Хронологія

1240 р.— у «Початковій монгольській хроніці» вперше вживається термін «козак».

1303 р.— термін «козак» міститься у словнику половецької мови.

1308 р.—слово «козак» згадується в додатку до грецького збірника житій святих «Синаскаря».

1482 р.— ректором Болонського університету стає український учений Юрій Дрогобич (Котермак).

1483 р.—у Римі Юрій Дрогобич видав книгу «Прогностична оцінка поточного» — це перша книга, видана українцем за кордоном.

1489 р.—перша згадка про українських козаків у «Польській хроніці» Мартина та Йоахима Бєльських.

1516 р.— староста хмільницький Предслав Лянцкоронський на чолі козацьких загонів здійснив похід на Аккерман.

1540 р.— барський староста Бернард Претвич на чолі козацьких ватаг розгромив татарський загін під Хмільником.

1551 р.— перша згадка про Запорозьку Січ у «Всесвітній хроніці» Мартина Бєльського.

1552—1556 рр.— князь Дмитро Байда Вишневецький на основі більш раннього укріплення на о. Хортиця спорудив кам’яну фортецю — Запорозьку Січ, що стала форпостом формування козацтва та твердинею оборони українських земель від набігів татар.

1560-ті рр. — 1593 р.— Запорозька Січ на о. Томаківка.

1572 р.—Універсал Сигізмунда ІІ Августа про утворення найманого козацького війська у складі 300 чоловік. Цим було започатковано реєстрове козацтво, яке набуло статусу регулярного війська.До обов’язків реєстровців належали захист південних кордонів Речі Посполитої та участь у каральних походах урядових військ проти повсталих козаків та селян. Проте цей загін досить швидко розпався.

1572—1573 рр.— Іван Федоров заснував першу в Україні друкарню в м. Львові.

1574 р.— Іван Федоров надрукував «Апостол», що став первістком української друкованої книги. Того ж року книгодрукар видав «Буквар», що став першим шкільним підручником.

1576 р.— князь Костянтин Острозький заснував Острозьку академію — перший навчальний заклад вищого ступеня в Україні.

1578 р. — Стефан Баторій сформував реєстровий козацький загін у кількості 600 чоловік для охорони кордонів. Козаки отримали і низку привілеїв: вони виводилися з-під юрисдикції місцевих органів влади та звільнялися від податків. Реєстровцям надавалося право на володіння містечком Трахтимировим, місцевим монастирем та землями від цього населеного пункту до м. Чигирина для задоволення власних потреб. Реєстровці отримали і військові клейноди: хоругву, бунчук, печатку, герб, гармати, труби, литаври. За старшиною було закріплено земельні наділи на правах рангових маєтностей. Було визначено і назву реєстрових загонів — «Низове», або «Запорозьке військо».

1581 р.— Іван Федоров надрукував «Острозьку Біблію» слов’янською мовою. Це було перше видання Біблії, якого ще не мав жоден слов’янський народ. Підготовка до видання Біблії тривала майже десять років. Над нею працювало 72 перекладачі (з єврейської та старогрецької мов). Обсяг Біблії — 1252 сторінки.

1591 р.—надруковано «Адельфотес» (граматика грецької мови).

1591—1593 рр.—козацько-селянське постання на чолі з К. Косинським.

23 січня 1593 р.—бій між повстанським козацьким військом під проводом К. Косинського та шляхетським ополченням під командуванням К. Острозького під містечком П’яткою, у якому козацтво зазнало поразки.

1593 р.— козацтво проголошене поза законом у Речі Посполитій.

1593—1638 рр.—Запорозька Січ на р. Базавлук.

1594 р.—козацький загін Г. Лободи напав на Акерман та зруйнував його.

1594—1596 рр.—козацько-селянське повстання під проводом С. Наливайка, Г. Лободи та М. Шаули.

1596 р.— Лаврентій Зизаній видав «Граматику словенську».

1615 р.— київська шляхтянка Єлизавета (Гальшка) Гулевичівна подарувала свою садибу з землями на Подолі для будівництва православного монастиря і школи. Новозасноване на цих землях Богоявленське братство збудувало тут монастир і школу, яка й стала основою Київського колегіуму.

1619 р.— Мелетій Смотрицький опублікував «Граматику слов’яноруську».

1625 р.— було офіційно затверджено військово-адміністративний устрій Війська Запорозького реєстрового. Реєстрові козаки були поділені на 6 полків по 1 тис. чоловік у кожному. Дані полки отримали назви найбільших міст, що знаходилися на території їхнього дислокування: Білоцерківський, Канівський, Київський, Корсунський, Переяславський та Черкаський.

1632 р.— на основі Київської братської школи та школи Києво-Печерської лаври було утворено Київський колегіум.