Умовно-позитивний аудиторський висновок

Аудитор може бути не в змозі висловити позитивну думку, якщо є будь-які обставини і їх вплив на думку аудитора є та­ким:

невпевненість (аудитор не може сформулювати думку);

незгода (аудитор може сформулювати думку, але вона су­перечить перевіреній фінансовій інформації).

У МСА 701 "Модифікація висновку незалежного аудитора" на­ведені причини невпевненості (рис. 7.9) або незгоди (рис. 7.10).

Умовно-позитивний висновок складається тоді, коли ауди­тор дійде висновку про неможливість висловлення безумовно-позитивної думки, але вплив будь-якої незгоди з управлін­ським персоналом чи обмеження доступу не настільки суттєві та всеохопні, щоб висловити негативну думку або відмовитися від її висловлення.

За наявності обмеження обсягу роботи аудитора, що вима­гає висловлення умовно-позитивної думки, аудитору слід опи­сати обмеження та зазначити можливі корегування фінансо­вих звітів, які могли б виявитись необхідними за відсутності обмеження.



Розділ 7

Приклад висловлення умовно-нозитшшої думки за умови:

1. Обмеження обсягу:

"Ми провели аудит... (іншіслова, ідентичні наведеним у вступному параграфі безумовно-позитивного висновку).

Управлінський персонал несе відповідальність за... (інші слова, ідентичні наведеним у безумовно-позитивному висно­вку). Нашою відповідальністю є надання висновку щодо цих фі­нансових звітів на основі результатів нашого аудиту. За винят­ком зазначеного у наступному параграфі, ми провели аудит відповідно до... (інші слова, ідентичні наведеним у безумовно-позитивному висновку).

Ми не спостерігали за інвентаризацією наявних запасів ста­ном на 31 грудня 20ХХ p., оскільки ця дата передувала нашому першому призначенню аудиторами Компанії. Через характер облікових запасів Компанії ми не мали змоги підтвердити кіль­кість запасів за допомогою інших аудиторських процедур.

На нашу думку, за винятком впливу корегувань, що могли б бути потрібними, якщо ми були б у змозі підтвердити кількість запасів, фінансові звіти справедливо і достовірно відобража­ють...".

2. Незгоди стосовно облікової політики (неприйнятний ме­
тод обліку):

"Ми провели аудит... (інші слова, ідентичні наведеним у вступному параграфі безумовно-позитивного висновку).

Управлінський персонал несе відповідальність за... (інші слова, ідентичні наведеним у безумовно-позитивному висно­вку). Нашою відповідальністю є надання висновку щодо цих фі­нансових звітів на основі результатів нашого аудиту. За винят­ком зазначеного у наступному параграфі, ми провели аудит відповідно до... (інші слова, ідентичні наведеним у безумовно-позитивному висновку).

Як зазначено у Примітці X до фінансових звітів, у фінансових звітах не враховано амортизацію, що, на нашу думку, не відпо­відає Міжнародним стандартам фінансової звітності. Сума амортизації за рік, що закінчився 31 грудня 20ХХ p., має скла­дати відповідно до прямолінійного методу нарахування


Оформлення та узагальнення результатів аудиторської перевірки

амортизації з використанням річних норм амортизації розмі­ром 5 % для будівель та 20 % для обладнання. Відповідно, вар­тість основних засобів слід зменшити на суму накопиченої амортизації у розмірі ZZZ, а збиток за рік та накопичений дефі­цит слід відповідно збільшити на ZZZ і ZZZ.

На нашу думку, за винятком впливу на фінансові звіти пи­тань, про які йдеться в попередньому параграфі, фінансові зві­ти справедливо і достовірно відображають...".

Невпевненість або незгода стають фундаментальними в тому випадку, якщо вплив чинників, які викликали невпевненість або незгоду, на фінансову звітність такий великий, що може суттєво спотворити справжній стан справ на підприємстві, що перевіряється, в цілому або в основному. Слід також врахову­вати сукупний ефект всіх невиевненостей і незгод.

У випадках, якщо аудитор складає висновок, який відріз­няється від безумовно-позитивного, він має висловити всі сут­тєві причини невпевненості або незгоди. Ця інформація має бути стисло представлена в окремому розділі висновку, в яко­му сформульована думка аудитора. Можна також послатися на детальніший виклад таких моментів в іншій документації. В останніх розділах висновку аудитор стисло наводить висновки стосовно достовірності і повноти фінансової звітності.

Якщо аудитор має намір представити клієнту позитивний висновок, у якому присутня фундаментальна невпевненість з окремих питань, і подає зауваження, пов'язані з наявністю фундаментальної невпевненості, то в аудиторському висновку приводиться аргументована незгода з окремих питань (опера­ціях, проводках, позиціях звітності), і після цього дається остаточний висновок про достовірність і повноту фінансової звітності підприємства.