Вібрація

Вібрація характеризується частотою коливань (Гц), амплітудою (А), зміщенням точки коливання від положення рівноваги (мм), коливальною або віброшвидкістю (V, м/с) та віброприскоренням (а, м/с²).

Залежно від способу передачі вібрації тілу людини розрізняють:

- локальну (місцеву), що передається людині через руки;

- загальну, що передається на тіло людини через опорні поверхні тіла.

Загальна вібрація поділяється на:

- транспортну, яка передається людині, яка знаходиться на транспортному засобі, що рухається;

- транспортно-технологічну, яка передається оператору машини з обмеженим переміщенням, яке здійснюється по спеціально підготовленим поверхням виробничих приміщень або промислових площадок;

- технологічну, яка передається від стаціонарних машин на робочі місця, що не мають джерела вібрації, через підлогу, фундаменти або робочі площадки, де працює оператор.

Частота гармонійного коливального руху (/) визначається за формулою:

(Гц),

де n – число обертів за хвилину.

Віброшвидкість (V) розраховується за виразом:

(м/с),

де А – амплітуда коливань (м);

ω – колова частота (1/с²).

Віброприскорення (а) розраховується за виразом:

(м/с²).

Дія вібрації на людину оцінюється рівнем вібрації, виміряної логарифмічними одиницями – дБ через рівні віброшвидкості:

(дБ),

або через віброприскорення:

(дБ),

де V_о = 5·10^-8м/с, а_о= 3·10^-4м/с - граничні (порогові) значення віброшвидкості та віброприскорення.

Норми загальної технологічної та локальної вібрації для восьмигодинної робочої зміни приведені на графіках (рис. 13.2).

Рис. 13.2. Гігієнічні норми вібрації: а - загальна технологічна, б - локальна

Довготривалий вплив на людину загальної вібрації призводить до розладу вестибулярного апарату, центральної та вегетативної нервових систем, захворювання органів травлення, а також серцево-судинної системи.

Місцева вібрація викликає порушення периферійного кровообігу і нервової системи та м'язово-суглобного апарату. Тривала дія локальних вібрацій часто призводить до вібраційної хвороби з незворотними змінами в цих системах. Одночасна дія підвищеного шуму та вібрації, охолодження всього організму або кінцівок поглиблюють захворювання. Профілактика впливу вібрацій на організм людини включає ряд заходів технічного, санітарно-гігієнічного та лікувального характеру. Найкращим захистом є дотримання нормативних параметрів інтенсивності вібрації.

Допустимі рівні вібрації передбачають допустимі значення коливальної швидкості, що передається на руки безпосереднім контактом із вібруючою поверхнею. Ці норми у вигляді графічного спектра наведені на рис. 13.2, б.

Середньогеометричні частоти октавних смуг частот вібрацій стандартизовані і становлять: 1, 2, 4, 8, 16, 32, 63, 125, 250, 500, 1000, 2000 Гц.