Реферат Курсовая Конспект
Основи ОХОРОНИ ПРАЦІ - раздел Образование, Серія «Вища Освіта В Україні» М....
|
Серія «Вища освіта в Україні»
М. П. Гандзюк, Є. П. Желібо, М. О. Халімовський
Основи
ОХОРОНИ ПРАЦІ
За редакцією доктора технічних наук, професора
М. П. Гандзюка
Затверджено Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів
Київ «Каравела» 2004
УДК 331.45(075.8) Гриф надано Міністерством освіти
ББК 65.247я73 і науки України, лист № 1/11-1370
Г 19 від 07.04.2003 р.
Рецензенти:
В. Г. Цапко,д. м. н., професор, завідувач кафедри охорони праці
Національного аграрного університету;
С. П. Циганков,д. т. н., заступник директора Інституту харчової хімії
і технології НАМ України.
ІSBN 966-8019-01-6
УДК 331.45(075.8)
ББК 65.247я73
© Гандзюк М. П., Желібо Є. П.,
Халімовський М. О., 2004
ІSВN 966-8019-01-6© Каравела, 2004
ЗМІСТ
ВІД АВТОРІВ .............................................................................. .................................. 7
ПЕРЕДМОВА............................................................................... .................................. 9
ВСТУП......................................................................................... ..................................... 12
ЧАСТИНА І. ПРАВОВІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПИТАННЯ
ОХОРОНИ ПРАЦІ..................................................................... ..................................... 20
Розділ 1. Законодавча та нормативна база України з охорони праці ...................20
1.1.Закон України "Про охорону праці".................................... .................................... 20
1.2.Законодавство про працю..................................................... .................................... 24
1.3.Державне соціальне страхування......................................... .................................... 27
1.4.Державні нормативні акти з охорони праці........................ .................................... 28
1.5.Державний нагляд, відомчий, громадський та регіональний контроль
за охороною праці........................................................................ .................................... 30
1.6.Відповідальність працівників за порушення законодавства та
нормативних актів з охорони праці........................................... .................................... 33
Розділ 3. Навчання працівників з питань охорони праці... ......................................42
3.1.Загальні положення................................................................ ......................................42
3.2.Навчання та перевірка знань посадових осіб і спеціалістів .....................................43
3.3.Інструктажі з питань охорони праці.................................... ......................................43
3.4.Стажування (дублювання) та допуск працівників до роботи...................................46
3.5.Забезпечення ефективності навчання з питань охорони праці............................... 47
Розділ 4. Оцінка стану охорони праці та пільги і компенсація
За несприятливі умови праці.................................................... ......................................49
4.1.Оцінка стану охорони праці на підприємстві..................... ......................................49
4.2.Пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці... ......................................50
Розділ 5. Соціальні та економічні питання охорони праці. .......................................53
5.1.Соціальне значення охорони праці...................................... ......................................53
5.2.Економічне значення охорони праці................................... ......................................53
5.3.Витрати на покращення умов і охорону праці................... ......................................54
5.4.Методика оцінки соціальної і соціально-економічної ефективності
заходів щодо покращення охорони праці.................................. ......................................57
5.5.Економічна оцінка заходів з охорони праці........................ ......................................60
5.6. Спрощена методика визначення ефективності витрат на охорону праці ......................63
Розділ 6. Травматизм та професійні захворювання. Заходи щодо їх
Запобігання................................................................................... ...............................................66
6.1.Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві .............................................66
6.2.Розслідування та порядок обліку нещасних випадків невиробничого характеру ..........74
6.3.Дослідження виробничого травматизму.............................. ..............................................76
6.4.Основні заходи по запобіганню нещасних випадків та професійних
захворювань................................................................................. ..............................................78
ЧАСТИНА II. ФІЗІОЛОГІЯ ТА ПСИХОЛОГІЯ ПРАЦІ.. ..............................................80
Розділ 7. Праця та її фізіолого-психологічні особливості... ..............................................80
7.1.Роль центральної нервової системи в трудовій діяльності людини ..............................83
7.2.Значення адаптації в трудовому процесі............................ ..............................................84
7.3.Показники тяжкості та напруженості трудового процесу ..............................................86
Розділ 8. Небезпечні психофізіологічні та шкідливі виробничі чинники ....................88
8.1.Характеристика небезпечних психофізіологічних та шкідливих
виробничих чинників................................................................. ..............................................88
8.2.Вплив втоми на безпеку праці............................................. ..............................................89
8.3. Вплив стресу на безпеку праці............................................ ..............................................91
Розділ 9. Психологічні аспекти підвищення рівня безпеки праці .................................94
9.1.Мотивація безпеки праці...................................................... ..............................................94
9.2.Організація безпечної поведінки працівника в процесі праці.........................................96
9.3.Роль трудового колективу у створенні безпечних умов праці........................................99
ЧАСТИНА ІІІ. ГІГІЄНА ПРАЦІ ТА ВИРОБНИЧА САНІТАРІЯ ................................102
Загальні поняття про умови праці............................................. ..............................................102
Розділ 10. Повітря робочої зони............................................... .............................................104
10.1.Загальні відомості................................................................ .............................................104
10.2.Гігієнічне нормування параметрів повітря робочої зони ..............................................105
10.3.Прилади для вимірювання параметрів мікроклімату
та практичне їх визначення........................................................ ..............................................109
10.4. Заходи по нормалізації мікроклімату ..............................................111
Розділ 11. Шкідливі речовини в повітрі робочої зони, їх нормування
Та визначення............................................................................. .............................................113
11.1.Поняття "чисте повітря"..................................................... ..............................................113
11.2.Шкідливі речовини та їх небезпека................................... ..............................................114
11.3.Гігієнічне нормування шкідливих речовин...................... .............................................115
11.4.Особливості газового та парового забруднення повітря .............................................117
11.5.Контроль вмісту в повітрі шкідливих газів та пари........ ..............................................118
11.6.Пилове забруднення повітря.............................................. ..............................................119
11.7.Методи визначення запиленості повітря.......................... ..............................................121
11.8.Методи боротьби з шкідливими речовинами, що потрапляють
в повітря робочої зони................................................................ ..............................................122
Розділ 12. Освітлення виробничих приміщень.................... .............................................125
12.1.Значення світла для працездатності та здоров'я людини.
Види освітлення.......................................................................... .............................................125
12.2. Основні світлотехнічні характеристики.......................... .............................................126
12.3.Природне освітлення, його нормування та розрахунок. ..............................................127
12.4.Штучне освітлення, нормування та розрахунок............. ..............................................129
Розділ 13. Шум, вібрація, ультразвук та інфразвук........... ..............................................140
13.1.Шум. Загальні поняття та визначення.............................. ..............................................140
13.2.Гігієнічне нормування шуму............................................. ..............................................143
13.3.Вібрація................................................................................ ..............................................145
13.4.Захист від шуму та вібрації................................................ ..............................................146
13.5.Ультразвук........................................................................... ..............................................148
13.6.Інфразвук............................................................................. ..............................................149
Розділ 14. Іонізуюче випромінювання................................... ..............................................151
14.1.Визначення та природа іонізуючого випромінювання... ..............................................151
14.2.Основні характеристики радіоактивного випромінювання...........................................153
14.3.Дія іонізуючого випромінювання на організм людини.. ..............................................154
14.4.Норми радіаційної безпеки................................................ ..............................................156
14.5.Захист від радіаційного випромінювання........................ ..............................................157
Розділ 15. Електромагнітні поля та електромагнітні випромінювання ......................160
15.1.Загальна характеристика електромагнітних випромінювань........................................160
15.2.Дія електромагнітного випромінювання на організм людини,
його нормування......................................................................... ..............................................162
15.3.Захист від електромагнітних випромінювань.................. ..............................................164
15.4.Електромагнітні випромінювання комп'ютера............... ..............................................165
15.5.Електромагнітні випромінювання портативних комп'ютерів.......................................167
15.6.Безпечні рівні випромінювань........................................... ..............................................168
Розділ 16. Випромінювання оптичного діапазону............... ..............................................170
16.1.Інфрачервоне випромінювання......................................... ..............................................170
16.2.Ультрафіолетове випромінювання.................................... ..............................................172
16.3.Лазерне випромінювання................................................... ..............................................173
Розділ 17. Охорона праці користувачів ПК.......................... ..............................................177
17.1.Гігієнічні вимоги до організації і обладнання робочих місць з ВДТ...........................181
17.2.Вимоги до режимів праці і відпочинку при роботі з ВДТ ...........................................182
17.3.Вимоги до профілактичних медичних оглядів................ ..............................................185
ЧАСТИНА IV. БЕЗПЕКА ПРОЦЕСІВ ПРАЦІ................... ..............................................186
Розділ 18. Електробезпека........................................................ ..............................................186
18.1.Основні визначення і актуальність проблеми електробезпеки ....................................186
18.2.Особливості електротравматизму. Електричний струм
як чинник небезпеки................................................................... ..............................................187
18.3.Дія електричного струму на організм людини................ ..............................................188
18.4.Види електротравм............................................................. ..............................................189
18.5.Чинники, що впливають на тяжкість ураження
електричним струмом................................................................. ..............................................192
18.6.Класифікація приміщень за небезпекою електротравм... ..............................................196
18.7.Причини електротравм....................................................... ..............................................196
18.8.Земля як елемент електричної мережі. Напруга кроку... ..............................................197
18.9.Фізичні основи електробезпеки......................................... ..............................................199
18.10.Системи засобів і заходів щодо електробезпеки............ ..............................................203
18.11.Опосвідчення стану безпеки та експертиза електроустановок
споживачів................................................................................... ..............................................221
Розділ 19. Системи, що працюють під тиском. Правила безпеки.................................224
19.1.Класифікація, реєстрація та технічне опосвідчення посудин,
що працюють під тиском............................................................ .............................................224
19.2.Правила безпеки при експлуатації парових котлів......... .............................................226
19.3.Правила безпеки при експлуатації компресорних та холодильних
установок...................................................................................... .............................................226
19.4.Правила безпеки при експлуатації стаціонарного обладнання,
що працює під тиском................................................................. .............................................228
19.5.Правила безпеки при експлуатації балонів...................... .............................................228
19.6.Правила безпеки при резервуарному зберіганні газів..... .............................................230
19.7.Правила безпеки при експлуатації газового господарства...........................................231
Розділ 20. Правила безпеки при виконанні вантажних
Та транспортувальних робіт.................................................... .............................................233
20.1.Правила безпеки при монтажі та експлуатації транспортних
машин та транспортних засобів................................................. .............................................235
20.2.Підйомно-транспортувальні машини, механізми та пристрої.
Вимоги безпеки........................................................................... .............................................239
20.3.Автонавантажувачі, електронавантажувачі та електрокари.
Правила безпеки при їх експлуатації........................................ .............................................241
20.4.Підіймальні пристрої - особливості безпеки при їх експлуатації ................................243
ЧАСТИНА V. ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА.................................. .............................................247
Розділ 21. Основні поняття та складові пожежної безпеки .............................................247
21.1.Основні поняття та визначення пожежної безпеки......... .............................................247
21.2.Складові та загальна схема забезпечення пожежної безпеки.......................................248
21.3.Законодавча і нормативно-правова база пожежної безпеки.........................................249
Розділ 22. Пожежовибухонебезпечні властивості речовин і матеріалів......................254
22.1.Процес горіння, його форми та види................................ .............................................254
22.2.Показники пожежовибухонебезпеки речовин і матеріалів ...........................................255
22.3.Самозаймання...................................................................... .............................................260
Розділ 23. Оцінка вибухопожежонебезпеки об'єкта............. .............................................262
Розділ 24. Системи забезпечення вибухопожежної безпеки об'єкта .. ..........................267
ЧАСТИНА VI. ПЕРША ДОЛІКАРСЬКА ДОПОМОГА ПРИ
НЕЩАСНИХ ВИПАДКАХ...................................................... .............................................286
Розділ 25. Надання першої долікарської допомоги.............. .............................................286
25.1.Загальні принципи надання першої медичної долікарської допомоги .......................286
25.2.Надання першої долікарської допомоги при порушенні дихання
і серцевої діяльності.................................................................... .............................................289
25.3.Надання долікарської допомоги при опіках та відмороженні......................................295
Розділ 26. Допомога при інших видах травм та нещасних випадках ...........................300
26.1.Допомога при утопленні.................................................... .............................................300
26.2.Допомога при ураженні блискавкою................................ .............................................300
26.3.Допомога при ураженні електричним струмом............... .............................................302
26.4.Допомога при сонячному ударі......................................... .............................................303
26.5.Допомога при тепловомуударі.......................................... .............................................303
ДОДАТКИ................................................................................... .............................................305
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ.......................................................... .............................................305
ВІД АВТОРІВ
Даний підручник створений відповідно до типової програми з нормативної дисципліни "Основи охорони праці", яка була затверджена Міністерством освіти України 31 липня 1997 року, і розрахований на вивчення цієї дисципліни студентами загально-інженерних, економічних, педагогічних та різних гуманітарних спеціальностей вищих закладів освіти України. Він також може бути корисним для широкого загалу інженерно-технічних працівників різних галузей промисловості.
Головною особливістю підручника є те, що розділ "Правові та організаційні питання охорони праці" подається адаптованим відповідно до нової редакції Закону України "Про охорону праці", прийнятого Верховною Радою і затвердженого 21 листопада 2002 р. Президентом України. У підручнику, крім загальнообов'язкових питань, згідно типової навчальної програми нормативної дисципліни «Основи охорони праці», розглядаються соціальні та економічні аспекти охорони праці. До книги включено новий розділ "Фізіологія та психологія праці", що є важливим матеріалом для підготовки педагогічних кадрів та підвищення кваліфікації керівників різних рівнів, бо містить відомості про вплив на трудову діяльність психологічного клімату в колективі, причини виникнення психологічних стресів, психологічної втоми та ін.
Враховуючи, що сучасне виробництво, установа, організація не можуть обходитися без комп'ютерної техніки, робота на якій вимагає дотримання певних норм і правил безпеки, до підручника включено відомості про охорону праці користувачів персональних комп'ютерів. Також наведені норми та правила безпеки іонізуючих, неіонізуючих та лазерних випромінювань, що утворюються при роботі різних фізичних та електричних приладів та установок. Знання цих правил забезпечує зменшення виробничого травматизму та професійних захворювань.
Останній розділ присвячений вивченню питань подання першої долікарської допомоги потерпілим при нещасних випадках та в екстремальних ситуаціях.
Автори вважають, що розділи підручника, які стосуються фахової підготовки та спеціалізації рівнів "спеціаліст" та "магістр" у вищих навчальних закладах України можуть бути використані для вивчення дисципліни "Охорона праці в галузі".
Автори висловлюють вдячність рецензентам: д. м. н., професору, завідувачу кафедри охорони праці Національного аграрного університету В. Г. Цапку та д. т. н., заступнику директора Інституту харчової хімії і технології НАН України С. П. Циганкову за цінні поради, надані під час підготовки рукопису підручника.
Підручник підготували:
- доктор технічних наук, професор (Національний університет харчових технологій) М. П. Гандзюк (при підготовці розділу 5 «Соціальні та економічні питання охорони праці» безпосередню участь брала аспірант кафедри охорони праці Національного університету харчових технологій О. В. Подсадна);
- доктор хімічних наук, професор (Академія державної податкової служби України) Є. П. Желібо;
- кандидат технічних наук, доцент (НТУУ «Київський політехнічний інститут») М. О. Халімовський (при підготовці частини V «Пожежна безпека» безпосередню участь брав доцент кафедри охорони праці і довкілля НТУУ «Київський політехнічний інститут» О. І. Полукаров).
Автори й видавці будуть вдячні за всі зауваження стосовно покращення якості підручника, які можна надсилати за адресою: видавництво «Каравела», а/с В 474, м. Київ-1, 01001, Україна.
ВСТУП
Статистичні дані про виробничий травматизм свідчать про те, що його рівень у цілому світі безперервно зростає і становить, за даними МОП, біля 125 млн. випадків щорічно. У розвинених країнах із високим технічним рівнем він значно менший, ніж у країнах, що розвиваються, в т.ч. й в Україні. У країнах Євросоюзу від нещасних випадків та професійних захворювань потерпають щорічно біля 10 млн. осіб, з яких майже 8 000 гине. В цілому по всіх країнах земної кулі кожні 3 хвилини гине людина, а кожні 2 секунди травмуються 8 осіб. Ціна помилки однієї людини безперервно зростає: якщо відразу після 2-ї світової війни від помилки однієї людини гинуло в середньому 2-4 особи, то сьогодні ця цифра наближається до 10. У цьому плані можна згадати катастрофи, які сталися з пароплавом «Адмірал Нахимов», де загинуло більше 500 осіб, підводний човен «Курськ», де загинуло 170 осіб, випадок падіння літака Су-27 на Скнилівському летовищі, де постраждало 165 осіб, загинуло 77 осіб, із котрих 28 - діти. Багато прикладів ще можна наводити про трагічні події на шахтах України, де гине одночасно багато людей, та катастрофи з літаками.
За статистикою, в Україні щоденно на виробництві травмуються 80-85 осіб, із них до 10% стають інвалідами і до 2% гине.
За даними американських вчених, виростити, навчити і підготувати до самостійної праці людину коштує в середньому від 120 до 400 тисяч доларів. В Україні ця цифра значно менша, але досить вагома: 56 -200 тисяч гривень (за приблизними розрахунками авторів). Такої суми недораховується суспільство, якщо людина втрачає працездатність у період найбільш активного й продуктивного віку - 18-40 років, при цьому суспільство додатково витрачає кошти на її утримання та лікування. Крім того, така людина не приносить матеріальної користі суспільству (яку важко підрахувати), якби вона працювала і віддавала свої знання та працю людям.
За даними Національного науково-дослідного інституту охорони праці, стан виробничого травматизму в Україні за останнє десятиріччя характеризується зменшенням числа випадків як загального, так і смертельного травматизму. За період 1991-2001 рр. кількість травмованих зменшилась на 76,8%, смертельних травм - на 48,6%. Слід зазначити, що у 2001 р. кількість випадків смертельного травматизму порівняно з 2000 р. збільшилась з 1325 осіб до 1378 осіб, тобто на 53 особи (рис. 1).
Рис. 1. Виробничий травматизм в Україні по роках
Динаміка нещасних випадків може бути пов'язана з економічною ситуацієюв Україні.
За роки економічної кризи (1990-1999 рр.) ВВП скоротився на 59,2%, обсяги промислової продукції - на 48,9%, сільського господарства - на 51.5%. Найбільш відчутних втрат українська економіка зазнала у 1990-1994 рр. За цей час обсяги ВВП зменшилися на 45,6%, промислового виробництва - на 40,4%, сільського господарства - на32,5%. Лише у 1994 р. падіння ВВП склало 22,9% (промислового виробництва - 27,3% (у т.ч. непродовольчих товарів -37,5%), сільськогосподарського - 16,5%).
Практично на цей період припадає найбільше скорочення випадків загального і смертельного травматизму. Поступова стабілізація економічної ситуації в Україні (1994-1999 рр.) супроводжується зростанням темпів скорочення випадків як загального, так і смертельноготравматизму.
Позитивні зрушення в економіці України в 2000-2001 рр. супроводжуються зростанням у 2001 році випадків смертельного травматизму.
Розподіл смертельних випадків по галузям виробництва (табл. 1) показує, що найбільше їх зростання допущено в хімічній промисловості (+25), машинобудуванні (+9), будівництві (+12), агропромисловому комплексі (+8), транспорті (+19). невиробничій сфері (+31).
ЧАСТИНА І.
Державний нагляд, відомчий, громадський та регіональний контроль за охороною праці
Схема державного нагляду, відомчого, громадського та регіонального контролю за охороною праці підприємства наведена на рис. 1.1.
Рис. 1.1
Органи державного нагляду за охороною праці є незалежними від державних адміністрацій, господарських, громадських і політичних організацій і діють відповідно до положень, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Державні інспектори або контролери органів державного нагляду мають право:
- відвідувати в будь-який час підприємства, що контролюються, перевіряти стан охорони праці, знайомитися з документацією та отримувати інформацію і пояснення роботодавця з питань, що перевіряються тощо;
- видавати керівникам підприємств, керівним посадовим особам міністерств, комітетів, об'єднань підприємств та ін., відповідальним за охорону праці працівникам держадміністрацій приписи (розпорядження), обов'язкові для виконання про виявлені порушення і недоліки в галузі охорони праці і про строки їх усунення;
- призупиняти роботу підприємства або об'єкту, де виявлені небезпечні для життя та здоров'я працюючих порушення норм і правил охорони праці;
- притягати до адміністративної відповідальності працівників, винних у порушенні законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці;
- подавати позов до прокуратури для притягнення до кримінальної відповідальності винних у порушенні вимог охорони праці, що призвело до матеріальних збитків або завдало шкоди працюючим;
- надсилати роботодавцям або відповідальним посадовим особам подання про невідповідність окремих посадових осіб займаній посаді або про накладання на них стягнення за порушення вимог охорони праці.
Громадський контроль здійснюють професійні спілки та їх об'єднання через свої виборні органи і представників (контролерів), а в разі відсутності профспілки - громадські, уповноважені трудовим колективом (найманими працівниками), які мають право безперешкодно перевіряти стан охорони праці робочих місць, дільниць, цехів, відділів та інших підрозділів підприємств, інформувати роботодавця про виявлені недоліки і вносити пропозиції по усуненню виявлених порушень. Громадські уповноважені (контролери) повинні пройти навчання з питань охорони праці і трудового законодавства. Вони звільняються на час навчання від своїх безпосередніх трудових обов'язків із збереженням середньої заробітної плати, що зазначається в колективному договорі. Уповноважені трудових колективів (контролери) діють відповідно до Типового положення, затвердженого Держнаглядохоронпраці і погодженого з профспілками.
Представники профспілок, вибрані на загальних зборах профспілок підприємства мають право перевіряти стан охорони праці свого підприємства, подавати власнику звіт про виявлені порушення і вносити пропозиції щодо покращення умов праці, пожежної піски, соціального стану та ін. Вимагати від роботодавця виконання прийнятих програм, планів, заходів із питань охорони праці й пояснення по цим питанням.
Відомчий контроль здійснюють вищі органи керівництва підприємствами (міністерства, Державні комітети, об'єднання підприємств та ін.) та посадові особи держадміністрацій, що відповідають за охорону праці в регіоні. Ці організації та посадовіособи мають адміністративну владу, якою можуть скористатися в разі виявлення порушень законодавства, правил та норм з охорони праці.
Регіональний контрольздійснюють місцеві державні адміністрації та Ради народних депутатів через посадових осіб, відповідальних за охорону праці у певному регіоні.
Триступеневий адміністративно-громадський контроль за охороною праці на виробництві здійснюється за такою схемою:
1ступінь - протягом робочої зміни або робочого дня контролюється хоча б один раз кожне робоче місце. Контроль здійснює майстер, бригадир, начальник зміни, черговий інженер та громадський інспектор по охороні праці, обраний зборами трудового колективу цеху, дільниці тощо. Всі виявлені порушення усуваються, а ті, що не можливо виправити силами контролюючих, занотовуються в журнал 1 ступеню контролю і доповідаються вищому керівництву.
2ступінь - здійснюється контроль не рідше одного разу на тиждень кожного структурного підрозділу начальником цього структурного підрозділу (цеху, відділу, дільниці) і громадським інспектором трудового колективу або профспілки підприємства чи структурного підрозділу.
Недоліки або порушення вимог охорони праці, виявлені при 1 ступені контролю та 2 ступені контролю, ліквідуються, а за неможливості записуються в журнал 2 ступеню контролю і доповідаються вищому керівництву підприємства.
3 ступінь - здійснюється один раз на місяць (або в інший термін, визначений колективним договором) в обсязі кожного робочого місця всього підприємства керівництвом підприємства (роботодавцем, головним інженером, заступником головного інженера з охорони праці) і відділом охорони праці підприємства. До контролю залучаються громадські інспектори (контролери) з охорони праці підприємства або структурних підрозділів (уповноважені колективом найманих працівників підприємства або профспілкою). Контролюючі знайомляться з записами журналів 1 і 2 ступенів контролю по стану охорони праці, приймають рішення по усуненню недоліків і порушень, а випадки виявлених порушень, які неможливо оперативно усунути, заносять до журналу 3 ступеню контролю. Виявлені порушення обговорюються на технічних радах підприємства, де розробляються заходи по їх усуненню, що передбачають оперативні дії, або вносяться до поточних чи довгострокових планів розвитку та реконструкції підприємства або записуються до колективного договору.
Ефективність контролю залежить від кваліфікаційного рівня та професіоналізму контролюючих і відповідного метрологічного забезпечення, що містить методи та засоби (прилади) вимірювання параметрів шкідливих та небезпечних чинників виробництва, призначені для визначення безпеки промислового обладнання та технологічнихпроцесів.
1. 6. Відповідальність працівників за порушення законодавства та нормативних актів з охорони праці
Обов'язкова участь профспілки або членів трудових колективів будь-яких установ та закладів у створенні здорових і безпечних умов праці зумовлює необхідність системи стимулювання діяльності за сумлінність і покарання за невиконання вимог законодавства та нормативних документів з охорони праці.
На всіх промислових підприємствах України повинні діяти стандарти безпеки праці, що встановлюють систему показників, за якими підраховується стан охорони праці структурних підрозділів та підприємства в цілому, визначаються переможці, і здійснюється їх матеріальне заохочення. Види заохочення та суми премій визначають профспілки, трудові колективи та керівництво підприємства, про що занотовується в колективному договорі (угоді) або в трудовому договорі.
Порушення нормативних актів з охорони праці, створення перешкод для діяльності посадових осіб і органів державного нагляду, громадського та регіонального контролю передбачає покарання у вигляді штрафів, дисциплінарної, адміністративної та кримінальної відповідальності в залежності від виду та наслідків порушення.
Згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення (стаття 41. Порушення вимог законодавства про працю та охорону праці), порушення вимог законодавства про працю тягне за собою накладання штрафу. Так, за порушення правил безпеки юридичні чи фізичні особи, що використовують найману працю, сплачують штраф у розмірі до 5% від місячного фонду заробітної плати.
РОЗДІЛ 2.
ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ
Служба охорони праці об'єднання підприємств
Окрім служби охорони праці підприємства можуть створюватися служби охорони праці при корпораціях, концернах та інших об'єднаннях підприємств (надалі об'єднань), створених за галузевим принципом, яким делегуються функції служб охорони праці підприємств. Підпорядковуються ці служби безпосередньо керівнику об'єднання. Служба охорони праці об'єднання бере на себе виконання функцій управління, що викладенні в вищенаведених пунктах (1,2,3,8,10,11,13,18), а також деяких інших функцій більш широкого аспекту діяльності, ніж ті, що виконують служби охорони праці підприємства, наприклад: вивчення зарубіжного та вітчизняного досвіду організації охорони праці і впровадження його в об'єднанні, координація роботи міжгалузевих лабораторій охорони праці, контроль за діяльністю служб охорони праці підприємств та інші.
Служба охорони праці міністерства, державного комітету, концерну, корпорації та іншого об'єднання підприємств, створених за галузевим принципом
Ця служба створюється при міністерствах, державних комітетах та інших великих об'єднаннях підприємств, поєднаних на галузевій основідля здійснення методичного керівництва діяльністю підприємств, об'єднань галузі з питань охорони праці, підготовки матеріалів для щорічного підбиття підсумків роботи по створенню безпечних і нешкідливих умов праці, розгляду найважливіших питань охорони праці на засіданнях колегії, нарадах, семінарах тощо.
Служба здійснює координацію науково-дослідної і проектно-конструкторської роботи з питань охорони праці, розробляє комплексні заходи щодо поліпшення безпеки, гігієни праці та виробничого середовища. Ця служба виконує ще ряд функцій управління охороною праці, викладених у Типовому положенні про службу охорони праці.
Служба охорони праці обласних, міських та районних органів державної виконавчої влади
В апараті обласних, міських та районних органів державної виконавчої влади створюється служба охорони праці. Її основною функцією є опрацювання та внесення на затвердження органів державної виконавчої влади пропозицій щодо забезпечення реалізації державної політики з питань охорони праці в межах відповідної території. Формує за участю підприємств і профспілок регіональну програму заходів із поліпшення безпеки праці, гігієни праці виробничого середовища, що мають міжгалузеве значення. Надає підприємствам регіону оперативну інформацію про причини великих аварій, групових і смертельних нещасних випадків на виробництві. Здійснює на підприємствах (в першу чергу тих, що не мають вище-стоячої господарської організації) контроль за станом охорони праці, а також виконує інші управлінські і контрольні функції, передбачені Типовим положенням про службу охорони праці.
Відповідальність працівників служби охорони праці
Працівники служби охорони праці підприємств, об'єднань, міністерств, інших центральних та місцевих органів державної виконавчої влади несуть персональну відповідальність за :
а) невідповідність прийнятих ними рішень вимогам діючого
законодавства з охорони праці;
б) невиконання своїх функціональних обов'язків, передбачених
Положенням про службу охорони праці та посадовими інструкціями;
в) недостовірність та несвоєчасність підготовки статистичних
звітів з охорони праці;
г) низьку якість проведеного ними розслідування нещасних
випадків на виробництві.
Контрольні запитання
1. Для чого створюється служба охорони праці?
2. Які завдання вирішує служба охорони праці підприємства?
3. При якій чисельності працюючих в установах і організаціях створюється служба охорони праці?
4. Які функції управління розробляє й втілює служба охорони праці підприємства?
5. Що Ви знаєте про службу охорони праці об'єднання підприємств?
6. Які функції виконує служба охорони праці міністерства, державного комітету, концерну, корпорації та іншого об'єднання підприємств, створених за галузевим принципом?
7. Які функції покладено на службу охорони праці обласних, міських та районних органів державної виконавчої влади?
8. Як плануються й фінансуються роботи по охороні праці на підприємствах і в організаціях?
9. Які існують форми звіту підприємств і організацій з питань охорони праці?
РОЗДІЛ 3. НАВЧАННЯ ПРАЦІВНИКІВ З ПИТАНЬ ОХОРОНИ ПРАЦІ
РОЗДІЛ 4. ОЦІНКА СТАНУ ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ПІЛЬГИ І КОМПЕНСАЦІЯ ЗА НЕСПРИЯТЛИВІ УМОВИ ПРАЦІ
Контрольні запитання
1. За якими показниками можна оцінити стан охорони праці підприємства та його структурних підрозділів?
2. З яких частин складається узагальнений коефіцієнт поточної оцінки стану охорони праці структурного підрозділу підприємства?
3. Як розраховується коефіцієнт рівня правил охорони праці?
4. Що таке коефіцієнт технічної безпеки обладнання Кб?
5. Як розраховується коефіцієнт виконання планових робіт Квпр ?
6. Які пільги надаються працівникам за роботу, що не відповідає санітарним нормам?
7. В яких випадках працівникам виплачується компенсація за важкі та шкідливі умови праці?
8. Як впливає доплата до тарифної ставки працівника за важкі та шкідливі умови праці на економічні показники підприємства?
РОЗДІЛ 5. СОЦІАЛЬНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ ПИТАННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ
Таблиця 5.1.
Економічна оцінка заходів з охорони праці
Річна економія підприємства від поліпшення безпеки праці (табл. 5.2) складається з:
- економії від зменшення професійної захворюваності;
- економії від зменшення випадків травматизму;
- економії від зниження плинності кадрів;
- економії від скорочення пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах.
Таблиця 5.2.
РОЗДІЛ 6. ТРАВМАТИЗМ ТА ПРОФЕСІЙНІ ЗАХВОРЮВАННЯ. ЗАХОДИ ЩОДО ЇХ ЗАПОБІГАННЯ
ЧАСТИНА II.
Контрольні запитання
1. Поясніть актуальність для охороні праці знання небезпечних психофізіологічних та шкідливих виробничних чинників.
2. Охарактеризуйте працю як фізіологічний та психологічний процеси, які регулюють безпечну діяльність людини.
3. Яких навантажень і фізіологічних змін зазнає організм людини в процесі праці?
4. У чому полягає відмінність між фізичною та розумовою працею з точки зору порушень нормального фізіологічного функціонування організму?
5. Поясніть роль ЦНС в трудовій діяльності людини та її безпеці.
6. Що таке адаптація та гомеостаз, і як вони впливають на безпеку праці?
7. Поясніть значення фізіологічної, психічної, соціальної та професійної адаптації в процесі праці.
РОЗДІЛ 8. НЕБЕЗПЕЧНІ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ ТА ШКІДЛИВІ ВИРОБНИЧІ ЧИННИКИ
РОЗДІЛ 9. ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ
Контрольні запитання
1. Охарактеризуйте вплив індивідуальних якостей працівника на безпеку праці.
2. Значення мотивів у системі охорони праці.
3. Як створити психологічний настрій працівника на безпеку праці?
4. Як сприяє стимулювання на безпечну поведінку працівника?
5. Як впливає на безпеку праці навчання працівників з охорони праці?
6. Виховання як процес формування працеохоронного мислення.
7. Яке значення має пропаганда щодо охорони праці.
8. Яку роль відіграє трудовий колектив у створенні безпечних умов праці?
9. Як ви розумієте роль керівника-лідера у міжособистісних стосунках членів трудового колективу і створенні безпечних умов праці?
10. Які основні напрями мінімізації психофізіологічних чинників небезпек під час праці?
ЧАСТИНА III. ГІГІЄНА ПРАЦІ ТА ВИРОБНИЧА САНІТАРІЯ
Таблиця ІІІ.1.
Контрольні запитання
1. Назвіть умови, необхідні для нормальної трудової діяльності працівника.
2. Які санітарні норми на величину виробничих приміщень діють в Україні?
3. За якими санітарними показниками нормується забрудненість повітря робочої зони виробничого приміщення?
РОЗДІЛ 10. ПОВІТРЯ РОБОЧОЇ ЗОНИ
Гігієнічне нормування параметрів повітря робочої зони
Мікроклімат виробничих приміщень нормується в залежності від теплових характеристик виробничого приміщення, категорії робіт по важкості і періоду року. Основні нормативні документи, де наводяться норми мікроклімату, - це санітарні норми та стандарти безпеки праці.
Оптимальні мікрокліматичні умови - це такі параметри мікроклімату, які при тривалому і систематичному впливі на людину забезпечують нормальний тепловий стан організму без напруги і порушення механізмів терморегуляції.
Вони створюють відчуття теплового комфорту і забезпечують передумови для високого рівня працездатності. Нормуються в залежності від категорії робіт по важкості (табл. 10.1) та періоду року (табл. 10.2).
Контрольні запитання
1. За якими параметрами визначаються метеорологічні умови виробничих приміщень?
2. Що Ви знаєте про терморегуляцію організму людини?
3. За якими показниками визначаються норми мікроклімату?
4. Як класифікуються роботи за важкістю та енергозатратами?
5. В яких випадках мікроклімат нормується за оптимальними нормами, а в яких випадках за допустимими?
6. Які прилади застосовують для практичного визначення параметрів мікроклімату?
7. Які методи визначення відносної вологості Ви знаєте?
8. Які заходи застосовуються для нормалізації мікроклімату?
Таблиця 11.1.
Таблиця 11.2.
РОЗДІЛ 12. ОСВІТЛЕННЯ ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ
Таблиця 12.2. Значення коефіцієнта світлового клімату, т
Пояс світлового клімату | ||||
Коефіцієнт світлового клімату | 1,2 | 1,1 | 0,9 | 0,8 |
Боротьба з аеродинамічним та гідродинамічним шумом
Для поглинання аеродинамічних та гідродинамічних шумів застосовують такі типи глушників: активні й реактивні. Активні глушники застосовують у вигляді облицювальних матеріалів зсередини повітро- та рідинопроводів, які поглинають імпульсні коливання повітря та рідин, що виникають при їх турбулентній течії. Реактивні глушники налаштовуються на найбільш інтенсивну складову шуму за частотою шляхом розрахунку та розміщення елементів глушника, які відбивають енергію. При цьому досягяється зниження шуму на 20-30 дБ. Для отримання ефективного зниження шуму в широкому діапазоні частот застосовують комбіновані глушники.
Боротьба з електромагнітним шумом
Електромагнітний шум виникає при взаємодії феромагнітних мас і змінних магнітних полів. Цей шум характерний для обладнання із електроприводом. Зниження шуму електромагнітного походження досягається шляхом конструктивних змін в електричних машинах.
РОЗДІЛ 14. ІОНІЗУЮЧЕ ВИПРОМІНЮВАННЯ
Контакт з іонізуючим випромінюванням являє собою серйозну небезпеку для життя та здоров'я людини.
Однак при виконанні певних технічних та організаційних заходів цей вплив можна звести до безпечного.
Енергію частинок іонізуючого випромінювання вимірюють у позасистемних одиницях електрон-вольтах, еВ. 1 еВ = 1,6·10-19джоуля (Дж).
Таблиця 14.1.
ГДД та МД для трьох груп органів
Групи критичних органів | Гранично допустима доза для категорії А, бер/рік | Межа дози для категорії Б, бер/рік |
І група - все тіло, гонади, червоний кістковий мозок | 0,5 | |
II група - м'язи, печінка, легені, селезінка, нирки та інші | 1,5 | |
III група - шкіра, кістки, гомілки, стопи |
У табл. 14.2 наведені норми радіаційної безпеки (НРБ) у берах за рік, тиждень, день для категорії осіб А, Б, В.
Таблиця 14.2.
Норми радіаційної безпеки
Категорія осіб | День, мбер | Тиждень, мбер | Рік, Бер |
А | |||
Б | 0,5 | ||
В | Не вище, ніж для категорії Б |
Допустима разова доза опромінення для чоловіків становить 2,3 бер. а для жінок - 1,3 бер.
Контрольні запитання
1. Яка природа та види іонізуючих випромінювань?
2. У чому полягає небезпека іонізуючого випромінювання?
3. Охарактеризуйте проникаючу здатність іонізуючих випромінювань.
4. Які можливі біологічні порушення організму людини в залежності від поглинутої дози?
5. Яка система дозових меж наведена в НРБУ-97?
6. Які Ви знаєте засоби та заходи захисту від зовнішнього опромінення?
РОЗДІЛ 15. ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ ПОЛЯ ТА ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ ВИПРОМІНЮВАННЯ
Таблиця 15.1.
Дія електромагнітного випромінювання на організм людини, його нормування
Електромагнітні поля негативно впливають на організм людини, яка безпосередньо працює з джерелом випромінювання, а також на населення, яке мешкає поблизу джерел випромінювання.
Встановлено, що переважна частина населення знаходиться в умовах підвищеної активності ЕМП. Можна вважати, що в діапазоні промислових частот (у тому числі 50 Гц) допустимо розглядати пилив на біологічний об'єкт електричної і магнітної складової поля роздільно (нарізно). В будь-якій точці ЕМП промислової частоти, енергія магнітної складової поля, яка поглинається тілом людини майже в 50 разів менша від енергії електричної складової цього поля, що поглинається тілом. Це дає змогу зробити висновок, що в діапазоні промислових частот дією магнітної складової поля на біологічний об'єкт можна знехтувати, а негативний вплив на організм обумовлений електричною складовою поля.
Ступінь впливу електромагнітних випромінювань на організм людини взагалі залежить від діапазону частот, тривалості опромінення, характеру опромінення, режиму опромінення, розмірів поверхні тіла, яке опромінюється, та індивідуальних особливостей організму.
У результаті дії ЕМП на людину можливі гострі та хронічні Форми порушення фізіологічних функцій організму. Ці порушення виникають в результаті дії електричної складової ЕМП на нервову систему, а також на структуру кори головного та спинного Мозку, серцево-судинної системи.
У більшості випадків такі зміни в діяльності нервової та серцево-судинної системи мають зворотній характер, але в результаті тривалої дії вони накопичуються, підсилюються з плином часу, але, як правило, зменшуються та зникають при виключенні впливу та поліпшенні умов праці. Тривалий та інтенсивний вплив ЕМП призводить до стійких порушень та захворювань.
Отже, електромагнітне випромінювання як хвороботворний чинник слід розглядати на підставі клінічних та експериментальних матеріалів. Сумісну дію цих випромінювань широкого діапазону можна класифікувати як окрему радіохвильову хворобу. Тяжкість її наслідків знаходиться у прямій залежності від напруженості ЕМП, тривалості впливу, фізичних особливостей різних діапазонів частот, умов зовнішнього середовища, а також від функціонального стану організму, його стійкості до впливу різних чинників можливостей адаптації.
Поряд із радіохвильовою хворобою (як специфічним результатом дії ЕМП) спостерігається збільшення загальних захворювань, а також захворювання органів дихання, травлення тощо. Це відбувається також і за дуже малої інтенсивності ЕМП, що незначно перевищує гігієнічні нормативи. Ймовірно, що причиною тут є порушення нервово-психічної діяльності як головної у керуванні всіма функціями організму.
У результаті дії на організм людини електромагнітних випромінювань в діапазоні 30 кГц - 300 МГц спостерігається: загальна слабкість, підвищена втома, сонливість, порушення сну, головний біль та біль в ділянці серця. З'являється роздратованість, втрачається увага, сповільнюються рухово-мовні реакції. Виникає ряд симптомів, які свідчать про порушення роботи окремих органів - шлунку, печінки, підшлункової залози. Погіршуються харчові та статеві рефлекси, діяльність серцево-судинної системи, фіксуються зміни показників білкового та вуглеводневого обміну, змінюється склад крові, зафіксовані зміни на рівні клітин.
При систематичній дії ЕМП високої та надвисокої частоти на організм людини спостерігається підвищення кров'яного тиску, трофічні явища (випадіння волосся, ламкість нігтів). ЕМП викликають зміну поляризації молекул та атомів, які є складовою частиною клітин, в результаті чого виникає небезпечний нагрів. Надмірне тепло може нанести шкоду як окремим органам, так і всьому організму людини. Професійні захворювання виникають у працівників при тривалому та інтенсивному опроміненні.
Вплив випромінювань надвисокої частоти (НВЧ) на організм людини привертає увагу великої кількості дослідників і відображається у численних наукових доповідях і публікаціях. В одній із них наведено відомості про клінічні прояви дії НВЧ залежно від інтенсивності опромінення. При інтенсивності близько 20 мкВт/см2 спостерігається зменшення частоти пульсу, зниження артеріального тиску, тобто явна реакція на опромінення. Вона сильніша й може навіть виражатися у підвищенні температури шкіри в осіб, які раніше потрапляли під дію опромінення.
Із ростом інтенсивності відбуваються електрокардіографічні зміни, при хронічному впливі - тенденція до гіпотонії, до змін у нервовій системі. Потім спостерігається прискорення пульсу, коливання об'єму крові.
При інтенсивності 6 мВт/см2 помічені зміни у статевих залозах,у складі крові, помутніння кришталика. Далі - зміни у здатності крові зсідатися, умовно-рефлекторній діяльності, вплив на клітини печінки, зміни у корі головного мозку. Потім - підвищення кров'яного тиску, розрив капілярів і крововиливи у легені та печінку.
Випромінювання інтенсивністю до 100 мВт/см2 викликають стійку гіпотонію, стійкі зміни серцево-судинної системи, двосторонню катаракту. Подальше опромінення помітно впливає на тканини, викликає больові почуття. Якщо інтенсивність перевищує 1 Вт/см2, це спричинює дуже швидку втрату зору, що є одним із серйознихефектів дії НВЧ на організм людини. На більш низьких частотах такі ефекти не відбуваються, і тому їх треба вважати специфічними для НВЧ діапазону. Ступінь пошкодження залежить, в основному, від інтенсивності та тривалості опромінення.
Гостре НВЧ опромінення викликає відразу сльозотечу, дратівливість, звуження зіниці. Після короткого (1-2 доби) прихованого періоду спостерігається погіршення зору, що посилюється під час повторного опромінення і свідчить про кумулятивний характер пошкоджень. Спостереження за людьми доводять існування механізму відбудови пошкоджених клітин, який вимагає довго часу (10-20 діб). Зі зростанням часу та інтенсивності впливу пошкодження набувають незворотного характеру.
У разі прямого впливу на око випромінювання відбувається пошкодження рогівки. Але серед усіх тканин ока найбільшу чутливість в діапазоні 1 ...10 ГГц має кришталик. Сильні пошкодження кришталика зумовлені тепловим впливом НВЧ (при щільності понад 100 мВт/см2). За малої інтенсивності помутніння спостерігаються тільки у задній ділянці, за великої - по всьому об'єму кришталика.
Катароутворення пояснюється не тільки тепловою дією, воно залежить також від ряду інших не повністю встановлених чинників. Значну роль можуть відігравати концентрація поля у середовищах з окремими діелектричними властивостями та об'ємні резонансні ефекти.
На початку 60-х років у науково-технічній літературі з'явилися перші відомості про те, що люди, опромінені імпульсом НВЧ коливань, можуть постійно чути якийсь звук. Залежно від тривалості та частоти повторень імпульсів цей звук сприймається як щебет, цвірінчання чи дзюркіт у деякій точці всередині чи ззаду голови. Це явище викликало інтерес вчених, які розпочали систематичні дослідження на людях та тваринах. Під час дослідів люди повідомляли про свої відчуття.
Для попередження професійних захворювань, які виникають в результаті тривало дії електромагнітних випромінювань, встановлені гранично допустимі рівні електромагнітних випромінювань. Відповідно до ГОСТ 12.1.006-84 "ССБТ. Электромагнитное поле радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведенню контроля" наведені у табл. 15.2.
Таблиця 15.2
Таблиця 15.3.
Безпечні рівні випромінювань
Рівні електромагнітних випромінювань моніторів, які вважаються безпечними для здоров'я користувачів, регламентуються нормами МРR II 1990:10 Шведського національного комітету по вимірюванням та дослідженням, які вважаються базовими, а також більш жорсткими нормами ТСО 92,95 Шведської конференції профспілок. Це ілюструє таблиця 15.4. Норми на рівні ЕМВ стали законом для багатьох провідних фірм, які виготовляють монітори.
Контрольні запитання
1. Яка номенклатура діапазонів частот електромагнітних випромінювань?
2. У чому полягає небезпека для організму людини електромагнітних випромінювань?
3. Від чого залежить ступінь впливу електромагнітних випромінювань на організм людини?
4. Які існують заходи та засоби захисту від електромагнітних випромінювань?
5. Які стандарти регламентують безпечні для організму людини рівні випромінювань комп'ютерів?
ВИПРОМІНЮВАННЯ ОПТИЧНОГО ДІАПАЗОНУ
У промисловості і побуті набули масового застосування прилади та обладнання, робота яких пов'язана з використанням або утворенням в процесі роботи електромагнітних випромінювань оптичного діапазону, до яких належать електромагнітні коливання з довжиною хвиль від 0,2 мкм до 1000 мкм (рис. 16.1).
Рис. 16.1. Розподіл довжин хвиль оптичного діапазону
Залежно від довжини хвилі ці випромінювання поділяються на:
- випромінювання видимого діапазону;
- інфрачервоні;
- ультрафіолетові;
- лазерні.
Робота персоналу, який обслуговує таке обладнання, а також людей, які знаходяться поблизу нього, пов'язана з дією випромінювань оптичного діапазону на організм людини та потребує рекомендацій щодо захисту від них.
Таблиця 16.1
Допустима густина потоку енергії
Ділянка випромінювання | Довжина хвилі, нм | Допустима густина потоку енергії, Вт/м2 |
А | 380...315 | |
В | 315...280 | 0,05 |
С | 280...200 | 0,001 |
До заходів захисту від УФВ належать конструкторські та технологічні рішення, які або усувають генерацію УФВ, або знижують його рівень. Застосовується екранування джерел УФВ. Екрани можуть бути хімічними (хімічні речовини, які містять інгредієнти. що поглинають УФВ) і фізичними (перепони, віддзеркалюючі або поглинаючі промені). Ефективним засобом захисту від дії УФВ » одяг, виготовлений із спеціальних тканин, що затримують УФВ (наприклад, із попліну, бавовни). Для захисту очей використовуютьокуляри із захисним склом. Руки захищають рукавицями.
Лазерне випромінювання
Більш широкого застосування в промисловості, науці і медицині знаходять оптичні квантові генератори (ОКГ) - лазери.
Лазери використовують при дефектоскопії матеріалів, в радіоелектронній промисловості, в будівництві, при обробці твердих і надтвердих матеріалів. За їх допомогою здійснюється багатоканальний зв'язок на великих відстанях, лазерна локація, дальнометрія, швидке опрацювання інформації.
Лазер - це генератор електромагнітних випромінювань оптичного діапазону, робота якого полягає у використанні вимушених випромінювань.
Принцип дії лазера базується на властивості атома (складної квантової системи) випромінювати фотони при переході із збудженого стану в основний (з меншою енергією).
Головною особливістю лазерного випромінювання є його гостра направленість, що дозволяє на великій відстані від джерела отримати точку світла майже незмінних розмірів.
За характером генерації електромагнітних хвиль лазери діляться на імпульсні (тривалість випромінювання до 0,25 с) і лазери безперервної дії (тривалість випромінювання від 0,25 с і більше).
Лазер генерує електромагнітне випромінювання з довжиною хвилі від 0,2 до 1000 мкм. Цей діапазон, із точки зору біологічної дії, поділяється на три ділянки:
- ультрафіолетову (від 0,2 до 0,38 мкм);
- видиму (від 0,38 до 0,78 мкм);
- ближню інфрачервону (від 1,4 до 1000 мкм).
У зв'язку з малою довжиною хвилі лазерне випромінювання може бути сфокусоване оптичними системами невеликих геометричних розмірів (розміри обмежені дифракцією), завдяки чому на малій площі досягається велика густина енергії випромінювання.
Дія лазерного випромінювання на організм людини має складний характер і обумовлена як безпосередньою дією лазерного випромінювання на тканину, так і вторинними явищами, які обумовлені змінами в організмі внаслідок опромінення. Розрізняють термічну і біологічну дію лазерного випромінювання на тканини, що може призвести до теплової, ударної дії світлового тиску, електрострикції (механічні коливання під дією електричної складової електромагнітного поля), перебудови внутрішньоклітинних структур та інше.
Вражаюча дія лазерного променя залежить від потужності, довжини хвилі випромінювання, тривалості імпульсу, частоти повторення імпульсів, часу взаємодії, біологічних та фізико-хімічних особливостей опромінюваних тканин та органів.
Термічна дія випромінювання лазерів безперервної дії має багато спільного із звичайним нагріванням. При помірній інтенсивності випромінювання на шкірі можуть з'явитися видимі зміни (порушення пігментації, почервоніння) з досить чіткими межами ураженої ділянки, а при інтенсивності випромінювання понад 100 Дж виникає кратероподібний отвір внаслідок руйнування та випарювання клітинних структур.
Загалом, шкіряний покрив, який сприймає більшу частину енергії лазерного випромінювання, значною мірою захищає організм людини від серйозних внутрішніх ушкоджень. Але є відомості, що опромінення окремих ділянок шкіри викликає порушення у різних системах організму, особливо нервовій та серцево-судинній.
При великій інтенсивності і дуже малій тривалості імпульсів спостерігається біологічна дія лазерного випромінювання, обумовлена процесами, які виникають внаслідок вибіркового поглинання тканинами електромагнітної енергії, а також електричними і фотоелектричними ефектами. Тому, при відносно слабких ушкодженнях шкіри може виникати ураження внутрішніх тканин - набряки, крововиливи, змертвіння тканин, згортання крові. Результатом лазерного опромінення, навіть дуже малих доз, можуть бути такі явища, як нестійкість артеріального тиску, порушення серцевого ритму, втома, роздратування, головний біль, підвищена збудженість, порушення сну. Звичайно, такі порушення зворотні і зникають після відпочинку.
Особливо чутливі до дії лазерного випромінювання очі людини. Ураження очей виникає від влучення як прямого, так і відбитого променя лазера, навіть якщо поверхня відбиття не є дзеркальною. Характер ураження залежить від довжини хвилі. Найсерйознішу небезпеку становить випромінювання УФ діапазону, яке може при звести до зміни структури білка (коагуляція) рогівки та опіку слизової оболонки, що викликає повну сліпоту. Випромінювання видимого діапазону впливає на клітини сітківки, внаслідок чого на стає тимчасова сліпота або втрата зору від опіку з наступною по явою рубцевих ран. Випромінювання ІЧ діапазону, яке поглинається райдужною оболонкою, кришталиком та скловидним тілом, більш-менш безпечне, але також може спричинити сліпоту.
Внаслідок лазерного опромінення у біологічних тканинах організму можуть виникати вільні радикали, які активно взаємодіють з органічними молекулами та порушують нормальний хід процесів обміну на клітинному рівні. Наслідком цього є загальне погіршення стану здоров'я.
Під лазерною безпекою розуміється сукупність організаційних, технічних і санітарно-гігієнічних заходів, які забезпечують безпеку умов праці персоналу при використанні лазерів.
Прийняття тих або інших заходів лазерної безпеки залежить, перш за все, від класу лазера (табл. 16.2).
Клас небезпеки лазера встановлюється підприємством, яке його виготовляє.
Таблиця 16.2.
Небезпека випромінювань лазерів в залежності від їх класу
Клас лазера | Небезпека вихідного випромінювання лазера |
Не є небезпечним для очей та шкіри | |
Становить небезпеку при опроміненні очей прямим або віддзеркаленим випромінюванням | |
Становить небезпеку при опроміненні очей прямим, віддзеркаленим, а також дифузно віддзеркаленим випромінюванням на відстані 10 см від дифузно віддзеркалюючої поверхні та при опроміненні шкіри прямим або віддзеркальним випромінюванням | |
Становить небезпеку при опроміненні шкіри дифузно віддзеркаленим випромінюванням на відстані 10 см від цієї поверхні |
Усі лазери повинні бути марковані знаком лазерної небезпеки.
Установка лазерів дозволяється тільки у спеціально обладнаних приміщеннях. На дверях приміщення, де знаходяться лазери 2, З, 4 класів, повинні бути нанесені знаки лазерної небезпеки.
Лазери 4 класу повинні бути розташовані у окремих приміщеннях. Велике значення має стан приміщення всередині. Всі предмети за винятком спеціального устаткування, не повинні мати дзеркальної поверхні.
Розташовувати устаткування потрібно так, щоб воно стояло вільно.Для лазерів 2, 3, 4 класів на лицьовій стороні пультів і панелейуправління необхідно залишати вільний простір шириною 1,5м- при однорядовому розташуванні лазерів, і шириною не менше 2м- при дворядовому. Із задніх та бокових сторін лазерів потрібно залишати відстань не менше 1 м.
Керування лазерами 4 класу повинно бути дистанційним, а двері приміщення, де вони знаходяться, мати блокування.
При використанні лазерів 2 та 3 класів необхідно запобігати попаданню випромінювання на робочі місця. Повинні бути передбачені огородження лазерно шкідливої зони, або екранування пучка випромінювання. Для екранів та огорож потрібно вибирати вогнестійкі матеріали, які мають найменший коефіцієнт відбиття на довжину хвилі генерації лазера. Ці матеріали не повинні виділяти токсичні речовини при дії на них лазерного випромінювання.
При експлуатації лазерів 2, 3, 4 класів треба здійснювати періодичний дозиметричний контроль (не менше одного разу на рік), а також додатково в наступних випадках: при надходженні в експлуатацію нових лазерів 2-4 класів, при зміні конструкції засобів захисту, при організації нових робочих місць.
Контрольні запитання
1. У чому полягає шкідлива дія інфрачервоного випромінювання на органом людини?
2. Які існують способи захисту від інфрачервоного випромінювання?
3. Охарактеризуйте вплив ультрафіолетового випромінювання на організм людини.
4. Які існують заходи захисту від УФВ?
5. Який вплив на організм людини здійснює лазерне випромінювання?
6. Які заходи безпеки необхідно передбачити при експлуатації лазерів?
Гігієнічні вимоги до параметрів виробничого середовища приміщень з ВДТ
Гігієнічні вимоги до параметрів виробничого середовища включають вимоги до параметрів мікроклімату, освітлення, шуму і вібрації, рівнів електромагнітного та іонізуючого випромінювання.
У виробничих приміщеннях на робочих місцях з ВДТ мають забезпечуватись оптимальні значення параметрів мікроклімату: температури, відносної вологості й рухливості повітря (ГОСТ 12.1.005-88, СН 4088-86) (табл. 17.1).
Контрольні запитання
1. Роль комп'ютеризації у сучасному розвитку суспільства та її вплив на користувачів ПК.
2. Якими нормативними документами регламентується безпека праці користувачів ПК?
3. Які санітарно-гігієнічні вимоги висуваються до приміщень, де експлуатуються ПК?
4. Охарактеризуйте основні санітарно-гігієнічні вимоги до параметрів виробничого середовища приміщень з ВДТ?
5. Які гігієнічні вимоги висуваються до обладнання робочих місць з ВДТ?
6. Основні вимоги до режимів праці та відпочинку при роботі з ВДТ?
7. Які вимоги ставляться до проведення профілактичних медичних оглядів користувачів ВДТ?
8. Який порядок проведення сеансу психофізіологічного розвантаження?
ЧАСТИНА IV. БЕЗПЕКА ПРОЦЕСІВ ПРАЦІ
РОЗДІЛ 18. ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА
Основні визначення і актуальність проблеми електробезпеки
Таблиця 18.1.
Основні електрозахисні засоби для роботи в електроустановках
До 1000 В включно | Понад 1000 В |
Ізолюючі штанги Ізолюючі кліщі Електровимірювальні кліщі Покажчики напруги Діелектричні рукавички Інструмент з ізолюючим покриттям | Ізолюючі штанги всіх видів Ізолюючі кліщі Електровимірювальні кліщі Покажчики напруги Пристрої для створення безпечних умов праці під час проведення випробувань і вимірювань в електроустановках (покажчики напруги для фазування, покажчики пошкодження кабелів та ін.) |
Таблиця 18.2
Таблиця 18.3.
Таблиця 18.4.
РОЗДІЛ 19. СИСТЕМИ, ЩО ПРАЦЮЮТЬ ПІД ТИСКОМ. ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ
Посудини, що працюють під тиском - це герметично закриті ємкості, які призначені для ведення хімічних, теплових та інших технологічних процесів, а також для зберігання і перевезення газоподібних, рідких та інших речовин, що знаходяться під надлишковим тиском. До них належать парові та водогрійні котли; компресори; холодильні установки; стаціонарні посудини; балони і газгольдери; трубопроводи пари, газу та гарячої води.
Небезпека при експлуатації полягає у можливому раптовому вибуху великої потужності за рахунок вивільнення енергії адіабатичного розширення пари або газу. Так, при вибуху посудини, яка знаходиться під тиском 1 МПа, при її об'ємі 1 м3, вивільняється енергія близько 10 МВт. При цьому руйнуються технологічні конструкції, що часто супроводжується важкими травмами.
Класифікація, реєстрація та технічне опосвідчення посудин, що працюють під тиском
Посудини, що працюють під тиском, належать до обладнання підвищеної небезпеки. Залежно від умов роботи посудини поділяються на дві групи.
Таблиця 19.1.
Таблиця 19.2.
Таблиця 193.
Контрольні запитання
1. Яке обладнання належить до посудин, що працюють під тиском?
2. Які два види опосвідчення передбачені для посудин, що працюють під тиском?
3. Як класифікуються посудини, що працюють під тиском? Їх реєстрація та технічне опосвідчення.
4. Як проводять гідравлічне випробовування посудин, що працюють під тиском?
5. На які класи поділяються трубопроводи пари та гарячої води? Їх технічне опосвідчення.
6. Які правила безпеки при експлуатації парових котлів?
7. Правила безпеки при експлуатації компресорних та холодильних установок.
8. Правила безпеки при експлуатації стаціонарного обладнання, що працює під тиском.
9. Заходи безпеки при експлуатації балонів.
10. Правила безпеки при резервуарному зберіганні газів.
11. Безпека при експлуатації газового господарства.
ЧАСТИНА V. ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА
РОЗДІЛ 21. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ТА СКЛАДОВІ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ
Складові та загальна схема забезпечення пожежної безпеки
Системи пожежної безпеки- це комплекс організаційних заходів і технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежі та збитків від неї.
Відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 пожежна безпека об'єкта повинна забезпечуватися системою запобігання пожежі, системою протипожежного захисту і системою організаційно-технічних заходів.
Системи пожежної безпеки мають запобігти виникненню пожежі і впливу на людей небезпечних факторів пожежі на необхідному рівні. Потрібний рівень пожежної безпеки людей за допомогою вказаних систем, згідно з ГОСТ 12.1.004-91, не повинен бути меншим за 0,999999 відвернення впливу на кожну людину, а допустимий рівень пожежної небезпеки для людей не може перевищувати 10-6 впливу небезпечних факторів пожежі, що перевищують граничнодопустимі значення на рік в розрахунку на кожну людину.
Об'єкти, пожежі на яких можуть привести до загибелі або масового ураження людей небезпечними факторами пожежі та їх вторинними проявами, а також до значного пошкодження матеріальних цінностей, повинні мати системи пожежної безпеки, що забезпечують мінімально можливу імовірність виникнення пожежі. Конкретні значення такої імовірності визначаються проектувальниками та технологами.
Метою пожежної безпеки об'єкта є попередження виникнення пожежі на визначеному чинними нормативами рівні, а у випадку виникнення пожежі - обмеження її розповсюдження, своєчасне виявлення, гасіння пожежі, захист людей і матеріальних цінностей.
Основними вихідними даними при розробці комплексу технічних і організаційних рішень щодо забезпечення потрібного рівня пожежної безпеки в кожному конкретному випадку є чинна законодавча і нормативно-технічна база з питань пожежної безпеки, вибухопожежонебезпечні властивості матеріалів і речовин, що застосовуються у виробничому циклі, кількість вибухопожежонебезпечних матеріалів і речовин і особливості виробництва. На основі цих вихідних даних визначаються такі критерії вибухопожежонебезпеки об'єкта, як категорії приміщень і будівель за вибуховою і пожежною небезпекою, а також класи вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зон. Саме залежно від категорії приміщень та будівель і класу зон за вибуховою і пожежною небезпекою, відповідно до вимог чинних нормативів, розробляються технічні і організаційні заходи і засоби забезпечення вибухопожежної безпеки об'єкта.
Згідно викладеному вище на рис. 21.1, для більшої наочності у вигляді блок-схеми приведена загальна послідовність вирішення питань щодо забезпечення пожежної безпеки об'єкта. Характеристика окремих елементів цієї схеми і їх змістовне наповнення більш детально розглядаються далі.
Рис. 21.1. Блок-схема забезпечення пожежної безпеки об'єкта
21.3. Законодавча і нормативно-правова база пожежної безпеки (блок 1 рис. 21.1)
РОЗДІЛ 22. ПОЖЕЖОВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНІ ВЛАСТИВОСТІ РЕЧОВИН І МАТЕРІАЛІВ
Таблиця 22.1.
Контрольні запитання
1. Що таке горіння та види горіння за швидкістю його розповсюдження?
2. Які класи пожеж виділяють чинні нормативи?
3. Класифікація матеріалів і речовин за схильністю до загоряння.
4. Особливості горіння твердих речовин і матеріалів, пилу, рідин та газів.
5. Якими основними показниками оцінюється пожежовибухонебезпека речовин різного агрегатного стану?
6. Що таке температура спалаху, займання та самозаймання для твердих речовин, рідин, пило- та газоповітряних сумішей?
7. Що таке НКМПП і ВКМПП та значення цих показників щодо попередження вибухів та пожеж?
8. Як класифікуються спалимі рідини за температурою спалаху, ЛЗР і ГР?
9. Як класифікуються пилоповітряні суміші за вибуховою і пожежною небезпекою?
10. Види самозагоряння речовин і матеріалів, їх природа, необхідні умови для самозагорання та профілактика самозагорянь.
Категорія Г
Негорючі речовини та матеріали в гарячому, розжареному або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променистого тепла, іскор, полум'я; горючі гази, спалимі рідини, тверді речовини, які спалюються або утилізуються як паливо.
Контрольні запитання
1. Які категорії приміщень за вибуховою і пожежною небезпекою виділяють чинні нормативи?
2. Як визначається категорія приміщень за вибуховою і пожежною небезпекою?
3. Які вимоги пожежної безпеки залежать від категорії приміщень за пожежною і вибуховою небезпекою?
4. Класи пожежонебезпечних зон в приміщеннях і за їх межами.
5. Класи вибухонебезпечних зон в приміщеннях і за їх межами.
6. Які питання забезпечення пожежної і вибухової безпеки вирішуються залежно від класу зон за вибуховою і пожежною небезпекою?
ЧАСТИНА VI.
ПЕРША ДОЛІКАРСЬКА ДОПОМОГА ПРИ НЕЩАСНИХ ВИПАДКАХ
Таблиця 25.1.
Таблиця 25.2.
Надання долікарської допомоги при опіках та відмороженні
Опіки шкіри
Опіки виникають внаслідок впливу високої температури (термічні опіки), міцних кислот і лугів (хімічні опіки), а також під дією ультрафіолетового й інших видів опромінення (променеві опіки). У мирний час найбільш поширені термічні опіки, які отримуються в результаті побутової необережності (обварювання окропом), пожеж; рідко - внаслідок виробничих травм через недотримання техніки безпеки. Найбільш типовими променевими опіками є сонячні. Опіки, як бойові травми, можуть бути обумовлені застосуванням запалювальних сумішей, а також ядерної зброї, світлове випромінювання якої викликає опіки шкіри і поразку органів зору.
Контрольні запитання
1. Якими принципами необхідно керуватися при наданні першої медичної долікарської допомоги ?
2. Які існують способи проведення штучного дихання за його відсутності ?
3. Який порядок дій по відновленню серцевої діяльності ?
4. Охарактеризуйте такі стани людини як "непритомність" та "шок".
5. Які ознаки термічних опіків?
6. Порядок надання невідкладної допомоги при термічних опіках.
7. Які особливості хімічних опіків шкіри?
8. Яку допомогу необхідно надавати при відмороженні?
РОЗДІЛ 26. ДОПОМОГА ПРИ ІНШИХ ВИДАХ ТРАВМ ТА НЕЩАСНИХ ВИПАДКАХ
Контрольні запитання
1. Який порядок надання першої допомоги при утопленні?
2. Що необхідно знати та який порядок дій при наданні допомоги ураженим блискавкою?
3. Які ознаки ураження людини електричним струмом?
4. Як необхідно діяти при наданні допомоги потерпілому від дії електричного струму?
5. Охарактеризуйте симптоми сонячного удару.
6. Який порядок надання допомоги потерпілому від сонячного удару?
7. Які характерні ознаки теплового удару?
8. Який порядок дій при наданні допомоги потерпілому від теплового удару?
Серія «Вища освіта в Україні» Заснована в 1999 р.
Навчальне видання
ГАНДЗЮК Михайло Петрович,
ЖЕЛІБО Євген Петрович,
ХАЛІМОВСЬКИЙ Модест Олександрович
– Конец работы –
Используемые теги: основи, охор, праці0.069
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Основи ОХОРОНИ ПРАЦІ
Если этот материал оказался полезным для Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Твитнуть |
Новости и инфо для студентов