Додаткова

Есперсен О.Философия грамматики. — М., 1958.

Матезиус В. Осистемном грамматическом анализе // Пражский лин-гвистический кружок. — М.,1967.

Докулил М.К вопросу о морфологической категории // Вопр. язьїко-знания. — 1967. — № 6.

Бондарко А. В. Теория морфологических категории. — Л., 1976.

Бондарко А. В. Функциональная грамматика. — Л., 1984.

Вихованець І. Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті. — К., 1988.

Теорія мови

Вихованець І. Р.Нариси з функціонального синтаксису української мо­ви. — К., 1992.

Загнітко А. П. Теоретична граматика української мови. Синтаксис. — Донецьк, 2001.

ЗолотоваГ. А. Очерк функционального синтаксиса русского язьїка. — М.,1973.

Ломтев Т. П.Предложение и его грамматические категории. — М.,1972.

Арутюнова Н. Д.Предложение и его смьісл. — М., 1976.

Падучева Е. В. Вьісказьівание и его соотнесенность с действительнос-тью. — М., 1985.

Современньїезарубежньїе грамматические теории. — М., 1985.

3.7. Лексико-семантична система мови

Лексико-семантична система — одна з найскладні­ших мовних систем, що зумовлено багатовимірністю її структури, неоднорідністю її одиниць, різноманітніс­тю відображених у них відношень і відкритістю для постійного поповнення новими одиницями (словами та значеннями). Своєрідність її також в тому, що вона на відміну від інших мовних систем (фонологічної і гра­матичної) безпосередньо пов'язана з об'єктивною дійс­ністю, віддзеркаленням якої вона є. Усе це утруднює її вивчення.

Поняття лексико-семантичної системи

Якщо системність фонологічного рівня і грамати­ки в мовознавців післясоссюрівського періоду не викликала сумнівів, то щодо системності лексики їхні погляди не збігалися. Так, скажімо, французький мовознавець А. Мартіне стверджував, що лексика не­системна, а англійський мовознавець К.-Х. Ульман допускав, що в лексиці системними є тільки деякі пласти.

У вітчизняному мовознавстві про системність лек­сики було заявлено ще в минулому столітті. Українсь­кий мовознавець О. О. Потебня, який ґрунтовно опра­цював загальну теорію слова як у плані форми, так і в аспекті змісту (теорія внутрішньої форми слова, вчен­ня про ближче і дальше значення слова, його багато­значність та історичну змінність значень), закликав учених вивчати семантичні відношення між словами,