Тканини

Більшість клітин в багатоклітинних організмів кооперується в організовані ансамблі, які називаються тканинами. Тканини – це групи клітин, які мають подібну будову, функції та походження. Тканини, в свою чергу, об’єднуються в органи. Клітини в тканинах часто супроводжуються міжклітинною речовиною, або позаклітинним матриксом. Цей матрикс сприяє підтриманню багатоклітинних структур та створює впорядкований каркас, в середині якого клітини можуть мігрувати та взаємодіяти між собою.

Тваринні тканини поділяють за розбіжностями в ролі матриксу та міжклітинних сполучень на чотири групи: епітеліальні, сполучні, нервові та м’язові. Епітеліальні тканини характеризуються щільним розташуванням клітин, між якими майже відсутній позаклітинний матрикс. Хоча б один з шарів епітелію зазвичай лежить на базальній мембрані. Більшу частину навантажень несуть саме клітини завдяки внутрішньоклітинним білковим волокнам, які є компонентами цитоскелету. Ці волокна прикріплюються до внутрішньої поверхні плазматичної мембрани, і в цих місцях утворюють спеціалізовані міжклітинні сполучення з поверхнею сусідніх клітин та позаклітинним матриксом, який лежить під ним (рис. 3). Епітелії вистилають поверхню тіла та його порожнини, виконують захисну, бар’єрну, всисну, видільну, секреторну та ін. функції.