У попередніх розділах, розглядаючи наскрізний приклад, ми зробили припущення про лінійну залежність рентабельності витрат (Р) від енергоозброєності праці (Е) і коефіцієнта постійності складу промислово – виробничного персоналу (К):
Р = о +1Е + 2К +ε,
де о, 1, 2 – невідомі параметри рівняння регресії, що оцінюються, ε – випадкова величина, яка характеризує вплив на рентабельність усіх інших неврахованих факторів.
Оцінювання, тобто визначення кількісних значень цих параметрів рівняння регресії і випадкової складової о, 1, 2 і ε, повинно забезпечити отримання незміщених, обґрунтованих і ефективних оцінок.
Оцінка параметра , тобто називається незміщеною, якщо її математичне сподівання дорівнює значенню параметра, який оцінюється, тобто Е = .
Оцінка параметра називається обгрунтованою, якщо при збільшенні кількості спостережень (об’єму вибірки) її значення наближається до параметра, що оцінюється, тобто (при n → N) → ..
Оцінки параметрів називаються ефективними, якщо дисперсія De має найменше значення (зауважимо, що еj = yj - ŷj ). Ця вимога означає, що відхилення точок поля (простору) кореляції від лінії (поверхні) регресії повинні бути найменшими, тобто ∑ еj2 → min.
Перелічені вимоги до оцінювання параметрів рівнянь регресії (у нашому прикладі це оцінки о, 1, 2 і е), мають дуже важливе значення в економетричному моделюванні. Тільки при виконанні вказаних вимог можна побудувати якісну економетричну модель.