Есперсен О.Философия грамматики. — М., 1958.
Матезиус В. Осистемном грамматическом анализе // Пражский лин-гвистический кружок. — М.,1967.
Докулил М.К вопросу о морфологической категории // Вопр. язьїко-знания. — 1967. — № 6.
Бондарко А. В. Теория морфологических категории. — Л., 1976.
Бондарко А. В. Функциональная грамматика. — Л., 1984.
Вихованець І. Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті. — К., 1988.
Теорія мови
Вихованець І. Р.Нариси з функціонального синтаксису української мови. — К., 1992.
Загнітко А. П. Теоретична граматика української мови. Синтаксис. — Донецьк, 2001.
ЗолотоваГ. А. Очерк функционального синтаксиса русского язьїка. — М.,1973.
Ломтев Т. П.Предложение и его грамматические категории. — М.,1972.
Арутюнова Н. Д.Предложение и его смьісл. — М., 1976.
Падучева Е. В. Вьісказьівание и его соотнесенность с действительнос-тью. — М., 1985.
Современньїезарубежньїе грамматические теории. — М., 1985.
3.7. Лексико-семантична система мови
Лексико-семантична система — одна з найскладніших мовних систем, що зумовлено багатовимірністю її структури, неоднорідністю її одиниць, різноманітністю відображених у них відношень і відкритістю для постійного поповнення новими одиницями (словами та значеннями). Своєрідність її також в тому, що вона на відміну від інших мовних систем (фонологічної і граматичної) безпосередньо пов'язана з об'єктивною дійсністю, віддзеркаленням якої вона є. Усе це утруднює її вивчення.
Поняття лексико-семантичної системи
Якщо системність фонологічного рівня і граматики в мовознавців післясоссюрівського періоду не викликала сумнівів, то щодо системності лексики їхні погляди не збігалися. Так, скажімо, французький мовознавець А. Мартіне стверджував, що лексика несистемна, а англійський мовознавець К.-Х. Ульман допускав, що в лексиці системними є тільки деякі пласти.
У вітчизняному мовознавстві про системність лексики було заявлено ще в минулому столітті. Український мовознавець О. О. Потебня, який ґрунтовно опрацював загальну теорію слова як у плані форми, так і в аспекті змісту (теорія внутрішньої форми слова, вчення про ближче і дальше значення слова, його багатозначність та історичну змінність значень), закликав учених вивчати семантичні відношення між словами,