Громадянське суспільство в Україні.

 

План

1. Держава. Функції та ознаки держави.

2. Етапи формування та передумови функціонування громадянського суспільства.

3. Поняття та характеристики громадянського суспільства.

4. Правова держава

5. Громадські рухи і організації.

6. Поняття і функції громадської думки.

7. Громадянське суспільство в Україні.

 

За сучасних умов перед нашою державою стоїть завдання перетворення її на правову державу. Нове українське суспільство вимагає установки на взаємодію, співпрацю, відкритість, захист власних прав і повагу прав інших. Настає час, коли необхідно створити суспільство, що дозволяє реалізувати індивідуальні потреби та здібності окремо взятої людини. Усе це можливо тільки в умовах громадянського суспільства. І це зрозуміло, оскільки формування громадянського суспільства пов'язано з розвитком демократії, ринкової економіки і становленням правової держави - інакше кажучи, з глобальною соціальною перебудовою. Відродження інтересу до громадянського суспільства як соціального феномену пов'язано з тими соціально-політичними потрясіннями, які кардинально змінили обличчя Східної Європи і України за останнє десятиліття.

Громадянське суспільство можливе лише в умовах правової держави, тому спочатку слід розглянути поняття держави як такої.

 

1. Держава. Функції та ознаки держави.

Держава - основний інститут політичної системи суспільства, що здійснює організацію, управління та контроль за спільною діяльністю і відносинами між соціальними групами, асоціаціями та окремими індивідами; центральний інститут влади в суспільстві й концентроване здійснення цією владою політики.

Функції держави - основні напрями її діяльності на кожному етапі розвитку

За сферою суспільного життя:

- економічна - забезпечення стабільного функціонування економіки країни;

- політична - організація суспільних відносин (насамперед політичних) з метою їх стабілізації та демократичного розвитку;

- ідеологічна - формування індивідуальної та суспільної свідомості шляхом розвитку освіти, науки, культури тощо.

 

За територіальною спрямованістю:

- внутрішні - напрями діяльності держави, в яких реалізується її внутрішня політика;

- зовнішні - напрями діяльності держави на міжнародній арені.

 

За тривалістю здійснення:

- постійні - ті, що виконуються постійно (на­самперед внутрішні й зовнішні); тимчасові - виконуються упродовж певного часу;

- спеціальні - виконуються конкретними дер­жавами на певному етапі розвитку.

Ознаки держави:

· Організація влади за територіальним принципом.

· Поділ населення за територією проживання: громадянином держави є особа, пов'язана з її територією.

· Наявність публічної влади, яка здійснюється особливою групою осіб - державних чинов­ників.

· Право і можливість здійснювати внутрішню і зовнішню політику від імені всього су­спільства.

· Монопольне право на легальний примусовий вплив у межах своєї території.

· Виключне право на видання законів.

· Наявність особливої системи органів, установ та знарядь примусу населення до виконання своїх розпоряджень.

· Виключне право на збирання податків і зборів.

· Суверенітет як верховенство державної влади в межах території держави, незалеж­ність від будь-якої іншої влади всередині країни та самостійність у міжнародних відносинах.

 

2. Етапи формування та передумови функціонування громадянського суспільства.