У сучасний період приділяється постійна увага підвищенню рівня управління усіма сторонами економічного і суспільного життя держави, яке вимагає від керівного складу глибокого вивчення теорії управління, оволодіння сучасними методами роботи, прояви творчості та ініціативи.
Ці вимоги стосуються кожного з генералів і офіцерів Збройних Сил України.
Компетентність, загострене почуття нового, здатність взяти на себе відповідальність за рішення складних завдань, своєчасно помітити та підтримати ініціативу, мобілізувати волю і енергію особового складу – ось якості, які зараз є необхідними для військового керівника.
Боєздатність і боєготовність військ – головна турбота командирів і начальників усіх ступенів як у воєнний, так і в мирний час.
Подальше скорочення Збройних Сил, реалізація концепції їх розбудови значно ускладнює процес управління підрозділами, потребує постійного пошуку нових і вдосконалення існуючих форм та методів роботи командирів і штабів щодо керівництва військами. Складність завдань, що покладені на управління, потребує посилення уваги до проблем його наукового обґрунтування. Втілення в життя основної вимоги "навчати війська тому, що необхідно на війні" може бути здійснено офіцерами та генералами, які досконало володіють теорією та практикою, науково обґрунтованими формами та методами управлінської діяльності щодо керівництва військами в мирний час.