Тепловий удар (гіпертермічна кома) — безсвідомий стан, обумовлений загальним перегріванням організму в результаті впливу зовнішніх теплових факторів. Тепловий удар може виникнути в результаті перебування в приміщенні з високою температурою і вологістю, під час тривалих маршів в умовах жаркого клімату, при інтенсивній фізичній роботі у задушливих, погано вентильованих приміщеннях. Розвитку теплового удару сприяють теплий одяг, перевтомлення, недотримання питного режиму. У дітей грудного віку причиною теплового удару може бути закутування в теплі ковдри, перебування в задушливому приміщенні, розташування дитячого ліжечка біля печі чи батареї центрального опалення.
Надмірне перегрівання організму супроводжується порушенням водоелектролітичного обміну, циркуляторними розладами, мілкокрапковими крововиливами в мозок.
Симптоми теплового удару. Почуття загальної слабості, розбитості, головний біль, запаморочення, шум у вухах, сонливість, жар та нудота. При огляді виявляється гіперемія шкірних покривів, пульс і дихання прискорені, температура підвищена до 40-41 °С. У важких випадках подих сповільнюється, іноді переходить у дихання Чейна-Стокса, падає артеріальний тиск. Потерпілий оглушений, непритомніє, іноді виникають судороги, розвивається коматозний стан. Можливі марення, психомоторне порушення. У дітей грудного віку на перший план виступають швидко наростаючі диспепсичні розлади (блювота, пронос), температура тіла різко підвищується, риси обличчя загострюються, загальний стан швидко погіршується, свідомість запаморочена, виникають судоми, розвивається кома.
Невідкладна допомога при тепловому ударі. Потерпілого терміново виносять у прохолодне місце, забезпечують доступ свіжого повітря, звільняють від одягу, дають випити холодної води, накладають холодний компрес на голову. У більш важких випадках показано обгортання простирадлом, змоченим холодною водою, обливання прохолодною водою, прикладання льоду до голови і пахових ділянок. При серцево-судинній недостатності внутрішньовенно вводять 0,5 мл 0,05% розчину строфантина, 2-3 мл кордіаміну внутрім'язово чи внутрівенно, але доцільне внутрівенне введення 300-500 мл ізотонічного розчину хлориду натрію, 400-900 мл реополіглюкіна, при падінні АТ вводять підшкірно 2 мл 10% розчину кофеїну чи 0,5 мл 0,1% розчину адреналіну.
Госпіталізація. У важких випадках - у реанімаційне відділення, у більш легких випадках — у звичайне терапевтичне (чи дитяче) відділення.