Виконання за МНК основних припущень щодо оцінювання параметрів

 

У табл. 3.1 для нашого наскрізного прикладу за економетричною моделлю рентабельності (3.3) представлені розрахунки оцінок рентабельності й визначені помилки оцінок (залишки). Отримані результати, по – перше, підтверджують формальну правильність оцінок параметрів рівняння регресії тому, що S Р = S = 282,6 і S еj = 0, і, по друге, вони знадобляться нам у подальших оцінках якості отриманої моделі.


Таблиця 3.1 − Розрахунок оцінок рентабельності за моделлю

= 3,2427 + 0,6556Е + 0,0569К

j P E K 0,6556E 0,0569K еj
6,7 1,5 0.98 2,62 6,84 – 0,14
7,3 1,7 1,12 2,79 7,15 0,15
11,5 6,4 4,20 3,87 11,31 0.19
12,0 7,1 4,66 3,19 11,10 0,90
9,5 5,2 3,41 3,41 10,06 – 0,56
282,6 282,60

 

Викладений і проілюстрований на прикладі метод найменших квадратів дозволяє отримати незміщені, обгрунтовані й ефективні оцінки, тобто найкращі BLUE – оцінки параметрів рівняння регресії (див. підрозділ 3.1), але тільки за умови виконання припущень,викладенних в підрозділі 3.2.

Припущення 1 для лінійної і квазілінійної регресії виконується автоматично, а для суттєво нелінійної – лише шляхом лінеаризації рівняння регресії.

Припущення 2 (Е (ε) = 0) завдяки властивостям методу найменших квадратів також не порушується. Такі ж висновки можна зробити відносно припущень 5, 6. Припущення 7 про некорельованість незалежних змінних у принципі порушується завжди. Але, якщо за γ – тектом вилучити сильно корельовані змінні xi, які можуть мати ненадійні і навідь алогічні оцінки параметрів аi, явище мультиколінеарності можна достатньо суттєво усунути (див. підрозділи 3.4 і 3.5).

Отже, лишаються припущення 3 щодо гомоскедастичності і припущення 4 щодо відсутності автокореляції залишків еj.