Персоналії

Баторій Стефан (1533—1586)—король Речі Посполитої з 1576 р., в 1578 р. сформував реєстровий козацький загін для охорони кордонів.

Вишневецький (Байда) Дмитро (?—1563)— князь, староста черкаський та канівський, козацький отаман, засновник Запорозької Січі на о. Хортиця. Зробив величезний внесок у консолідацію козацтва, здійснив низку походів на Кримський півострів. Претендував на молдавський престол, але внаслідок зради був полонений і відправлений до Стамбула. Після жорстоких катувань за наказом султана Сулеймана ІІ був страчений.

Дашкевич Остафій (?—1535)—староста черкаський та канівський, разом з козаками активно боронив українські землі від нападів татар та здійснив кілька походів на Кримський півострів. В 1533 р. запропонував побудувати на Дніпрі низку фортець для оборони південних рубежів від турецько-татарської агресії.

Дрогобич (Котермак) Юрій (близько 1450—1494)—закінчив Краківський університет. Доктор філософії з 1478 р. і доктор медицини з 1482 р. З 1482 р. став ректором Болонського університету. В 1483 р. в Римі він видав книгу «Прогностична оцінка поточного» — це була перша книга, видана українцем за кордоном.

Жолкевський Станіслав (1547—1620)—коронний польний гетьман з 1588 р.; великий коронний гетьман з 1613 р.; канцлер з 1617 р. Придушив козацько-селянське повстання 1594—1596 рр. Командував польськими військами під час битви під Цецорою 1620 р., зазнав поразки і загинув.

Косинський Криштоф (?—1593)—гетьман реєстрового козацтва, який очолив у 1591—1593 рр. козацьке повстання. Загинув під час облоги Черкас у 1593 р.

Лобода Григорій (?—1596)—один із ватажків козацько-селянського повстання 1594—1596 рр. В 1594 р. здійснив напад та зруйнував Акерман, де були сконцентровані турецькі війська, що готувалися до походу на Угорщину. В липні 1594 р. частина козаків, які приєдналися до С. Наливайка, обрала його гетьманом. У жовтні 1594 р. разом із С. Наливайком здійснив похід на Молдову, та примусили молдавського господаря присягнути на вірність австрійському імператорові. Після битви в урочищі Гострий Камінь на козацькій раді в м. Переяславі був обраний гетьманом повстанців. Під час облоги повстанських загонів в урочищі Солониця поблизу м. Лубен був убитий на козацькій раді.

Лянскоронський Предслав (?—1531)—брацлавський і кам’янецький староста, згодом — київський воєвода.У 1516 р. На чолі козацьких загонів здійснив похід на Акерман.

Наливайко Семерій (Северин) (близько 1560—1597)—один із ватажків козацько-селянського повстання 1594—1596 рр. В 1594 р. здійснив похід на територію Молдови, де розгромив татарські загони, що прямували на територію Австрії. У жовтні 1594 р. разом із Г. Лободою здійснив похід на Молдову, та змусили молдавського володаря присягнути на вірність австрійському імператорові. Навесні 1595 р. очолив козацько-селянське повстання. У березні 1595 р. командував повстанськими загонами під час битви з польським військом в урочищі Гострий Камінь. Був позбавлений гетьманської булави на козацькій раді у м. Переяслав. Після поразки повстання 28 травня 1596 р. був виданий козаками польській владі. Керівників повстанців було вивезено до Варшави, де, після майже річного ув’язнення та тортур, страчено.