − своєчасне приведення підрозділів у вищі ступені бойової готовності та… − виконання бойового завдання в умовах застосування противником високоточної зброї, засобів радіоелектронної…Основні сили оборони(ОСО)– сили мобілізаційної готовності, спроможні до виконання завдань після відмобілізування і приведення у бойову готовність. Частка Основних сил оборони від загального бойового складу Збройних Сил України мирного часу становитиме до 70% і вони розподілятимуться на сили нарощуваннята сили стабілізації.
Сили нарощуванняпризначені для нарощування зусиль, підсилення при необхідності ОСШР при виконанні ними завдань ліквідації (локалізації, нейтралізації) збройного конфлікту.
Укомплектованість особовим складом – до 50%, озброєнням і військовою технікою – не менш ніж на 80%.
Сили стабілізаціїпризначені для розгортання з’єднань і військових частин, необхідних для гарантованого виконання завдань ОСШР і Силами нарощування, та мають бути готовими до застосування в усіх можливих формах ведення воєнних дій, завершення ліквідації збройного конфлікту та стабілізації обстановки.
Укомплектованість особовим складом – до 30%, озброєнням і військовою технікою – не менш ніж на 80%.
Бази, центри, склади, арсенали матеріально-технічного забезпечення відноситимуться до системи забезпечення життєдіяльності Збройних Сил України.
Основними шляхами, які забезпечать готовність функціональних структур для виконання завдань за призначенням, є:
− формування багатофункціональних, мобільних з’єднань і військових частин Збройних Сил України на основі модульного принципу, з можливістю створення бригадних, батальйонних тактичних груп на базі штатних підрозділів різних родів військ, приведення до визначених показників ОСШР та ОСО;
− збільшення питомої ваги бойових частин,з’єднань і військових частин постійної готовності та зменшення питомої ваги структур логістики, військових навчальних закладів, установ і організацій, інших забезпечуючих військових частин і установ;
− виведення зі складу видів Збройних Сил Україниарсеналів, баз і складів, військових частин забезпечення загальновійськової номенклатури та передача їх до складу Об’єднання сил забезпечення.
Формування на базі решти арсеналів, баз і складів, військових частин центрів забезпечення за номенклатурами відповідних видів Збройних Сил України.
За розрахунками, формування визначених функціональних структур забезпечить надійне виконання покладених на Збройні Сили України завдань,дозволить привести їх склад та чисельність у відповідність до економічних і мобілізаційних можливостей держави, забезпечить раціональне використання людських, матеріальних, фінансових та інших ресурсів.
Незважаючи на те, що за період з 2006 до 2011 роки чисельність Збройних Сил України буде скорочена більш ніж на 100 тисяч осібта складатиме на кінець 2011 року близько 143 тисяч осіб, реформування Збройних Сил України не призведе до зниження їх бойового потенціалу.Під скорочення підпадають військові частини, які вичерпали свій бойовий потенціал внаслідок закінчення ресурсу експлуатації озброєння і військової техніки, непридатності до використовування ракет і боєприпасів.
Обов’язки військовослужбовців у разі оголошення тривоги
Підйом підрозділів за бойовою тривогою здійснюється командирами (начальниками), яким Міністром оборони України надано це право.
Підйом за бойовою тривогою відбувається з метою підготовки до виконання бойових завдань.
Під час підйому підрозділів за бойовою тривогою здійснюються встановлені заходи з наступним виведенням у визначений район усього особового складу військової частини з належним йому озброєнням, боєприпасами, бойовою та іншою технікою, матеріальними засобами.
Підйом підрозділів за бойовою тривогою здійснюється згідно з планом, що розробляється командиром військової частини і затверджується старшим командиром.
У плані передбачаються:
− порядок і способи одержання розпоряджень (команд, сигналів) від вищого штабу й доведення їх до штабів і підрозділів;
− порядок оповіщення та збору військовослужбовців, які проживають поза розташуванням військової частини;
− заходи, які проводяться у військовій частині та її підрозділах щодо підвищення рівня бойової готовності, порядок і термін їх виконання, сили й засоби, які повинні залучатися до їх виконання;
− порядок нарощування чергових сил і засобів, посилення охорони;
− морально-психологічні заходи;
− організація несення комендантської служби під час виходу військової частини в районі зосередження і пункти збору;
− заходи бойового, медичного, технічного й тилового забезпечення;
− організація управління та зв’язку під час підйому військової частини за бойовою тривогою та пересування до визначеного району.
Для відпрацювання дій підрозділів за бойовою тривогою, виходу військової частини й підрозділів для гасіння пожежі чи ліквідації стихійного лиха та вирішення інших завдань оголошується збір.
Збір військової частини (підрозділу) оголошується черговим частини після отримання встановленого сигналу (команди, розпорядження) з вищого штабу, а також командиром військової частини або старшим командиром (начальником). Для збору в частині встановлюється єдиний постійно діючий сигнал.
Перевірка встановленого рівня бойової готовності підрозділів з проведенням усіх заходів без обмеження може здійснюватися тільки Міністром оборони України або з його дозволу Начальником Генерального штабу Збройних Сил України. Інші посадові особи, зокрема під час інспектування підрозділів можуть здійснювати перевірку з обмеженнями, встановленими Міністром оборони України. Після оголошення бойової тривоги, збору, а також під час перевірки бойової готовності командир військової частини (підрозділу) повинен уточнити завдання і порядок дій.
Для осіб добового наряду розробляється інструкція для дій у разі оголошення бойової тривоги чи збору, в підрозділах крім того розробляється бойовий розрахунок.
В бойовому розрахунку відображається:
1. Порядок оповіщення офіцерів, прапорщиків і військовослужбовців, які мешкають поза казармою.
2. Порядок отримання зброї і боєприпасів.
3. Порядок екіпірування і отримання майна.
4. Порядок виносу (вивозу) майна і матеріальних засобів.
5. Порядок зміни добового наряду.
6. Порядок зміни варти.
7. Порядок охорони, оборони розташування частин, підрозділів.
8. Порядок зняття техніки і озброєння зі зберігання.
9. Порядок виведення машин з парку.
10. Завантажувально-розвантажувальні команди.
11. Заходи щодо захисту від ЗМУ, розвідки, маскування та інші заходи в залежності від пункту дислокації і завдань частин, підрозділів.
Усі військовослужбовці повинні твердо знати й чітко виконувати свої функціональні обов’язки у разі оголошення бойової тривоги чи збору.
Бойовий розрахунокдоводиться та уточнюється щодня на вечірній перевірці, з урахуванням відсутнього особового складу.
Порядок дій чергового роти з отриманням сигналу
Черговий роти у разі тривоги зобов’язаний:
− здійснити підйом особового складу;
− доповісти черговому частини про отримання сигналу;
− відправити посильних для оповіщення офіцерів, прапорщиків і військовослужбовців, які перебувають на службі за контрактом;
− виставити днювального для охорони казарми на вході;
− видати зброю особовому складу під розпис у книзі видачі зброї;
− до прибуття в роту офіцерів або старшини виконувати вказівки чергового частини.
Отримавши від чергового роти команду, військовослужбовці (якщо вночі) зобов’язані:
− піднятися з ліжок;
− завісити вікна (виконують світломаскування казарми);
− одягнутися, отримати індивідуальні засоби захисту від зброї масового ураження, укомплектовані речові мішки, особисту зброю і вишикуватися за командами згідно з бойовим розрахунком для виконання першочергових завдань.
Удень черговий роти відправляє днювальних для оповіщення особового складу, який знаходиться в місцях проведення занять, робіт та інше.
Особовий склад прибуває в розташування роти, отримує індивідуальні засоби захисту від зброї масового ураження, укомплектовані речові мішки, особисту зброю і діє згідно з бойовим розрахунком роти.
Одним з елементів бойової готовності є особиста екіпіровка всього особового складу. Вона повинна забезпечувати виконання своїх обов’язків за службою в повному обсязі, з моменту підняття за тривогою й включає мінімум одягу, спорядження і приладдя для роботи у польових умовах.
Порядок предметів екіпірування визначається згідно з наказами, відповідно для кожного роду військ.
Усі військовослужбовці повинні твердо знати і чітко виконувати свої функціональні обов’язки у разі оголошення бойової тривоги чи збору.
Екіпіровка військовослужбовця містить у собі:
− обмундирування та особисту зброю;
− речовий мішок, у якому повинні бути: казанок, плащ-намет, туалетні речі, фурнітура (ґудзики, 2-3 зошита, конверти, носові хустини, комірці, одна пара онуч, крем, щітка для взуття), індивідуальний комплект захисту, головний убір не у сезон.
Екіпіровка офіцера містить у собі:
обмундирування та особисту зброю;
− польову сумку;
− індивідуальні засоби захисту від зброї масового ураження,
− речовий мішок, в якому повинно бути: плащ-накидка, головний убір, натільна білизна (літня), білизна тепла, шкарпетки (онучі), рушник, туалетні речі, станок для гоління, щітка, крем для чобіт, щітка для одягу, столові речі, підкомірці, носові хустинки, ліхтарик, фурнітура, бойовий раціон, індивідуальний пакет.
Військовослужбовці після отримання зброї і військового майна діють згідно з бойовим розрахунком.
Водії (механіки-водії) відбувають у парк. Після прибуття в парк старший з водіїв з дозволу чергового парку відкриває сховище бойової техніки і керує підготовкою техніки до виходу з парку, з прибуттям решти підрозділу, в призначений час, підрозділ на бойової техніці виходить до пункту збору, де продовжує виконувати заходи згідно з бойовим призначенням.
Військовослужбовці, які призначені згідно з бойовим розрахунком в вантажно-розвантажувальні команди, прибувають до складів, де чекають начальника сховища. Після прибуття начальника сховища, виконують його команди до особового розпорядження.
Стан бойової готовності залежить від ступеня та якості укомплектованості підрозділів особовим складом, озброєнням, бойовою та спеціальною технікою, запасами матеріальних засобів, тому командир повинен завжди знати потреби підрозділів у особовому складі, техніці та запасах матеріально-технічних засобів (МТЗ), мати точні відомості про обліковий та наявний склад частини, бойову техніку, озброєння та боєприпаси, пальне, про всі інші запаси матеріальних засобів, періодично перевіряти їх стан та бойову готовність. З виникненням поточного або тимчасового некомплекту особового складу та автотранспорту командир повинен в установлений термін через штаб подати у відповідні органи заявку для його усунення.
Для якісного комплектування (доукомплектування) підрозділів командир зобов’язаний знати ділові та морально-бойові риси всіх офіцерів, прапорщиків частини і старшин рот (батарей) як кадрового складу, так і військовозобов’язаних запасу, які призначені для укомплектування частини. Для того, щоб вивчити ділові та морально-бойові риси військовозобов’язаних, командир повинен виділяти необхідний час, визначати строки, узгоджувати дату його проведення з військкоматами і відображати це в особистому плані роботи. Командир повинен особисто брати участь у розподілі новоприбулих у частину з навчальних підрозділів сержантів, солдатів та поповнення чергового призову, військовозобов’язаних.
Особливу увагу командир повинен приділяти утриманню в справному стані і підтриманню в готовності для бойового застосування озброєння та військової техніки частини. Практика роботи командирів свідчить, що це досягається проведенням комплексу таких організаційно-технічних заходів:
− суворим дотриманням періодичності та обсягу обслуговування техніки та озброєння і постійним контролем за їх станом;
− ретельною організацією та проведенням занять з технічної підготовки з офіцерами, прапорщиками та водіями;
− удосконаленням паркового обладнання;
− проведенням систематичних тренувань з екіпажами, обслугами зі зняття техніки і озброєння зі зберігання та її приведення в готовність для бойового застосування в установлені терміни.
Щоб організувати приведення підрозділу в бойову готовність, командиру, беручи до уваги рішення штабу, слід вирішити і дати завдання офіцерам управління та командирам підрозділів, організувати взаємодію, всебічне забезпечення та управління, ретельно спланувати весь комплекс заходів.
Основою виконання всіх заходів з приведення в бойову готовність є рішення командира. Воно приймається особисто командиром на основі всебічного вивчення та усвідомлення вихідних даних, оцінки обстановки та зроблених розрахунків. Вихідними даними для прийняття рішення командира є наказ вищого командира, розрахунки та наряди на поповнення особовим складом та автотранспортом до штатів воєнного часу, а також вказівки щодо всебічного забезпечення та управління.
Ставлення завдань щодо приведення підрозділів у бойову готовність має свої особливості. Це доцільно робити за категоріями офіцерів, доводячи завдання в частині, що їх стосується, спочатку до заступників командира потім до начальників родів військ і служб, командирів підрозділів. Планування приведення частини в бойову готовність полягає в детальній розробці змісту та порядку виконання заходів під час приведення частини в бойову готовність.
Важливим завданням командира з підтримання постійної бойової готовності є своєчасне уточнення документів що плануються за часом, місцем та обсягом заходів, що проводяться, з метою врахування всіх необхідних змін у бойовому складі та укомплектованості підрозділів особовим складом і бойовою технікою. Для уточнення плану приведення в бойову готовність залучаються заступники командира, начальники родів військ і служб, командири батальйонів (дивізіонів).
Документи бойової готовності уточнюються щомісячно у дні, визначені планом бойової підготовки частини.
Командир повинен постійно приділяти увагу підтриманню свого підрозділу (частини) в постійної бойової готовності.
ОРГАНІЗАЦІЯ РЕЖИМУ ТАЄМНОСТІ ТА ТАЄМНОЇ РОБОТИ
Порядок допуску особового складу до таємних документів, їх облік і контроль
Допуск громадян до державної таємниці залежить від ступеня секретності інформації. Встановлюються такі форми допуску до державної таємниці: −форма 1 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені… −форма 2 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності "цілком таємно" та…Відмова у наданні допуску до державної таємниці
1. Відсутності у громадянина обґрунтованої необхідності в роботі із секретною інформацією. 2. Сприяння громадянином діяльності іноземної держави, іноземної організації… 3. Відмови громадянина взяти на себе письмове зобов’язання щодо збереження державної таємниці, яка буде йому довірена,…Контроль за забезпеченням охорони державної таємниці
Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації, що розміщують замовлення у підрядників, зобов’язані… Органи державної влади, яким рішенням державного експерта з питань таємниць… Контроль за дотриманням законодавства про державну таємницю в системі Служби безпеки України здійснюється відповідно…Облік особового складу у підрозділі
Облік особового складу у відділенні проводиться особисто командиром відділення. Кожен командир відділення повинен мати іменний список відділення за формою № 1а. Іменний список повинен за розмірами відповідати військовому квитку і постійно знаходитися у командира відділення.
ІМЕННИЙ СПИСОК ОСОБОВОГО СКЛАДУ
Облік особового складу у взводі (групі)ведеться в журналах бойової підготовки…Іменний список__________ взводу ___________ роти
| № з/п | Прізвище, ім’я та по батькові | Посада | Військове звання | День, місяць, рік народження. | Освіта, діяльність до призову | Родинний стан | Домашня адреса | Найменування та № закріплених | Класна кваліфікація | Спортивний розряд | |
| зброї | Протигазу | ||||||||||
Облік особового складу в роті ведеться в книзі за формою 1, а для проведення вечірніх перевірок сержантів і солдат строкової служби, крім того, ведеться іменний список за формою № 1 – ВП.
Іменний список
Танкової роти для вечірньої перевірки у квітені 2010 року
В іменний список військовослужбовці роти заносяться в порядку… Військовослужбовці, які зараховані наказом Міністра оборони в списки роти назавжди або почесними солдатами,…СТРОЙОВА ЗАПИСКА
“___” _____________ року Вид обліку Особовий склад … Командир роти (батальйону, бригади) ____________________________Особливості обліку особового складу в бойових умовах.
Для обліку особового складу у воєнний час використовуються: − на особовий склад, який знаходився в кадрах Збройних Сил – облікові… − на особовий склад, який призваний із запасу, на офіцерів – особові справи і послужні картки, на прапорщиків –…РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ І МЕТОДИКИ ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ З БОЙОВОЇ ПІДГОТОВКИ
Основні завдання бойової підготовки
Бойова підготовка -це один з основних видів підготовки Сухопутних військ Збройних Сил України, що являє собою цілеспрямований, організований процес військового навчання і виховання особового складу, злагодження (бойового злагодження) підрозділів, військових частин та їх органів управління (штабів) для виконання бойових та інших завдань відповідно до їх призначення.
Бойова підготовка,як вид підготовки Сухопутних військ Збройних Сил України, є основним змістом повсякденної діяльності командувачів (командирів), органів управління (штабів) і військ (сил). Вона проводиться як у мирний, так і у воєнний час і обумовлена потребами держави в якісно підготовлених військовослужбовцях, підрозділах, частинах, здатних успішно виконувати покладені на них завдання.
Метою бойової підготовки є досягнення, підтримання і удосконалювання необхідного рівня військово-професійної підготовки особового складу, його фізичної витривалості, злагодженості екіпажів, обслуг, підрозділів, частин та їх органів управління (штабів) для виконання бойових та інших завдань відповідно до їх призначення.
Спрямованість бойової підготовки визначається, виходячи з принципових положень військової доктрини України, Основ (Концепції) державної політики України щодо розвитку та будівництва Сухопутних військ Збройних Сил України з урахуванням тенденцій розвитку військового мистецтва. Вона будується на суворо науковій основі з використанням досвіду збройних конфліктів і навчань, перспектив розвитку організаційних форм і технічного оснащення військ (сил), а також досвіду підготовки армій іноземних держав.
Система бойової підготовки –це сукупність взаємозалежних елементів, які утворюють визначену цілісність і єдність, що функціонує в інтересах навчання і військового виховання військовослужбовців, злагодження органів управління і військ (сил) для ведення бойових дій або виконання інших завдань відповідно до їх призначення.
Елементами системи бойової підготовки є:
− центральні органи Міністерства оборони України, цілі, завдання, структура та основний зміст бойової підготовки;
− органи військового управління (оперативних командувань, військових частин), які безпосередньо здійснюють управління бойовою підготовкою, проведенням її заходів та всебічним забезпеченням;
− екіпажі, обслуги, підрозділи, частини та органи управління (штаби), з якими проводиться навчання;
− організація навчання;
− предмети навчання, тобто сукупність завдань, прийомів, нормативів, навчають військовослужбовців, підрозділи, частини та органи управління;
− форми і методи навчання військовослужбовців, злагодження підрозділів, частин та органів управління;
− навчальна матеріально-технічна база бойової підготовки;
− матеріальне, тилове, фінансове, технічне забезпечення заходів бойової підготовки.
Всі елементи системи бойової підготовки взаємозалежні та органічно взаємодіють з іншими системами підготовки і забезпечення Сухопутних військ Збройних Сил України.
Основними завданнями бойової підготовки є:
− підтримання постійної високої бойової готовності підрозділів і частин для виконання бойових завдань (завдань за призначенням);
− набуття офіцерами, прапорщиками, сержантами (старшинами) твердих професійних знань і вмінь, розвиток у них командирських якостей, педагогічних навичок щодо навчання і виховання підлеглих, а також навичок з управління екіпажами, обслугами, підрозділами, частинами і вогнем підчас виконання поставлених завдань і їх подальше удосконалення;
− підготовка військовослужбовців до самостійного і у складі екіпажів, обслуг, підрозділів виконання своїх посадових і спеціальних обов’язків у ході виконання бойових (спеціальних) завдань і вмілого застосування штатного озброєння та військової техніки за бойовим призначенням;
− злагодження екіпажів, обслуг, підрозділів, частин, удосконалення польової виучки;
освоєння нових зразків озброєння і військової техніки, набуття особовим складом знань і навичок у проведенні їх технічного обслуговування і підтриманні в готовності для бойового застосування, виконанні вимог безпеки;
− підготовка військ (сил) до участі в збройних конфліктах і дій у складі об’єднаних угруповань з підтримки (відновлення) миру і безпеки;
− перевірка в ході навчання існуючих статутних положень щодо організації і ведення бою (тактичних дій), вироблення нових способів бойового застосування військ (сил);
− злагодження органів управління (штабів) підрозділів, частин, навчання умінню управляти військами (силами) у різних умовах обстановки і виконувати заходи, які забезпечують живучість органів управління (штабів);
− навчання військовослужбовців суворому і точному виконанню вимог законів і загальновійськових статутів Сухопутних військ Збройних Сил України;
− виховання у особового складу високих морально-бойових якостей, почуття відповідальності за захист Батьківщини, пильності, дисциплінованості, ретельності, військового товариства;
− вироблення у особового складу високої психологічної стійкості, сміливості і рішучості, фізичної витривалості і спритності, кмітливості, вміння переборювати труднощі загальновійськового бою, здатності переносити фізичні і психологічні навантаження в складних умовах обстановки;
− навчання військовослужбовців виконанню норм міжнародного гуманітарного права і правил поведінки під час ведення війни (у ході збройних конфліктів);
− забезпечення підготовки резервів;
− розробка способів і прийомів удосконалення методичних систем навчання і виховання, окремих методів з урахуванням специфіки військ (сил), особливостей підготовки військових фахівців різного профілю;
− подальша розробка і конкретизація принципів навчання і виховання відповідно до змін, які відбуваються у житті суспільства і його Збройних Сил, з урахуванням удосконалення озброєння і військової техніки, способів бойових дій, необхідності постійного підвищення бойової готовності.
При організації і проведенні заходів бойової підготовки слід неухильно дотримуватися такихпринципів:
− відповідність спрямованості навчання державній ідеології, положенням Воєнної доктрини України;
− забезпечення постійної бойової готовності підрозділів, частин для виконання бойових завдань за призначенням, незалежно від тривалості їх підготовки;
− вчити війська тому, що необхідно на війні;
− кожен командир навчає своїх підлеглих;
− наочність і максимальне наближення навчання до обстановки реального бою;
− систематичність і послідовність навчання;
− науковість навчання;
− колективний та індивідуальний підхід до навчання;
− свідомість, активність і самостійність тих, хто навчається;
− єдність навчання і військового виховання.
Високий рівень бойової підготовки досягається:
− знанням командирами (начальниками) реального стану виучки військ, своєчасною і конкретною постановкою завдань, якісним і цілеспрямованим плануванням заходів бойової підготовки, безперервним, гнучким і оперативним керівництвом бойовим навчанням, особистою участю командувачів (командирів, начальників) у плануванні заходів бойової підготовки і навчання підлеглих;
− суворим виконанням розпорядку дня, планів і розкладів занять, виключенням зривів і переносів занять, відриву особового складу від бойового навчання;
− своєчасною підготовкою і всебічним забезпеченням занять, правильним вибором форм і методів навчання, використанням рекомендацій військової педагогіки і психології;
− прикладним характером і практичною спрямованістю навчання військовослужбовців;
− ефективним використанням навчальної матеріально-технічної бази, її розвитком, удосконаленням і підтриманням в справному стані;
− вмілою організацією і проведенням методичної роботи у військових частинах, постійним пошуком нових форм і методів навчання військовослужбовців, удосконаленням методичної майстерності керівників занять, узагальненням і поширенням передового досвіду навчання військовослужбовців;
− цілеспрямованою і безперервною виховною роботою та вмілою організацією змагань під час проведення занять;
− постійним контролем за ходом підготовки військ і ефективною роботою органів військового управління (штабів) щодо надання допомоги підлеглим;
− аналізом досягнутих результатів і підбиттям підсумків з кожною категорією тих, хто навчається;
− всебічним матеріально-технічним забезпеченням бойової підготовки, повним доведенням встановлених норм до військовослужбовців.
Бойова підготовка включає:
− підготовку (злагодження) органів управління (штабів);
− одиночну підготовку військовослужбовців;
− підготовку (злагодження) підрозділів (військових формувань), частин.
Підготовка органів управління (штабів) проводиться з метою забезпечення їх готовності до планування бойових дій, підготовки військ і управління ними в будь-яких умовах обстановки, а також вирішення питань взаємодії і всебічного забезпечення.
Підготовка органів управління (штабів) включає:
− індивідуальну підготовку офіцерів і прапорщиків органів управління (штабів);
− підготовку підрозділів забезпечення органів управління (штабів);
− злагодження груп бойового управління та органів управління (штабів) у цілому.
Одиночна підготовка – це навчання сержантів (старшин), військовослужбовців (курсантів) після їх прибуття в підрозділ (навчальний підрозділ).
Мета одиночної підготовки – дати військовослужбовцям знання, уміння і навички (освоїти військово-облікові спеціальності), необхідні для виконання обов’язків у бою, під час поводження зі зброєю, військовою технікою і під час несення служби.
Одиночна підготовка сержантів (старшин) і військовослужбовців (курсантів), у тому числі військовослужбовців за контрактом і військовослужбовців - жінок, включає:
− первинну (загальновійськову) підготовку військовослужбовців, у тому числі, які призвані на військову службу за контрактом на посади сержантів (старшин) і солдат;
− набуття знань, вмінь і навичок на посаді, яку обіймає (з військово-облікової спеціальності);
− вивчення основ навчання і виховання особового складу, вироблення командирських якостей у сержантів (старшин);
− допуск сержантів (старшин) і військовослужбовців до самостійної роботи на техніці, несення бойового чергування (чергування) у складі змін, обслуг;
− підготовку і здавання заліків на присвоєння (підтвердження) класної кваліфікації, освоєння суміжної спеціальності;
− підготовку до дій у складі чергових змін, обслуг, команд, підрозділів (військових формувань).
Підготовка екіпажів, обслуг, підрозділів (військових формувань), військових частинпроводиться з метою забезпечення їх постійної готовності до ведення бойових дій у будь-яких умовах обстановки, відповідно до бойового призначення.
Підготовка екіпажів, обслуг, підрозділів (військових формувань), військових частин проводиться в ході їх послідовного злагодження (бойового злагодження) в умовах, максимально наближених до бойових.
Злагодження– це навчання військовослужбовців спільним діям у складі чергових змін, екіпажів, обслуг, команд, підрозділів (військових формувань) з наступною підготовкою в складі військової частини для виконання бойових (спеціальних) завдань за призначенням.
Планування бойової підготовки.
Планування бойової підготовки — здійснюється штабами на підставі рішення командира, під його безпосереднім керівництвом і участю.
Під час планування бойової підготовки розробляються:
- у військовій частині - план бойової підготовки на навчальний рік;
- у батальйоні -план основних заходів бойової підготовки на період навчання та план бойової підготовки на місяць;
- у роті - розклад занять на тиждень (ротах баз зберігання план бойової підготовки на місяць і розклад занять на тиждень).
Як показує досвід бойової підготовки військ, розклад занять на тиждень складається і доводиться до особового складу та керівників занять за 2-3 дні до їх початку.
Під час підготовки до складання розкладу занять командир роти зобов’язаний:
- вивчити витяг з плану бойової і гуманітарної підготовки батальйону (частини) на поточний тиждень;
- вивчити зміст тем, які будуть відпрацьовуватись за програмою бойової підготовки підрозділів забезпечення, ремонту та обслуговування;
- проаналізувати ступінь засвоєння особовим складом матеріалу, який вивчався з кожного предмета навчання, а також якість відпрацювання нормативів з бойової підготовки;
- передбачити комплексне проведення занять з предметів навчання, особливо з тактичної, вогневої, водіння бойових машин, захисту від зброї масового ураження і військово-інженерної підготовки, а також попутні тренування на заняттях;
- вивчити графік використання навчальними об'єктами і облік часу, який підводиться для занять роти на цих об'єктах;
- виписати тематику командирських занять і визначити зміст занять з сержантами роти.
З досвіду військ, для успішної організації бойової підготовки на наступний тиждень, у встановлений день і час командири батальйонів і рот прибувають у штаб бригади з програмами бойової підготовки, робочими зошитами і бланками розкладів. Командир бригади, коротко підбиває підсумки бойової та гуманітарної підготовки, оцінює стан військової дисципліни в підрозділах, ставить завдання по основних предметах навчання на наступний тиждень, вказуючи з якою категорією офіцерів і сержантів, в які дні і часи будуть проводитись командирські заняття, інструкторсько-методичні заняття, з якими підрозділами і коли запланувати ТСЗ (тактичні навчання), уточнює місця занять, хто з офіцерів управління бригади, коли і де надає допомогу або контролює якість проведення занять командирами підрозділів.
Вислухавши накази командира бригади і маючи виписку з плану бойової та гуманітарної підготовки батальйону на наступний тиждень, командири підрозділів складають розклад занять.
Вихідними даними для складання розкладу занять у роті є такі:
- розпорядок дня;
- витяг з плану бойової і гуманітарної підготовки;
- графік користування полігоном (стрільбищем), спортивним залом і спортивним майданчиком);
- тематика виховної роботи і спортивно-масової роботи;
- графік нарядів;
- графік варіантів фізичної зарядки;
- програма бойової підготовки підрозділів забезпечення, ремонту та обслуговування.
Розклад занять має два розділи:
- заняття з підрозділами, виховна та спортивно-масова робота;
- командирські та інструкторські - методичні заняття з сержантами.
Складаючи розклад занять, командир роти планує і вказує час проведення і тематику інформування.
Відповідно до розпорядку дня планує обслуговування бойової техніки та озброєння.
Самостійна підготовка в розкладі визначається тільки за часом, тому що її зміст визначають командири взводів.
Під час планування виховної роботи вказується час її проведення, місце проведення і хто проводить.
Як показує досвід бойової підготовки, основними вимогами до розкладу занять є такі:
- своєчасність його складання;
- ясність, конкретність і повнота змісту;
- відповідність змісту занять програмі бойової підготовки та іншим керівнім документам.
ТИПОВИЙ ЗРАЗОК РОЗКЛАДУ ЗАНЯТЬ РОТИ НА ТИЖДЕНЬ
Затверджую
командир____тб
_________________
"____"_________200 р.
(Варіант)
Р О З К Л А Д З А Н Я Т Ь
“____” _____________200 р. Командир роти к-н_________Д.Ю.Потапов (звання, підпис, прізвище)Форми і методи проведення занять із бойової підготовки.
Найважливішою умовою ефективності функціонування системи бойової підготовки є вміле і грамотне застосування форм і методів навчання різних категорій військовослужбовців, облік особливостей функціонування військових колективів.
Форма навчання - організаційна сторона навчально-виховного процесу. Вона залежить від мети, складу тих, хто навчається, і визначає структуру заняття, місце і тривалість відпрацювання навчальних питань, роль і специфіку діяльності керівника, його помічника і тих, хто навчається, використання елементів навчальної матеріально-технічної бази, навчальної і бойової техніки.
Форми навчання поділяються на загальні і специфічні.
- за спрямованістю підготовки – на теоретичну і практичну; - за організацією тих, хто навчається, – на колективну, групову,… - за місцем проведення – на класну і польову;Обов'язки командирів з організації і навчання особового складу
Кожен командир (начальник) зобов’язаний:
- безпосередньо керувати бойовою підготовкою підлеглих;
- планувати і вчасно ставити завдання щодо організації бойової підготовки;
- постійно удосконалювати професійні знання, методичну майстерність і педагогічну культуру підлеглих командирів;
- особисто проводити навчання і заняття із залученням до навчання 100 % особового складу;
- організовувати і контролювати підготовку фахівців високого класу;
- здійснювати контроль і надавати підлеглим необхідну допомогу в ході бойової підготовки, впроваджувати в бойове навчання використання усього нового, передового, що сприяє підвищенню ефективності навчання і виховання підлеглих;
- проводити заходи щодо створення умов навчання, максимально наближених до бойових, удосконалювати навчальну матеріально–технічну базу.
Вимоги щодо підготовки і проведення занять.
Якість занять, що проводяться з особовим складом, а також і загальний рівень підготовки тих, хто навчається, залежать перш за все від рівня особистої підготовленості керівника занять.
Систематично та послідовно викладати навчальний матеріал теми, можна тільки за умови глибокого знання предмета, розуміння мети кожного заняття в загальній системі підготовки екіпажів бойових машин. Тому керівник заняття повинен добре знати програму, мету навчання, обсяг знань і практичних навичок, що необхідні для тих, хто навчається.
Таким чином, успішна організація заняття вимагає ретельної підготовки керівника заняття, безперервного удосконалення їх методичних навичок.
Підготовка до проведення занять включає:
- підготовку керівника заняття і керівників занять на навчальних місцях, розробку плану проведення заняття;
- підготовку навчальних місць, навчальної матеріально-технічної бази, матеріального забезпечення заняття;
- підготовку тих, хто навчається, до занять.
Підготовку керівника до занять можна поділити на два етапи:
- попередню;
- безпосередню підготовку до проведення конкретних занять.
Добра попередня підготовка керівника є однією з основних умов якісного проведення заняття. Вона здійснюється методом самостійної роботи і на заняттях щодо удосконалення спеціальної та методичної підготовки, що проводяться за планами і програмами командирської підготовки.
Попередня підготовка керівника заняттяповинна супроводжуватись веденням робочого конспекту. Форма і порядок ведення робочого конспекту можуть бути різними. Конспект рекомендується вести за окремими питаннями чи за темами програми. Під час складання конспекту необхідно залишати чисті сторінки для накопичення та розширення матеріалу. Записи всередині кожної теми доцільно систематизувати за окремими основними питаннями. При цьому корисно вказувати джерела матеріалу, що конспектується (найменування керівництв, підручників, статей).
Робочий конспект, який правильно складений, та безперервно доповнюється, є одним з основних посібників з підготовки і сприяє підвищенню якості занять, що проводяться.
Вихідними даними для підготовки до заняття є такі:
- розклад занять у роті;
- програма бойової підготовки (навчальна програма);
- вказівки старшого начальника щодо уточнення навчальних завдань.
Рекомендується такий приблизний порядок роботи керівника під час підготовки до проведення заняття:
1. З’ясувати з ротним розкладом найменування теми, дату, час та місце проведення заняття.
2. Вивчити обсяг навчального матеріалу з програми бойової підготовки. При цьому слід урахувати вказівки старших начальників та особливостей вивчення окремих питань.
3. Визначити навчальну та виховну мету і метод проведення заняття.
4. Уточнити стан матеріальної частини там, де заплановано заняття (в технічному класі, парку).
5. Підібрати та привести до готовності до заняття матеріальну частину та інші навчально-методичні посібники.
6. Підібрати необхідні керівництва та посібники і вивчити їх в обсязі даної теми.
7. Виконати розрахунок часу для відпрацювання навчальних питань заняття.
8. Скласти план-конспект.
9. Провести тренування у застосуванні найбільш доцільних методичних прийомів у викладенні навчального матеріалу і показу.
10. Уточнити розрахунок часу, методичні вказівки в плані-конспекті та затвердити план-конспект.
Підготовка керівника до проведення занять здійснюється на показових, інструкторсько-методичних заняттях, інструктажах і самостійній підготовці.
Самостійна робота починається з вивчення керівних документів з бойової підготовки, у яких даються конкретні вказівки з організації занять, а також звертається увага на ті питання бойової підготовки, що з досвіду минулого періоду навчання і раніше проведених занять викликають особливі труднощі в тих, хто навчається, щоб їх у ході занять відпрацювати більш ретельно, а також з визначення і уточнення вихідних даних, на основі яких розробляється план заняття.
Крім того, до початку занять керівник зобов’язаний вивчити весь комплекс основних питань за всією програмою навчання, використовуючи для цього основні навчальні посібники, методичну літературу та навчально-матеріальну базу, що є в наявності. Крім того, щоб заняття були цікавими та повчальними, керівник повинен постійно стежити за літературою, що видається, вивчати все нове, що є, та підбирати характерні приклади із досвіду бойової підготовки.
Вихідні дані для проведення заняття включають: тему, зміст навчальних питань, місце проведення, час, а також кількість бойової техніки, боєприпасів, імітаційних засобів, необхідних для заняття. Ці дані керівник бере з плану бойової підготовки підрозділу, розкладу занять, програми бойової підготовки, курсу стрільб (водіння), вказівок безпосереднього начальника під час показових, інструкторсько-методичних занять, інструктажів.
Під час вивчення вихідних даних керівник усвідомлює тему і зміст навчальних питань, визначає зміст даного заняття, тобто враховує пройдені теми і заняття, відпрацьовані вправи і нормативи, місце проведення заняття, час і тривалість заняття, кількість бойових машин, відпущену кількість боєприпасів, моторесурсу та імітаційних засобів.
У результаті засвоєння керівником заняття матеріалу з урахуванням досвіду проведення занять і рівня підготовки особового складу складається попередня схема заняття і визначаються навчальні питання.
На полігоні керівник заняття уточнює: можливості його навчальних об’єктів щодо проведення заняття, наявність і працездатність тренажерів, інструктує операторів, визначає площу і оснащення кожного навчального місця, порядок їх заміни, наявність зв’язку між навчальними місцями; орієнтири та інші питання забезпечення заняття.
Особиста підготовка завершується складанням алгоритму роботи керівника під час проведення заняття, операційних, операційно-методичних карток, планів-конспектів, що є робочими документами керівника. У них дається чітке формулювання теми заняття, визначаються навчальні і виховні цілі, формулюються навчальні питання, час і місце проведення заняття, література, яка використовувалася при підготовці до заняття, матеріальне забезпечення, порядок роботи на кожному навчальному місці (зразки алгоритмів роботи керівника під час проведення заняття, операційні, операційно-методичні картки додаються).
Підготовка навчальних місцьта їх матеріальне забезпечення полягає у визначенні площі навчальних місць і кількості необхідних заходів щодо їх дообладнання, у перевірці наявності і справності навчально-тренувальних засобів, наочних і навчальних посібників, які використовуються на занятті, і в підготовці їх до роботи.
Підготовка тих, хто навчається, до заняття здійснюється під керівництвом сержантів або офіцерів роти в години самостійної підготовки, які плануються в розкладах занять. Ця підготовка включає вивчення або повторення навчального матеріалу, необхідного для успішного засвоєння теми майбутнього заняття. Вивчаються умови вправ, повторюються правила стрільби, проводяться бесіди, збори, випускаються бойові листки, готується наочна агітація, популяризується досвід відмінників навчання. Для попередження нещасних випадків на заняттях із усім особовим складом вивчаються вимоги безпеки, необхідні для нього в період підготовки до заняття, пропонується перегляд кінофільмів і діафільмів з даної теми, застосовуються тренування на навчально-тренувальних засобах.
Структура кожного заняття включає вступну, основну і заключну частини.
Вступна частина включає перевірку наявності тих, хто навчається, їх зовнішнього вигляду та екіпіровки, готовності до заняття, ступеня засвоєння пройденого матеріалу, знань умов вправ, порядку їх виконання і знань усіма військовослужбовцями вимог безпеки, а також оголошення теми, навчальних питань, які відпрацьовуються, і порядку проведення заняття.
Основна частина включає викладення навчальних питань теми чи відпрацювання вправ, нормативів, прийомів, закріплення знань і навичок, виконання різних видів самостійної роботи тими, хто навчається, перевірку і облік практичного засвоєння матеріалу.
У вступній частині класного заняття перевіряється наявність особового складу, зовнішній вигляд, готовність до заняття. Потім проводиться контрольне опитування з метою перевірки знання пройденого матеріалу даного заняття, що забезпечує систематичність і послідовність навчання. Контрольне опитування може проводитися методом бесіди, виконання нормативів або письмово. Питання повинні змушувати того, хто навчається, думати в умовах обмеженого часу. Потім проводиться розбір і оголошується оцінка. Тривалість опитування не повинна перевищувати 10-12 хв. Використання у класах програмного навчання дозволяє провести опитування за 3-5 хв, що значно скорочує вступну частину заняття.
Після опитування керівник повідомляє тему заняття, коротко нагадує зміст минулого заняття, конкретні навчальні цілі і порядок проведення заняття.
Структура основної частини заняття – це повідомлення нових знань і умінь, закріплення цих знань у пам’яті тих, хто навчається, застосування їх на практиці і перевірка ступеня їх засвоєння. Така структура основної частини занять повинна забезпечити розуміння і запам’ятовування навчального матеріалу.
Навчальні питання теми або виконання вправи, нормативу, прийомів повинні викладатися послідовно з використанням засобів матеріального забезпечення занять і особистого показу керівником заняття з наступним застосуванням таких методів, як пояснення, показ і тренування. Таке застосування методів навчання, показ, пояснення і тренування стимулює пізнавальну активність тих, хто навчається, і сприяє осмисленому сприйняттю тими, які навчаються, навчального матеріалу, тобто той, хто навчається, розуміє, що треба робити, як треба робити і чому так треба робити.
Наприкінці основної частини заняття керівнику доцільно провести аналіз якості засвоєння навчальних питань тими, хто навчається, заслухати доповіді керівників на навчальних місцях про результати заняття і на цій основі встановити типові помилки у діях при озброєнні та інших діях. Це дозволяє визначити завдання керівникам для індивідуального навчання, указати на конкретні недоліки тим, хто навчається, завдання для самостійного тренування і завдання на чергове заняття.
У заключній частині керівник вказує, як виконані навчальні цілі заняття; індивідуальні результати тих, хто навчається, що необхідно зробити для усунення визначених недоліків.
Для закріплення отриманих знань і навичок керівник заняття дає завдання: кому і з ким потрібно провести індивідуальну підготовку на наступних заняттях та індивідуальні завдання на самопідготовку.
Доцільно проводити окремо розбір занять з керівниками на навчальних місцях і начальниками навчальних об’єктів, які їх обслуговують.
Заняття закінчується перевіркою наявності і стану зброї, боєприпасів, бойової техніки і навчального обладнання. Однак, керівнику доцільно провести ще й методичний самоаналіз минулого заняття з точки зору його організації, методики проведення, досягнутих результатів, виникнення нових методичних і виховних прийомів і т.д. Ретельний методичний самоаналіз допоможе керівнику заняття знайти способи інтенсифікації навчання.
Методика проведення тактико-стройових занять
Загальні рекомендації
Недостатньо засвоєні елементи прийому і прийом в цілому повинні повторюватися доти, доки ті, хто навчається, не навчаться виконувати їх правильно й… Не домігшись чіткого виконання одного прийому, не відпрацювавши якісно та у… Тактико-стройові заняття покликані допомогти командиру взводу навчитися творчо, а не шаблонно застосовувати різні…Порядок проведення занять
Тактико-стройове заняття може починатися безпосередньо в розташуванні частини, але, як правило, починається у вихідному районі. Час на пересування у… Після прибуття підрозділів у вихідний район керівник оголошує тему,… Місце керівника заняття повинно бути обране з таким розрахунком, щоб забезпечувалося спостереження за діями тих, хто…Особливості підготовки і проведення тактико-стройових занять вночі
Тактико-стройові заняття з танковим екіпажем і взводом вночі в принципі не відрізняються від порядку проведення їх вдень, але мають деякі особливості.
Готуючи тактико-стройове заняття вночі, керівник крім загальних питань додатково вибирає орієнтири, місцеві предмети, що будуть спостерігатися в нічних умовах; визначає азимут наступу за компасом в пішому порядку і за гіро-полукомпасом під час дій на матеріальній частині, порядок використання приладів нічного бачення і порядок освітлення (підсвічування) місцевості, об’єктів атаки, орієнтирів і основного напрямку наступу (контратаки). Встановлює пізнавальні світлосигнальні знаки для екіпажу (танка) і екіпажів (танків) взводу. Розробляє і доводить до тих, хто навчається, сигнали взаємного впізнання, цілевказівки, взаємодії, позначення свого положення, а також організовує й інші заходи, спрямовані на якісне навчання своїх підлеглих умінню успішно вести бойові дії вночі так само, як і вдень. Уточнює на місцевості рубежі показу цілей (мішеней) в межах дальності видимості приладів нічного бачення танка; порядок позначення мішеней (макетів) імітаторами “спалахів пострілів”, освітлювальними засобами і імітаторами інфрачервоного прожектору (освітлювача); місця і порядок створення вогнищ пожеж для орієнтування і необхідна кількість засобів для освітлення цілей і постановки світлових орієнтирів.
З метою підвищення ефективності нічного заняття напередодні проводиться інструктаж на місцевості з командирами танків, на якому їх знайомлять з орієнтирами, мішенною обстановкою і порядком її показу, порядком підготовки зброї і приладів нічного бачення. Необхідно також нагадати деякі методичні прийоми під час відпрацювання окремих навчальних питань. Після такої підготовки командири танків можуть виступати як помічники керівника тактико-стройового заняття із взводом.
Особливу увагу під час проведення заняття, керівник звертає на навчання екіпажів танків вмінню орієнтуватися на місцевості, готувати і правильно користуватися нічними приладами, спостереження і водіння танка; вести спостереження за полем бою (місцевістю) і доповідати про виявлені цілі противника, інженерні загородження, перешкодах та ін.; вести вогонь в умовах освітлення, спалахів пострілів і за допомогою нічних прицілів по цілях, здійснювати цілевказівки сигнальними патронами, кулями, снарядами, що трасують, і інфрачервоним освітлювачем, а на короткий час (до 10 сек) і звичайним прожектором; швидко пересуватися місцевістю, незбиваючись із зазначеного напрямку (азимута) і дотримуючись світломаскування; рішуче атакувати противника і знищувати його вогнем і гусеницями; проводити маневр вогнем і рухом як у наступі, так і в обороні.
Для контролю за діями того екіпажу танка (взводу), що навчається керівнику заняття необхідно мати бінокль або прилад нічного бачення, сигнальний ліхтарик і сигнальні 15-мм і 26-мм патрони або 30-мм реактивні сигнальні патрони.
Облік результатів бойової підготовки
Однією з головних умов у досягненні високого рівня бойової та гуманітарної підготовки особового складу підрозділів є:
- систематичний контроль і врахування ходу бойової та гуманітарної підготовки і надання повсякденної допомоги підлеглим;
- вивчення і внесення передового досвіду в практику навчання і виховання особового складу;
- безпосереднє виховання, вдосконалення навчально-матеріальної бази;
- своєчасне підведення підсумків.
 | |||||||
| |||||||
|
| ||||||
| |||||||
| |||||||
| |||||||
|
|
|
|
Систематична робота командира підрозділу над результатами бойової та гуманітарної підготовки солдат, сержантів і підрозділів в цілому забезпечують:
- виконання програм у повному обсязі;
- конкретне керівництво бойової та гуманітарної підготовки особового складу.
Облік навчання є складовою частиною процесу навчання і виховання в підрозділі. Командири підрозділів відповідно до Статуту ЗС несуть особисту відповідальність за постійну бойову і мобілізаційну готовність підпорядкованої йому частини, підрозділу; відповідають за бойову та гуманітарну підготовку, виховання, військову дисципліну і моральний стан особового складу, повинні безпосередньо керувати бойовою та гуманітарною підготовкою.
Облік результатів бойової підготовки взводу
Журнал обліку бойової підготовки взводу заводиться на період навчання і ведеться особисто командиром взводу, під час занять знаходиться в нього, в інший час зберігається в канцелярії роти. Журнал знищується після закінчення наступного періоду навчання.
Для обліку відвідування, успішності та проведення занять на кожен предмет навчання в журналі відводиться кількість аркушів, необхідних для занесення до нього усіх занять (навчань, стрільб, тренувань) з даного предмета. У цьому ж розділі враховується виконання нормативів та час роботи кожного військовослужбовця на бойовій техніці. Список особового складу складається згідно із штатно-посадовим розрахунком.
Оцінки виставляються за п'ятибальною системою. У разі відсутності на заняттях військовослужбовці відмічаються керівником заняття: "Н" – наряд; "Р" – робота, "Хв" – хворий; "В" – відпустка; "Вд" – відрядження; "Ар" – арешт; з інших причин – "-". Присутнім, які в ході даного заняття оцінки не отримали, відмічають знаком" + ".
Після кожного заняття керівник виставляє індивідуальні оцінки усім перевіреним, а наприкінці відпрацювання теми кожному військовослужбовцю виставляє підсумкові оцінки з вивченої теми. Підсумкові оцінки заносяться в наступну вільну графу і за ними визначається оцінка кожного екіпажу та за взвод. (порядок виставлення оцінок за практичне виконання стрільб та практичне виконання вправ водіння дивись у Курсі стрільб та Курсі водіння).
Журнал обліку результатів бойової підготовки взводу складається з наступних розділів:
Зміст
| № з\п | Розділ обліку | Сторінки |
| 1. | Іменний список | 1-4 |
| 2. | Облік присутності на заняттях, успішність та відпрацювання тем з: - тактичної підготовки; - вогневої підготовки ; - стройової підготовки; - інженерної підготовки; - статутів ЗСУ; - фізичної підготовки; - технічної підготовки і т.д. | 5-7 8-9 10-12 13-15 16-18 19-21 22-24 |
Поіменний список__________ взводу ___________ роти
| № з/п | Прізвище, ім’я та по батькові | Посада | Військове звання | Дата, місяць, рік народ-ження | Освіта та рід діяльн.до призов. | Сімейний стан | Дом адреса | Найменування та № закріплення | Класна кваліфікація | Спортивний розряд | |
| зброї | протигазу | ||||||||||
| 1. | Буров Іван Петрович | КТ | С-т | 23.06.88 | середня | неодружений | Донецьк вул. Орлика буд.6 кв. 67. | №5673452 | Ю 326 | III | III |
Під час проведення контрольних занять з фізичної підготовки в журнал виставляються результат і оцінка за кожну вправу.
2. Облік присутності на заняттях, успішність та відпрацювання тем зТактичної підготовки
| № з/п | Військове звання, прізвище | Дата, присутність, успішність | Дата | Кількість годин | Номер тем (занять), їх стислий зміст | Військ. звання, підпис керівника | |||||
| 05.02 2005 | |||||||||||
| 1 | с-нт Буров І.П | 5 | 05.02 2005 | 2 год | Тема №2 Танк у обороні | К-н Пух | |||||
| 2 | Ряд. Бедя П. Х. | 3 | |||||||||
| За відділення (екіпаж) | 4 | ||||||||||
| 11 | |||||||||||
| 12 | |||||||||||
| За взвод |
3. Облік виконання нормативів зЗЗМУ
| № з/п | Дата, номер та оцінка за виконання нормативів | |||||||||||
| 15.01 Норм. № 1 | 12.03 норм №4а | |||||||||||
| 4 | 5 | |||||||||||
| 5 | 3 |
Облік виконання вправ стрільб
| № з/п | Дата 25.03.05 р. номер вправи № 1 ВУС | |||
| Вид зброї | Оцінка за | Загальна оцінка | ||
| Знання основ і правил стрільб | Практичне виконання вправи | |||
| 1 | ВС | 4 | 2 | 2 |
| 2 | ВС | 5 | 3 | 3 |
| 3 | ВС | 3 | 4 | 4 |
| 4 | ВС | 3 | 5 | 4 |
Облік виконання вогневих (спеціальних) тренувань, завдань
Облік результатів водіння
Облік виконання норм військово-спортивного комплексу
Облік проведення (перевірки) занять старшими начальниками
| Дата | Хто проводив, (перевіряв) посада, в/звання, прізвище | Підрозділ, тема заняття | Зауваження та вказівки | Оцінка заняття | Підпис |
| 27. 02. 05 р | Командир роти к-н Тімошин Т.М.. | 1-й танковий взвод. Тема № 4 Танк у наступі | Заняття проводилося згідно з розкладом занять, матеріальне забезпечення заняття в наявності, але керівник заняття має низький рівень методичної підготовки щодо проведення даного заняття | Задовіль-но | К-н Тім. |
Облік перевірки ведення журналу
| Дата перевірки | Зауваження та вказівки щодо обліку ведення журналу | Посада, військове звання, прізвище та підпис перевіряючого |
| 04.03.05р | Журнал ведеться в основному правильно, але - за екіпажі оцінки не виставлені; - завдання на самостійну підготовку конкретно не записується Вказані недоліки усунути до 10.03.05р. | начальник штабу батальйону майор Ющівський Ю.В. |
Облік результатів бойової підготовки роти
Журнал обліку бойової підготовки роти оформлюється на навчальний рік і ведеться особисто командиром роти, зберігається в канцелярії протягом року, який іде за наступним періодом навчання.
— облік відпрацьованих тем з предметів навчання ведеться за кожен взвод і роту в цілому;
— облік результатів виконання вправ стрільб та водіння машин ведеться повзводно, за категорією тих, що навчаються;
— у разі відсутності відзначаються, як і в журналі бойової підготовки взводу;
— у розділі "Облік стажу практичного водіння машин" зростаючим етапом враховується практика водіння машин на усіх заняттях та навчаннях, а також під час перегону;
— у розділі "Облік виконання норм та вимог ВСК" у графах "Результати виконання вправ" необхідно вказувати: у числівнику — результат, у знаменнику — дату, перед дробом – форма одягу; "С" – спортивна, "В" – військова.
Журнал бойової підготовки роти складається з таких розділів:
Зміст
| № з/п | Розділ обліку | Сторінка |
| 1. | Облік відпрацьованих тем | |
| — гуманітарна підготовка | 2-5 | |
| — тактична підготовка та інші предмети | 6-9 | |
| 2. | Облік результатів тактичних (тактико-спеціальних) навчань | 10-11 |
| 3. | Облік результатів стрільб (тренувань) | 12-17 |
1. Облік відпрацьованих тем з Тактичної підготовки
| №з/п | Найменування теми | Кількість годин на тему згідно з програмою навчання | Проведено годин за тижнями | Всього прове- дено годин | Оцінка взводів | Оцінка за роту | |||||||
| місяць грудень | і т.д. на 5 місяців | ||||||||||||
| 1-7 | 8-15 | 16-22 | 23-30 | ||||||||||
| Танк в обороні | - | ||||||||||||
| Танк у наступі | - | ||||||||||||
Облік результатів тактичних, тактико-спеціальних навчань за зимовий період навчання
Дата Підрозділи Номер та умови виконуючих вправ (тренув.) Вид зброї Категорії тих, хто навчається … 4. Облік результатів водіння за зимовий період навчання Підрозділ та категорія тих, хто навчається Результати виконання…Облік класних спеціалістів та спортсменів-розрядників
7. Результати бойової підготовки за лютий зимовий (місяць, період навчання) Підрозділи В/звання, прізвище та ініціали командира Оцінка з предметів навчання …Зауваження щодо ведення обліку бойової підготовки
| Дата | Зміст виявлених недоліків, термін їх усунення, підпис перевіряючого | Відмітки про усунення недоліків, підпис командира |
| 04.03.05р. | Журнал ведеться в основному правильно, але є такі недоліки: — оцінки виставляються не всім військовослужбовцям, — за екіпажі оцінки не виставлені, — завдання на самостійну підготовку точно не записується Виявлені недоліки усунути до 10.03.05р. | начальник штабу батальйону майор Ю.В. Ющівський |
Додаток№1
Затверджую
Командир 1 танкового взводу
лейтенант С.В. Гук
"_____" ____________ 200 р.
ПЛАН
проведення тактико-стройового заняття з екіпажем 2-го танка
Тема 6:"Танк у наступі".
Заняття 3:Дії екіпажу танка під час наступу з ходу. Підготовка до наступу у вихідному районі. Вихід з району і заняття свого місця в колоні за встановленим сигналом. Проходження вихідного пункту; пунктів регулювання і розгортання. Висування до рубежу переходу в атаку, розгортання в бойовий порядок. Атака, оволодіння об’єктом атаки, відбиття удару бойових вертольотів; дії командира танка в разі виведення з ладу сусідніх танків взводу.
Навчальна та виховна мета:
1. Вчити екіпаж вмілим діям під час підготовки та веденні наступу з ходу.
2. Удосконалювати навички тих, хто навчається у виконанні обов’язків членів екіпажу під час дій у наступі.
3. Виховувати у тих, хто навчається організаторські здібності та ініціативу, під час ведення наступального бою.
Час: 2 год.
Місця: тактичне навчальне поле.
Метод: розповідь, показ, тренування
Навчально-матеріальне забезпечення:
а). Література:
1. Програма бойової підготовки танкових підрозділів С. 3—7, 9—13.
2. Танк в бою. с. 30—58.
3. Тактична підготовка танкового екіпажу і взводу. С. 15—24, 25—33.
4. Тактика (взвод, відділення, танк). Ч. ІІІ., С. 138—141.
5. Бойовий статут Сухопутних військ ч. ІІІ., С. 63—69, 90—92.
б). Матеріальне забезпечення:
– протигази, ЗЗК – на кожного;
– сигнальні прапорці – 5 пар;
– радіостанції Р-148 – 5 одиниц;
– мішені: № 12-1 од., №14 – 1од., № 8 – 4 од;
– засоби імітації;
– димові гранати РДГ – 3 шт.
Порядок проведення заняття:
| Навчальні питання та час | Дії командира | Схема дій | Дії тих хто навчається |
| Організація заняття – 5 хв | Перевіряю готовність екіпажу до заняття і доповідаю командиру взводу. Прибувши на вказане місце, доводжу навчальне питання, заходи безпеки. | Усувають вказані недоліки, слухають заходи безпеки. | |
| 1.Підготовка до наступу у вихідному районі. Вихід з району і заняття свого місця в колоні за встановленим сигналом - 20 хв. | Оголошую перше навчальне питання. Доводжу тактичну обстановку "Орієнтир 1 – висота "Кругла", орієнтир 2 – береза; орієнтир 3 – сарай. До двох механізованих відділень із танком в окопі противника обороняються південними скатами вис." "Кругла". Наш танк наступає в центрі бойового порядку взводу в напрямку розвалин, ор.3, Необхідно знищити танк в окопі, живу силу противника, заволодіти західними схилами вис. "Кругла", потім наступати в напрямку ор.3 – сарай. Розбиваю питання на елементи: Перший елемент: вибір та заняття вогневої позиції. Наказую навіднику та механіку вибрати місце в заданому районі для вогневої позиції з урахуванням рельєфу місцевості. Перевіряю правильність вибору місця для вогневої позиції, вказую на недоліки. Наказую навіднику та механіку вибрати місце в заданому районі для вогневої позиції з урахуванням тих недоліків, які були вказані. Після відпрацювання першого елемента проводжу частковий розбір його відпрацювання і приступаю до відпрацювання другого елементу. Другий елемент: - вихід з району і зайняття свого місця в колоні за встановленим сигналом. Наказую навіднику та механіку провести розвідку маршруту для висування. За командою командира взводу "РУХ-333" на початок руху і заняття місця в колоні. Керую екіпажем з початку руху та вибір дистанції між танками в колоні. Після якісного відпрацювання всіх елементів, треную екіпаж у відпрацюванні навчального питання в цілому. Після відпрацювання першого питання проводжу частковий розбір дій тих, хто навчається. | 
| З’ясовують навчальне питання та порядок його відпрацювання за елементами Уточнюють тактичну обстановку Вибирають місце для вогневої позиції танка. Уточнюють недоліки. Вибирають місце для вогневої позиції танка, з урахуванням тих недоліків, які були вказані. Уважно слухають розбір елемента Механік і навідник проводять вибір маршруту для висування з урахуванням місцевості, тренуються з початком руху за встановленим сигналом та набору дистанції між танками в колоні. Тренуються у відпрацюванні питання в цілому. Уважно слухають розбір своїх дій. |
| 2.Проходже-ння вихідно-го пункту;пу-нктів регулю-вання і розго-ртання; вису-вання до ру-бежу перехо-ду в атаку, розгортання в бойовий порядок - 20 хв. | Оголошую друге навчальне питання. Доводжу тактичну обстановку: "Орієнтир 1 – висота "Кругла", орієнтир 2 – береза; орієнтир 3 – сарай. До двох механізованих відділень із танком в окопі противника обороняються по південним скатам вис." "Кругла". Наш танк наступає на лівому фланзі взводу в напрямку розвалин, ор.3,. Необхідно знищити танк в окопі, живу силу противника, оволодіти західними схилами вис. "Кругла", потім наступати в напрямку ор.3 – сарай. а) доводжу переший елемент: проходження вихідного пункту, пунктів регулювання і розгортання. Треную екіпаж в початку руху, зайняття свого місця в колоні, вибору дистанції між танками в колоні, витримки швидкості в колоні, ведення спостереження. Після відпрацювання першого елемента проводжу частковий розбір його відпрацювання і переходжу до відпрацювання другого елемента. | 
| З'ясовують навчальне питання та порядок його відпрацювання, за елементами. Уточнюють тактичну обстановку. Виконують команди командира танка. Механік – водій витримує дистанцію в колоні, швидкість руху. Навідник веде спостереження. Тренуються у швидкому зайняття свого місця, вибору дистанції між танками, витримки швидкості в колоні, ведення спостереження. Уважно слухають розбір своїх дій. |
| б) переходжу до відпрацювання другого елемента: висування до рубежу переходу в атаку, розгортання в бойовий порядок. За командою командира взводу "Вила - 444" треную екіпаж у швидкому виходу на свій напрямок наступу, набору інтервалу між танками – 100м, та витримки бойової лінії і швидкості під час переходу до атаки. Вказую на недоліки під час відпрацювання елементу. Треную навчальне питання в цілому. Після відпрацювання питання, проводжу частковий розбір його відпрацювання. | 
| Виконують команди командира танка. Висуваються до рубежу переходу в атаку. Тренуються в швидкому виході на свій напрямок наступу, набору інтервалу між танкам зайнятті свого місця під час розгортання в бойовий порядок та витримки бойової лінії і швидкості під час переходу до атаки. Тренуються у відпрацюванні навчального питання в цілому. Уважно слухають розбір своїх дій. | |
| 3.Атака, знищення вогневих за-собів і живої сили против-ника, оволо-діння об'єк-том атаки, відбиття уда-ру бойових вертольотів - 20 хв | Оголошую навчальне питання. Доводжу тактичну обстановку: "Орієнтир 1 – висота "Кругла", орієнтир 2 – береза, орієнтир 3 – сарай. Противник до механізованого відділення посиленого одним танком в окопі обороняється східними схилами вис. "Кругла". Наш танк наступає на правому фланзі взводу із завданням знищити противника, оволодіти східними схилами вис. "Кругла", потім наступати в напрямку ор. 2. Рубіж переходу до атаки 100м перед першою траншеєю противника". Розбиваю навчальне питання на елементи: | 
| З'ясовують навчальне питання та порядок його відпрацювання, за елементами. Слухають та уточнюють тактичну обстановку. |
| а) Перший елемент – атака, знищення вогневих засобів і живої сили противника. За командою командира взводу "Удар-555" – атака, керую екіпажем під час ведення атаки. За командою "Прохід - 666" даю команду на подолання мінного поля противника. Механік на великій швидкості підходить до мінного проходу, долає його, а потім виходить на свій напрямок атаки. Слідкую, щоб танк не було підставлено бортом до противника. Вимагаю від навідника уважного ведення спостереження, своєчасного виявлення цілей противника, визначення вихідних даних для стрільби, підтримка вогнем сусідніх танків взводу під час подолання мінного поля. Подаю цілевказання на знищення танка в окопі. Слідкую, як механік веде танк, вибирає маршрут, щоб не впливало на поразку цілей, як навідник гармати визначає дані для стрільби. Керую екіпажем у своєчасному виході разом з іншими екіпажами на першу траншею противника. Треную екіпаж у відпрацюванні елементу в цілому. Після відпрацювання першого елемента проводжу частковий розбір його відпрацювання і приступаю до відпрацювання другого елемента. б) другий елемент – оволодіння об'єктом атаки. Нагадую екіпажу, що окопи і траншеї танк долає під прямим кутом без різких поворотів на них; під час виявлення вогневих засобів в першу чергу знищуються протитанкові засоби з ходу, а потім інші вогневі засоби та жива сила противника. Подаю команду на показ мішеней № 12б "Танк в окопі"; та №8. Даю команду механіку на початок руху. Керую екіпажем у своєчасному виявленні цілей, підготовці даних для стрільби, вибору способу стрільби та відкриття вогню. Треную екіпаж у відпрацюванні елемента в цілому. Після відпрацювання другого елемента проводжу частковий розбір його відпрацювання і переходжу до відпрацювання третього елемента. в)третій елемент – відбиття удару бойових вертольотів. Подаю команду на показ мішеней. Стежу за діями екіпажу, як вони ведуть спостереження під час бою, на вміння навідника визначити данні для ураження вертольотів противника. Вимагаю від членів екіпажу вмілих чітких дій: механіку - вибору майданчика, сховища для ведення влучного вогню навідником; навіднику – вибору зброї, боєприпасів, способу вогню для ураження цілей. Треную екіпажі чітким діям під час відбиття удару вертольотів противника. Відпрацювавши питання за елементами, треную навчальне питання в цілому. Після відпрацювання питання в цілому проводжу загальний розбір заняття. | 
| Виконують команди командира танка - на подолання мінного поля противника, уважного ведення спостереження, своєчасного виявлення цілей противника, визначення вихідних даних для стрільби, підтримки вогнем сусідніх танків взводу під час подоланні мінного поля. Тренуються в розвідці цілей, визначенні вихідних даних до них для стрільби із гармати та кулемету. Тренуються у своєчасному виході разом з іншими екіпажами на першу траншею. Тренуються у відпрацюванні елементу в цілому. Уважно слухають розбір своїх дій. Виконують команди командира танка. Механік вибирає маршрут руху, підтримує швидкість, бойову лінію взводу та одночасний вихід та оволодіння пе-реднім краєм противника. Тренуються у відпрацюванні елемента в цілому. Уважно слухають розбір своїх дій. Виконують команди командира танка Доповідають про напад бойових вертольотів. Навідник подає цілевказання на виявлення вертольотів противника. Навідник веде вогонь на ураження. Тренуються у чітких діях під час відбиття удару вертольотів противника. Тренуються у відпрацюванні навчального питання в цілому. Уважно слухають розбір своїх дій. | |
| ІІІ. Заключна частина – 10хв. | - Нагадую тему, мету заняття, як вона була досягнута, навчальні питання та ступінь їх відпрацювання; - відзначаю що було добре, а також негативні сторони в діях екіпажу; - виставляю оцінки; - даю завдання на самостійну підготовку; - перевіряю наявність матеріального забезпечення; – доповідаю командиру взводу про результати заняття. | Стоять в строю. Слухають розбір. Уточнюють свої недоліки,та шляхи їх усунення. З'ясовують завдання на самостійну підготовку. |
Командир танка
сержант = Іваненко=
ЗАВДАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ РОТНОГО ГОСПОДАРСТВА
Основні завдання ротного господарства
Ротне господарство є складовою частиною військового господарства та його кінцевою ланкою. Воно призначене для забезпечення бойової підготовки та… Організація та ведення ротного господарства повинні бути спрямовані на… Від умілої та правильної організації і ведення ротного господарства залежить якість побутового обслуговування,…Обладнання кімнати для зберігання майна роти та особистих речей військовослужбовців
В кімнаті для зберігання майна роти зберігають: речі особистого користування солдатів і сержантів – у шафах. Місце зберігання закріплюють за… На кожне місце зберігання складається опис у трьох примірниках (1-й – у… У кімнаті мають бути:Обладнання кімнати побутового обслуговування.
Для догляду за майном, його зберіганням, а також для побутового обслуговування особового складу в підрозділах обладнується кімната побутового обслуговування. В ній обладнуються такі місця: для ремонту та прасування обмундирування, для гоління, перукаря та шевця.
На стінах вивішуються наочні посібники (плакати), які мають бути в рамках під склом. Ширина рамки 5 см, розмір плакатів 84 х 61 см.
Порядок роботи кімнати побутового обслуговування визначає командир підрозділу. В кожній роті призначають нештатного перукаря та шевця, які у вільний від занять час повинні займатись покладеними на них завданнями.
Поточний ремонт обмундирування, а також постійне чищення і просушування одягу проводять самі солдати і сержанти.
Старшина роти зобов’язаний стежити за своєчасним проведенням поточного ремонту речового майна особового складу підрозділу і дбати про наявність ремонтного матеріалу.
Таблиця 1.
Перелік матеріалів, обладнання та майна кімнати побутового обслуговування
Обладнання сушарні
Сушарня для просушування обмундирування та взуття обладнується відповідно до вимог технічної експлуатації військових споруд.
Обладнання сушарні та розміщення в ній майна повинні відповідати правилам пожежної безпеки та виключати усяку можливість запалювання обладнання і майна під час просушування. У сушарні мають бути термометр та інструкція режимів сушіння майна.
Температура повітря в сушарні не повинна перевищувати:
— під час сушіння взуття + 40оС;
— під час сушіння шерстяних та хутряних виробів + 60оС;
— під час сушіння бавовняного обмундирування + 110оС.
В кожній сушарні повинен бути термометр зі шкалою від +30оС до +150оС.
Просушування одягу, взуття та іншого майна організовує старшина роти.
Кімната для вмивання
Кімната для вмивання обладнується в окремому приміщенні казарми. Стіни кімнати, як правило, на висоту 160 см обкладаються білою керамічною плиткою. Умивальники обладнуються з розрахунку один кран на 5-7 чоловік та не менше двох ванн для миття ніг на роту.
Фаянсові раковини умивальників установлюються посередині кімнати на металевому каркасі з двох боків, а ванни для миття ніг на висоті 45 см від підлоги.
Вище кранів перед кожною раковиною в рамці на розподільній стіні каркасу монтуються дзеркала розміром 30х40 або 40х60см, а також полиці для туалетного приладдя та вішалки для рушників. На підлогу стеляться гумові килимки (тільки біля ванн для миття ніг).
Душова кімната
В нових типових казармах в окремих приміщеннях обладнується кімната з душем на 2-3 кабіни та передпокій перед нею. У передпокої повинні бути 3-4 табурети, настінна вішалка на 10 гачків та дзеркало на стіні. На підлогу в передпокої та душовій стеляться 2-3 гумових килимки.
Туалет
Приміщення туалету повинно утримуватись у чистоті, своєчасно дезінфікуватися та мати хорошу вентиляцію й освітлення.
Туалет обладнується кабінами з висотою бокових стінок 200 см, в тому числі відстань від підлоги до щита — 20 см. Двері кабін обладнуються засувами, що знаходяться на висоті 40 см від підлоги. Кабіни споруджуються із розрахунку одна на 10-12 чоловік. Кабіни фарбуються масляною фарбою світло-сірого кольору.
На стінах проти кабін обладнуються пісуари із фарфорових унітазів зі зливом. Панель туалету на висоту 160 см обкладається білою керамічною плиткою, або фарбується масляною фарбою. Зовнішні туалети забезпечуються водонепроникними вигрібними ямами, не ближче 100 м від житлових приміщень.
Приміщення для занять спортом
Обладнується в спеціальному приміщенні або відводиться місце в спальному приміщенні.
При цьому стіни покриваються фарбою номер 31, зверху на ширину 26 см залишається крейдова побілка, знизу на висоту 30 см фарбуються обідок у колір номер 34. Двері фарбуються у білий колір.
На двері кімнати (у спеціально визначеному місці) на висоті 170 см від полу до нижнього зрізу вивішуються таблички з вказівкою номера кімнати та її призначення, а в середині кімнати на одній із стін на висоті 170 см опис майна.
При цьому там повинно знаходитись: шведська стінка; розбірні штанги; гантелі; перекладина; бруси; силові тренажери; килимові мати; дерев’яний поміст для занять з гирями. Із розрахунку одночасного заняття не менш 10% особового складу.
Кімната (місце ) для чищення зброї
В кімнаті (місці) для чищення зброї повинні бути столи для чищення (із розрахунку на одну третю частину особового складу підрозділу), мастило, матеріали і наочні посібники, плакати:
— щодо складання зброї ;
— щодо повного та неповного розбирання;
— витяг з огляду та технічного обслуговування зброї та боєприпасів;
— інструкції з правил та мір безпеки під час поводження зі зброєю та боєприпасами;
— витяг щодо типу мастил та матеріалів для чищення зброї.
Кімната підготовки офіцерів до занять
У кімнаті повинні бути:
— стіл письмовий однотумбовий (універсальний) – 3 од.;
— стілець армійський напівжорсткий – 4-6 од .;
— шафа металева – 1 од.;
— шафа канцелярська – 1 од.;
— вішалка настінна на 5 крючків – 1 од.;
— документація командира взводу (курсового офіцера) – 1 комплект.
Народознавча світлиця
Народознавча світлиця знаходиться у найбільш затишному, світлому приміщенні, яке здатне розмістити особовий склад підрозділу для проведення виховних заходів.
На зовнішній стороні вхідної двері вивішується табличка, на якій указують номер кімнати та її призначення, всередині кімнати опис майна, який там знаходиться.
В народознавчій світлиці повинні бути:
— столи універсальні військові та стільці армійські згідно з кількістю особового складу підрозділу;
— настільні ігри;
— технічні заходи пропаганди та музичні інструменти;
— підшивки газет;
— наочні посібники ;
— бібліотечка з літературою;
— стенди з наочною агітацією, які містять наступну інформацію :
1. Державний герб України.
2. Акт проголошення незалежності України.
3. Військова присяга.
4. Моя Батьківщина.
5. Президент України.
6. Міністр оборони України.
7. Керівний склад Міністерства оборони України.
8. Державна влада України.
9. Новітня зброя – гарант безпеки.
10. Велика Перемога.
11. Місто, в якому ми несемо службу.
12. Де відпочити у звільненні.
13. Військова частина.
14. Наш підрозділ.
15. З життя підрозділу.
16. Державний прапор України.
17. Витяг з закону України “Про Збройні Сили України”.
18. “Збройні Сили України призначені для захисту незалежності ,
територіальної цілісності та недоторканості України”.
19. Матеріали з Конституції України.
20. Карта України.
Температура повітря у приміщенні повинна бути не менше ніж +18°С взимку, освітлення 100 люкс.
Дезінфекційний куток
У дезінфекційному куточку повинно бути:
1. Настанова з профілактичної дезінфекції в підрозділах.
2. Мірний посуд 0,25; 0,5; 1л (банки вказаної ємкості).
3. Ємкість із щільно закритою кришкою, що пофарбована в темний колір з написом “10го % — розчин хлорного вапна”.
4. Відро.
5. Ганчірки (250 гр.)
6. Фартух.
7. Окуляри.
8. Рукавиці.
9. Гумові чоботи.
Для проведення профілактичної дезінфекції в підрозділі необхідно:
а) розчином (250 г 10го % розчину на відро води) намочити ганчірку й протерти тумбочки, спинки ліжок, дверні ручки, ланцюжки бачків, стільці, кришки вмивальників;
б) розчином (500 г 10го % розчину на відро води ) обробити підлогу;
в) розчином ( 1л 10го % розчину на відро води ) обробити на висоту 1,5 м стінки в кабінках, пісуари та унітази;
г) розчином ( 2л 10го % розчину на відро води) обробити підлогу й стіни.
Примітка:
— розчин хлорного вапна повинен зберігатися в захищеному від сонця місці (10% розчин хлорного вапна зберігає свою природність протягом 3-х діб);
— у міру витрат хлорного вапна черговий підрозділу о 9.00 направляє днювального вільної зміни в кабінет № 000 санітарної частини з 3-х літровою ємкістю за розчином хлорного вапна.
5.3. Порядок забезпечення речовим майном, норми забезпечення
Речове майно військовим частинам відпускається в установленому Міністерством оборони порядку і відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України норм забезпечення військовослужбовців речовим майном у мирний час, а також до затверджених Міністерством оборони норм утримання цього майна на одного військовослужбовця у військових частинах.
Перша видача речового майна особам, яких призвали на військову службу, здійснюється з прибуттям їх до місця служби та зарахуванням до списків частини. Парадно-вихідне обмундирування, ватні куртки та спеціальний одяг видаються після розподілу та прибуття молодого поповнення у підрозділи частини. Наступна видача предметів речового майна відбувається після закінчення строків носіння раніше виданих речей. Призваним на військову службу водночас з новим одягом видається робочий бавовняний кітель та штани; а для виконання господарчих, будівельних робіт, обслуговування озброєння та техніки, крім того, із запасів частини (підрозділу) видаються робоча ватна куртка або фуфайка, головний убір відповідно до сезону та взуття. Солдати та сержанти строкової служби забезпечуються також рушниками для витирання ніг, тапочками для користування у казармі та приліжковими килимками. Рушники для ніг видаються з числа тих, які відслужили строк як натільні, але ще лишились придатними для подальшого використання для ніг.
Військовослужбовцям, які знаходяться на казарменому положенні, видаються постільні речі: подушка, верхня наволочка для подушки, два простирадла, матрац та ковдра. Крім того, видається рушник для обличчя, а для миття у лазні - рушник із тавром "Л".
Інвентарні речі відпускаються роті для видачі їх особовому складу у тимчасове особисте або групове користування. Речі, які видають для групового користування, закріпляються за старшиною роти.
У підрозділі як підмінний фонд постійно повинні утримуватись придатні для носіння бавовняний одяг та взуття (5-7 комплектів з числа предметів, у яких закінчився термін дії ). На взуття підмінного фонду ставиться тавро "ПФ" та тавро з визначенням строку видачі у носіння. Отримує зі складу військової частини, видає особовому складу роти та веде облік речового майна старшина роти.
Обмундирування та взуття, які видають для носіння військовослужбовцям, повинні бути чітко підібрані та підігнані за розміром тіла, щодо зросту, повноти. Припасування (підбір) одягу та взуття відбувається на складі частини у момент обміру особового складу, який зроблено у підрозділі (медичній частині). Якщо є потреба, то відбувається припасування обмундирування, яке здійснюється штатним кравцем під керівництвом начальника речової служби.
На предметах одягу (кашкетах, беретах, куртках, мундирах, сорочках верхніх солдатських, галстуках, брюках) взутті та спорядженні, яке видають військовослужбовцям строкової служби, ставиться в підрозділах старшиною роти тавро № 3 з позначенням номера військового квитка військовослужбовця. Це тавро ставиться після закінчення припасування одягу, має прямокутну форму 62х20 мм, цифри записані в один ряд.
Норми забезпечення військовослужбовців речовим майном визначаються кількістю предметів, що видаються на одну особу, та терміни їх носіння (експлуатації).
Таблиця 2.
Норма № 8 забезпечення речовим майном солдатів і сержантів строкової служби ЗСУ
| № з/п | Найменування предметів | Солдати | Прим. | |
| Кількість предметів | Термін носіння | |||
| 1. | Берет шерстяний | 12 міс. | ||
| 2. | Шапка-вушанка із штучного хутра | 12 міс. | ||
| 3. | Куртка зимова | 12 міс. | ||
| 4. | Куртка і брюки шерстяні | 1 компл. | 12 міс. | |
| 5. | Сорочка | 2 шт. | 12 міс. | |
| 6. | Галстук | 1 шт. | 12 міс. | |
| 7. | Рукавички шерстяні | 1 пара | 12 міс. | |
| 8. | Рукавиці бавовняні теплі | 1 пара | на зимовий період | |
| 9. | Кашкет польовий бавовняний | 1 шт. | 12 міс. | |
| Костюм польовий бавовняний | 1 компл. | 9 міс. | ||
| Куртка польова бавовняна утеплена | 1 шт. | 12 міс. | ||
| Брюки польові бавовняні утеплені | 1 пара | 3 роки | ||
| Шкарпетки бавовняні | 12 пар | 12 міс. | ||
| Черевики хромові | 1 пара | 12 міс. | ||
| Черевики з високими берцями | 1 пара | 9 міс. | ||
| Тапочки казармені | 1 пара | 12 міс. | ||
| Майка | 1 шт. | 12 міс. | ||
| Труси | 1 шт. | 12 міс. | ||
| Білизна натільна | 5 компл. | 12 міс. | ||
| Білизна тепла | 1 компл. | 12 міс. | ||
| Рушник | 5 шт. | 12 міс. | ||
| Рушник банний | 1 шт. | 12 міс. | ||
| Ремінь поясний | 1 шт. | 12 міс. | ||
| Ремінь брючний | 1 шт. | 12 міс. | ||
Норма видачі мила
Видача мила особовому складу проводиться згідно з нормами № 60 наказу МО України від 01.10.1998 № 350.
На помивку о/с в лазні – 100 гр. (солдатського чи господарського 62 %).
На гігієнічні потреби – 200 гр. (туалетне на місяць).
На санітарно-гігієнічні потреби – 100 гр. (господарське):
— кухарям і пекарям;
— підсобним працівникам їдалень;
— фахівцям, які задіяні на роботах із забрудненням.
Якщо немає мила туалетного, в межах встановленої норми дозволяється заміняти його милом господарським і навпаки.
Порядок миття особового складу в лазні
Миття особового складу в лазні проводиться щотижня з обов’язковою одночасною заміною повного комплекту натільної та постільної білизни. Заміна білизни теплої здійснюється один раз на два тижні. Контроль за повнотою охоплення миттям особового складу підрозділу, особливо осіб, що знаходилися в добовому наряді або прибувають із відрядження, покладається на командира підрозділу.
Розмір речей
Розмір рушника – 96х45 см (після прання). Розмір килимка – 50х30 см. Таблиця 3.Порядок забезпечення продовольством, норми забезпечення
Військовослужбовці, які мають право на одержання продовольчого пайка, прибувши у військову частину зараховуються на продовольче забезпечення наказом… Підставою для зарахування на продовольче забезпечення є атестат на… Військовослужбовці, що забезпечуються продовольством, під час вибуття із військової частини знімаються з продовольчого…Норма № 1 – загальновійськова
Додатковий пайок До норми № 1(загальновійськова) для військовослужбовців строкової служби, які… (Постанова Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1998 року № 193)Середні норми виходу готової продукції з 100 г сирого м’яса
Таблиця 7.Середні норми виходу готової продукції з 100 г риби
Організація обліку і зберігання майна роти та особистих речей солдат, сержантів
— книга обліку наявності та руху матеріальних засобів у підрозділі форма № 26); — книга обліку матеріальних засобів, що виданим у тимчасове користування… — опис матеріальних засобів (форма № 65);Форма книги обліку миття у лазні, заміни білизни і видачі мила
Видачу провів: ___________ ___________ ____________ (підпис) (підпис) (підпис)Автомобільна, бронетанкова техніка списується тільки після зняття установленого на них устаткування.
До складу комісій обов’язково включаються посадові особи, які є фахівцями з матеріальних засобів, що підлягають списанню. У комісію зі списання… Під час визначення якісного (технічного) стану матеріальних засобів комісія… - стандартами, описами, формулярами (паспортами), технічними умовами й іншими документами, що визначають вимоги до…Організація обліку, зберігання та видачі зброї та боєприпасів у підрозділі
Командир військової частини в наказі про організацію служби військ та бойового навчання (про організацію службової діяльності) визначає порядок… Одним із найважливіших пунктів обов’язків командира взводу є досконало знати і… Командири (начальники) та інші службові особи, які не вжили заходів щодо забезпечення зберігання зброї та боєприпасів,…Порядок обладнання кімнат для зберігання зброї та боєприпасів
Двері кімнати зберігання зброї замикаються на два міцні та надійні замки, один із яких внутрішній, другий – навісний або два внутрішніх. Перед… На зовнішньому боці дверей кімнати зберігання зброї вивішується табличка з… Всередині кімнати зберігання зброї на стіні на висоті 150 см від підлоги до її нижнього зрізу вивішується дошка…Порядок обладнання місць зберігання зброї та боєприпасів звуковою і світловою сигналізаціями
1. Мати резервні джерела живлення. 2. Конструкція ТЗО повинна забезпечувати їх спрацювання під час відкривання… 3. Усі сигнальні пристрої (пульти) повинні мати добре видимі контрольні датчики їх робочого стану.Облік зброї та боєприпасів у підрозділі
1). книгою видачі зброї та боєприпасів роти; 2). відомістю закріплення зброї за особовим складом; 3). книгою обліку наявності та руху матеріальних засобів у підрозділі;Зберігання зброї та боєприпасів у підрозділах
Кімната зберігання зброї постійно охороняється особами добового наряду. З темної пори доби і до світанку в кімнаті повинно бути ввімкнене світло, а… У кімнаті зберігання зброї вивішується опис матеріальних засобів із…Ярлик біля гнізд ставниць
У ящику з патронами повинен бути опис, підписаний командиром підрозділу. В описі зазначається найменування, виробничі…Видача зброї та боєприпасів у підрозділах.
Зброя особовому складу видається черговим підрозділу за розпорядженням командира або старшини підрозділу. Розпечатування (запечатування) кімнати зберігання зброї у службовий час… КНИГАВИСНОВОК
У сучасний період приділяється постійна увага підвищенню рівня управління усіма сторонами економічного і суспільного життя держави, яке вимагає від… Ці вимоги стосуються кожного з генералів і офіцерів Збройних Сил України. Компетентність, загострене почуття нового, здатність взяти на себе відповідальність за рішення складних завдань,…Список використаної літератури
2. Статути Збройних Сил України. Київ, 1999. 3. Закон України від 5.10.2000 р. “Про Збройні Сили України”. 4. Закон України від 21.01.2000 р. “Про державну таємницю”.– Конец работы –
Используемые теги: основи, організації, управління, повсякденною0.064
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ ПОВСЯКДЕННОЮ
Что будем делать с полученным материалом:
Если этот материал оказался полезным для Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
| Твитнуть |
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Реклама
Информация в виде рефератов, конспектов, лекций, курсовых и дипломных работ имеют своего автора, которому принадлежат права. Поэтому, прежде чем использовать какую либо информацию с этого сайта, убедитесь, что этим Вы не нарушаете чье либо право.
© copyright 1999 - 2024 allRefs.net. Все права защищены. Страница сгенерирована за: 0.148 сек.
Новости и инфо для студентов